Рішення

від 23.07.2014 по справі 910/7830/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7830/14 23.07.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Автосоюз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторесурс» простягнення 49447,97 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Пасько С.М. - представник від відповідача Ходацький С.Ю. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автосоюз» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторесурс» про стягнення 39000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 02/10 АР-АС найму обладнання від 02.10.2006 в частині внесення передбачених договором платежів, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 39000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/7830/14 та призначено розгляд справи на 29.05.2014.

В судовому засіданні 29.05.2014 оголошувалась перерва до 11.06.2014.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 11.06.2014 справу №910/7830/14 передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2014 суддею Ващенко Т.М. прийнято справу №910/7830/14 до провадження та призначено розгляд справи на 23.07.2014.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 у зв'язку із усуненням обставин, які стали підставою для передачі справи іншому судді справу №910/7830/14 передано для розгляду судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від суддею Смирновою Ю.М. прийнято справу №910/7830/14 до провадження та ухвалено справу розглядати в судовому засіданні, призначеному на 23.07.2014.

22.07.2014 через канцелярію суду від позивача надійшла уточнююча позовна заява, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 02/10 АР-АС найму обладнання від 02.10.2006 в розмірі 43000,00 грн та пеню у розмірі 6447,97 грн, а всього - 49447,97 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як зазначено в п. 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011, ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

В поданій заяві позивач збільшує позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, а також заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені.

Як зазначено в п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011, Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою , яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Враховуючи, що в позовній заяві вимогу про стягнення пені позивачем заявлено не було, в прийнятті до розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені суд відмовляє.

Заява позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог приймається до розгляду в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 43000,00 грн.

В судове засідання, призначене на 23.07.2014, представник позивача з'явився, позовні вимоги з урахуванням поданої 22.07.2014 заяви підтримав.

Відповідач проти позову заперечує частково. У відзиві га позов відповідач просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості у розмірі 6000,00 грн, яка утворилась у 2007 році.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автосоюз» (наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авторесурс» (наймач) укладено договір № 02/10 АР-АС (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого наймодавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується передати наймачеві у користування за плату майно та устаткування, перелік якого наведено в Додатку № 1 до цього Договору (надалі - обладнання).

В Додатку 1 до Договору сторони погодили перелік майна (обладнання), яке передається в оренду за Договором.

Згідно з п. 1.2 Договору обладнання повинно бути передано наймачеві протягом трьох календарних днів з дня набрання чинності цим Договором, що оформлюється відповідним актом приймання-передачі.

На виконання умов Договору позивачем передано, а відповідачем прийнято у користування відповідне обладнання, що підтверджується Актом приймання-передачі обладнання від 02.10.2006.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 789 за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1.3 Договору за користування обладнанням наймач сплачує наймодавцеві плату в розмірі 11000,00 грн, в тому числі 1833,33 грн ПДВ 20 % за місяць.

В подальшому сторонами було підписано ряд додаткових угод, якими, в тому числі змінювався розмір орендної плати за користування обладнанням.

Додатковою угодою № 2 від 31.03.2008 сторони погодили, що за користування обладнанням наймач сплачує наймодавцеві плату в розмірі 6500,00 грн, в тому числі 1083,00 грн ПДВ за місяць.

Додатковою угодою № 5 від 01.07.2010 пункт 1.3 Договору викладено в наступній редакції: «За користування обладнанням наймач сплачує наймодавцеві плату в розмірі 3000,00 грн, в тому числі 500 грн ПДВ за 1 місяць».

За змістом додаткової угоди № 6 від 01.07.2011 сторони погодили, що розмір плати за користування обладнанням становить 3000,00 грн, в тому числі 500 грн ПДВ за 1 місяць.

Відповідно до п. 3.1 Договору плата за користування обладнанням перераховується наймачем на поточний рахунок наймодавця щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині сплати орендної плати за користування обладнанням належним чином виконано не було, внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 48000,00 грн, з яких: 6000,00 грн - заборгованість, яка утворилась у 2007 році (що сторонами не заперечується), а також заборгованість у розмірі 42000,00 грн за період з травня 2013 по червень 2014 року.

В подальшому, відповідачем в рахунок погашення заборгованості, яка утворилась за період з травня 2013 по червень 2014 року, було перераховано на рахунок відповідача 5000,00 грн, що було враховано відповідачем при подачі заяви про збільшення позовних вимог.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, а відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано, що станом на момент розгляду справи у відповідача перед позивачем існує заборгованість у розмірі 43000,00 грн, з яких 6000,00 грн є заборгованістю за користування майном у 2007 році.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності щодо вимог про стягнення 6000,00 грн заборгованості за 2007 рік.

Згідно із ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що частина із заявленої до стягнення суми заборгованості (у розмірі 6000,00 грн) виникла у 2007 році.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 25.04.2014.

Отже, позивачем пропущено строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 6000,00 грн, нарахованої у 2007 році.

Згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за 2007 рік у розмірі 6000,00 грн, про застосування якої заявлено відповідачем, сплив, а судом не встановлено обставин, передбачених ст. 268 Цивільного кодексу України або іншими законами, то за таких обставин у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 6000,00 грн (нарахованих за користування майном у 2007 році) необхідно відмовити у зв'язку із спливом позовної давності.

Доказів погашення решти заявленої суми заборгованості (у розмірі 37000,00 грн за період з травня 2013 по червень 2014) відповідачем не подано, факту існування такої заборгованості не спростовано, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з орендної плати у розмірі 37000,00 грн за період з травня 2013 по червень 2014 року.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторесурс» (04209, м. Київ, вулиця Озерна, будинок 1, ідентифікаційний код 33229837) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосоюз» (04655, м. Київ, Московський проспект, будинок 28, ідентифікаційний код 30223848) заборгованість у розмірі 37000 (тридцять сім тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 1572 (одна тисяча п'ятсот сімдесят дві) грн 13 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 28.07.2014.

Суддя Ю.М. Смирнова