Рішення

від 13.08.2014 по справі 637/630/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.08.2014 637/630/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

12 серпня 2014 року Шевченківський районний суд Харківської області

у складі: головуючого - Тордія Е.Н.

за участю :секретаря - Сергієнко В.С.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Капінос Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Безмятежне» Шевченківського району Харківської області про повернення земельної ділянки, у зв'язкуіз закінченням строку її оренди,-

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду Харківської області з вищезазначеним позовом.

В судовому засіданні представник позивача, яка діє на підставі довіреністі, просила позовні вимоги позивача задовольнити. В обґрунтування вимог представник позивача зазначила, що ОСОБА_3, є власником земельної ділянки площею 6.9841 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Безмятежненської сільської ради Шевченківського району Харківської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю. 24 липня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди, вищевказаної земельної ділянки, терміном на 5 років, тобто до 24 липня 2013 року.Сторонами було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки та акт визначення меж земельної ділянки в натурі.

Вищезазначений договір оренди землі був зареєстрований в Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії «Центр ДЗК при Держкомземі України» 25 червня 2011 року за №632578154000257.

18 липня 2013 року, тобто за декілька днів до спливу 5-річного терміну дії договору оренди землі від 24 липня 2008 року, позивач звернувся до відповідача з вимогою звільнення його земельної ділянки.

Проте, на його заяву, отримав листа від TOB «Безмятежне», згідно якого позивачу було повідомлено, що в договір оренди землі в установленому законодавством порядку пройшов державну реєстрацію 25 червня 2011 року, а тому, на думку орендаря, строк його дії спливає 25 червня 2016 року, тобто в добровільному порядку позивачу було відмовлено в поверненні земельних ділянок.

В Договорі оренди землі від 24 липня 2008 року зазначені всі умови, передбачені діючими на час укладення законодавством та вони повністю відповідають вимогам Закону України «Про оренду землі» в редакції чинній на час їх укладення. Тобто, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору саме 24 липня 2008 року.

Враховуючи викладене, позивач вимушений звернутися до суду з метою захисту свого права власності на земельну ділянку та повернення її в примусовому порядку, в зв'язку з закінченням терміну її оренди, а також просить відшкодувати судові витрати понесені ним при подачі позову до суду, з відповідача.

Представник відповідача ТОВ «Безмятежне» в судовому засіданні проти позову заперечувала, в обґрунтування своїх заперечень зазначила, що товариство добросовісно виконувало взяті на себе обов'язки, договір оренди зареєстрований у 2011 році , тому саме з цього часу набуває чинності , вважає ,що позовні вимоги є безпідставними і такими,що не підлягають задоволенню.

Суд вислухавши представників позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 60 ЦПК України передбачає ,що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю (серія ІП-ХР № 031724), виданого на підставі розпорядження голови Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області від 24 вересня 2002 року № 188 та зареєстрованого 06 лютого 2003 року за № 95. ОСОБА_3, має у власності земельну ділянку площею 6.9841 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Безмятежненської сільської ради Шевченківського району Харківської області.

24 липня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі терміном на 5 років. Договір оренди землі був зареєстрований в Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії «Центр ДЗК при Держкомземі України» 25 червня 2011 року за №632578154000257.

Сторонами не заперечується той факт, що вони мали договірні правовідносини відповідно до договору оренди землі укладеного в 2008 році.

Вказана в договорі земельна ділянка була передана позивачем відповідачу 24 липня 2008 року, що підтверджується актом встановлення меж земельної ділянки в натурі та актом прийому-передачі об'єкту оренди від 24 липня 2008 року.

Тобто, власник земельної ділянки зі свого боку повністю виконав свої зобов'язання за договором оренди, передавши земельну ділянку у користування орендарю терміном на п'ять років.

Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача, фактичне використання переданих земельних ділянок було розпочато з 24 липня 2008 року, після підписання договору ,акту передачі земельної ділянки та визначення меж земельної ділянки.

В свою чергу у зв'язку з закінченням терміну договору,позивач заздалегідь звернувся до TOB «Безмятежне» з клопотанням про повернення належної йому земельної ділянки, зазначивши, що має намір в подальшому обробляти власну земельну ділянку самостійно.

Натомість TOB «Безмятежне» надало відповідь, в якій зазначено, що земельна ділянка не може бути повернута, оскільки договір оренди землі діє до 25 червня 2016 року.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , Законом України «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України «Про оренду землі» ).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 31 Закону України «Про оренду землі» однією з підстав припинення договору оренди є закінчення строку, на який його було укладено.

За змістом ч . 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено загальне правило відповідно до якого договір є укладеним з моменту коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Положеннями Цивільного Кодексу України прямо не передбачено вимоги щодо державної реєстрації договору оренди землі, а отже прямо не визначено моменту його укладення, відсилаючи, разом з цим, до спеціальних (галузевих) норм законодавства.

За змістом ст. 125 Земельного кодексу України ,право на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 20 Закону України «Про оренду землі» (яка діяла на час підписання договору) передбачено, що укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Відповідно до положень ст. 19 названого Закону строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Державна реєстрація Договору оренди земельної ділянки на момент реєстрації 25 червня 2011 року Договору оренди землі від 24 липня 2008 року регламентувалася Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073.

Відповідно до п.14 названого Порядку датою реєстрації договору оренди землі є дата запису факту державної реєстрації у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди, що має вестися державним органом земельних ресурсів.

П.2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі визначає, що державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням не факту укладення договору, а факту виникнення чи припинення права оренди земельної ділянки.

Згідно до ч . 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», яка діяла на час укладання спірного договору оренди , істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди, тощо.

Пунктом 7 Договору оренди землі від 24 липня 2008 року чітко передбачено, що договір укладається на термін 5 років.

Статтею 18 Закону України «Про оренду землі» (яка діяла на час підписання договору), передбачено, що договір оренди набуває чинності після його державної реєстрації.

Проте виходячи зі змісту ст. 640 Цивільного кодексу України та ст. 18 Закону України «Про оренду землі», твердження відповідача про те, що строк дії спірних договорів оренди землі починається з дати його державної реєстрації є помилковим, так як державна реєстрація договору указує на його чинність і не може змінювати день його укладання, тобто строк дії договору.

Системне тлумачення зазначених положень законів дає підстави дійти висновку, що вчинення правочину закон пов'язував з фактом його державної реєстрації, яка має правовстановлювальне значення, оскільки у випадку відсутності державної реєстрації правочину він вважається неукладеним й не створюють прав та обов'язків для сторін.

Отже, державна реєстрація договорів оренди пов'язана з чинністю договорів, а не зі строком їх дії.

Пунком 21 Договору оренди від 24 липня 2008 року передбачено, що у разі припинення договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян. Всі особи мають утримуватися від безпідставного заволодіння майном власника та завдання йому шкоди. Не допускається також протиправне позбавлення права власності або обмеження в його здійсненні.

Згідно п.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права.

Відповідно до ст.1 Протоколу № 2 до Конвенції, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у Рішенні Європейського Суду від 29 листопада 1991 року у справі "Пайн Велей Девелопментс ЛТД" проти Ірландії" зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю. Зазначені сподівання, тобто те, на що розраховував позивач, користуватися своєю власністю, відповідачем порушені.

Отже, Договір оренди землі між ОСОБА_3 та TOB «Безмятежне» від 24 липня 2008 року був укладений на термін 5 років та діяв до 24 липня 2013 року включно.

Будь-яких змін, в тому числі щодо зміни терміну дії договору до Договору оренди землі від 24 липня 2008 року сторонами не вносилося.

Після спливу строку дії договору оренди землі (24 липня 2013 року), власник має право витребувати у відповідача своє майно у вигляді спірної земельної ділянки.

Таким чином, на теперішній час відповідач безпідставно користується земельною ділянкою, яка належить позивачу на праві приватної власності.

Оцінивши надані докази у їх сукупності , надавши їм належну правову оцінку , суд дійшов до висновку ,що позовні вимоги ОСОБА_3 є доведеними та такими,що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним та документально-підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 740.47 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.627, 631, 638, 640, 651 Цивільного Кодексу України, ст.15, 18, 31 Закону «Про оренду земл», ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод, ст.14, 41 Конституції України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Безмятежне» Шевченківського району Харківської області про повернення земельної ділянки, у зв'язкуіз закінченням строку її оренди - задовольнити.

Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю «Безмятежне» (код ЄДРПОУ 30755465, юридична адреса: с.Безмятежне Шевченківського району Харківської області) повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею 6.9841 га (кадастровий номер 6325781500:03:000:0005) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить йому на праві приватної власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю (серія ІІІ-ХР № 031724), розташована на території Безмятежненської сільської ради Шевченківського району Харківської області, у зв'язку із закінченням строку її оренди.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Безмятежне» на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 740,47 гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ