Рішення

від 11.08.2014 по справі 904/5297/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.08.14р. Справа № 904/5297/14

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Новіс", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: приватного підприємства "Арка", м. Львів

до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Бен Ре", смт. Ювілейне Дніпропетровської області

про стягнення 22 657,13 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача : Кравченко О.О., довіреність від 07.08.2014 року, представник

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: Осадчий І.М., виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.12.2012 року, керівник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Новіс", м. Дніпропетровськ просить стягнути солідарно з приватного підприємства "Арка", м. Львів та товариства з обмеженою відповідальністю "Бен Ре", смт. Ювілейне заборгованість за поставлений за договором поставки товару № ДГ-0000191 від 28.10.2013 р. у розмірі 17 122, 86грн., пеню у розмірі 3 056, 13грн., інфляційні втрати у розмірі 1 420, 80грн., 10% річних у розмірі 1 057,34грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем-1 договором поставки товару № ДГ-0000191 від 28.10.2013 р. щодо оплати у встановлений договором строк поставленого позивачем відповідачу-1 товару за видатковими накладними № РН-0000114 від 26.11.2013р. на суму 16 304, 00 грн., № РН-0000135 від 29.11.2013р. на суму 2 818, 86 грн., наявністю боргу відповідача-1 у зв'язку з не оплатою поставленого товару (з урахуванням часткової оплати товару) у сумі 17 122, 86 грн. Вимога щодо солідарного стягнення суми заборгованості за договором поставки обґрунтована посиланням на договір поруки від 03.11.2013 р., який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Бен Ре", як поручителем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Новіс", як кредитором.

В судовому засіданні 11.08.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на підстави зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача-1, приватного підприємства "Арка", у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали) - судової повістки (поштове відправлення №7904904515029), яке отримане відповідачем 28.07.2014 року, причини неявки суду не повідомив.

Відзиву на позов приватне підприємство "Арка" до суду не надало, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач-2, товариство з обмеженою відповідальністю "Бен Ре", проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного. Між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Новіс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Бен Ре" 03.11.2013 року було укладено договір поруки. Відповідно до умов п. 1.1. цього договору поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором - товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Новіс", за виконання грошових зобов'язань приватного підприємства "Арка", які виникли на підставі договору поставки товару № ДГ - 0000191 від 28.10.2013 року. Згідно п. 7.1. договору поруки, договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 01.07.2014 року. Абзацем 2 пункту 7.1. договору поруки сторони визначили, що по закінченні строку дії даного договору, порука припиняється у відповідності до частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України. Враховуючи положення п. 7.1. договору поруки та частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України, договір поруки укладений між позивачем та відповідачем-2, товариством з обмеженою відповідальністю "Бен Ре", є припиненим.

У судовому засіданні 11.08.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-2, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

28.10.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Новіс" (постачальник) та приватним підприємством "Арка" (покупець) був укладений договір поставки товару №ДГ-0000191, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у визначений строк товар у власність покупцю, а останній зобов'язаний прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2. договору визначено найменування товару - поліетиленова продукція.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє на протязі двох років з моменту укладення договору (п.8.1. договору).

На виконання умов договору товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Новіс" було передано у власність приватному підприємству "Арка", а останнім було отримано товар, що підтверджується видатковими накладними:

- № РН-0000114 від 26.11.2013 року на суму 16 304, 00 грн.,

- № РН-0000135 від 29.11.2013 року на суму 2 818, 86 грн., а всього передано у власність товару на суму 19 122, 86 грн.

Згідно п. 6.4. договору - виклик представника постачальника для складання акту про невідповідність товару якості, кількості - обов'язковий.

З моменту отримання товару від приватного підприємства "Арка" будь-яких зауважень щодо якості та кількості товару не надходило.

У відповідності до п. 3.1. договору - покупець зобов'язаний провести оплату за товар в безготівковій формі національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом трьох календарних днів з моменту передачі постачальником товару покупцю.

Приватним підприємством "Арка" в порушення умов договору було частково оплачено товар отриманий від товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Новіс" в сумі 2 000, 00 грн., а саме: 15.01.2014 року - 1 000, 00 грн.; 07.02.2014 року - 500, 00 грн.; 18.03.2014 року - 500, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 239 від 15.01.2014 року, № 246 від 07.02.2014 року, № 270 від 18.03.2014 року.

03.11.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Новіс" (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бен Ре" (поручитель) було укладено договір поруки.

Відповідно до п. 1.1. договору поруки поручитель товариство з обмеженою відповідальністю "Бен Ре" зобов'язується відповідати перед кредитором - товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Новіс" на підставі договору поставки товару № ДГ-0000191 від 28.10.2013 року.

Згідно п. 3.1. договору поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за неналежне виконання боржником забезпеченого зобов'язання.

Позивач посилається на невиконання відповідачем-1 передбачених договором зобов'язань по оплаті поставленого йому позивачем товару за видатковими накладними №РН-0000114 від 26.11.2013 року, № РН-0000135 від 29.11.2013 року, наявність боргу відповідача-1 у розмірі 17 122,86грн., солідарну відповідальність відповідачів за зобов'язаннями за спірним договором поставки, що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Враховуючи умови договору, положення ч. 1 ст. 692 ЦК України строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу-1, поставка якого підтверджується зазначеними вище видатковими накладними, є таким, що настав.

Доказів оплати вартості поставленого товару у заявленій до стягнення сумі відповідач-1 не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товару у сумі 17 122, 86 грн. у встановленому порядку не спростував.

Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як встановлено вище, договором поруки, укладеним між позивачем та відповідачем-2, передбачена солідарна відповідальність поручителя та боржника.

Відповідно до частини другої статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За частиною 2 статті 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Договір поруки не обмежує відповідальність відповідача-2 перед позивачем за неналежне виконання відповідачем-1 зобов'язань за спірним договором поставки товару.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України - порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Між тим, в силу положень ч.4 ст. 559 ЦК України, в поєднанні з умовами договору поруки (п. 7.1. договору поруки), зобов'язання відповідача-2, як поручителя, є припиненим. Як зазначено в договорі поруки порука припиняється у зв'язку з закінченням строку дії договору, а договір поруки діє до 01.07.2014р.

Доказів виконання зобов'язання з оплати вартості поставленого товару, забезпеченого порукою, у спірній сумі відповідач-2 не надав, позовні вимоги не визнає.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача-1, приватного підприємства "Арка", на користь позивача основного боргу у сумі 17 122, 86 грн., є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст.199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Пунктом 7.1 договору передбачено, що у випадку порушення термінів оплати, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,1%, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Оскільки порушення строків оплати поставленого товару має місце, є правомірними та підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача-1 на користь позивача пені за загальний період прострочення оплати товару за період з 16.01.2014р. по 03.06.2014р. у сумі 973,79грн. виходячи з наступного.

Строк оплати за поставлений товар згідно видаткової накладної № РН-0000114 від 26.11.2013 року на суму 16 304, 00 грн. та № РН-0000135 від 29.11.2013 року на суму 2 818,86грн., з урахуванням положень п.3.1. договору, настав 29.11.2013р. та 02.12.2013р. відповідно. Отже прострочка виконання зобов'язань щодо оплати починається з 30.11.2013р. та 03.12.2013р.

Позивач нарахував та просить стягнути пеню за загальний період з 16.01.2014р. по 10.07.2014р. виходячи із ставки 0,1% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Між тим, за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96-ВР від 22.11.1996 року та частини другої статті 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі передбачено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня у розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

В силу положень частини шостої статті 232 Господарського кодексу України період часу, за який нараховується пеня не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Його перебіг починається від дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, нарахування пені на суму заборгованості за видатковою накладною № РН-0000114 від 26.11.2013 року починається з 30.11.2013р. і має закінчуватися 30.05.2014р., а за видатковою накладною № РН-0000135 від 29.11.2013 року з 03.12.2013р. по 03.06.2014р.

Так, за період з 16.01.2014р. по 07.02.2014р. розмір пені складає 148,46грн. (18 122,86грн. х6,5%х2/365/100х23дн);

за період з 08.02.2014р. по 18.03.2014р. розмір пені складає 244,79грн. (17 622,86грн. х 6,5%х2/365/100х39дн);

за період з 19.03.2014р. по 30.05.2014р. розмір пені складає 480,07грн. (16 304,00грн. - 2 000,00грн. = 14 304,00грн., з урахуванням сум, які сплачені згідно платіжних доручень, що містять призначення платежу - сплачено згідно видаткової накладної № РН-0000114 від 26.11.2013р.) х73дн.). В зазначений період діяла ставка Національного банку України 6,5% до 15.04.2014р., а з 15.04.2014р. - 9,5%;

за період з 19.03.2014р. по 03.06.2014р. розмір пені складає 100,47грн. (2 818,86грн. х77дн.). В зазначений період діяла ставка Національного банку України 6,5% до 15.04.2014р., а з 15.04.2014р.- 9,5%.

Таким чином вимога позивача про стягнення пені підлягає задоволенню частково у сумі 973,79грн. (148,46грн. +244,79грн. +480,07грн. +100,47грн.).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 7.2. договору поставки товару в разі прострочення оплати поставленого товару на строк більше 10 банківських днів, покупець у відповідності до ст. 625 ЦК України, зобов'язаний сплатити постачальнику суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 10 % річних від простроченої суми.

Розрахунок суми, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів за період з квітня по червень 2014 року здійснено у відповідності до приписів листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" та становить 1 420, 80 грн., яку необхідно стягнути на користь позивача з приватного підприємства "Арка".

Вимога позивача про стягнення 10 % річних нарахованих на суму основного боргу за період з 05.12.2013 року по 10.07.2014 року у сумі 1 057, 34 грн. підлягає задоволенню, в частині стягнення її з відповідача-1, приватного підприємства "Арка".

Враховуючи викладене, стягненню з відповідача-1, приватного підприємства "Арка", на користь позивача підлягає сума 20 574,79грн. (17 122, 86 грн. - основний борг, 973,79 грн. - пеня, 1 420, 80 грн. - інфляційні витрати, 1 057, 34 грн. - 10 % річних).

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Що стосується позовних вимог в частині солідарного стягнення основного боргу, суми пені, інфляційних витрат, 10 % річних та витрат, пов'язаних із сплатою судового збору, то вони не підлягають задоволенню з огляду на припинення поруки у зв'язку з закінченням строку дії договору поруки від 03.11.2013р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача-1, приватного підприємства "Арка", на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 659,09грн.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 44, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Арка" (74049, м. Львів, вул. Антонича, 6, ідентифікаційний код 13837573) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Новіс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 9-А, ідентифікаційний код 38300039) заборгованість за договором поставки товару № ДГ-0000191 у сумі 17 122 (сімнадцять тисяч сто двадцять дві) грн. 86 коп., пеню у сумі 973 (дев'ятсот сімдесят три) грн. 79 коп., інфляційні витрати у сумі 1 420 (одна тисяча чотириста двадцять) грн. 80 коп., 10 % річних у сумі 1 057 (одна тисяча п'ятдесят сім) грн. 34 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 659 (одна тисяча шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 09 коп., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 13.08.2014р.