Рішення

від 27.01.2009 по справі 19/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

вул.Шевченка

16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

27 січня 2009 р.  

Справа № 19/106  

Господарський суд

Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

При секретарі судового засідання: Гринюк

О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:        Комунального підприємства “ Міський

інформаційний центр”

                            Калуської міської

ради Івано-Франківської області

                            77300, м. Калуш,

вул. Івана Франка, 1                      

до відповідача: Підприємця

ОСОБА_1

                            АДРЕСА_1

за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача:

                            Комунального

підприємства  "Міськсвітло"

                            м. Калуш, вул. Б.

Хмельницького, 86

про:                    

стягнення боргу в сумі 9 079 грн. 79 коп. та розірвання

договору

За участі представників:

від позивача:     Бойко Р.Б.-представник, (довіреність № б/н від

06.10.08.

                            Кригануца Т.В. -

директор,

                            розпорядження

Калуської міської ради № 563-рк від 21.11.07.       

від відповідача: ОСОБА_2  - представник, (довіреність № 3103 від

15.10.08)

від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору

на стороні відповідача:             

                            представник  не з"явився

Суть спору: комунальним

підприємством “ Міський інформаційний центр” Калуської міської ради заявлено

вимогу про стягнення боргу в сумі 9 079 грн. 79 коп. та розірвання договору №

16 від 01.10.07. про надання в користування місць, які перебувають у

комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, укладеного між

комунальним підприємством “ Міський інформаційний центр” Калуської міської ради

та підприємцем  ОСОБА_1.

          Представником позивача 13.11.08.

подано заяву про збільшення позову (вх.№11105) із вимогою про стягнення з

відповідача 990,23 грн. інфляційних витрат та 262,57 грн. -3% річних.

          Представник позивача  підтримав позовні вимоги та подав  у судовому засіданні 27.01.09. заяву про

збільшення роміру позовних вимог в частині 

стягнення основного боргу та пені (вх.№501), відповідно до якої просить

стягнути з відповідача 8973,49 грн. основного боргу, 2633,97 грн. пені.

          Позовні вимоги обгрунтовані

невиконанням підприємцем ОСОБА_1 договірних зобов"язань по оплаті  за користування місцями  для розташування спеціальних конструкцій.

          Відповідач - підприємець  ОСОБА_1, проти позову заперечив з підстав,

викладених у відзиві на позов від 30.10.08. вх.№10665,  від 15.01.09. вх.№183 та у доповненні до

відзиву від 27.01.09. вх.№503, а саме вважає, що спірний договір  підписаний комунальним підприємством “

Міський інформаційний центр” з перевищенням повноважень на укладення таких

договорів, та, оскільки предметом договору є майно територіальної громади

м.Калуша, то згідно ст.228 ЦК України правочин порушує публічний порядок, отже

є нікчемним і недійсним з моменту укладення.

          20.11.08. відповідачем подано

зустрічний позов вх.№12266 про стягнення штрафу 

в сумі 20700 грн. за невиконання 

п.3.2.6 договору №16 від 01.10.07. "Про надання в користування

місць, які перебувають у комунальній власності для розташування спільних

конструкцій". Зустрічний позов вмотивовано невиконанням КП“ Міський

інформаційний центр”зобов"язань щодо забезпечення підприємця ОСОБА_1

необхідними дозволами та погодженнями для розміщення зовнішньої реклами у

м.Калуші.

          Позивач за первісним позовом

заперечив зустрічний позов у відзиві від 09.12.08.  вх.№12778 з тих підстав, що заявник -

підприємець ОСОБА_1, не виконав вимог п.6.1.1 Правил розміщення зовнішньої

реклами у місті Калуші (Додаток №1 до рішення Калуської міської ради від

18.09.08. №113), внаслідок чого  КП“

Міський інформаційний центр” було позбавлене можливості звернутися до робочого

органу  для одержання дозволу  на розміщення зовнішньої реклами.

          Розглянувши документи і матеріали,

подані учасниками процесу та зібрані судом із 

врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних

свобод , всебічно і повно 

з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються  вимоги та заперечення сторін, давши оцінку

доказам, які мають значення для справи, суд встановив, що між сторонами

даного спору 01.10.07. укладено договір 

№16 "Про надання в користування місць, які перебувають у

комунальній власності для розташування спільних конструкцій". При

укладенні даного договору сторони керувалися Правилами розміщення зовнішньої

реклами у м.Калуші та Порядком надання у користування місць, які перебувають у

комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій, затвердженими

рішенням Калуської міської ради від 18.09.2006 р.№113.

          Предметом даного договору є надання

КП“ Міський інформаційний центр” користувачу - підприємцю ОСОБА_1 в

користування місця, які перебувають у комунальній власності для розташування

спеціальних конструкцій (надалі- місця), згідно Додатку №1, який є

невід"ємною частиною договору. Під користуванням сторони розуміють

тимчасове платне використання розповсюджувачем зовнішньої реклами -

користувачем місць, які перебувають у комунальній власності.

          Відповідно до п.3.2.1.  договору, позивач зобов"язався передати

відповідачу місця на підставі акта прийому-передачі. Акт прийому-передачі

сторони уклали 01.10.07., яким засвідчили, що 

ОСОБА_1 користувався місцями, що знаходяться у комунальній власності для

встановлення спеціальних рекламних конструкцій до підписання договору №16 від

01.10.07. та зобов"язаний сплатити 

за липень, серпень та вересень 2007 року за користування місцями 740,33

грн. Також сторони засвідчили, що користувач встановив спеціальні рекламні

конструкції відповідно до укладеного договору №16 та розмір плати на місяць

складає              633,32 грн.

          Пунктом 3.4.3. договору від 01.10.07.

встановлено обов"язок користувача здійснювати платежі за користування

місцями в порядку, передбаченому розділом 4, а саме внесення плати  здійснюється до 10-го числа місяця наступного

за звітним.

          Як вбачається із матеріалів справи та

не заперечується відповідачем, станом на час розгляду справи у суді, існує

заборгованість користувача у сумі 10240,13 грн.

          Відповідно до ст. 526 ЦК  України, зобов”язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів

цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.           

          Доказів, які б свідчили про

погашення  суми боргу або ж спростували

доводи позивача суду не подано. За наведених обставин, вимоги в частині

стягнення  10240,13 грн. основного боргу

обґрунтовані договором №16 від 01.10.07., розрахунками заборгованості, Актами

щодо користування місцями для розташування рекламних конструкцій (а.с.14,15),

п.3 Порядку надання у користування 

місць, які перебувають у комунальній власності, для розміщення

спеціальних конструкцій (Додаток №2 до рішення міської ради від 18.09.06. №113)

та підлягають задоволенню.

          Згідно п. 6.1 договору, за несплату,

несвоєчасну або неповну оплату платежів, передбачених розділом 4 користувач

сплачує пеню у  розмірі подвійної

облікової ставки НБУ від суми простроченого ( або не повністю сплаченого

платежу) за кожен день прострочення.

          Відповідно до розрахунку позивача,

сума пені за період з жовтня 2007 року 

по грудень  2008 року становить

2633,97 грн.

          Суд не вбачає підстав для стягнення

пені в зазначеному розмірі, оскільки відповідно до

п.6 ст. 232 ГК  нарахування штрафних  санкцій 

за  прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не

встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,

коли зобов'язання мало бути виконано.

          Отже, з огляду на викладене, до

стягнення належать 430,43 грн., в решті стягнення пені слід відмовити.                                                                                                                                                         

    Положеннями статті 625  Цивільного кодексу України передбачено  обов'язок боржника, який прострочив виконання

грошового зобов”язанння, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти

річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений

договором або законом. 

          Факт порушення виконання грошового

зобов'язання підтверджується матеріалами справи, отже вимоги позивача щодо

стягнення  інфляційних збитків за період

прострочення в сумі  990,23 грн. та 3%

річних у сумі 262,57 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          Щодо позовної вимоги про розірвання

договору №16 "Про надання в користування місць, які перебувають у

комунальній власності для розташування спільних конструкцій" від

01.10.07., то слід зазначити наступне.

          Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням

зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених

змістом зобов'язання (неналежне виконання).

  Правові наслідки порушення

зобов'язання визначені ст.611 ЦК України, зокрема: припинення зобов'язання

внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено

договором або законом, або розірвання договору.

          За змістом ч.2 ст.651 ЦК України

договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду

на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною

та в інших випадках, встановлених договором або законом.

          Істотним є таке порушення стороною

договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою

позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

          Із матеріалів справи вбачається, що

відповідач не виконує свого зобов"язання щодо оплати  за користування місцями з дня укладення

договору, чим позбавляє позивача можливості отримання прибутку в інтересах

територіальної громади м.Калуша, що згідно до п.2.1. Статуту КП“ Міський

інформаційний центр” є метою здійснення ним підприємницької діяльності. Крім

того,  відповідач  у відзиві на позовну заяву від 30.10.08.

вх.№10665 (а.с.39) не заперечує проти розірвання спірного договору, оскільки на

його думку він  укладений із перевищенням

повноважень.

          Зважаючи на викладене, позов слід

задоволити в частині стягнення основної заборгованості в сумі 10240,13 грн.,

пені в сумі 430,43 грн., інфляційних збитків за період прострочення в сумі  990,23 грн. та 3% річних у сумі 262,57 грн. і

розірвання договору №16 "Про надання в користування місць, які перебувають

у комунальній власності для розташування спільних конструкцій". В частині

стягнення пені на суму - 2203,54 грн. 

відмовити.         

          Судові витрати слід покласти на

відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.

          Розглянувши зустрічний позов про стягнення

штрафу  в сумі 20700 грн., згідно

договору №16 від 01.10.07., суд вважає його необгрунтованим, виходячи із

наступного.

          Відповідно до п.3 Типових правил

розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів

України від 29.12.03. №2067, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів

та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських

рад відповідно до цих Правил.

          Як стверджує позивач за зустрічним

позовом - приватний підприємець ОСОБА_1, КП“ Міський інформаційний центр” не

виконано вимоги  п.3.2.6 договору щодо

забезпечення  його необхідними дозволами

на розміщення зовнішньої реклами, що є підставою для стягнення штрафу,

відповідно до пп.6.4.п.6 договору.

          Порядком надання у користування  місць, які перебувають у комунальній

власності, для розміщення спеціальних конструкцій (Додаток №2 до рішення

міської ради від 18.09.06. №113) надалі - Порядок, встановлено, що місця

розташування спеціальних конструкцій, які перебувають у повному господарському

віданні, оперативному управлінні, користуванні (оренді) інших комунальних

підприємств, установ, організацій (надалі- балансоутримувачі), надаються у

користування на підставі договору про надання в користування місць, які

перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій,

що укладається з КП“ Міський інформаційний центр” з розповсюджувачем зовнішньої

реклами (п.4).

          Пунктом 2.1. Правил розмішення

зовнішньої реклами у м.Калуші  (Додаток

№1 до рішення міської ради від 18.09.06. №113) надалі - Правила, визначено, що

дозвіл - це документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої

реклами на підставі рішення виконавчого комітету Калуської міської ради, який

дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

          Для укладення договору про надання в

користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування

спеціальних конструкцій, розповсюджувач зовнішньої реклами  подає до КП“ Міський інформаційний центр”

перелік документів, визначених п.2 Порядку та п.6.1.Правил.

          Із відзиву на зустрічний позов від

09.12.08. вх.№12778 (а.с.85) та пояснень представника у судовому засіданні

вбачається, що приватний підприємець не виконав вимог Порядку та Правил,

зазначених вище, чим позбавив можливості КП“ Міський інформаційний центр”

звернутися на підставі п.6.3. Правил із заявою про надання дозволу до

виконавчого комітету Калуської міської ради.

             Господарськими санкціями,

відповідно до ст.217 ГК України визнаються заходи впливу на правопорушника у

сфері господарювання, у результаті застосування яких для нього настають

несприятливі економічні та /або правові наслідки.

Відповідно до приписів ст.218 ГК України підставою господарсько-правової

відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у

сфері господарювання.

      Господарське провопорушення - це винне,

протиправне діяння, що завдає шкоди господарським відносинам, чи бездіяльність

суб"єкта господарських відносин, що не відповідає вимогам норм

господарського права, не узгоджується з юридичними обов"язками зазначеного

суб"єкта, а також порушує суб"єктивні права іншого учасника цих

відносин або третіх осіб.

          Поняттям правопорушення у сфері

господарювання  охоплюється будь- яка

невідповідність поведінки учасника господарських відносин, обов"язкам,

покладеним на нього господарським зобов"язанням або актами законодавства.

       Склад господарського  провопорушення  включає: протиправну поведінку суб"єкта

господарювання; наявність шкідливих наслідків; причинний зв"язок між

протиправною поведінкою правопорушника і шкодою;   вину правопорушника.

          Учасник господарських відносин

відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського

зобов"язання чи порушення правил здійснення  господарської діяльності, якщо не

доведе,  що ним вжито усіх залежних від

нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

          Отже, суд не вбачає бездіяльності та

протиправної дії відповідача за  зустрічним

позовом, його вини у неотриманні дозволу підприємцем, що є складовими  господарського правопорушення,   тому відсутні правові підстави для

застосування господарських санкцій.

          Як вбачається

із матеріалів справи, приватний підприємець ОСОБА_1 отримав дозвіл на

розміщення зовнішньої реклами 30.07.08. на підставі рішення Калуської міської

ради  №388. Крім того, слід зазначити, що

КП“ Міський інформаційний центр” не порушив право приватного підприємця, оскільки

останній використовував та продовжує користуватися місцями, які перебувають у

комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій з  липня 2007 року.

          Виходячи із викладеного, суд вважає,

що відсутні правові підстави для задоволення зустрічних  позовних вимог.

          На підставі вищевикладеного, у

відповідності до ст. 124  Конституції

України, ст.ст. 526, 610, 611,625 ЦК України, ст.ст. 217,218, 232 ГК України,

керуючись ст.ст.  49,  82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

  позов задоволити частково.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ід.код НОМЕР_1) на

користь комунального підприємства “ Міський інформаційний центр”, 77300, м.

Калуш, вул. І.Франка, 1, (код 34672278) -                                 10240,13 грн.

заборгованості,  430,43 грн. пені,  990,23 грн. інфляційних збитків   та 

262,57 грн.

3% річних, 119 грн. 23 коп. судових

витрат по сплаті державного мита та 118 грн. судових витрат з

інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Розірвати договір №16 "Про

надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності для

розташування спільних конструкцій" від 01.10.07.

          В частині стягнення пені на суму -

2203,54 грн.  відмовити.         

В

задоволенні зустрічного позову відмовити.

Наказ

видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає

законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у

разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну

частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного

строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84

Господарського процесуального кодексу України.

Рішення

оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України  03.02.09.

Виготовлено

в АС "Діловодство суду"