Рішення

від 06.08.2014 по справі 759/474/14-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/474/14-ц

пр. № 2/759/1715/14

06 серпня 2014 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Кривов'яза А.П.

при секретарі - Тищенко М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Кобра» про відшкодування матеріальних збитків, завданих джерелом підвищеної небезпеки, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих джерелом підвищеної небезпеки, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 18.02.2013р. на пр.Перемоги,139 у м.Києві з вини відповідача у результаті якої позивачу було заподіяно матеріальну шкоду пошкодженням його автомобіля «Шевролет», у вигляді втрати товарної вартості у розмірі 4 731,54 грн., також просив стягнути витрати за послуги спеціаліста 600 грн., моральну шкоду 2 000 грн., а також судові витрати.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з»явився, надіслав до суду свої письмові заперечення, у яких зазначив, що на момент ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «Кобра», яка також є власником керованого ним автомобіля «МАН», а також на ту обставину, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу у встановленому порядку була застрахована СК «Гарант».

Представник залученого судом у якості співвідповідача ТОВ «Кобра» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та, як вбачається із постанови Святошинського районного суду м. Києва від 3.10.2013р., ОСОБА_2, 18.02.2013 р., керуючи автомобілем «МАН» д.н. НОМЕР_1, порушив вимоги п.п.10.1 Правил дорожнього руху та здійснив зіткнення з автомобілем «Шевролет» д.н. НОМЕР_2, що належить позивачу. (а.с.38)

Як встановлено судом, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 18.09.2012р. автомобіль «МАН» д.н. НОМЕР_1 належить на праві власності відповідачу ТОВ «Кобра» (а.с.54)

Відповідно наданої суду копії трудової книжки відповідача ОСОБА_2 він перебуває у трутових відносинах з ТОВ «Кобра» та працює на посаді водія. (а.с.53)

Згідно з звітом про визначення вартості матеріального збитку від 26.04.2013р. автомобілю позивача заподіяно шкоду у вигляді втрати товарної вартості у розмірі 4 731,54 грн. (а.с.6-35)

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що 11.09.2012р. між СК «Гарант» і відповідачем ТОВ «Кобра» укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів терміном в один рік, за яким страхова компанія виплатила позивачу страхове відшкодування за виключенням втрати товарної вартості. (а.с.52)

Відповідно до вимог ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст.1172 ЦК України юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним трудових (службових ) обов'язків.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» , в п.4 під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер). В п.5 передбачено відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває з даною організацією в трудових відносинах і шкоду заподіяно нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим, за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Таким чином з відповідача ТОВ «Кобра» на користь позивача підлягає стягненню сума завданого збитку у вигляді втрати товарного вигляду у розмірі 4 731,54 грн.

З приводу позовних вимог позивача про стягнення з відповідача коштів у сумі 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України , особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За правилом ч. 1 ст. 1167 ЦК України , моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, підлягають з'ясуванню наступні обставини: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору, зокрема така правова позиція відображена у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» .

Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві. Наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації.

За таких обставин, аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача коштів у сумі 2 000 грн. у відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 215 грн., сплачена позивачем згідно, та вартість послуг спеціаліста з визначення збитку у розмірі 600 грн.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 22, 1167, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 61, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кобра» (код ЗКПО 21191642 Харківська обл., м.Вовчанськ, вул.Гоголя, 108) на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 4 731,54 грн., вартість послуг спеціаліста у розмірі 600 грн., 2 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 215 грн. сплаченого судового збору, а всього стягнути 7 546 (сім тисяч п»ятсот сорок шість) грн. 54 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: