Рішення

від 06.08.2014 по справі 927/847/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

05.08.2014 Справа № 927/847/14

порушена за позовом: Приватного підприємства "ССП-Сервіс", код ЄДРПОУ 33586141,

просп. Миру, буд. 194-А, м. Чернігів, 14037;

до відповідача: Чернігівської міської ради, код ЄДРПОУ 04062015,

вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000;

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради, код ЄДРПОУ 35306237,

вул. Коцюбинського, буд. 50а, м. Чернігів, 14000;

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Паркування та ринок" Чернігівської міської ради, код ЄДРПОУ

22828596, вул. Шевченка, буд. 33а, м. Чернігів, 14000;

про визнання в частині незаконними та скасування рішень, спонукання до укладання додаткової угоди щодо поновлення договору

Суддя А.В.Романенко

за участю представників сторін від:

позивача: С.О.Кутуков, довіреність б/н від 02.06.2014, представник;

відповідача: не з'явився;

третьої особи-1: не з'явився;

третьої особи-2: не з'явився.

У судовому засіданні 05.08.2014 на підставі ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватним підприємством "ССП-Сервіс" заявлено позов до Чернігівської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради та Комунального підприємства "Паркування та ринок" Чернігівської міської ради про:

- визнання незаконним та скасування п.22 рішення 34 сесії 6 скликання Чернігівської місткої ради від 29.10.2013 про відмову в передачі ПП "ССП-Сервіс" земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:012:0022) в оренду, площею 0,6510га по проспекту Миру, 194-б для обслуговування автостоянки;

- зобов`язання Чернігівської міської ради, ідентифікаційний код 04062015, юридична адреса: вул. Магістратська, буд. 7, м. Чернігів, 14000, укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного 24.02.2006 між ПП "ССП-Сервіс" та Чернігівською міською радою і зареєстрованого Чернігівською міською радою в книзі державної реєстрації договорів оренди №2729, за направленим ПП "ССП-Сервіс" проектом від 28.11.2013.

Відповідача та третіх осіб належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення за №№1400603135077, 1400603135085 та 1400603135093 (14.07.2014 отримано відповідно: Муляренко, Сорока та Атрощенко) натомість повноважних представників у судове засідання не направлено, причин нез`явлення в судове засідання не повідомлено.

До початку судового засідання Управлінням земельних ресурсів Чернігівської міської ради подано письмове клопотання від 31.07.2014 №3673 про розгляд даної справи без участі його представника за зазначених у клопотанні обставин, яке прийнято судом, залучено до матеріалів справи.

Згідно п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 (зі змінами внесеними Постановою Пленуму ВГСУ від 16.01.2013 №3) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Суд звертає увагу відповідача на норми ст.22 ГПК України, якими визначено, зокрема, що сторони користуються рівними процесуальними правами та зобов'язані добросовісно ними користуватися, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Добросовісність користування процесуальними правами слід розглядати таким чином, що особи, які беруть участь у справі, не повинні зловживати наданими їм правами.

Частиною першою ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої ст.6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Зокрема, ст. 69 ГПК України унормовано, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Враховуючи вищезазначене, та оскільки присутність повноважного представника відповідача обов`язковою судом не визнавалася і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд вважає за можливе розглянути даний позов за наявними у справі документами на підставі ст.75 ГПК України.

До початку судового засідання представником позивача подано письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке прийнято судом, залучено до справи.

Представник позивача в усних поясненнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін та третьої особи-2, господарський суд, встановив:

24.02.2006, між Чернігівською міською радою та приватним підприємством "ССП-Сервіс" було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Чернігівській міській раді про що у книзі державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 24.09.2006 №2729 (надалі - Договір).

Згідно п.1. Договору орендодавець (відповідач) надає, а орендар (позивач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку в місті Чернігові для експлуатації будівлі АЗС по проспекту Миру, 194.

Згідно п. п. 2., 3., 5., 12., 13., 16. та 17. Договору в оренду передано земельну ділянку площею 0,9191га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 896 451,74грн (315,14грн за 1 кв. м.).

Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендаря про намір подовжити його дію.

Земельна ділянка передається в оренду для експлуатації будівлі АЗС.

Цільове (функціональне) призначення земельної ділянки: землі комерційного використання.

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення, на підставі рішення Чернігівської міської ради від 24.02.2006 (21 сесія 4 скликання) п. 43.2.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється після державної реєстрації цього Договору за актом її приймання-передачі.

Умовами п. п. 26. та 27. Договору сторонами узгоджено, зокрема, що зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір вирішується у судовому порядку.

Підставою припинення договору є закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки, переданої в оренду від 24.02.2006 (додаток 2 до Договору оренди №2729) ПП „ССП-Сервіс" передано в короткострокову оренду, строком на 5 років, земельну ділянку площею 0,9191га по проспекту Миру, 194, для експлуатації будівлі АЗС (копія акту наявна в матеріалах справи).

Згідно з додатком 1 до Договору оренди №2729 „План зовнішніх меж земельної ділянки наданої в оренду приватному підприємству „ССП-Сервіс", м. Чернігів, проспект Миру, 194, кадастровий номер земельної ділянки - № 7410100000:01:012:0022.

Натомість, з даного кадастрового плану вбачається, що розмір вказаної земельної ділянки згідно підсумку зазначених на плані даних становить лише 0,9547га , а саме: 0,6986га+0,1663га+0,0007га+0,0023га+0,0132га+0,0187га+0,0537га+0,0005га+0,0007га, замість вказаної у п.2. Договору та додатку 2 до нього площі у розмірі 0,9191га.

Додатковою угодою від 08.01.2009 до Договору №2729, згідно Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 №309-VI та рішення Чернігівської міськради від 12.12.2008 „Про затвердження ставок земельного податку та встановлення розміру орендної плати за землю на 2009 рік у межах міста Чернігова" (33 сесія 5 скликання) сторонами внесено зміни до цього Договору в частині встановлення розміру орендної плати.

Додатковою угодою від 13.08.2010 до Договору №2729, згідно з п.101 рішення Чернігівської міськради від 21.11.2007 (22 сесія 5 скликання), враховуючи договір купівлі-продажу від 27.12.2006 №4033, вилучено із короткострокової оренди ПП „ССП-Сервіс" земельну ділянку площею 0,2636га по проспекту Миру,194, (на плані 1), за згодою орендаря та внесено зміни до пунктів 2, 3, 6 Договору оренди земельної ділянки від 24.02.2006 №2729, а саме:

у пункті 1:

- читати: „площею 0,6510га та 0,0045га - проїзд спільного користування, без реального виділення в натурі", замість: „площею 0,9191га";

у пункті 3:

- читати: „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 590667,1грн (395,22грн за 1 кв. м.), замість: „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 896 451,74грн (315,14грн за 1 кв. м.)";

у пункті 6:

- читати: „Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3,0 відсотка нормативної грошової оцінки землі, що становить 77 720,01грн (11,8566грн за 1 кв.м.) на рік", замість: „Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 2,0 відсотка нормативної грошової оцінки землі, що становить 57 929,03грн (6,3028грн за 1 кв.м.) на рік".

Дану угоду зареєстровано у Чернігівському міському відділі Чернігівської регіональної філії ДП „Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.08.2010 за №041083000347.

Згідно додатку 1 до Договору №2729 та додаткової угоди (рішення Чернігівської міськради від 21.11.07 (22 сесія 5 скликання) - „Кадастровий план земельної ділянки наданої в оренду ПП „ССП-Сервіс" по проспекту Миру, 194, площею 0,6555га , кадастровий номер земельної ділянки №7410100000:01:012:0022", згідно підсумку зазначених на плані даних розмір земельної ділянки за вказаною адресою становить: 0,4848га+0,0023га+0,0089/2га+0,1632га+0,0007га = 0,6555га.

Також, позивачем до позовних матеріалів додано копію акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - автостоянки на земельній ділянці за адресою: м. Чернігів, просп. Миру, 194, наданій в тимчасове користування - будівництво, який затверджено рішенням міськвиконкому від 19.12.2005 №310.

З тексту даного акта вбачається, що: будівництво здійснено на підставі рішення міськвиконкому №196 від 02.09.2005; будівельно-монтажні роботи здійснено в термін з серпня по вересень 2005 року, тобто ще до укладення між сторонами Договору №2729 від 24.02.2006.

Пред'явлений до прийняття в експлуатацію об`єкт за архітектурно-технічним паспортом має площу 0,7094га .

Рішенням державної приймальної комісії автостоянку по просп. Миру, 194 прийнято в експлуатацію.

Натомість, належних та допустимих доказів на підтвердження виділення земельної ділянки саме у розмірі 0,7094га позивачем суду не надано.

З наявної в матеріалах копії витягу із рішення виконавчого комітету Чернігівської міськради від 29.12.2006 №344 „Про будівництво" вбачається, що п.4 цього рішення автомобільній стоянці ПП „ССП-Сервіс" по проспекту Миру, 194 було присвоєно поштову адресу - проспект Миру, 194-б.

У свою чергу, а ні нового договору оренди земельної ділянки саме за адресою: проспект Миру, 194-б під автомобільну стоянку, а ні додаткової угоди до Договору №2729 від 24.02.2006 про внесення змін щодо таких істотних умов договору, зокрема, як: кадастровий номер, місце розташування (адреса) земельної ділянки, назва розташованого на ній об`єкта, цільового (функціонального) призначення земельної ділянки та інше, на доказ права користування/оренди земельною ділянкою саме за адресою: проспект Миру, 194-б позивачем суду також не надано .

Нормами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, зокрема, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

06.09.2011, листом №08-09/11 позивач звернувся до відповідача з проханням продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,6555га, яка знаходиться за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, буд.194-б.

Натомість, суд звертає увагу на ті обставини, що по-перше, як вже зазначалося вище, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів у розумінні ст. 34 ГПК України на підтвердження існування у нього права користування/оренди земельною ділянкою саме за адресою: проспект Миру, 194-б. По-друге, навіть якщо брати до уваги Договір №2729, то даний лист поданомайже через сім з половиною місяців після закінчення його строку дії, оскільки відповідно до умов п.5 Договору строк його дії закінчився 24.02.2011 , а сторонами узгоджено, що письмове повідомлення мало було бути направлене на адресу відповідача не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору. По-третє, в порушення норм вищевказаної ст. 33 Закону України "Про оренду землі" навіть до вказаного листа від 06.09.2011 позивачем не було додано проекту додаткової угоди стосовно продовження дії договору.

З наявного в матеріалах справи листа-відповіді Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 07.10.2011 №4785 на зазначений вище лист позивача №08-09/11 вбачається, що останньому було повідомлено про те, що питання передачі йому земельної ділянки площею 0,6555га по проспекту Миру, 194-б в м. Чернігові у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди буде включено до проекту рішення Чернігівської міської ради.

Одночасно, в матеріалах справи наявні листи-відповіді Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради:

- від 26.07.2012 №3945 на клопотання позивача №16-з від 27.06.2012, яким повідомлено останнього про продовження строку короткострокової оренди земельної ділянки, строком на 5 років, площею 6,9307га по проспекту Миру, 194 для експлуатації будівель і споруд промислового призначення ВАТ Чернігівський ремонтно-механічний завод „Жовтневий молот„ та запропоновано надати для погодження оригінали землевпорядних документацій щодо оформлення договору оренди земельної ділянки по просп. Миру, 194, виготовлених на замовлення позивача;

- від 20.11.2012 №6336, з пропозицією подати до міської ради технічну документацію щодо складання документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою для поновлення договору оренди на новий строк, та інше;

- від 25.02.2013 №1308 на заяву позивача б/н від 01.02.2013, з повідомленням про те, що питання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою земельної ділянки по просп. Миру, 194-б буде включено в проект рішення чергової сесії після з`ясування форм власності та державної реєстрації прав на земельну ділянку у зв`язку з розмежування з 01.01.2013 земель державної та комунальної власності, право власності на які реалізується після держаної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку;

- від 17.04.2013 №2595 на б/н від 01.02.2013 в додаток до листа від 25.02.2013 №1308 з повідомленням про те, що для розгляду питання по суті щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для оформлення права оренди земельної ділянки по просп. Миру, 194-а, необхідно надати витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;

- від 25.07.2013 №5070 на лист б/н від 22.07.2013 з повідомленням, що питання про поновлення договору оренди земельної ділянки по проспекту Миру, 194-б буде винесено на розгляд чергової сесії міської ради із земельних питань;

- від 16.10.2013 №6623 на лист б/н від 22.07.2013 в додаток до листа від25.07.2013 №5070 з повідомленням про те, що питання про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 0,6510га по проспекту Миру, 194-б було включено а проект рішення 33 сесії 6 скликання міської ради, але депутатами питання було знято з розгляду. Дане питання буде повторно винесено на розгляд наступної сесії міської ради із земельних питань;

- від 01.11.2013 №6765 з повідомленням про відмову п.22 рішення міськради від 29.10.2013 у передачі в оренду позивачу земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:012:0022) площею 0,6510га по проспекту Миру, 194-б для обслуговування автостоянки (землі житлової та громадської забудови).

У свою чергу, самих звернень №16-з від 27.06.2012, б/н від 01.02.2013 та від 22.07.2013 в якості доказів своєї позиції позивачем суду не надано.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до відповідача з заявою від 28.11.2013 про підписання додаткової угоди про поновлення дії договору оренди земельної ділянки, укладеного 24.02.2006 між сторонами та зареєстрованого Чернігівською міською радою в книзі державної реєстрації договорів оренди за №2729.

В якості додатків до заяви було додано проект самої додаткової угоди 3 арк. (копія знаходяться в матеріалах справи).

З наданого позивачем до матеріалів справи примірника додаткової угоди від 28.11.2013 до Договору оренди земельних ділянок від 24.02.2006, зареєстрованого за №2729 вбачається, що в розділі „Предмет додаткової угоди" позивачем запропоновано:

- поновити дію Договору оренди земельних ділянок, укладеного між ними в місті Чернігові 24.02.2006 та зареєстрованого у Чернігівській міській раді, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди вчинено запис 24.02.2006 №2729 на той самий строк на тих самих умовах;

- Договір поновлюється з дня наступного за днем його припинення;

- умови Договору даною Додатковою угодою не змінюються і залишаються такими, як викладені в самому договорі.

У розділі „Прикінцеві положення" запропоновано, що:

- Додаткова угода набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації;

- Додаткова угода укладена в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу та являються невід`ємною частиною Договору, один з цих примірників зберігається у „Орендодавця", другий - у „Орендаря", третій - за місцем проведення її державної реєстрації.

Одночасно, в порушення вимог законодавства дану Додаткову угоду не підписано з боку уповноваженої на це особи позивача, лише наявний відбиток печатки його юридичної особи.

У свою чергу, листом від 10.12.2013 №7646 на лист б/н від 28.11.2013, відповідач, посилаючись на норми чинного законодавства України та п.22 рішення міськради від 29.10.2013 „Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам" (34 сесія 6 скликання) повідомив про відсутність у позивача законних підстав для укладення надісланої додаткової угоди до договору оренди.

Як вбачається з даної справи, вимогами позивача є визнання незаконним та скасування п.22 рішення 34 сесії 6 скликання Чернігівської місткої ради від 29.10.2013 про відмову в передачі ПП "ССП-Сервіс" земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:012:0022) в оренду, площею 0,6510га по проспекту Миру, 194-б для обслуговування автостоянки та зобов`язання Чернігівської міської ради укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного 24.02.2006 між ПП "ССП-Сервіс" та Чернігівською міською радою і зареєстрованого Чернігівською міською радою в книзі державної реєстрації договорів оренди №2729 за направленим ПП "ССП-Сервіс" проектом від 28.11.2013.

Статтями 1 та 2 ГПК України унормовано, зокрема, що підприємства, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Такий спосіб захисту кореспондується і з приписами ст. 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, зокрема, можливість захисту прав і законних інтересів суб'єкта господарювання шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи -позивача у справі.

Зокрема, ст.129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ст.ст. 32-34 та 36 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Приймаючи до уваги зазначені вище обставини господарський суд звертає увагу позивача на наступне.

Положеннями законодавчих актів передбачено, що підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до ст.13, частини першої ст.144 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Статтями 2, 3, 83, 116, 122, 123 та 124 Земельного кодексу України визначено, зокрема, що суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України.

Нормами ст.ст. 1, 3, 6 та 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, зокрема, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 25, 26, 46, 59 та 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок не рідше ніж один раз на місяць.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на землю.

Таким чином, Чернігівську міську раду законодавчо наділено повноваженнями приймати рішення про передачу у власність чи користування земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Аналізуючи вищезазначені документи подані позивачем в якості доказів своєї позиції вбачається, що Чернігівська міська рада, приймаючи оспорюване рішення, діяла у відповідності до вимог чинного законодавства України не вийшовши за межі наданих їй повноважень.

У свою чергу, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення міськрадою його прав чи охоронюваних законом інтересів, оскільки:

- згідно Договору №2729 ним було прийнято в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,9191га в місті Чернігові для експлуатації будівлі АЗС попроспекту Миру, 194, цільове (функціональне) призначення земельної ділянки: землі комерційного використання , а згідно додаткової угоди від 13.08.2010 до Договору №2729 та п.101 рішення Чернігівської міськради від 21.11.2007 (22 сесія 5 скликання) розмір земельної ділянки по проспекту Миру, 194, площею 0,6555га, натомість позивачем оскаржується п.22 рішення міськради від 29.10.2013 про відмову у передачі йому в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:012:0022) площею 0,6510га по проспекту Миру, 194-б для обслуговування автостоянки (землі житлової та громадської забудови);

- належних доказів зміни істотних умов Договору №2729 у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п. 26. Договору) позивачем суду не надано;

- згідно умов п. 27. Договору сторонами узгоджувалось, що закінчення строку договору, на який його було укладено є підставою його припинення.

Беручи всі зазначені вище обставини в сукупності господарський суд не вбачає підстав для визнання незаконним та скасування п.22 рішення 34 сесії 6 скликання Чернігівської місткої ради від 29.10.2013 про відмову в передачі ПП "ССП-Сервіс" земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:012:0022) в оренду, площею 0,6510га по проспекту Миру, 194-б для обслуговування автостоянки.

Також, господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про зобов`язання Чернігівської міської ради укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного 24.02.2006 між ПП "ССП-Сервіс" та Чернігівською міською радою і зареєстрованого Чернігівською міською радою в книзі державної реєстрації договорів оренди №2729, за направленим ПП "ССП-Сервіс" проектом від 28.11.2013 оскільки позивачем невірно обрано спосіб захисту такого права, дана вимога є похідною від першої вимоги та суду не надано допустимих доказів належного виконання позивачем умов п.5 Договору №2729 та норм ст. 33 Закону України "Про оренду землі", та інше.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України при відмові в позові судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 27, 32-34, 36, 43, 49, 75, 82-85, 87 ГПК України господарський суд,

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Суддя А.В.Романенко

Повний текст рішення складено та підписано 11.08.2014.

Суддя А.В.Романенко

. рпрп