Рішення

від 31.07.2014 по справі 761/11576/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/11576/14-ц

Провадження №2/761/4233/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 липня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Маліновської В.М.,

при секретарі Нечипорук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНОНА" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", треті особи: Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису недійсним та його скасування, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнона» (Позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (Відповідач-1), треті особи: Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк"(ПАТ «Кредитпромбанк», третя особа-1), Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України(третя особа-2) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 22.04.2014р. позовну заяву було залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

24.04.2014р. Позивачем подано до суду позовну заяву в новій редакції про визнання виконавчого напису недійсним та його скасування, в якій Відповідачем-1 зазначено - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, а Відповідачем-2 - ПАТ «Кредитпромбанк», третіми особами: Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (третя особа1), ОСОБА_2 (третя особа2).

Позовні вимоги мотивовано тим, що 01.06.2006р. між ПАТ «Кредитпромбанк»(банк) та фізичною особою - ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 49.4/45/06-Z відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 1 212 000 доларів США на споживчі цілі зі сплатою 13,75% річних строком по 31.05.2013р включно. Формою забезпечення даного договору є Іпотечний договір № 49.8/45/176/06, посвідченого ОСОБА_3, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 01.06.2006р за реєстровим № 742 між ТОВ «Юнона» (Іпотекодавець) та ВАТ «Кредитпромбанк» (Іпотекодержатель) та додатки до нього. Предметом Договору є нежиле приміщення НОМЕР_1 загальною площею 398,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить на праві власності ТОВ «Юнона». 09.04.2014р. Директора ТОВ «Юнона» було повідомлено, що у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебуває на примусовому виконанні виконавчий напис № 2346, виданий 27.03.2013р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про звернення стягнення на нежиле приміщення НОМЕР_1 загальною площею 398,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації цього майна буде задоволено вимоги ПАТ «Кредипромбанк» у розмірі 18 555 428,40 грн.

Позивач вважає, що вчинена нотаріусом нотаріальна дія - вчинений виконавчий напис є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки нотаріусом не було перевірено безспірність вимог Кредитора, оскільки сума боргу оскаржується в судовому порядку, а саме наразі подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва. Окрім того, на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом, спір щодо суми боргу знаходився у Подільському районному суді м.Києва, рішенням якого від 16.01.2014р. визначено, що загальна сума заборгованості складає 18 955 078,42 грн., а відповідно до виконавчого напису 18 555 428,40 грн., тобто суми вже є різними, що доказує, що борг не є безспірним. Позивач вважає, що тільки за наявності письмової особистої згоди боржника (іпотекодавця) з сумою боргу, вимога іпотекодержателя (Банка) вважається безспірною. Таким чином, нотаріусом при вчинені виконавчого напису безспірність боргу не була перевірена, хоча спір існував. Також, Позивач зазначив, що у відповідності до ст. 35 Закону України «Про іпотеку», ніяких письмових вимог від Іпотекодержателя, в яких би чітко було вказано про те, що банк розпочинає процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, до Позивача не надходило.

З урахуванням уточненої позовної заяви (а.с.58-62) Позивач просив визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, який зареєстрований в реєстрі для нотаріальних дій за № 2346 від 23.07.2013р. недійсним та скасувати його.

ПАТ «Кредитпромбанк» надав суду відзив на позовну заяву (а.с.104-108) в якому зазначив, що позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими, зважаючи на те, що згідно умов кредитного договору зобов'язання щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу ОСОБА_2 та ТОВ «Юнона» відповідної вимоги, що і було зроблено ПАТ «Кредитпромбанк» зважаючи на положення договору. Протягом 30-денного строку з моменту отримання вищевказаних досудових вимог в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» Боржник та Іпотекодавець не здійснили дії щодо виконання зобов'язань за кредитним договором, тому після закінчення вказаного терміну приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було вчинено виконавчий напис від 23.07.2013р. Окрім того, нотаріусу для вчинення виконавчого напису Банком були надані всі передбачені чинним законодавством документи. Водночас, законодавством не конкретизовано, який саме документ повинен підтвердити безспірність заборгованості боржника, а тому, оскільки нотаріус не є економістом та банківським робітником, останній повинен приймати розрахунок заборгованості як безспірний документ. Щодо розбіжностей в сумі боргу на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом та моментом прийняття рішення Подільським районним судом м.Києва, ПАТ «Кредитпромбанк» зазначив, що вказаний розрахунок не суперечить діючому законодавству, тому що до вчинення виконавчого напису всі виплати (проценти, пеня, штрафні санкції тощо) продовжують нараховуватись Банком.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було подано заперечення на позовну заяву (а.с.134-137), в яких він заперечив проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що у відповідності до положень чинного законодавства України Банк направив Боржнику-Іпотекодавцю вимогу про усунення порушень умов Іпотечного договору, яку останнім було отримано 18.03.2013р. В 30-деннний строк, наданий для виконання вказаної вимоги Кредитора, Іпотекодавець жодних дій не вчинив, заборгованість в повному обсязі не погасив, що надає Стягувачу право розпочати процедуру стягнення суми кредитної заборгованості в примусовому порядку з 07.05.2013р. Загальна сума заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Кредитпромбанк» за кредитним договором станом на 29.04.2013р. становила 2 709 562,91 доларів США, що за курсом НБУ складає 21 657 536,34 грн. Невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором № 49.4/45/06-Z від 01.06.2006р. є підставою для звернення стягнення на передане Банку в іпотеку майно відповідно до умов Іпотечного договору. На виконання вимог ст.35 Закону України «Про іпотеку» Банком були направленні вимоги Позичальнику і Іпотекодавцю, які були отримані останніми, проте жодних дій на виконання своїх обов'язків ані Позичальник, ані Іпотекодавець не здійснили. При зверненні з заявами про вчинення виконавчих написів Банком були надані всі необхідні документи, що підтверджують наявність безспірної заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором., в забезпечення якого був укладений договір іпотеки та договори внесення змін до договору іпотеки. На підтвердження безспірності заборгованості банком було надано нотаріусу, крім копій договорів, також і розрахунок заборгованості, який включає в себе виписки по особовим рахункам боржника, які являються первинними документами бухгалтерського обліку. Таким чином, нотаріусом було дотримано встановлених вимог щодо вчинення виконавчого напису та відсутність фактів порушення законодасвта при вчиненні нотаріальної дії, що є предметом позову, нотаріусом або інших порушень, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Також від Відповідача1 у справі приватного нотаріуса ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що даний спір має розглядатись згідно зі ст. 15 ГПК України господарським судом (а.с.138-139). Ухвалою суду від 31.07.2014р. у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено, оскільки в даній справі заявлено єдину позовну вимогу, яка стосується оскарження саме нотаріальної дії.

В судовому засіданні представник позивача - Чигир Т.Ф. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач - приватний нотаріус ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, в своїх запереченнях просив розглядати справу за його відсутності, проти позовних вимог заперечував, причини неявки суд не повідомив.

Представник Відповідача - ПАТ «Кредитпромбанк» - Пархомчук С.В. проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

Треті особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача - ПАТ «Кредитпромбанк», дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що 01 червня 2006 року між Публічний акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 49.4/45/06-Z (а.с.73-77), згідно умов якого Банк надав Позичальнику кредит на споживчі цілі у розмірі 1 212 000,00 доларів США строком по 31.05.2013р. включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,75% річних.

30 квітня 2009 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду до Кредитного договору, якою сторони погодили послідовність сплати Банку процентів нарахованих за період з 01.02.2009р. по 01.01.2010р. (а.с.78-79).

В забезпечення виконання зобов'язань, які випливають із зазначеного Кредитного договору, 01 червня 2006 року між ВАТ «Кредитпромбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнона» (майновий поручитель) було укладено Іпотечний договір № 49.8/45/І76/06, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за № 742 (а.с.80-81) відповідно до умов якого у забезпечення зобов'язань Боржника перед Іпотекодержателем за Кредитним договором Іпотекодавець надає Іпотекодержателю в іпотеку майно, а саме нежиле приміщення НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 398,2 кв.м., та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу нежилого приміщення № 568 від 26.12.2003р., посвідчений державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори Біляєвим В.О. 26.12.2003р., зареєстрованого в реєстрі за № 10-5043, та зареєстрована у Київському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 01.03.2004р. в реєстраційній книзі № 68п-32 за реєстраційним № 6087-п.

В подальшому між ВАТ «Кредитпромбанк» (ПАТ «Кредитпромбанк») та ТОВ «Юнона» вносились зміни до Іпотечного договору, що підтверджується Договором № 1 про внесення змін від 12.10.2007р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за № 2502 (а.с. 82-83) та Договором про внесення змін від 24.09.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за № 1067 (а.с.84)

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На підставі зазначеного Закону та у зв'язку з порушенням ОСОБА_2 зобов'язань по Кредитному договору Відповідач2 звернувся до Відповідача1 (Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1) з заявою про вчинення виконавчого напису на іпотечному договорі. 23 липня 2013 року Відповідачем1 вчинено виконавчий напис нотаріуса, яким запропоновано звернути стягнення на нежиле приміщення НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 398,2 кв.м., яке належить Позивачу на праві власності, в рахунок задоволення вимоги ПАТ «Кредитпромбанк» щодо стягнення заборгованості у розмірі 2 321 459,83 долари США, що в перерахунку в національну валюту за офіційним курсом НБУ станом на 27.03.2013р. становить 18 555 428,40 грн. (а.с. 10).

30.12.2013р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейко М.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису № 2346, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 23.07.2013р. (а.с.11-13).

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 590 ЦК України).

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно зі ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктом 2.3. Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Судом встановлено, що ПАТ «Кредитпромбанк» в березні 2013 року було направлено повідомлення-вимогу ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ТОВ «Юнона» «Про вимогу дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором» (а.с.109-110), за яким ПАТ «Кредитпромбанк» зазначив, що станом на 04.03.2013р. заборгованість за кредитним договором № 49.4/45/06-Z від 01.06.2006р. становить 2 321 459,83 доларів США, що підтверджується фіскальним чеком № 1750 від 07.03.2013р. (а.с.111), описом вкладення у цінний лист (а.с.117) та фіскальним чеком № 1752 від 07.03.2013р. (а.с.118). Повідомлення-вимогу «Про вимогу дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором» представником Позивача було отримано 18.03.2013р., що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.119).

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Разом з тим, відповідно до п.4.3. Іпотечного договору, зокрема, при настанні випадків передбачених п.4.2. цього Договору, Іпотекодержатель за 30 календарних днів попереджає Іпотекодавця про задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Проте, ПАТ «Кредитпромбанк» в повідомленні-вимозі, яке було направлено ТОВ «Юнона», всупереч п.4.3. Іпотечного договору та ст. 35 Закону України «Про іпотеку» не було зазначено попередження про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги щодо усунення порушень. У вказаній вимозі було зазначено, що у разі непогашення заборгованості в строк до 05.04.2013р. в тому числі до ТОВ «Юнона» будуть застосовані заходи примусового стягнення боргу, що може спричинити певні незручності та додаткові витрати (сплата держмита, судових витрат та витрат виконавчого провадження тощо), які відповідно до чинного законодавства відшкодовуються за рахунок боржника.

Окрім того, з вказаного повідомлення вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 за Кредитним договором № 49.4/45/06-Z від 01.06.2006р. станом на 04.03.2013р. складає в загальній сумі 2 321 459,83 долари США, що складається з: - строкової заборгованості за кредитом в сумі 1 038 799,29 доларів США, - простроченої заборгованості за кредитом - 425 907,59 доларів США, - строкової заборгованості за відсотками - 33 606,88 доларів США, - простроченої заборгованості за відсотками - 823 146,07 доларів США

Разом з тим згідно рішення Подільського районного суду м.Києва від 16.01.2014р. вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 станом на 13.03.2013р становить вже 2 744 190,96 доларів США, що складається з: - 1 464 706,88 доларів США - суми заборгованості за кредитом, - 856 752,95 доларів США - суми заборгованості за процентами, - 313 651,13 доларів США - сума пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів, - 109 080,00 доларів США - сума штрафу за ненадання банку копії договору страхування у встановлені строки (а.с.34-39). При цьому при постановленні рішення суд зменшив розмір пені - до 50 000доларів США та відмовив в частині вимоги про стягнення штрафу в сумі 109 080 доларів США, а всього стягнув 2 371 459,83 долари США.

Наведене вказує на те, що сума заборгованості не є безспірною.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року , нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 . При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 .

Так, згідно п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року , для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 .

Разом з тим, при перевірці безспірності вимог Кредитора нотаріус не звернув уваги, що ПАТ «Кредитпромбанк» не надано доказів направлення Іпотекодавцю - ТОВ «Юнона» досудової вимоги щодо виконання зобов'язань за Кредитним договором у відповідності до вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку». Окрім того, виконавчий напис було вчинено в той час, коли спір між сторонами кредитного договору щодо розміру заборгованості перебував на розгляді в Подільському районному суді м. Києва.

Так, слід зазначити, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України ) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

При цьому, однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України , є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Отже, нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду; право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

З огляду на положення 50 Закону України «Про нотаріат» суд приходить до висновку, що належним способом захисту при оскарженні дій, рішень чи бездіяльності нотаріусів, зокрема може бути визнання нотаріальної дії недійсною, якщо при її вчиненні не дотримано вимог, визначених законодавством для вчинення такої дії.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що нотаріусом при вчиненні виконавчого напису Відповідачем1 (приватним нотаріусом ОСОБА_1) не було перевірено безспірність заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Кредитпромбанк», а отже не перевірено безспірність заборгованості, порушено вимоги Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про іпотеку», вимоги Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання недійсним виконавчого напису, вчиненого Відповідачем1 (приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1) та зареєстрованого в реєстрі під номером 2346 від 23 липня 2013р.

Разом з тим, суд зазначає, що недійсна нотаріальна дія не потребує додаткового скасування, оскільки не породжує правових наслідків та, як результат, тягне за собою недійсність нотаріального акту, а тому окрема позовна вимога щодо скасування виконавчого напису нотаріуса не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» , ст. ст. 12, 33,35 Закону України «Про іпотеку» , Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року , ст.ст. 15-20 , 589, 590 ЦК України та керуючись ст.ст. 10 , 11 , 57-60 , 64 , 88 , 179 , 208 , 209 , 212-215 , 218 , 223 , 294 , 296 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНОНА" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", треті особи: Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису недійсним та його скасування, - задовольнити частково.

Виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі під номером 2346 від 23 липня 2013р., - визнати недійсним.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНОНА" сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 243,60грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: