Рішення

від 06.08.2014 по справі 910/6472/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6472/14 06.08.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Пак»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Дистрибьюшн»

про стягнення 41 472,01 грн.

Головуючий суддя Ломака В.С

Судді Літвінова М.Є.

Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсал Пак» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Дистрибьюшн» (далі - відповідач) про стягнення 41 472,01 грн. основного боргу. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 1 827,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору він поставив відповідачу товар, який останнім не був оплачений в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем. Враховуючи зазначене, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2014 р. порушено провадження у справі № 910/6472/14, розгляд справи призначено на 20.05.2014 р.

В судове засідання призначене на 20.05.2014 р. сторони не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/6472/14 від 11.04.2014 р. не виконали.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2014 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 03.06.2014 р.

В судове засідання призначене на 03.06.2014 р. сторони не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги попередніх ухвал суду не виконали.

При цьому, за наслідками судового засідання, ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2014 р., в зв'язку з обмеженістю строків вирішення спору визначених приписами ст. 69 ГПК України, призначено колегіальний розгляд справи № 910/6472/14.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.06.2014 р., за зазначеною ухвалою та заявою судді Ломаки В.С., призначено колегіальний розгляд справи № 910/6472/14 у наступному складі суду: Головуючий суддя: В.С. Ломака, суддя Т.В. Васильченко, суддя М.О. Любченко.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2014 р. зазначеною колегією суддів прийнято справу № 910/6472/14 до свого провадження, її розгляд призначено на 25.06.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 25.06.2014 р., у зв'язку із знаходженням судді Васильченко Т.В. на лікарняному, справу № 910/6472/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: В.С. Ломака, суддя М.О. Любченко, суддя Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2014 р. зазначеною колегією суддів прийнято справу № 910/6472/14 до свого провадження, її розгляд призначено на 25.06.2014 р.

В судовому засіданні 25.06.2014 р. представником позивача позов підтримано в повному обсязі, подано додаткові документи на виконання вимог попередніх ухвал суду.

Представник відповідача в судове засідання призначене на 25.06.2014 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2014 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи № 910/6472/14 відкладено на 16.07.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 16.07.2014 р., у зв'язку з перебуванням Головуючого судді Ломаки В.С. та судді Любченко М.О. на лікарняному, справу № 910/6472/14 передано для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Босий В.П., суддя Літвінова М.Є., суддя Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2014 р. колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Босий В.П., суддя Літвінова М.Є., суддя Цюкало Ю.В. прийнято дану справу до свого провадження та призначено її розгляд на 06.08.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 22.07.2014р., справу № 910/6472/14 передано для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Ломака В.С., суддя Любченко М.О., суддя Цюкало Ю.В., у зв'язку з виходом з лікарняного Головуючого судді Ломаки В.С. та судді Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2014 р. колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Ломака В.С., суддя Любченко М.О., суддя Цюкало Ю.В. справу № 910/6472/14 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 06.08.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 06.08.2014 р., у зв'язку з знаходженням судді Цюкало Ю.В. у відпустці, справу № 910/6472/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Ломака В.С., суддя Літвінова М.Є., суддя Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2014 р. колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Ломака В.С., суддя Літвінова М.Є., суддя Любченко М.О. справу № 910/6472/14 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 06.08.2014 р.

Представники сторін в судове засідання 06.08.2014 р. не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Також судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 06.08.2014 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2011 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено Договір поставки № 28/01-1, відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується передавати у власність (поставляти) покупцеві згідно замовлень покупця пакувальні матеріали (далі - товар), в строки та на умовах, передбачених даним Договором, а покупець зобов'язується в термін та на умовах, передбачених цим Договором приймати такий товар та оплачувати його вартість.

Згідно із п. 1.2. Договору, асортимент, кількість та ціна товарів, що поставляються по даному Договору, визначаються у накладних (видаткових, товаросупровідних) та мають відповідати замовленням покупця, які оформляються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару.

У відповідності до п. 3.1. Договору, кількість та асортимент кожної партії товару визначається в товаросупровідних документах на таку партію товару. За відсутності оформленої згідно п. 2.1. Договору заявки, підтвердженням факту узгодження умов доставки, кількості та асортименту партії товару, є підписана сторонами видаткова накладна.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що загальна сума даного Договору визначається шляхом арифметичного додавання сум вартості кожної окремої партії товару, визначеної в товаросупровідних документах.

Згідно із п. 5.2. Договору, покупець здійснює оплату товару постачальнику не пізніше 50 календарних днів після отримання партії товару (після підписання сторонами видаткової накладної на товар).

Відповідно до п. 8.1. Договору, він набуває юридичної сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 р., але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами зобов'язань, прийнятих на виконання цього Договору. Якщо жодна із сторін за місяць до закінчення цього строку письмово не повідомила іншу сторону про намір припинити дію даного Договору, то його дія продовжується на кожний наступний календарний рік.

Визначаючи загальну суму поставки, здійснену на виконання зобов'язань за спірним Договором, позивач вказує, що він поставив відповідачу товар на загальну суму 54 657,22 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, фактично позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 54 566,22 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № 173 від 24.04.2013 р. на суму 8 744,26 грн., № 198 від 15.05.2013 р. на суму 7 083,36 грн., № 253 від 13.06.2013 р. на суму 7 083,36 грн., № 332 від 07.08.2013 р. на суму 8 744,26 грн., № 374 від 09.09.2013 р. на суму 8 744,26 грн., № 408 від 30.09.2013 р. на суму 7 083,36 грн., № 434 від 17.10.2013 р. на суму 7 083,36 грн.

Для оплати означеного у видаткових накладних товару позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури № 232 від 14.05.2013 р. на суму 7 083,36 грн., № 303 від 12.06.2013 р. на суму 7 083,36 грн., № 406 від 02.08.2013 р. на суму 8 744,26 грн., № 456 від 04.09.2013 р. на суму 8 744,26 грн., № 500 від 23.09.2013 р. на суму 7 083,36 грн., № 547 від 14.10.2013 р. на суму 7 083,36 грн., № 200 від 22.04.2013 р. на суму 8 744,26 грн.

Крім того, в якості доказу на підтвердження отримання повноважним представником відповідача товару, позивачем надано довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 162 від 25.04.2013 р., № 174 від 16.05.2013 р., № 239 від 12.06.2013 р., № 384 від 07.08.2013 р., № 405 від 05.09.2013 р., № 447 від 24.09.2013 р., № 447 від 17.10.2013 р.

Вищевказані видаткові накладні не містять посилань на спірний Договір, однак судом досліджено зміст податкових накладних, які складались позивачем відносно кожної з поставок: № 53 від 24.04.2013 р. на суму 8 744,26 грн., № 9 від 15.05.2013 р. на суму 7 083,36 грн., № 22 від 13.06.2013 р. на суму 7 083,36 грн., № 9 від 07.08.2013 р. на суму 8 744,26 грн., № 13 від 09.09.2013 р. на суму 8 744,26 грн., № 44 від 30.09.2013 р. на суму 7 083,36 грн., № 28 від 17.10.2013 р. на суму 7 083,36 грн. і встановлено, що в графі "Вид договору" вказано: договір поставки від 28.01.2011 р. № 2801-1.

У свою чергу, відповідачем доказів неприйняття відповідних податкових накладних, в тому числі невідображення у власній податковій звітності відповідних податкових зобов'язань, не надано, з огляду на що, з урахуванням відсутності між сторонами інших укладених договорів поставки, суд дійшов висновку, що спірні поставки товару здійснені саме на виконання Договору поставки № 28/01-1 від 28.01.2011 р.

При цьому, судом враховано, що за змістом ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей відноситься, зокрема, накладна.

Необхідності вказувати в накладній підставу здійснення господарської операції чинне законодавство не визначає.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що між сторонами існує інший договір, ніж той, на який посилається позивач, і який є у матеріалах справи. Тим більше, що відповідач не заперечує проти отримання вказаного товару, та не надає доказів існування між сторонами іншого договору, на підставі якого цей товар передавався.

Сторонами, також, не наведено жодних переконливих доводів про те, що: на виконання вимог приписів статей 208, 207, 641, 642 ЦК України будь-яка з сторін у даній справі в письмовій формі зверталася до контрагента з пропозицією укласти інший договір поставки відповідного товару; ця пропозиція містила істотні умови договору, виражала намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття і була акцептована контрагентом. При цьому, також, не наведено мотивів щодо необхідності укладання таких правочинів протягом строку дії Договору.

Таким чином, у суду немає підстав для висновку про те, що спірні поставки відбулись на виконання іншого договору, в тому числі укладеного у спрощеній формі, ніж той, на який посилається позивач.

Відповідний правовий підхід до питання визначення підстави поставки, викладений у постановах Вищого господарського суду України від 09.06.2009 р. у справі № 54/173 та від 21.01.2010 р. у справі № 39/71.

В свою чергу відповідач частково сплатив вартість поставленого товару 18.10.2013 р. - 3 083,36 грн. та 22.01.2014 р. - 10 000,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

Крім того, згідно письмових пояснень позивача № 1 від 31.07.2014 р., відповідач мав переплату в сумі 10,85 грн., яка виникла при оплаті за поставлену продукцію у попередніх періодах і була врахована при визначенні суми боргу за спірними накладними.

З огляду на те, що відповідач повністю так і не розрахувався за поставлений позивачем товар, останній вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р., якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

В той же час, як зазначалося вище сторони визначили умови оплати, а саме: покупець здійснює оплату товару постачальнику не пізніше 50 календарних днів після отримання партії товару (після підписання сторонами видаткової накладної на товар).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним товари, однак в обумовлені строки не сплатив позивачеві повністю їх вартості, відповідний борг, який існує на момент розгляду справи в суді, має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки щодо оплати вартості поставленого йому товару, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Дистрибьюшн» (04212, місто Київ, вулиця Маршала Тимошенка, будинок 9, код ЄДРПОУ 36081058) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Пак» (01014, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 15, код ЄДРПОУ 37194185) 41 472 (сорок одну тисячу чотириста сімдесят дві) грн. 01 коп. основного боргу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.08.2014 р.

Головуючий суддя В.С. Ломака

Судді М.Є. Літвінова

М.О. Любченко