Постанова

від 28.07.2014 по справі 817/1288/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1288/14

28 липня 2014 року м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області до Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Реставбуд" про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, - ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Реставбуд" про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Справа розглянута в порядку скороченого провадження.

Ухвалою про відкриття скороченого провадження від 10 червня 2014 року відповідачу було надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для подання заперечення. У вказаний строк відповідачем не було подано заперечення на адміністративний позов та заяви про визнання позову.

Давши оцінку доказам у справі, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Заборгованість відповідача по податку на прибуток в сумі 5100 грн. виникла на підставі податкового повідомлення - рішення №0013381540 від 07.07.2011 року штрафна (фінансова санкція) 1020 грн., та №0021401540 від 20.06.2012 року штрафна (фінансова санкція) 4080 грн.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог даної статті, позивачем відповідачу було виставлено податкову вимогу №194 від 09.03.2011 року.

У відповідності до вимог п.п.16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пп. 4 п.1 ст. 16 11КУ платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 41 . 1.1 п. 41.1 ст.41ПКУ контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику та його територіальні органи.

Пунктом 41.2 ст.41 ПКУ визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пп. 34 п.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3 ст. 95 ПКУ).

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п. 88.1 ст. 88 ПКУ)

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, (п. 89.2 Г1КУ).

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби (п.89.3 ПКУ).

Податковим органом прийнято рішення № 107 від 12.03.2011 р. про опис майна в податкову заставу.

Податковим керуючим, на підставі інформації організацій, що здійснюють реєстрацію майнового стану, складено акт опису майна від 20.12.2012 р. № 202, яким встановлено відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу.

Відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-V1 контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно па підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду. (пп. 94.6.2 п. 94.6 ст.94 ПКУ).

З урахуванням наведеного позовні вимоги про накладення арешту та стягнення заборгованості в сумі 5100 грн. підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до статті 94 КАС України, з відповідача не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної компанії "Реставбуд" (код за ЄДРПОУ 31640937), адреса: м. Рівне, вул. Курчатова, 18, що знаходяться в банках.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної компанії "Реставбуд" (код за ЄДРПОУ 31640937) податкову заборгованість з податку на прибуток в сумі 5100 грн. (п'ять тисяч сто гривень) з рахунків у банках обслуговуючих такого платника.

Постанова суду першої інстанції є остаточною, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку.

У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України відповідач зобов'язаний виконати постанову негайно.

Суддя Махаринець Д. Є.