Ухвала

від 03.07.2014 по справі 825/1143/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1143/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Чернігівської гідрогеолого-меліоративної експедиції на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Чернігівської гідрогеолого-меліоративної експедиції до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, третя особа - Регіональне відділення фонду державного майна України по Чернігівській області про визнання незаконними та скасування пунктів вимог, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Чернігівська гідрогеолого-меліоративна експедиція звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, третя особа - Регіональне відділення фонду державного майна України по Чернігівській області про визнання незаконним та скасувати пункт 2 вимоги Державної фінансової в Чернігівській області від 13.02.2014 року №25-07-18-14/1231 в частині щодо відшкодування до бюджету з працівників Чернігівської ГГМЕ коштів в сумі 4913,09 грн. виплачених в грудні 2012 року як премію, та відповідно перераховані внески до державних цільових фондів та єдиного соціального внеску в грудні 2012 року в сумі 1783,45 грн.; визнання незаконним та скасувати пункт 6 вимоги щодо зміни розміру орендної плати по договору оренди від 08.10.2012 року №191-12, відображення дебіторської заборгованості за ФОП ОСОБА_3 та відшкодування орендної плати в сумі 33000,50 грн..

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що відповідачем на підставі направлень на проведення ревізії від 21.10.2013 року №781, №782 та від 07.11.2013 року №839, №840 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Чернігівської ГГМЕ за період з 01.07.2010 по 01.10.2013 року.

За наслідками проведеної ревізії відповідачем складено акт ревізії від 10.01.2014 року №25-07-21/1, яким встановлено, що позивачем отримано бюджетні кошти на загальну суму 6118 157,94 грн., в тому числі: по загальному фонду 5 637 268,77 грн. та спеціальному фонду 480 909,17 грн..

Вартість майна, яке обліковувалось в Чернігівській ГГМЕ станом на 01.10.2013 складало 3 087 081,63 грн., в т. ч. основні засоби - 2869 405,0 грн., інші необоротні активи - 153 413,0 грн., запаси - 64 263,63 грн.

Також актом ревізії, встановлено, що в порушення ст. 151 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року №332 протягом строку дії дисциплінарного стягнення деяким працівникам Чернігівської ГГМЕ було нараховано та виплачено премію на загальну суму 7 324,29 грн., в тому числі: в жовтні 2011 року водію ОСОБА_4 - 460,57 грн., в грудні 2012 на загальну суму 4 913,09 грн. (начальнику ОСОБА_5 - 815,0 грн., заступнику начальника ОСОБА_6 - 1244,98 грн., головному бухгалтеру ОСОБА_7 - 1455,28 грн., завідувачу майстерні ОСОБА_8 - 1397,83 грн.) та відповідно зайво перераховано внесків до державних цільових фондів та єдиного соціального внеску в сумі 1 950,63 грн. (в т.ч. в жовтні 2011 - 167,18 грн., в грудні 2012 року - 1783,45 грн.).

Нарахування заробітної плати в бухгалтерському обліку відображено в меморіальному ордері № 5 «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати» за жовтень 2011, грудень 2012 року за дебетом рахунку 801 «Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи», кредитом рахунку 661 «Розрахунки із заробітної плати».

Допущені порушення призвели до подання недостовірної фінансової звітності за 2010-2012 роки, а саме: у формі 2д «Звіт про надходження та використання коштів загального фонду» за 2010 рік загалом касові та фактичні видатки завищені за кодом програмної класифікації видатків 2407050 за КЕКВ 1111 «Заробітна плата» на суму 460,57 грн., за КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» на суму 167,18 грн., за 2012 рік загалом касові та фактичні видатки завищені за кодом програмної класифікації видатків 2407050 за КЕКВ 1111 «Заробітна плата» на суму 4913,09 грн., за КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» на суму 1783,45 грн., чим порушено п.1.2 Порядку №2 та п.1.2 Порядку №44 та ч. 1 ст.3 Закону України № 996.

Внаслідок допущеного порушення Чернігівській ГГМЕ завдано збитків на загальну суму 7324,29 гривень.

Ревізією надходжень коштів від оренди майна проведено суцільним способом та встановлено, що Регіональне відділення фонду Державного майна України по Чернігівській області уклало три договори оренди індивідуальновизначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності за адресою м. Чернігів, вул. Бєлова 11, та знаходиться на балансі ГГМЕ.

Станом на 01.10.2013 року були чинні два договори оренди, а саме: договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 01.06.2012 року №125-12 на надання в оренду ФОП ОСОБА_9 залізобетонного майданчика площею 400 кв.м та договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 08.10.2012 №191-12 на надання в оренду ОСОБА_3 нежитлового приміщення на 2-му поверсі службово-побутових приміщень механічної майстерні площею 84,6 кв.м.

Ревізією дотримання законодавства при визначенні розміру орендних ставок встановлено, що по договору оренди від 08.10.2012 року №191-12 на надання в оренду ОСОБА_3 нежитлового приміщення на 2-му поверсі службово-побутових приміщень механічної майстерні площею 84,6 кв.м. (для розміщення лазні) розмір орендної плати було визначено відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 (далі - Методика), як для розміщення суб'єктів, що здійснюють побутове обслуговування населення - 5 відсотків.

На думку відповідача, за період з 08.10.2012 року по 30.09.2013 року від надання в оренду нежитлового приміщення недоотримано плати на загальну суму 66 001,0 грн., в тому числі: Чернігівською ГГМЕ - 33 000,50 грн. та державним бюджетом 33 000,50 грн., оскільки при укладанні договору оренди від 08.10.2012 року №191-12 на надання в оренду ОСОБА_3 нежитлового приміщення (для розміщення лазні) було застосовано орендну ставку в розмірі 5 % замість 30%.

Вказане порушення призвело до заниження у формі № 4-1д «Звіт про надходження та використання коштів, отриманих як плата за послуги» нарахування доходів у рядку 040 «Від оренди майна бюджетних установ» на суму 8 843,0 грн. за 2012 рік, за 9 місяців 2013 на суму 24 157,50 грн., що є порушенням п.1.2 Порядку №44 та ч. 1 ст.3 Закону України № 996.

З метою усунення порушень виявлених ревізією позивачу були направлені вимоги від 13.02.2014 року №25-07-18-14/1231.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на незаконність п. 2, п. 6 вимоги Державної фінансової інспекції в Чернігівській області від 13.02.2014 року №25-07-18-14/1231.

Вирішуючи правомірність спірної вимоги колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступні обставини справи.

Здійснення державного фінансового контролю визначено положеннями Закону України від 26.01.1993 року №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2939-ХІІ).

Згідно статті 2 Закону № 2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень; розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Правовий аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що відповідач діяв в межах повноважень у відповідності до норм чинного законодавства.

Щодо правомірності п. 2 та п. 6 спірної вимоги про усунення виявлених ревізією порушень, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно Наказу Державного агентства водних ресурсів України від 17.12.2012 року № 285а начальнику Чернігівської ГГМЕ ОСОБА_5 оголошено догану за неналежне виконання посадових обов'язків, порушення в роботі виявлені під час перевірки Чернігівської ГГМЕ.

Наказом від 12.12.2012 року № 83-к Про накладення дисциплінарного стягнення головному інженеру (ОСОБА_6), завідувачу майстерні (ОСОБА_8), головному бухгалтеру (ОСОБА_7) - оголошено догану за 9 місяців поточного року.

Згідно Виписки з Наказу від 21.12.2012 року № 125/1-о Про преміювання начальників, заступників начальників МУВГ та начальника Чернігівської ГГМЕ за виконання показників преміювання за листопад 2012 року премійовано начальника Чернігівської ГГМЕ ОСОБА_5 в сумі 815,00 грн., а згідно Наказу від 24.12.2012 року № 83/2-к Про виплату премії керівникам та фахівцям за листопад 2012 року, головному інженеру (ОСОБА_6), завідувачу майстерні (ОСОБА_8), головному бухгалтеру (ОСОБА_7) нараховано премію за листопад 2012 року .

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці», форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Чинним законодавством надане право підприємствам самостійно визначати умови та розміри преміювання.

Пунктом 1.1 Положення про преміювання працівників Чернігівської ГГМЕ затвердженого начальником Чернігівської ГГМЕ ОСОБА_5 25.12.2011 року, згідно якого преміювання керівників, фахівців та робітників експедиції здійснюється за рахунок і в межах загального та спеціального фондів оплати праці.

Керівники, фахівці та робітники преміюються щомісяця або щокварталу за основні результати роботи - виконання обсягів робіт з гідрогеолого-меліоративного обстеження та сольової (кислотної) зйомки, спостереження за рівнем та якістю ґрунтових, дренажних і поверхневих вод та лабораторні роботи, за умови подання у становлені терміни підприємствам і водогосподарським організаціям інформації щодо стану меліорованих земель та пропозиції щодо здійснення заходів, які забезпечують задовільний гідрогеолого-меліоративний стан земель. Гідрогеолого-меліоративні роботи повинні виконуватися в обсягах, не менше суми фактичного виділеного фінансування на ці цілі, до 20 числа останнього місяця відповідного періоду.

Премія виплачується при виконанні всіх показників, наведених у додатку № 1 Положення.

Преміювання працівників здійснюється за рішенням керівника експедиції у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі шестимісячного фонду оплати праці та економії фонду оплати праці.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці», додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно п. 3 Положення працівники експедиції можуть бути позбавлені премії повністю, або частково за виробничі упущення або порушення чинного законодавства (у відповідності з додатком № 2 і № 3).

Повне або часткове позбавлення премії проводиться у той період, в якому були допущені виробничі упущення в роботі і оформлюється наказом по експедиції з переліком причин.

Відповідно до положень ст. 143 Кодексу законів про працю України, до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно ст. 151 цього Кодексу, потягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

З урахуванням зазначених вище обставин, колегія суддів в повному обсязі підтримує позицію суду першої інстанції, що преміювання начальника Чернігівської ГГМЕ ОСОБА_5 та головного інженера (ОСОБА_6), завідувача майстерні (ОСОБА_8), головного бухгалтера (ОСОБА_7) є неможливим в період дії догани за виробничі упущення в роботі, оскільки згідно п. 3 Положення, працівники експедиції можуть бути позбавлені премії повністю, або частково за виробничі упущення або порушення чинного законодавства (у відповідності з додатком № 2 і № 3 Положення).

Висновки відповідача, що кошти спрямовані на такі премії були зайво нараховано та виплачено є обґрунтованими, а тому пункт 2 спірної вимоги щодо відшкодування до бюджету з працівників Чернігівської ГГМЕ коштів в сумі 4913,09 грн. виплачених в грудні 2012 року як премію, та відповідно перераховані внески до державних цільових фондів та єдиного соціального внеску в грудні 2012 року в сумі 1783,45 грн. є правомірним.

Згідно договору оренди від 08.10.2012 року №191-12 орендодавець (Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області) передає, а Орендар (ОСОБА_3 (далі-ФОП ОСОБА_3) приймає в строкове платне користування, без права приватизації та передачі в суборенду державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - нежитлові приміщення на 2-му поверсі службово-побутових приміщень механічної майстерні площею 84,6 кв.м. (для розміщення лазні), що перебуває на балансі Чернігівської ГГМЕ.

Пунктом 3.6 договору оренди від 08.10.2012 року №191-12 визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 12 (дванадцятого) числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Розмір орендної плати визначено відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786, як для розміщення суб'єктів, що здійснюють побутове обслуговування населення - 5 відсотків.

Відповідно до Галузевого класифікатора «Класифікатор послуг і продукції у сфері побутового обслуговування» (ГК 201-01-2001), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 19.02.2002 року №51, зі змінами, послуги лазень, саун, кабінетів масажу, соляріїв, об'єднано в одну категорію «послуги, пов'язані з доглядом за тілом людини».

Відповідно до п. 4 Додатку 2 до Методики розмір орендної ставки за використання нерухомого державного майна за цільовим призначенням «розміщення салонів краси, саун, турецьких лазень, соляріїв, кабінетів масажу, тренажерних залів» становить 30 відсотків.

При укладанні договору оренди від 08.10.2012 року №191-12 було застосовано орендну ставку в розмірі нижчу (5 %) за передбачену вимогами чинного законодавства (30%), у зв'язку з чим за період з 08.10.2012 року по 30.09.2013 року від надання в оренду нежитлового приміщення недоотримано плати на загальну суму 66 001,0 грн., в тому числі: Чернігівською ГГМЕ - 33000,50 грн. та державним бюджетом 33000,50 грн.

Вказане порушення призвело до заниження у формі № 4-1д «Звіт про надходження та використання коштів, отриманих як плата за послуги» нарахування доходів у рядку 040 «Від оренди майна бюджетних установ» на суму 8843,0 грн. за 2012 рік, за 9 місяців 2013 на суму 24157,50 грн.

Позивач не звертався до Регіонального відділення фонду державного майна України по Чернігівській області щодо зміни розміру орендної плати по договору оренди від 08.10.2012 року №191-12 та не відобразив дебіторську заборгованість за ФОП ОСОБА_3 та не вжив жодних заходів для відшкодування орендної плати в сумі 33000,50 гривень, а тому пункт 6 вимоги від 13.02.2014 року № 25-07-18-14/1231 є законним та підлягає виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Чернігівської гідрогеолого-меліоративної експедиції - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 10.07.014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.