Постанова

від 04.08.2014 по справі 809/2443/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2014 р. Справа № 809/2443/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

представника позивача - Кудли О.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до приватного підприємства "Вілакласік" про стягнення податкового боргу в сумі 10003,20 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до ПП "Вілакласік" про стягнення податкового боргу в сумі 10003,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на прибуток підприємств в розмірі 828,00 грн., що виникла внаслідок несплати узгодженої суму податкового зобов'язання згідно поданих податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року від 07.11.2012 року, за 2012 рік від 22.02.2013 року, за 2013 рік від 05.02.2014 року, згідно податкових повідомлень-рішень форми "Ш" за № 0003070151 від 01.10.2012 року, форми "Р" за № 0001381501 від 19.07.2013 року; по сплаті податку на додану вартість в розмірі 6071,35 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданих податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року від 16.01.2013 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2013 року від 30.04.2013 року, згідно податкових повідомлень-рішень форми "Ш" за № 0002471500 від 03.09.2013 року, за № 0004721500 від 13.12.2013 року, за № 0000121500 від 24.01.2014 року; по сплаті збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в розмірі 82,62 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданого розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за листопад 2012 року від 20.12.2012 року; по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 2698,78 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік від 16.02.2012 року, за 2013 рік від 19.02.2013 року, за 2014 рік від 17.02.2014 року; по сплаті збору за провадження торговельної діяльності в розмірі 322,45 грн., що виникла внаслідок несплати узгодженої суму податкового зобов'язання терміном до 15.02.2013 року та згідно податкового повідомлення-рішення форми "Р" за № 0000101501 від 01.03.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, зазначила, що відповідач допустив заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання в загальному розмірі 10003,20 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття, хоча відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

За таких обставин, враховуючи положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.12.2003 року ПП "Вілакласік" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.8-9) та перебуває на обліку в Долинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області як платник податків.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно статей 15, 133, 180, 267, 269, пункту 16 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України відповідач є платником податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, збору за провадження торговельної діяльності, плати за землю, збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 50.1. статті 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Згідно абзацу 8 пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

За приписами пункту 152.9. статті Податкового кодексу України для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у пункті 57.1 статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За змістом пункту 203.2 статті 203, пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

Відповідно до статті 287.1. Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За приписами пункту 16 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2018 року, встановлюється збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Підпунктом 1.1. пункту 16 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України визначено, що платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.

Об'єктом оподаткування збором є виручка - товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптовороздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі (підпункт 1.3. пункту 16 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 1.4. пункту 16 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України ставка збору становить півтора відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.3 цього пункту.

За приписами підпункту 267.3.1. пункту 267.3. статті 267 Податкового кодексу України ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється сільськими, селищними та міськими радами (далі у цьому пункті - органами місцевого самоврядування) з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року (далі - мінімальна заробітна плата), визначеному цим пунктом, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг.

Відповідно до підпункту 267.3.2. пункту 267.3. статті 267 Податкового кодексу України ставка збору за провадження торговельної діяльності (крім провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) та діяльності з надання платних послуг встановлюється в таких межах: а) на території міста Києва та обласних центрів - від 0,08 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати; б) на території міста Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) і районних центрів - від 0,04 до 0,2 розміру мінімальної заробітної плати; в) на території інших населених пунктів - від 0,02 до 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно підпункту 267.5.2. пункту 267.5. статті 267 Податкового кодексу України передбачені наступні строки сплати збору, зокрема, за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями - щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю;

Суми збору, не сплачені в установлені строки, вважаються податковим боргом і стягуються до бюджету згідно з положеннями цього Кодексу (підпункт 267.5.5. пункту 267.5. статті 267 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що ПП "Вілакласік" самостійно визначило податкове зобов'язання з:

- податку на прибуток підприємств в загальній сумі 458,00 грн. на підставі поданих до позивача податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року від 07.11.2012 року на суму 233,00 грн. (а.с.11), за 2012 рік від 22.02.2013 року на суму 206,00 грн. (а.с.12), за 2013 рік від 05.02.2014 року на суму 19,00 грн. (а.с.13);

- податку на додану вартість в загальній сумі 5385,00 грн. на підставі поданих до позивача податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року від 16.01.2013 року на суму 2443,00 грн. (а.с.16-17) та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2013 року від 30.04.2013 року на суму 2942,00 грн. в тому числі сума податку на додану вартість в розмірі 2856,00 грн. та сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки в розмірі 86,00 грн. (а.с.18-19);

- збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства згідно поданого до позивача розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за листопад 2012 року від 20.12.2012 року на суму 85,00 грн. Частина нестягнутого у судовому порядку та несплаченого податкового зобов'язання на момент розгляду справи згідно вказаного розрахунку становить 82,62 грн.

- з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в загальній сумі 2698,78 грн. згідно поданих до позивача податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік від 16.02.2012 року за період серпень-грудень 2012 року в сумі 613,35 грн. з щомісячним платежем в розмірі 122,67 грн. (а.с.24-25); за 2013 рік від 19.02.2013 року в розмірі 1472,08 грн. (а.с.26-27); за 2014 рік від 17.02.2014 року за період січень-травень 2014 року в сумі 613,35 грн. з щомісячним платежем в розмірі 122,67 грн. (а.с.28-29);

- збору за провадження торговельної діяльності в розмірі 107,00 грн., що виникла внаслідок несплати узгодженої суму податкового зобов'язання терміном до 15.02.2013 року (щомісячне нарахування) на підставі придбаного торгового патенту серії ТПБ № 672005 (а.с.30). Частина нестягнутого у судовому порядку та несплаченого податкового зобов'язання на момент розгляду справи становить 104,45 грн.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно визначені податкові зобов'язання відповідача зазначені ним в податкових деклараціях, розрахунках суми збору та уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань в загальній сумі 8728,85 грн. є узгодженими з дня подання таких декларацій та розрахунків.

Відповідно до підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях (пункт 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Згідно пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно пункту 123.1. Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 126.1. статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В судовому засіданні встановлено, що податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" за № 0003070151 від 01.10.2012 року ПП "Вілакласік" визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 200,00 грн. (а.с.14), згідно акта перевірки за № 803/151/32796681 від 01.06.2013 року, Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області прийняла податкове повідомлення-рішення форми "Р" за № 0001381501 від 19.07.2013 року, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 170,00 грн. (а.с.15); на підставі податкового повідомлення-рішення форми "Ш" за № 0002471500 від 03.09.2013 року, відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 276,16 грн.; згідно податкового повідомлення-рішення форми "Ш" за № 0004721500 від 13.12.2013 року, Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області визначила ПП "Вілакласік" суму штрафу у розмірі 10% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 312,82 грн. (а.с.22); на підставі податкового повідомлення-рішення форми "Ш" за № 0000121500 від 24.01.2014 року, ПП "Вілакласік" визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 97,37 грн. (а.с.21); на підставі акта перевірки за № 393/151/32796681 від 01.03.2013 року, Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області прийняла податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 01.03.2013 року за № 0000101501, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання за платежем збір за провадження торговельної діяльності (ресторанне господарство), сплачений юридичними особами за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 218,00 грн. (а.с.40).

Податкові повідомлення-рішення форми "Ш" за № 0003070151 від 01.10.2012 року, форми "Ш" за № 0002471500 від 03.09.2013 року та форми "Р" від 01.03.2013 року за № 0000101501 отримані ПП "Вілакласік" 01.10.2012 року, 03.09.2013 року та 01.03.2013 року відповідно, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінці вказаних податкових повідомлень-рішень (а.с.14, 20, 40), податкові повідомлення-рішення форми "Р" за № 0001381501 від 19.07.2013 року, форми "Ш" за № 0004721500 від 13.12.2013 року та форми "Ш" за № 0000121500 від 24.01.2014 року отримані ПП "Вілакласік" 23.07.2013 року, 17.12.2013 року та 28.01.2014 року відповідно, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с.15, 22, 21) .

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження податкових зобов'язань визначених податковими повідомленнями-рішеннями з податку на прибуток підприємств в загальній сумі 370,00 грн., з податку на додану вартість в загальній сумі 686,35 грн. та з збору за провадження торговельної діяльності в сумі 218,00 грн., суд приходить до переконання, що визначена сума грошового зобов'язання за вказаними податками та зборами в загальному розмірі 1274,35 грн. є узгодженою.

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ю" від 22.08.2011 року за № 263, яка 22.08.2011 року отримана ПП "Вілакласік", про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на корінці вказаної податкової вимоги (а.с.10). На час розгляду справи податкова вимога є невідкликана.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань відповідача з податку на прибуток підприємств в сумі 828,00 грн., податку на додану вартість в сумі 6071,35 грн., збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 82,62 грн., орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 2698,78 грн. та збору за провадження торговельної діяльності в сумі 322,45 грн., а всього разом 10003,20 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року від 07.11.2012 року (а.с.11), за 2012 рік від 22.02.2013 року (а.с.12), за 2013 рік від 05.02.2014 року (а.с.13), податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2012 року від 16.01.2013 року (а.с.16-17), уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2013 року від 30.04.2013 року (а.с.18-19), розрахунком суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за листопад 2012 року від 20.12.2012 року (а.с.23), податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік від 16.02.2012 року (а.с.24-25), за 2013 рік від 19.02.2013 року (а.с.26-27), за 2014 рік від 17.02.2014 року (а.с.28-29); податковими повідомленнями-рішеннями форми "Ш" за № 0003070151 від 01.10.2012 року (а.с.14), форми "Р" за № 0001381501 від 19.07.2013 року (а.с.15), форми "Ш" за № 0002471500 від 03.09.2013 року (а.с.20), за № 0004721500 від 13.12.2013 року (а.с.22), за № 0000121500 від 24.01.2014 року (а.с.21), форми "Р" за № 0000101501 від 01.03.2013 року (а.с.40), податковою вимогою форми "Ю" від 22.08.2011 року за № 263 (а.с.10), довідкою про суми податкового боргу (а.с.7), а також зворотнім боком облікових карток платника, що містяться в матеріалах справи (а.с.48-86).

Доказів, які б свідчили про погашення зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в загальній сумі 10003,20 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до приватного підприємства "Вілакласік" про стягнення податкового боргу в сумі 10003,20 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з приватного підприємства "Вілакласік" (ідентифікаційний код 32796681) в дохід бюджету податковий борг в сумі 10003 (десять тисяч три) гривні 20 копійок з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують ПП "Вілакласік" та за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 08.08.2014 року.