Рішення

від 31.07.2014 по справі 910/10978/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/10978/14 31.07.14 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "АРАБА" до          Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСПЕЦТЕХ" про          стягнення 19 283,85 грн.            Суддя  Стасюк С.В.   Представники сторін: від позивача       не з'явився від відповідача  не з'явився Відповідно до  статті  85 Господарського  процесуального  кодексу України у судовому засіданні 31 липня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі. ОБСТАВИНИ СПРАВИ : Товариство з обмеженою відповідальністю "АРАБА" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСПЕЦТЕХ" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення                                  19 283,85 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2014 року порушено провадження у справі № 910/10978/14, розгляд справи призначено  на 15.07.2014 року. Представники сторін в судове засідання 15.07.2014 року не з'явилися, вимоги ухвали суду від 06.06.2014 року не виконали, про причини своєї неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи повідомлялись належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 року розгляд справи було відкладено на 31.07.2014 року, у зв'язку з неявкою сторін. У судове засідання 31.07.2014 року представники сторін повторно не завились, вимоги ухвал суду у справі  № 910/10978/14 не виконали, про причини своєї неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи повідомлялись належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Місцезнаходження відповідача за адресою: 03056, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 27, 42, кв. 39 на яку було відправлено ухвали суду вказана в позові та підтверджується матеріалами справи. Окрім того, приймаючи до уваги  необхідність належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, суд також надіслав ухвалу Господарського суду міста Києва на поштову адресу відповідача. яка в казана у  позові. а саме: 04080, м. Київ. вул. Фрунзе, буд. 1-3, оф. 21. Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи – учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87  Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"). Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд  – ВСТАНОВИВ: 08.11.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРАБА" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КИЇВСПЕЦТЕХ" (продавець) було укладено договір  № 08/11/2013 про закупівлю товарів (надалі по тексту - Договір), за умовами якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити предмет закупівлі (надалі по тексту - товар), зазначений в Додатку № 1 , що є невід'ємною частиною цього Договору. Найменування товару: Причеп Krone ZZF 2007 року випуску, який був у експлуатації (пункт 1.2. Договору). Відповідно до пункту 3.1. договору ціна цього Договору становить 8 500 доларів США (вісім тисяч п'ятсот), у тому числі ПДВ, по курсу НБУ на день оплати. Розділом 4 Договору сторони погодили порядок здійснення оплати, згідно з яким  покупець здійснює оплату на розрахунковий рахунок продавця частинами на загальну суму Договору, зазначену в пункті 3.1. , з моменту підписання Договору і виставлення рахунку - фактури. Перерахування загальної суми договору покупець здійснює двома платежами: 4.1.1. - перша частина передоплати від загальної суми договору в розмірі 25% вноситься на розрахунковий рахунок продавця протягом 3 (трьох) календарних днів після підписання Договору купівлі-продажу та виставлення рахунку - фактури. 4.1.2 - друга частина передоплати від загальної суми Договору  в розмірі 75% вноситься покупцем на розрахунковий рахунок продавця протягом 3 (трьох) календарних днів після прибуття товару на склад продавця та передачі його покупцю. Обидві частини оплати перераховуються покупцем на розрахунковий рахунок продавця складають в сумі  100% оплати. У відповідності до пунктів 5.1., 5.2. Договору строк (термін) поставки (передачі) товару: 7 робочих днів з моменту оплати першої частини вартості Договору зазначеної у пункті 4.1.1. Місце поставки (передачі) товару: склад покупця, с.м.т. Вишгород. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2013 року (пункт 10.1. Договору). На виконання розділу 4 Договору позивач здійснив оплату на користь відповідача на суму 18 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 468205 від 28.11.2013 року. Позовні вимоги обґрунтовані невиконання м відповідачем своїх зобов'язань за Договору в частині поставки товару на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРАБА". Згідно з пунктом 7.3. Договору у випадку порушення строків постачання товару, встановлених у цьому Договорі, продавець зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення строків, за кожний день прострочення від загальної вартості товару. Зважаючи вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 18 000,00 грн. основного боргу, 1209,88 грн. пені, нарахованої за період з 02.12.2013 року по 15.02.2014 року, 73,97 грн. три проценти річних, нарахованої за період з 02.12.2013 року по 15.02.2014 року. Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування  наведених позивачем обставин суду не надав. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України  передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Судом встановлено, що між сторонами у справі було укладено договір  № 08/11/2013 про закупівлю товарів за умовами якого відповідач зобов'язався поставити, а позивач прийняти та оплатити причеп Krone ZZF 2007 року випуску загальною вартістю 67 940,50 грн. Відповідно до статті  655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Положеннями статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за Договором та здійснив перерахування коштів на рахунок відповідача на суму 18 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 468205 від 28.11.2013 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи). Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати кількості товару якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, оскільки відповідачем не передано позивачу товар, а саме, причеп Krone ZZF 2007 року випуску загальною вартістю 67 940,50 грн., а позивачем було здійснено попередню оплату у розмірі 18 000,00 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 18 000,00 грн. попередньої оплати, є правомірною, обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача  1209,88 грн. пені, нарахованої за період з 02.12.2013 року по 15.02.2014 року, 73,97 грн. три проценти річних, нарахованих за період з 02.12.2013 року по 15.02.2014 року. Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Згідно з пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання. Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України). Пунктом 7.3. Договору сторони погодили, що у випадку порушення строків постачання товару, встановлених у цьому Договорі, продавець зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення строків, за кожний день прострочення від загальної вартості товару. Згідно з пунктом 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем). Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд визнає його не вірним, так як, позивачем при здійсненні нарахування пені не вірно визначено початкову дату прострочення зобов'язання та не враховано умови викладені у пункті 5.1.  Договору згідно з яким строк (термін) поставки (передачі) товару: 7 робочих днів з моменту оплати першої частини вартості Договору зазначеної у пункті 4.1.1. Відтак, нарахування пені необхідно здійснювати з 06.12.2013 року. За розрахунком суду, який здійснено за допомогою програми "Ліга: закон" сума пені, що підлягає до стягнення з відповідача становить 1 742,26 грн., але враховуючи те, що позивачем у позові заявлено до стягнення з відповідача суму пені у розмірі 1209,88 грн., суд не виходячи за межі позовних вимог, вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про стягнення пені в сумі заявленій до стягнення, а саме в розмірі 1209,88 грн. відповідно, нарахованої за період з 06.12.2013 року по 15.02.2014 року. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно з пунктом 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав. З наведених вище підстав, вимога позивача про стягнення  73,97 грн. три проценти річних, нарахованих за період з 02.12.2013 року по 15.02.2014 року є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає. За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АРАБА" підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі  18 000,00 грн. основного боргу та 1 209,88 грн. пені. Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - В И Р І Ш И В: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСПЕЦТЕХ" (03056,                 м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 27, код ЄДРПОУ 38050346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРАБА" (95049, м. Сімферополь, вул. Мамеді Емір - Усеіна, 14, код ЄДРПОУ 37594884) 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості,                         1 209 (одну тисячу двісті дев'ять) грн. 88 коп. пені, 1 820 (одну тисячу вісімсот двадцять) грн.                   00 коп. судового збору. 3. В іншій частині позову - відмовити. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне  рішення складено 04.08.2014 року Суддя                                                                                                          С.В. Стасюк