Рішення

від 04.08.2014 по справі 916/1866/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2014 р.Справа № 916/1866/14

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРПРЕСА"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛОНТЕР 2014"

про стягнення 230 968,60 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Галчанський Є.П., довіреність від 02.06.2014р.

Котович Г.М., довіреність №1 від 14.05.2014р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРПРЕСА", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛОНТЕР 2014" 230 968,60 грн., де 220 000,00 грн. - сума неповернутої безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, 7 774,63 грн. - інфляційне збільшення, 3 193,97 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.05.2014р. позовну заяву (вх.№1888/14) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №916/1866/14 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

16.06.2014р. позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову (вх.№2-2428/14), яка судом не задоволена, з підстав її недоведеності та необґрунтованості.

02.07.2014р. позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог (вх.№2-2722/14), відповідно до якої просить суд 400 000,00 грн. суми неповернутої безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, 44 058,64 грн. - інфляційне збільшення заборгованості, 7 232,88 грн. - 3% річних.

Письмове клопотання позивача про продовження строку розгляду справи (вх.№2-991/14 від 21.07.2014р.) - судом задоволено, у зв'язку з чим термін розгляду справи було продовжено до 05.08.2014р.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

24 жовтня 2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ГОРПРЕСА" (Позикодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛОНТЕР 2014" було укладено договір про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги №ВПФ-0910/1, згідно умов п.29 якого, Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику безпроцентну поворотну фінансову допомогу у розмірі вказаному у п.3 цього Договору, а Позичальник зобов'язується повернути фінансову допомогу у повному обсязі у строк визначений даним Договором.

Відповідно до п.30 Договору фінансова допомога Позичальнику надається без начислення процентів, а також без начислення будь яких інших видів компенсації за користування грошовими коштами.

Пунктом 31 Договору встановлено, що сума фінансової допомоги дорівнює 400 000 (чотириста тисяч) гривен 00 коп.

У відповідності до п.32 Договору Позичальник зобов'язується повернути виключно суму поворотної фінансової допомоги вказаної в пункті 3 цього Договору в повному обсязі. Крім суми вказаної у пункті 3 цього Договору у Позичальника відсутні зобов'язання перерахувати Позикодавцю будь-які інші грошові кошти, у тому числі будь які компенсації, штрафні санкції та інше.

Умовами п.п.33, 36 Договору встановлено, що Позикодавець зобов'язується представити Позичальнику фінансову допомогу одним платежем в строк до "24" жовтня 2013 року. Позичальник повертає суму фінансової допомоги Позикодавцю шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця декільками платежами.

Згідно п.34 Договору Позичальник зобов'язується повернути суму фінансової допомоги Позикодавцю в строк до "23" листопада 2013р.

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та скріплення їх печатками та діє до повного виконання зобов'язань за цим Договором (п.38 Договору).

На виконання умов договору позивачем відповідачу було перераховано відповідачу 400 000,00 грн. позики, що підтверджується карткою розрахунком 3771 за січень 2013р. - квітень 2014р.

В порушення п.34 вищенаведеного договору відповідач суму позики в строк до 23.11.2013р. не повернув, що підтверджується банківською випискою про рух грошових коштів позивача.

Безпідставна відмова відповідача від виконання своїх зобов'язань за договором про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги №ВПФ-0910/1 в частині повернення суми позики і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Стаття 1048 Цивільного кодексу України встановлює, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

За приписами ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Умовами ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Як вбачається з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів чинного законодавства України та договору - зобов'язання щодо повернення отриманої позики від позивача на загальну суму 400 000,00 грн. не виконані, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка позивачем зазначена в розмірі - 400 000,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 7 232,88 грн. та інфляційного збільшення в сумі 7 232,88 грн.

У відповідності з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати за договором поставки.

Перевіривши розрахунок позивача трьох процентів річних в сумі 7 232,88 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Щодо позовної вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційного збільшення, суд зазначає наступне:

Інфляційне збільшення є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, стягнення яких передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України. Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Перевіривши розрахунок позивача інфляційного збільшення, судом встановлено, що його здійснено належним чином, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути суму інфляційного в розмірі заявленому позивачем, тобто в сумі 44 058,64 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРПРЕСА", у зв'язку з чим стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛОНТЕР 2014" на користь позивача підлягає сума неповернутої безвідсоткової поворотної допомоги в розмірі 400 000,00 грн., інфляційне збільшення в розмірі 44 058,64 грн., 3% річних в розмірі 7 232,88 грн.

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 9 025,84 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРПРЕСА" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛОНТЕР 2014" (65014, Одеська обл., м. Одеса, вул. Базарна, буд. 32, код ЄДРЮОФОП 25045699) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРПРЕСА" (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Грецька, буд. 31, код ЄДРЮОФОП 33567218) 400 000 (чотириста тисяч) грн. 00 коп. - неповернутої безвідсоткової поворотної допомоги, 44 058 (сорок чотири тисячі п'ятдесят вісім) грн. 64 коп. - інфляційного збільшення, 7 232 (сім тисяч двісті тридцять дві) грн. 88 коп. - трьох процентів річних, 9 025 (дев'ять тисяч двадцять п'ять) грн. 84 коп. - витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 08.08.2014р.

Суддя Цісельський О.В.