Рішення

від 11.08.2014 по справі 923/937/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2014 р. Справа № 923/937/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ СЕРВІС ГРУПП", м. Херсон

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Херсон

про стягнення 59242,37 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Кандиба А.В. - представник, довіреність від 01.07.2014р.;

від відповідача: ОСОБА_4 - представник, довіреність від 06.08.2014р.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНТ СЕРВІС ГРУПП" (позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідач) суму заборгованості у розмірі 59242,37 грн., з якої: 22884,00 грн. - сума основного боргу, 1186,05 грн. - сума пені, 34951,00 грн. - сума штрафу та 221,32 грн. - сума 3% річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору НОМЕР_2 від 01.01.2014р. суборенди нежитлового приміщення, додаткової угоди № 1 від 01.02.2014р. до договору, положення 526 ЦК України та ст. 193 ГК України.

24 липня 2014 позивачем до суду подано заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній повідомляє про сплату відповідачем основної суми боргу у розмірі 22884 грн., з наданням відповідних документальних доказів зазначеного, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача: суму пені у розмірі 1311,70 грн., суму штрафу у розмірі 34951,00 грн., суму 3% річних у розмірі 241,18 грн. Дана заява прийнята судом до розгляду та залучена до матеріалів справи.

Таким чином заява позивача про уточнення розміру позовних вимог, за своєю правовою природою є заявою про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення сум пені та 3% річних.

Станом на 24.07.2014р. ціна позову становить 36503,88 грн.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 34951,00 грн. В обґрунтування своєї правової позиції стосовно заявлених позовних вимог посилається на сплату ним основного боргу в повному обсязі станом на 03.07.2014р., що, на думку відповідача, свідчить про його намір виконати свої грошові зобов'язання перед позивачем належним чином. Зазначає, що стягнення з нього штрафу у розмірі 34951,00 грн. за порушення виконання умов договору є неспіврозмірним боргу та його стягнення призведе до ускладнення матеріального становища відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 11.08.2014р. позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.08.2014р. позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 34951,00 грн. не визнав та у задоволенні позову в цій частині просив відмовити, надавши аналогічні пояснення, які містяться у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 31 грудня 2013 року між відкритим акціонерним товариством Херсонським обласним підприємством фірмою "Взуття" та товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНТ СЕРВІС ГРУПП" (позивач) було укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення та майно згідно додатку № 1 до договору, що розташоване на території комплексу за адресою: АДРЕСА_2 та належить ВАТ ХОП фірмі "Взуття" на праві власності.

Відповідно до п.1.3. договору позивач має право передавати дане майно у суборенду третім особам.

01 січня 2014 року між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем), за згодою орендодавця, було укладено договір суборенди нежитлового приміщення НОМЕР_2, відповідно до умов якого орендар передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення, що розташоване на території комплексу за адресою: АДРЕСА_2 згідно з актом приймання-передачі (надалі - договір).

01 січня 2014 року на виконання умов договору сторони склали акт приймання-передачі до договору суборенди нежитлового приміщення НОМЕР_2, за яким орендар передав, а суборендар прийняв нежитлові приміщення площею 16,4 кв.м., 448,2 кв.м., 43,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 4.2. договору за користування суборендованим майном відповідач сплачує позивачу щомісячно орендну плату у розмірі 12692,00 грн.

За перший місяць суборенди плата здійснюється в день укладання цього договору, в подальшому - щомісячно до 5 числа місяця, за який вона вноситься (п. 4.4. договору).

Згідно з п. 3.1. договору він набирає чинності з 01.01.2014р. і діє до 30.06.2014р.

1 лютого 2014 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору оренди від 01.01.2014р., якою внесли зміни до даного договору, а саме встановили, що: орендар передає, а суборендар приймає у користування нежитлове приміщення та майно загальною площею 457,7 м.кв., що розташоване в будівлі на території комплексу за адресою: АДРЕСА_2; за користування суборендованим майном відповідач сплачує позивачу щомісячно плату у розмірі 11442,00 грн. (п. 1. додаткової угоди).

Матеріали справи свідчать, що відповідач, в порушення умов договору суборенди, плату вносив несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим на момент звернення позивачем з позовом до суду за ним утворилась заборгованість у розмірі 22884,00 грн.

Проте, в період розгляду справи в суді відповідач сплатив заборгованість за договором в повному обсязі, що підтверджується випискою по рахунку позивача в АТ "УКРСИББАНК" за період з 27.06.2014р. по 27.06.2014р.

Так, 27.06.2014р. відповідач сплатив 1442,00 грн. заборгованості за рахунком № 150 від 31.03.2014р., 04.07.2014р. - 10000,00 грн. заборгованості за рахунком № 177 від 30.04.2014р., 04.07.2014р. - 11442,00 грн. заборгованості за рахунком № 177 від 30.05.2014р.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт погашення відповідачем суми основного боргу у розмірі 22884,00 грн., суд вважає, що в цій частині спір відсутній, а тому, в цій частині позовних вимог на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України суд припиняє провадження у справі.

Вирішуючи спір щодо стягнення суми пені у розмірі 1311,70 грн., суми штрафу у розмірі 34951,00 грн. та суми 3% річних у розмірі 241,18 грн. суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 1 ст. 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Положеннями ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 12 договору сторони встановили, що за порушення строків суборендної плати суборендар сплачує орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день затримки.

Несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання по розрахунках за договором суборенди доведено матеріалами справи, розрахунок пені перевірено судом і суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми пені у розмірі 1311,70 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення суми штрафу у розмірі 34951,00 грн., суд вважає за можливе зменшити заявлену до стягнення суму штрафу на 50%, керуючись наступним.

Пунктом 8.3. договору сторони обумовили, що у випадку порушення строків сплати суборендної плати більше ніж на 10 календарних днів, суборендар зобов'язується сплатити орендарю штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.

Відповідно до п.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зменшення штрафних санкцій судом вирішується з урахуванням матеріальних інтересів сторін, їх фінансованого стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, наявності інфляційних процесів в економіці держави та інших обставин справи, які б свідчили про можливість зменшення пені.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено право суду зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

Частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Частиною 2 статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 ГПК України також надано суду право при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Правовий аналіз цієї статті свідчить, що вона не є імперативною та застосовується за визначених умов на розсуд суду. При цьому судом до уваги може братися перевищення розміру штрафних санкцій над сумою заборгованості, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, а також неспіврозмірність штрафних санкцій наслідкам правопорушення.

Відповідно до підпункту 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи фактичні обставини справи, приймаючи до уваги те, що під час розгляду справи судом відповідачем в повному обсязі виконано зобов'язання щодо сплати основної суми боргу за договором, прострочення відповідачем оплати суборендної плати було не значним та не завдало ані шкоди, а ні збитків позивачу, враховуючи тяжкий фінансовий стан відповідача, що підтверджено належними та допустимим документальними доказами, наявними в матеріалах справи, який призвів до виникнення вищезазначеної заборгованості перед позивачем, а стягнення штрафу у розмірі 34951,00 грн. може призвести до ще більшого погіршення його фінансового становища, керуючись тією обставиною, що сума нарахованого позивачем відповідачу штрафу значно перевищує основну суму боргу, яка існувала на момент звернення до суду, а тому суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача частково, та відповідно до ст. 233 ГК України, п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України зменшити заявлену до стягнення суму штрафу на 50%.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача суми штрафу підлягає частковому задоволенню, лише у розмірі 17475,50 грн.

Крім того, відповідно до приписів ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних та визнано його обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 241,18 грн. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у розмірі 1827,00 грн., відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання у судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представників сторін про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. 82, п.3 ч.1 ст. 83, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (73000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ СЕРВІС ГРУПП" (73000, м. Херсон, вул. Паровозна, 4, код ЄДРПОУ - 38044107) суму пені у розмірі 1311,70 грн., суму штрафу у розмірі 17475,50 грн., суму 3% річних у розмірі 241,18 грн. та 1827,00 грн. судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 22884,00 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.08.2014р.

Суддя С.В. Нікітенко