Рішення

від 28.07.2014 по справі 911/2450/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2014 р. Справа № 911/2450/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго», АР Крим, м. Ялта

про стягнення 973311,05 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Пількевич В.В. - довіреність № 14-136 від 13.05.2014 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

до господарського суду Київської області в порядку ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» звернулось Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) з позовом до Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» (далі - відповідач) про стягнення 973311,05 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю природного газу № 13/3584-ТЕ-19 від 12.02.2013 р., у зв'язку з чим Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість у сумі 973311,05 грн., з якої: 862870,71 грн. основного боргу, 60359,41 грн. пені, 20622,67 грн. 3 % річних та 29458,25 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.06.2014 р. порушено провадження у справі № 911/2450/14 та призначено її до розгляду на 07.07.2014 р. Ухвалою суду від 07.07.2014 р. розгляд справи відкладено на 28.07.2014 р.

На підставі листа УДППЗ «Укрпошта» від 04.04.2014 р. № 33-20-606 у зв'язку з тимчасовим призупиненням приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів АР Крим та м. Севастополь, відправлення процесуальних документів судом на адресу Відповідача не здійснювалось, про що було складено відповідну доповідну записку.

Ухвалою суду від 07.07.2014 р. судом було запропоновано Позивачу здійснювати відправлення кореспонденції відповідачу у даній справі власним коштом, для чого Позивачу було надано копії ухвал суду від 20.06.2014 р. та від 07.07.2014 р. та зобов'язано докази відправлення надати суду.

28.07.2014 р. Позивачем було надано суду докази відправлення вказаної кореспонденції на адресу Відповідача, а саме: авіа накладну № 2244103676 та лист АТ «ДХЛ Інтернешнл Україна» від 16.07.2014 р., в якому вказано, що зазначене відправлення доставлене одержувачу 15.07.2014 р.

В судове засідання 28.07.2014 р. з'явився представник Позивача, позов підтримав та просив задовольнити повністю. Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, відзиву на позов суду не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 ГПК України.

Детально розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника Позивача та дослідивши подані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець, позивач у справі) та Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» (покупець, відповідач у справі) укладено договір про закупівлю природного газу № 13/3584-ТЕ-19 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1. договору) продавець зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»), далі - газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що сума до сплати за 1000 куб. м. природного газу складає 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Обов'язок з оплати вартості фактично переданого природного газу узгоджено сторонами у п. 4.1. Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем передано, а Відповідачем прийнято природний газ за січень, лютий, березень, квітень, жовтень, листопад та грудень 2013 року в об'ємі 808,209 тис. куб. м. загальною вартістю 1058107,19 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями підписаних та скріплених печатками сторін актами приймання-передачі природного газу: за січень, лютий та березень 2013 року від 30.09.2013 р., за квітень 2013 року від 30.04.2013 р., за жовтень 2013 р. від 31.10.2013 р., за листопад 2013 р. від 30.11.2013 р. та за грудень 2013 року від 24.01.2014 р.

Із зазначених актів вбачається, що сторонами спору підписано акти на загальну суму 1058107,19 грн. без зауважень та за відсутності з боку Відповідача претензій та повідомлень про порушення Позивачем умов договору, тобто, Відповідач не заперечував щодо обсягів, сум, якості поставленого газу та строків поставки за підписаним актом.

Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що Позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки природного газу у відповідності до умов договору.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку продавця за договором поставити природний газ відповідає обов'язок покупця оплатити вартість газу і наданих послуг.

Відповідно до п. 4.1. Договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Проте, в порушення свого грошового зобов'язання, вартість послуг з постачання природного газу Відповідач сплачував з простроченням та не в повному обсязі, а саме Відповідачем було оплачено поставлений газ на загальну суму 195236,48 грн., що підтверджується випискою Позивача про операції з Відповідачем, в зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем за отриманий природний газ у сумі 862870,71 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості Відповідачем станом на дату судового розгляду суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу Відповідача перед Позивачем в розмірі 862870,71 грн., а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем грошового зобов'язання за Договором, Позивачем заявлена до стягнення з Відповідача пеня за прострочення виконання зобов'язання у сумі 60359,41 грн.

Частиною першою ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами другою, третьою цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.3. Договору передбачено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд встановив, що вони є обґрунтованими, арифметично вірними, а отже вимога Позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню повністю в сумі 60359,41 грн.

Окрім того, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем грошового зобов'язання за Договором, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 20622,67 грн. трьох процентів річних та 29458,25 грн. інфляційних втрат.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд встановив, що вони є обґрунтованими, арифметично вірними, а отже вимога Позивача про стягнення з Відповідача трьох процентів річних підлягає задоволенню повністю в сумі 20622,67 грн. та вимога Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню повністю в сумі 29458,25 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на Відповідача. Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» (98604, АР Крим, м. Ялта, вул. Блюхера, 4; код ЄДРПОУ 02648343) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) 862870 (вісімсот шістдесят дві тисячі вісімсот сімдесят) грн. 71 коп. основного боргу, 60359 (шістдесят тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 41 коп. пені, 20622 (двадцять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 67 коп. трьох відсотків річних, 29458 (двадцять дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 25 коп. інфляційних втрат та 19466 (дев'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 23 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата виготовлення та підписання рішення 07.08.2014 р.

Суддя Наріжний С.Ю.