Постанова

від 15.07.2014 по справі п/811/2196/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2014 року Справа № П/811/2196/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області до приватного підприємства "Прайд-Трейд" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (надалі - Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області) звернулася до суду з позовом до приватного підприємства "Прайд-Трейд" (надалі - ПП "Прайд-Трейд") про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків.

Позов мотивовано тим, що відповідач має узгоджені суми грошових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість, податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у загальній сумі 9 791, 44 грн. Зважаючи на те, що ці грошові зобов'язання у визначені строки відповідачем не сплачені, тому вони є податковим боргом. Посилаючись на те, що у відповідача відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, позивач просить накласти арешт на кошти та інші цінності ПП "Прайд-Трейд", що знаходяться в банку, для забезпечення його податкового боргу.

У судове засідання сторони, будучи належним чином повідомленими про його дату, час та місце, не прибули. Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без її участі у письмовому провадженні. Відповідач причини неприбуття до суду не повідомив, заперечень на позов не надав.

Відповідно до частин 4, 6 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження на основі наявних у ній матеріалів, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Приватне підприємство "Прайд-Трейд" з 30.10.09 зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку платників податків у Кіровоградській ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх податкових зобов'язань у нього утворилася заборгованість перед державним бюджетом у розмірі 9 791, 29 грн., з яких 5 161 грн. - податковий борг з податку на додану вартість, 2 495, 50 грн. - податковий борг з податку на прибуток, 1 530 грн. - податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, 604,79 грн. - податковий борг зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. (а.с. 63 - 78) Вказаний податковий борг виник у зв'язку з несплатою відповідачем у встановлені строки сум грошових зобов'язань, самостійно визначених ним у податкових деклараціях, а також самостійно визначених контролюючим органом. (а.с. 4 - 56).

Посилаючись на відсутність у відповідача майна, на яке може бути накладено стягнення в рахунок погашення цього податкового боргу, позивач, керуючись пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з частиною 3 статті 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

За визначенням, наведеним у пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.3 статті 87 Податкового кодексу України визначено перелік майна, яке не може бути використано як джерело погашення податкового боргу платника податків.

Згідно з пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

На час виникнення спірних правовідносин був чинним Порядок застосування податкової застави органами державної податкової служби, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 11.10.11 №1273, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.11.11 за №1339/20077. Цей Порядок розроблений відповідно до статей 88 - 90, 92 та 93 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і визначає механізм застосування податкової застави органами державної податкової служби. Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування відповідно до Кодексу або податкових законів і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з Кодексом.

Згідно з пунктом 1.12 цього Порядку повідомлення про виникнення права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається платнику податків відповідно до вимог статті 59 розділу II Кодексу.

Пунктом 2.10 цього Порядку передбачено, що опис майна може бути проведено за даними органів, які згідно з чинним законодавством здійснюють реєстрацію майна.

Відповідно до пункту 89.5 статті 89 Податкового кодексу України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

Пунктом 89.8 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Згідно з пунктами 91.1, 91.3 статті 91 Податкового кодексу України керівник контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном тощо.

Суд зазначає, що обставини, які свідчать про відсутність у платника податків майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, за приписами статті 89, 91 Податкового кодексу України та Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, повинні бути підтверджені податковим керуючим під час складання акта про опис майна у податкову заставу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач повідомлений про виникнення права податкової застави шляхом направлення йому Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС податкової вимоги форми "Ю" №878 від 16.11.12, яка вручена відповідачу 24.11.12. (а.с.57)

Заступником начальника Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС прийнято рішення №366 від 10.12.12 про опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ПП "Прайд-Трейд" у податкову заставу. (а.с. 89).

На підставі цього рішення податковий керуючий, призначений наказом №2043 від 05.11.12, провів опис майна ПП "Прайд-Трейд", про що складено акт №390 від 10.12.12. Відповідно до вказаного акту у ПП "Прайд-Трейд" відсутнє майно, у зв'язку з чим описано майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, вартістю 8628, 73 грн. (а.с. 88).

Податкова застава згідно акту опису майна №390 від 10.12.12 зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 13.12.12. (а.с. 90)

Доказів набуття відповідачем права власності на будь-яке майно, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, після складання акту опису майна №390 від 10.12.12 матеріали справи не містять.

Зібраною податковим органом інформацією встановлено відсутність у відповідача зареєстрованих за ним об'єктів нерухомого майна, транспортних засобів, сільськогосподарської техніки та земельних ділянок, що підтверджено органами, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів). (а.с. 58 - 61).

Відтак, наданими доказами доведено, що у відповідача, який має податковий борг, відсутнє майно, яке може бути використано для погашення податкового боргу, що за приписами пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України надає позивачу право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, для забезпечення виконання платником податків його податкових обов'язків. Відповідачем такі обставини не спростовано та не доведено, що наразі у нього відсутній податковий борг та/або наявне майно, за рахунок якого можна погасити податковий борг.

Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків (у тому числі коштів та інших цінностей, що знаходяться у банку) унормований статтею 94 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 94.1, 94.3, 94.4 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з абзацами 2, 3 підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

За змістом частин 1, 2 статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюється виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.

Відповідно до пункту 10.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 №22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.04 за №377/8976, арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Зважаючи на викладене, враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банках, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати сторонами у справі не понесені.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності приватного підприємства "Прайд-Трейд" (ідентифікаційний код 36793883), що знаходяться в банках, у межах суми податкового боргу у розмірі 9 791, 29 грн. (дев'ять тисяч сімсот дев'яносто одна гривня 29 копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш