Рішення

від 29.07.2014 по справі 910/9391/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2014 р. Справа № 910/9391/14

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд Поділ-Інвест",

04071, м. Київ, вул. Ігорівська, 12-А

до Приватного акціонерного товариства "Альба Україна",

08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100

про стягнення 614 148,28 грн.

за участю представників:

позивача - Лазько С.В. (довіреність від 31.03.2014, б/н);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд Поділ-Інвест" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» (далі - відповідач) про стягнення 614 148,28 грн., з яких: 559 822,50 грн. основного боргу, 22 033,36 грн. пені, 3 918,36 грн. 3 % річних та 28 374,06 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу від 26.03.2009 № 342.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.06.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.07.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 12295/14 від 25.06.2014) позивачем подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 25.06.2014.

У судове засідання 01.07.2014 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, розгляд справи відкладено до 29.07.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 12881/14 від 03.07.2014) відповідачем подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 25.06.2014.

У судовому засіданні 29.07.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву і нез'явлення у судове засідання його представника не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.07.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фонд Поділ-Інвест" (далі - продавець) та Приватним акціонерним товариством «Альба Україна» (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу від 26.03.2009 № 342 (далі - Договір), відповідно до умов якого, продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує лікарські засоби та вироби медичного призначення (далі - товар), визначений на умовах Договору (пункт 1.1. Договору).

Сторонами підписано протокол розбіжностей до Договору (далі - Протокол розбіжностей), відповідно до якого сторони дійшли згоди щодо остаточної редакції Договору.

Згодом сторонами укладено додаткові угоди до Договору: від 28.12.2009, від 11.10.2010, від 06.01.2012, відповідно до яких внесено зміни та доповнення до Договору.

Відповідно до пункту 1.2. Договору, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом Договору, визначаються у видаткових накладних, які є невід'ємними частинами Договору.

Згідно з пунктом 5.1. Договору, в редакції Додаткової угоди від 11.10.2010, покупець здійснює розрахунки за препарати загальної групи виробництва ФДУП НВО «Мікроген» МЗ Російської Федерації протягом 45 календарних днів з моменту підписання відповідних товаросупроводжувальних документів, вакцин та сироваток на умовах 100 % попередньої передплати та за продукцію Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Екопродукт» протягом 90 календарних днів з моменту підписання відповідних товаросупроводжувальних документів.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року. Якщо після закінчення строку дії Договору жодна з сторін не заявить про своє бажання розірвати Договір, останній вважається кожен раз продовжений на той самий строк і на тих самих умовах. Договір може бути достроково розірваним за згодою сторін або за письмовою вимогою однієї зі сторін, в такому разі сторона, яка вимагає розірвання Договору, повинна попередити про це іншу сторону за 60 календарних днів до розірвання Договору (пункт 10.1. Договору в редакції Додаткової угоди від 06.01.2012).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар, що підтверджується наданими разом з позовною заявою в матеріали справи видатковими накладними: від 07.03.2014 № РН-0000297 на суму 126 645,00 грн., від 21.02.2014 № РН-0000230 на суму 196,20 грн., від 24.02.2014 №РН-0000221 на суму 2026,08 грн., від 24.02.2014 № РН-0000220 на суму 860,80 грн., від 24.02.2014 № РН-0000219 на суму 101 512,20 грн., від 29.11.2014 № И-1773 на суму 77 425,92 грн., від 22.11.2014 № И-1712 на суму 78 648,92 грн., від 22.11.2013 № Ч-1711 на суму 1302,48 грн., від 15.11.2013 № И-1665 на суму 3 443,20 грн., від 15.11.2013 № И-1664 на суму 81 729,92 грн., від 15.11.2013 № Ч-1663 на суму 1 013,04 грн., від 01.11.2013 № Ч-1545 на суму 578,88 грн., від 08.11.2013 № Ч-1599 на суму 578,88 грн., від 25.10.2013 № Ч-1479 на суму 1 881,36 грн., від 18.10.2013 № Ч-1408 на суму 868,32 грн., від 04.10.2013 № Ч-1263 на суму 1 013,04 грн., від 11.10.2013 № Ч-1342 на суму 289,44 грн., від 27.09.2013 № Ч-1193 на суму 1 447,20 грн., від 06.12.2013 № И-1836 на суму 58 069,44 грн., від 06.12.2013 № Ч-1834 на суму 144,72 грн., від 13.12.2013 № И-1876 на суму 4 892,00 грн., від 13.12.2013 № Ч-1875 на суму 1 447,20 грн., від 27.12.2013 № И-1951 на суму 2 446,00 грн., від 27.12.2013 № Ч-1950 на суму 723,60 грн., від 31.01.2014 № РН-0000116 на суму 868,32 грн., від 17.01.2014 № РН-0000048, на суму 1 591,92 грн., від 17.01.2014 № РН-0000049 на суму 4 892,00 грн., від 24.01.2014 № РН-0000088 на суму 1 013,04 грн., від 07.02.2014 № РН-0000141 на суму 1 447,20 грн., від 21.02.2014 № РН-0000230 на суму 196,20 грн., від 28.02.2014 № РН-0000264 на суму 1 962,00 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін.

Відповідач, на підставі довіреностей від 07.03.2014 № А 52738, від 24.02.2014 № А 52571, від 29.11.2013 № А 51205, від 22.11.2013 № А 51059, від 15.11.2013 № А 50925, від 01.11.2013 № А 50597, від 08.11.2013 № А 50757, від 25.10.2013 № А 50400, від 18.10.2013 № А 50222, від 04.10.2013 № А 49873, від 11.10.2013 № А 50039, від 27.09.2013 № А 49672, від 06.12.2013 № А 51362, від 13.12.2013 № А 51515, від 27.12.2013 № А 51790, від 31.01.2014 № А 52195, від 17.01.2014 № А 51948, від 24.01.2014 № А 52062, від 24.02.2014 № 238, від 07.02.2014 № А 52317, від 28.02.2014 № А 52622, вказаний товар отримав.

Підписи уповноважених представників сторін на видаткових накладних скріплені відбитками печаток обох сторін, що оцінюється судом як підтвердження юридичною особою - відповідачем, фактів вчинення господарських операцій з отримання товару. До матеріалів справи долучені копії зазначених накладних та довіреностей.

На підтвердження наявності заборгованості, до матеріалів справи надано довідку з банківської установи від 24.06.2014 №47/153-09/2-80, в якій відкрито поточні рахунки позивача, що засвідчена підписом уповноваженої особи банку та скріплена відбитком його печатки, за період з 01.10.2013 до 24.06.2014, відповідно до якої, судом встановлено відсутність надходжень грошових коштів від відповідача за видатковими накладними, заборгованість за якими є предметом позову. Оригінал довідки наявний у матеріалах справи.

Крім того, до матеріалів справи позивачем надано копію акту звірки взаємних розрахунків сторін станом на 01.12.2013, який підписано представниками сторін та скріплено відбитками їх печаток, в якому сторони дійшли згоди про наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 833 461,14 грн.

Позивачем надано пояснення про те, що різницю між ціною позову та сумою прострочених платежів за актом звірки взаємних розрахунків складають поставки товару за видатковими накладними, які оплачені відповідачем після 01.12.2013.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за спірними видатковими накладними складає 559 822,50 грн.

Докази оплати товару за вищезазначеними видатковими накладними у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище видаткові накладні та довіреності - у якості письмових доказів передачі товару позивачем та прийняття товару уповноваженою особою відповідача, банківську довідку - у якості письмового доказу для встановлення відсутності перерахувань відповідачем позивачу коштів за спірними видатковими накладними і, відповідно, наявності заборгованості, а також акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 01.12.2013, у зв'язку з тим, що зазначений акт підписаний у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток - в якості письмового доказу визнання відповідачем наявності у нього заборгованості перед позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Товар відповідачем прийнято, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача та відбитком його печатки на вищевказаних видаткових накладних.

Матеріали справи не містять доказів заперечень відповідача при отриманні товару щодо неналежності виконання позивачем зобов'язань з поставки товару за Договором.

Частиною 1 статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане.

На підставі аналізу вищезазначених норм чинного законодавства, дослідження матеріалів та всебічного розгляду всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 559 822,50 грн. основного боргу, є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Позивач, на підставі пункту 7.1. Договору, заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 22 033,36 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Зважаючи на необхідність дотримання вказаних вимог законодавства при нарахуванні пені, судом перевірено розрахунок позивача та виявлено надмірне нарахування позивачем пені. Як вбачається з наданого розрахунку, позивачем неправильно визначено період нарахування пені щодо частини видаткових накладних, а саме: початок періоду визначено з останнього дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тоді як, відповідно до вимог законодавства, прострочення виконання зобов'язання починається з дня наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане.

У зв'язку з цим, поданий розрахунок позивача є невірним, позивачем надмірно нарахована пеня і вказана позовна вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 19 377,15 грн.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 3 918,36 грн. та інфляційні втрати у розмірі 28 374,06 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду обставин справи, судом перевірено розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, що подані позивачем.

За результатами перевірки розрахунків, судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, а саме: 3 853,57 грн. 3 % річних та 28 139,77 грн. інфляційних втрат.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні в матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 559 822,50 грн., пені у розмірі 19 377,15 грн., інфляційних втрат у розмірі 28 139,77 грн. та 3 % річних у розмірі 3 853,57 грн. підлягають задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 12 282,97 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, буд. 100, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22946976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд Поділ-Інвест" (04071, м. Київ, вул. Ігорівська, 12-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21604142) 559 822 (п'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч вісім двадцять дві) грн. 50 коп. основної заборгованості, 19 377 (дев'ятнадцять тисяч триста сімдесят сім) грн. 15 коп. пені, 3 853 (три тисячі вісімсот п'ятдесят три) грн. 57 коп. 3 % річних, 28 139 (двадцять вісім тисяч сто тридцять дев'ять) грн. 77 коп. інфляційних втрат та 12 223 (дванадцять тисяч двісті двадцять три) грн. 86 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 04.08.2014.

Суддя С.О. Саванчук