Рішення

від 06.08.2014 по справі 910/12309/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12309/14 06.08.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Слобожанський"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн плюс"

про стягнення 19 375,85 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Зюба А.М. (дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 06.08.14 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Агрокомбінат "Слобожанський" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн плюс" 19375,85 грн. попередньої оплати за непоставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 р. суддею Бойко Р.В. порушено провадження у справі № 910/12309/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.07.2014р.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 08.07.2014р. в зв'язку з відпусткою судді Бойка Р.В., справа № 910/12309/14 передано на розгляд судді Гулевець О.В.

В судове засідання 08.07.2014р. представники сторін не з'явились, вимог суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2014р. суддею Гулевець О.В. справу № 910/12309/14 прийнято до свого провадження та відкладено розгляд даної справи на 06.08.2014р.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Слобожанський" в судовому засіданні 06.08.2014р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн плюс" у судове засідання 06.08.2014р. не з'явився, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою відправленою на юридичну адресу відповідача.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 06.08.2014р. за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.08.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.03.2014р. відповідач - ТОВ "Корн плюс" виставив позивачу рахунок СФ-005062 від 28.03.2014р., відповідно до якого TOB "Корн плюс" взяв на себе обов'язок поставити позивачу - ПАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" товар (щебінь гранітний Фракція 5-25), а позивач - прийняти й оплатити наступний товар.

03.04.2014р. між ПАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" (покупець, позивач) та ТОВ "Корн плюс" (постачальник, відповідач) укладено Договір поставки № 540 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язаний передати у власність, а позивач прийняти та оплатити на умовах, викладених в даному Договорі товар у кількості по найменуваннях і цінах, зазначених у Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до Специфікації №1 від 03.04.2014р. постачальник продає, а покупець купує товар - щебінь гранітний Фракція 5-25, 350,00 т., ціна разом з ПДВ: 42701,40 грн.

Згідно з п. 3.3. Договору, покупець зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок постачальника вартість партії товару на умовах 30 % передплати (авансовий платіж), на підставі рахунків , які виставляються постачальником.

Відповідно до п. 2.2., п. 2.3. Договору, поставка товару здійснюється протягом 2 (двух) робочих днів з дати оплати авансового платежу шляхом передачі товару від постачальника до покупця за адресою, вказаною у Специфікації, інші умови поставки обумовлюються сторонами під час узгодження Специфікації на поставку партії товару. Датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної, що засвідчує факт прийняття товару покупцем від постачальника.

Позивач, на виконання умов Договору, перерахував на рахунок відповідача 30% вартості товару (щебінь гранітний Фракція 5-25) - 12810,42 грн. на підставі виставленого відповідачем рахунку СФ-005062 від 28.03.2014р., що підтверджується платіжним дорученням №2651 від 09.04.2014р.

Відповідно до п. 6.5. Договору, за прострочення строків поставки товару постачальник сплачує на користь покупця пеню у розмірі 15% від вартості товару, поставку якого було прострочено, за кожний день прострочення. У випадку прострочення поставки товару більше ніж на 15 робочих днів додатково стягується штраф в розмірі 10% від вартості товару, поставку якого було прострочено.

Враховуючи те, що відповідач в порушення умов Договору, поставку товару не здійснив, попередню оплату не повернув, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 193375,85 грн., з яких: 12810,42 грн. - сума попередньої оплати за Договором; 4291,49 грн. - пеня, згідно п. 6.5. Договору; 1281,04 грн. - штраф, згідно п. 6.5. Договору; 70,55 грн. - 3 % річних, згідно ст. 625 ЦК України; 922,35 грн. - інфляційне збільшення суми боргу, згідно ст. 625 ЦК України.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що позивач, на виконання умов Договору, платіжним дорученням №2651 від 09.04.2014р. перерахував на рахунок відповідача 30% вартості товару (щебінь гранітний Фракція 5-25), що становить 12810,42 грн.

Натомість, відповідач в порушення умов п. 2.2. Договору, поставку товару у строки визначені Договором не здійснив.

Оскільки, відповідач порушив свої зобов'язання за Договором поставки № 540 від 03.04.2014р. в частині поставки товару позивачу, та наявність підтвердженого факту здійснення позивачем попередньої оплати, у позивача виникло право вимагати повернення попередньої оплати у розмірі 12810,42 грн., у відповідності до ст. 693 ЦК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи норми частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, з огляду на відсутність доказів поставки товару або повернення попередньої оплати, а доказів протилежного відповідачем суду не надано, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 12810,42 грн. є правомірними, у зв'язку з чим вимога про стягнення з відповідача 12810,42 грн. підлягає задоволенню.

З огляду на невиконання відповідачем зобов'язань за Договором поставки № 540 від 03.04.2014р. позивачем нараховані пеня у розмірі 4291,49 грн. у період з 12.04.2014р. по 18.06.2014р. та штраф у розмірі 1281,04 грн.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.5. Договору, за прострочення строків поставки товару постачальник сплачує на користь покупця пеню у розмірі 0,5% від вартості товару, поставку якого було прострочено, за кожний день прострочення. У випадку прострочення поставки товару більше ніж на 15 робочих днів додатково стягується штраф в розмірі 10% від вартості товару, поставку якого було прострочено.

З умов п. 6.5. Договору вбачається, що сторонами за прострочення строків поставки товару було передбачено відповідальність у вигляді штрафу та пені.

Як вбачається з розрахунку пені та штрафу, позивач здійснює нарахування пені та штрафу на суму попередньої оплати, а не на суму вартості товару, поставку якого було прострочено.

Таким чином, враховуючи те, що п. 6.5. Договору передбачена відповідальність за прострочення строків поставки товару, а позивачем здійснено нарахування пені та штрафу на суму попередньої оплати у розмірі 12810,42 грн., що не відповідає вищевказаному пункту Договору, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 4291,49 грн. та штрафу у розмірі 1281,04 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 70,55 грн. та 922,35 грн. інфляційних втрат, у відповідності до ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, а є поверненням сплаченої попередньої оплати за непоставлений товар. За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України.

на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 536 ЦК України).

Разом з тим, судом встановлено, що умовами Договору поставки № 540 від 03.04.2014р., укладеного між сторонами, розмір процентів за користування продавцем чужими грошовими коштами не встановлено.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявна копія претензії вих. №1134 від 21.05.2014р. про здійснення поставки товару або повернення попередньої оплати у розмірі 12810,42 грн., проте, докази направлення даної претензії на адресу відповідача відсутні.

Водночас, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2014р. було витребувано у позивача докази направлення на адресу відповідача претензії №1134 від 21.05.2014 р.

Представник позивача в судовому засіданні 06.08.2014р. доказів направлення на адресу відповідача претензії №1134 від 21.05.2014 р. не надав та зазначив про їх відсутність.

Враховуючи відсутність доказів звернення позивача до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати у розмірі 12810,42 грн. суд дійшов висновку про відсутність прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача.

З урахуванням встановлених обставин справи та норм наведеного законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 70,55 грн. та 922,35 грн. інфляційних втрат, у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Аналогічні положення містяться в постановах Вищого господарського суду від 09.06.2011р. у справі №43/308-10, від 25.04.2012р. у справі №26/320.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн плюс" (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, будинок 38 , код ЄДРПОУ 39081464) на користь Публічного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Слобожанський" (63544, Харківська обл., Чугуївський район, смт. Чкаловське, вул. Леніна, будинок 1, код ЄДРПОУ 00858148) 12810 (дванадцять тисяч вісімсот десять) грн. 42 коп. - суму попередньої оплати, 1207 (одну тисячу двісті сім) грн. 93 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 11.08.2014р.

Суддя О.В. Гулевець