Постанова

від 07.08.2014 по справі 816/2416/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2416/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мекенченко М.А.,

представника відповідача - Давиденко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Фортуна Інгредієнт" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

23 червня 2014 року Приватне підприємство "Фортуна Інгредієнт" (надалі - позивач або ПП «Фортуна Інгредієнт») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач або КОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.04.2014 № 0002871502/777, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 36092,25 грн., з них за основним платежем - 24061,50 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції - в розмірі 12 030,00 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог посилалися на незгоду із висновками, викладеними відповідачем у акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.03.2013 № 2890/15.2-08/37227608, щодо нереальності здійснення господарської операції по договорам із ПП "Лон і Компані". Пояснювали, що господарські операції із вказаним контрагентом мали реальний характер та в повному обсязі відображена в бухгалтерському та податковому обліках підприємства позивача, а за її наслідками позивачем правомірно сформовано податковий кредит відповідного податкового періоду.

В останнє судове засідання представник позивача не з'явився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, направивши суду клопотання з проханням проводити розгляд без участі уповноваженого представника (а.с 204). В попередньому судовому засіданні від 22.07.2014 представник позивача Солдатенко Е.С. надала пояснення та підтримала вимоги позовної заяви, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючи на правомірність висновків вищевказаного акту перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Фортуна Інгредієнт" (ідентифікаційний код юридичної особи 37227608) зареєстровано юридичною особою державним реєстратором виконавчого комітету Кременчуцької міської ради 06.08.2010, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців здійснено запис № 1 585 102 0000 007359 (а.с. 7).

Позивач перебуває на податковому обліку в КОДПІ з 09.08.2010 за № 62062 та є, зокрема платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 200026365 серії НБ № 207284, виданого КОДПІ 20.10.2010 з датою початку дії свідоцтва 08.02.2012, індивідуальний податковий номер 372276016039.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців № 18961348 серії АД № 021199 (а.с. 61-63) ПП "Фортуна Інгредієнт" здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 10.61 - виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, 10.62 - виробництво крохмалів і крохмальних продуктів, 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.39 - неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

У період з 22.03.2013 по 28.03.2013 відповідно до наказу КОДПІ від 22.03.2014 № 1240 головним державним податковим інспектором, інспектором податкової служби ІІ рангу відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Кременчуцької ОДПІ Уткіною А.В. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП "Фортуна Інгредієнт" (код 37227608) по питанню формування податкового кредиту від ПП "Лон і Компані" (код 34698139) за період з 01.12.2012 по 31.12.2012.

Так, перевіркою встановлено, що ПП "Фортуна Інгредієнт" (Покупець) мало взаємовідносини у липні 2013 року із ПП "Лон і Компані" (Постачальник) на підставі договору поставки від 01.06.2012 № 01/06/1 (а.с. 76-77), п.п. 1.1 якого передбачено, що Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлену продукцію на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 2.1 цього ж договору визначено, що кількість, асортимент, ціна продукції зіставлена згідно з накладними на відвантаження продукції.

Виконання договору сторони оформили наступними первинними документами на загальну суму 144 369,00 грн., в т.ч. ПДВ - 24 061,50 грн:

- видаткова накладна від 03.07.2012 № 220 (а.с. 79) та податкова накладна від 03.07.2012 № 220 (а.с. 80) з номенклатурою поставки - борошно рисове текстуроване, кількістю 1 000 кг, вартістю 8 950 грн., в т.ч. ПДВ - 1 491,67 грн.;

- видаткова накладна від 04.07.2012 № 221 (а.с. 81) та податкова накладна від 04.07.2012 № 221 (а.с. 83) з номенклатурою поставки - молоко сухе знежирене, кількістю 500 кг, вартістю 3890 грн., в т.ч. ПДВ - 648,33 грн.;

- видаткова накладна від 08.07.2012 № 225 (а.с. 84) та податкова накладна від 08.07.2012 № 225 (а.с. 86) з номенклатурою поставки - продукт молоковмістний згущений з рослинними жирами, кількістю 864 кг, вартістю 9 055 грн., в т.ч. ПДВ - 1 509,17 грн.;

- видаткова накладна від 10.07.2012 № 229 (а.с. 87) та податкова накладна від 10.07.2012 № 229 (а.с. 89) з номенклатурою поставки - молоко сухе знежирене 1, кількістю 2950 кг, вартістю 33 866 грн., в т.ч. ПДВ - 5 644,33 грн.;

- видаткова накладна від 12.07.212 № 238 (а.с. 90) та податкова накладна від 12.07.2012 № 238 (а.с. 92) з номенклатурою поставки - борошно рисове, кількістю 5200 кг, вартістю 40768 грн., в т.ч. ПДВ - 6794,67 грн.;

- видаткова накладна від 12.07.2012 № 239 (а.с. 93) та податкова накладна від 12.07.2012 № 239 (а.с. 95) з номенклатурою поставки - борошно гречане, кількістю 3200 кг, вартістю 47 840 грн., в т.ч. ПДВ - 7 973,33 грн.

Як пояснював представник позивача в судовому засіданні 22.07.2014, розрахунки між контрагентами були проведені взаємозаліком згідно акту взаємних розрахунків від 31.08.2012 (а.с. 99).

До складу податкового кредиту ПП "Фортуна Інгредієнт" включила суму ПДВ в розмірі 24 061,50 грн. по вищевказаних податкових накладних в грудні 2012 року, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012 року (рядки 61-65) та додатком № 5 до декларації з ПДВ «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за грудень 2012 року (а.с. 29-43).

За висновками перевірки підприємством позивача порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення вищевказаних правочинів із ПП «Лон і Компані», які суперечать моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до баз даних ДПС податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки ревізорами встановлено проведення позивачем транзитних фінансових потоків та оформлення первинних документів, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

До таких висновків ревізори, що здійснювали перевірку позивача, дійшли у зв'язку із висновками документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Лон і Компані» за період грудень 2011 року - липень 2012 року, яка набрала форму акту від 31.08.2012 № 3391/15-222/34698139 (а.с. 66-71). За результатами даного акту перевірки по підприємству ПП «Лон і Компані» встановлено порушення п.п. 1,2 ст. 215, п.п. 1,5 ст. 203, ст. 228 ЦК України, п. 198.1 , п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201, п. 206.1 ст. 206 Податкового кодексу України, в результаті чого по деклараціях з ПДВ за період з грудня 2011 по липень 2012 року зменшено суму податкового кредиту на 3 775 939,64 грн. та зменшено податкових зобов'язань на 3 775 939,64 грн., в т.ч. і по ПП «Фортуна Інгридієнт» у розмірі 24 061,50 грн. за липень 2012 року.

Так, цим актом встановлено, що ПП «Лон і Компані» за фактичною та юридичною адресою (яка на час здійснення правовідносин із позивачем та проведення перевірки КОДПІ була - Кременчуцький район, с. Кривуші, вул. Першотравнева, б. 3) не знаходиться. До ВПМ Кременчуцької ОДПІ передано запит від 23.08.2011 № 110 на встановлення місцезнаходження.

Підприємству ПП «Лон і Компані» анульовано свідоцтво платника ПДВ 13.09.2012.

В ході відпрацювання працівниками ВПМ було отримано пояснення від тодішнього керівника та засновника ПП «Лон і Компані» - гр. ОСОБА_4, який повідомив, що він взагалі не володіє будь-якою інформацією щодо ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві «Лон і Компані», де знаходиться податкова адреса підприємства, з якого періоду змінено керівника підприємства, яким видом діяльності займається підприємство гр. ОСОБА_4 спочатку відмовився надавати пояснення, пославшись на ст. 63 Конституції України. Потім гр. ОСОБА_4 все ж було надано загальну відповідь на поставлені питання, що свідчить про необізнаність керівника підприємства по даному питанню. Наявності основних засобів, місця здійснення діяльності, поставок, пошуку клієнтів, замовлення товару, складення бухгалтерських документів та звітності, оплати, приймання-передачі, транспортування товарів (послуг) по ПП «Лон і Компані» не встановлено.

На запити КОДПІ щодо надання пояснень та документального підтвердження ПП «Лон і Компані» відповіді та документів не надали.

Контрагентами ПП «Лон і Компані» було надано документи щодо фінансово-господарських взаємовідносин за січень-березень 2012 року для проведення почеркознавчої експертизи. Експертизі підлягали зображення підписів від імені ПП «Лон і Компані» в наданих на дослідження копіях документів. Для підтвердження дійсності первинних документів керівнику ТОВ «Міжрегіональний НДЕКЦ «Експол» направлено запит від 23.04.2012 № 8988/10/26-31 на проведення почеркознавчого дослідження. За результатами проведеного дослідження ТОВ «Міжрегіональний НДЕКЦ «Експол» надано Висновок від 04.05.2012 № 53-3/11, яким встановлено, що зображення підписів від імені керівника «Лон і Компані» «ОСОБА_4» в наданих копіях документів не відповідають зразкам підпису ОСОБА_4 (а.с. 205-207).

Враховуючи вищенаведене, в ході проведеної звірки ПП «Лон і Компані», проведеної на підставі висновку спеціаліста ТОВ «Міжрегіональний НДЕКЦ «Експол» та наданих копій документів підприємствами-покупцями ревізорами встановлено, що первинні документи ПП «Лон і Компані» було підписано невідомими особами, зразки підпису яких значно відрізняються від підпису керівника підприємства ОСОБА_4 Тобто ПП «Лон і Компані» було порушено п. 201.1 ст. 201 ПКУ, відповідно до якого «платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

З огляду на вищеописане, за висновками перевірки встановлено порушення ПП «Фортуна Інгредієнт» ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, за липень 2012 року, п.п. 198.6 ст. 198 ПКУ, в результаті чого дані, наведені в декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 про обсяги придбання, податковий кредит - не є дійсними, та як наслідок, зменшено суму податкового кредиту, який сформовано за рахунок податкових накладних, дата виписки яких є липень 2012 року, у розмірі 24 061,50 грн. та збільшено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, на 24 061,50 грн.

На підставі вищевикладених висновків акту перевірки КОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.04.2014 № 0002871502/777, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 36092,25 грн., з них за основним платежем - 24061,50 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції - в розмірі 12 030,00 грн.

Із даним податковим повідомленням - рішенням позивач не погодився та оскаржив його до суду, посилаючись на відсутність у податкового органу компетенції щодо визнання господарських договорів нікчемними. Вказували на безпідставність та необґрунтованість висновку податкового органу про підписання накладних від імені ТОВ «Лон і Компані» не її керівником ОСОБА_4 з посиланням на висновок спеціаліста МНДЕКЦ «Експол» від 04.05.2012 № 53-3/11. Не погоджувались із висновками контролюючого органу як підставу для збільшення позивачу грошових зобов'язань на підставі висновків акту перевірки ПП «Лон і Компані» від 31.08.2012 № 3391/15-322/34698139, оскільки постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 по справі № 2а-1670/6751/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 (а.с. 100-107), якими визнано протиправними дії Кременчуцької ОДПІ щодо зменшення ПП «Лон і Компані» податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту на підставі вищевказаного акту перевірки та зобов'язано КОДПІ вилучити із автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати вищевказаної перевірки та відновити показники самостійно задекларовані ПП «Лон і Компані» у відповідних податкових деклараціях.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи будь - якій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд погоджується із доводами позивача, що положеннями ст. 20 Податкового кодексу України, які регламентують права органів державної податкової служби, податковим органам, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано прав щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання.

Враховуючи той факт, що дотримання суб'єктами господарювання в момент укладення правочинів норм Цивільного та Господарського кодексів не є законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на податковий орган, то висновки податкового органу про нікчемність (недійсність) правочинів не підкріплені відповідними судовими рішеннями є припущеннями та не можуть бути покладеними в основу прийняття податкових повідомлень - рішень за наслідками податкових перевірок.

Також, суд погоджується із доводами позивача про безпідставність та необґрунтованість висновків податкового органу з посиланням на висновок спеціаліста МНДЕКЦ «Експол» від 04.05.2012 № 53-3/11 (а.с. 205-207) щодо підписання накладних від імені ТОВ «Лон і Компані» не її керівником ОСОБА_4, оскільки відповідачем не надано суду доказів що експертне дослідження було призначено у встановленому Податковим кодексом України порядку саме по даній перевірці, обґрунтованих пояснень з приводу того, в рамках якої перевірки чи процедури та якою особою призначалося проведення експертизи, за наслідками якої складено вищевказаний висновок спеціаліста, у якої особи та яким чином відбиралися документи на цю експертизу, якою особою та за яких обставин відбиралися зразки підпису ОСОБА_4 Крім того, за змістом цього висновку документи, яким надавалася оцінка в ході вказаного експертного дослідження, були виготовлені у січні - лютому 2012 року, а взаємовідносини ПП «Лон і Компані» із позивачем були оформлені у липні 2012 року.

Однак, висновки податкового органу щодо нереальності та не підтвердження фактичності проведення господарської операції підлягають перевірці та наданні оцінки судом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

За змістом частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Таким чином, з огляду на принцип офіційного з'ясування обставин справи, суд повинен вжити всіх заходів із витребування необхідних доказів, а не обмежуватись виключно доказами, що подані сторонами у справі.

Виходячи із принципу офіційності з'ясування всіх обставин у справі, оцінці підлягає реальність спірних господарських операцій, добросовісність дій платника податку, відповідність меті та досягненню економічних цілей, а також реальність усіх даних, відображених в бухгалтерському обліку позивача.

Правила формування податкового кредиту підприємства визначаються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755 - VI (із змінами та доповненнями) (надалі - Кодекс). Відповідно до чинного законодавства ПДВ є податком на споживання товарів (робіт, послуг) на митній території України і платником його виступає кожний суб'єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем цих товарів (робіт, послуг), незалежно від факту походження товарів. При цьому особи за умови реєстрації їх як платників ПДВ мають право відшкодовувати свої витрати із сплаченого податку за рахунок податку, отриманого з покупця. Тобто в нашій країні, як і в більшості країн, де є цей податок, застосовується непрямий метод оцінки доданої вартості - метод податкового кредиту , тобто сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумами податку, отриманого від покупців, і сумами податку, сплаченого постачальникам.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка повинна містити обов'язкові реквізити, визначені цією ж нормою.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).

За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Вищий адміністративний суд України листом від 02.06.2011, № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" звернув увагу судів на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою , тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування .

Також листом від 01.11.2011 р. № 1936/11/13 - 11 Вищий адміністративний суд України з метою однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України звертав увагу судів на те, що для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції .

Перевіряючи реальність здійснення вищевказаної господарської операції та наявності змін у структурі активів позивача та його контрагента за результатами даної операції, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що КОДПІ на адресу ПП «Фортуна Інгридієнт» направлено запит від 26.02.2013 № 5445/10/15.2-08 (а.с. 72) про документальне підтвердження правомірності декларування показників сформованого податкового кредиту за результатами господарських операцій із контрагентом ПП «Лон і Компані» за рахунок податкових накладних, виписаних у липні 2012 року.

У відповідь на даний запит позивач надав контролюючому органу на підтвердження господарських взаємовідносин із вказаним контрагентом копію договору поставки від 01.06.2012 № 01/06/1, копії шести рахунків на оплату товару, шести накладних на отримання товару та копії шести податкових накладних, перелік яких наведено на зворотному боці а.с. 72, а також пояснення, що у липні розрахунки із ПП «Лон і Компані» не проводилися.

На вимогу суду позивачем, крім вищевказаних документів, додатково надано на підтвердження розрахунків із контрагентом - копію акту взаємних розрахунків від 31.08.2012, згідно якого сторони прийшли до згоди проведення взаємних розрахунків шляхом зарахування зустрічних вимог на суму 68 105,00 грн. (а.с. 99), на підтвердження наявності у позивача приміщення для здійснення господарської діяльності - копію договору оренди приміщення від 27.05.2011 № 2705, згідно якого ПП «Фортуна Інгридієнт» (Орендар) орендує у громадянина ОСОБА_5 (Орендодавець) частину нежитлового приміщення загальною площею 297,7 м. кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та акт прийому - передачі цього приміщення (а.с. 96-98).

В судовому засіданні від 22.07.2014 на запитання суду про документальне підтвердження руху товарів між контрагентами, із яких можливо було б встановити осіб, які приймали безпосередню участь у господарських операціях, обставини транспортування, місце навантаження та розвантаження товару, бухгалтерський облік поставлених товарів та його подальший рух, використання придбаних товарів у своїй господарській діяльності тощо, присутній представник позивача Солдатенко Е.С. пояснювала, що інших документів надати не мають можливості, оскільки всі документи вилучені у позивача у зв'язку із розглядом кримінальної справи, однак доказів такого вилучення (як то протокол вилучення чи прокол обшуку) суду не надано.

Згідно наданого КОДПІ витягу з кримінального провадження № 32014170000000015 слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Полтавській області 17.02.2014 внесено до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 212 КК України з наступною фабулою - протягом 2011-2013 років службові особи ПП «Фортуна Інгридієнт» (код ЄДРПОУ 37227608) під час здійснення фінансово-господарської діяльності відображували по бухгалтерському та податковому обліках взаємовідносини з ТОВ «Леда-ком» (код ЄДРПОУ 37740565), ТОВ «Всеукраїнська творча спілка» (код ЄДРПОУ 32921777), ТОВ «Арвет» (код ЄДРПОУ 24370523), ПП «Владол» (код ЄДРПОУ 32946173), ПП «Астор-м» (код ЄДРПОУ 38052647), ПП «Лон і Компані» (код ЄДРПОУ 34698139), яких фактично не було, внаслідок чого ухилилися від сплати податку на додану вартість в сумі 502 004,00 грн. та податку на прибуток підприємства в сумі 723 998,00 грн., всього на загальну суму 1 226 002,00 грн., що більш ніж у 1 000 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах (зворотній бік а.с. 73).

Разом з тим, на наступне судове засідання вищевказаним представником позивача через канцелярію суду подано додаткові пояснення та документи (копію витягу з Книги обліку довіреностей на 2011-2013 роки, ТТН, картка рахунку 281 за червень-липень 2012 року, договори та первинну документацію по їх виконанню із іншими контрагентами у цьому періоді тощо), при цьому надавши суду клопотання з проханням проводити розгляд справи у відсутності їх представника. За таких обставин суд був позбавлений можливості з'ясувати у представника походження копій наданих документів, які нібито за її твердженням в попередньому судовому засіданні були вилучені у зв'язку із розглядом вищевказаного кримінального провадження, як і не мав можливості оглянути оригінали цих документів.

Згідно пояснень представника відповідача дані документи також не надавалися на перевірку і податковому органу.

Надаючи оцінку реальності проведених господарських операцій із урахуванням наданих документів, суд дійшов наступних висновків.

За умовами п. 3.3 договору поставки від 01.06.2012 поставка продукції здійснюється автотранспортом постачальника.

Позивачем надано копії ТТН (а.с. 129-133), за змістом яких замовником та вантажовідправником вказано ПП «Лон і Компані», а перевізниками визначені різні приватні підприємці (ПП ОСОБА_11, ПП ОСОБА_12, ПП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7 та ПП ОСОБА_8), з яких неможливо встановити маршрут перевезення, оскільки в них не зазначено конкретне місце навантаження та розвантаження, ТТН не містять зворотного боку, де заповнюється інформація щодо пройденого кілометражу автотранспортом та витрат пального на такий рейс, не вказана інформація про вантажно-розвантажувальні операції (як то спосіб вантажно-розвантажувальних операцій, час прибуття автомобіля на навантаження і розвантаження та час вибуття після цих операцій), ТТН не посвідчені печатками перевізників.

При здійсненні операції на одержання матеріальних цінностей має складатися довіреність, форма якої затверджена наказом Мінфіну України від 16.05.1996 р. № 99 «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» (із змінами та доповненнями).

Довіреність на одержання цінностей є бланком суворої звітності та є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей , і відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для її бухгалтерського обліку . Таким чином, невиконання підприємцями вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на одержання цінностей має своїм наслідком порушення встановленого в Україні порядку ведення бухгалтерського обліку і звітності.

У відповідності до п. 3 вищевказаної Інструкції бланки довіреностей видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей, який має бути прошнурований, пронумерований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною.

Як зазначалося судом вище оригінали наданих суду документів в оригіналі не пред'являлися, тому переконатися, що Книга обліку довіреностей є прошнурованою, пронумерованою та скріплена печаткою і підписами керівника та головного бухгалтера не надалося можливим. Надані копії сторінок із цієї Книги не містять нумерації.

Згідно відомостей копії з витягу Книги обліку довіреностей на 2011 -2013 роки (а.с. 121-128) довіреності на отримання ТМЦ у ПП «Лон і Компані» виписувалися на ім'я директора підприємства позивача Марченко Є.О. При цьому, номера виданим довіреностям на отримання ТМЦ у ПП «Лон і Компані» присвоювалися з порушенням наскрізної нумерації, а саме через дріб (наприклад, 525/1 від 26.06.2012 (з терміном дії по 05.07.2012) та 639/1 від 08.07.2012 (терміном дії по 19.07.2012) - а.с. 128).

Тож було виписано дві довіреності, хоча поставок було шість і здійснювалися вони згідно ТТН шістьма різними перевізниками, а на кожну поставку належало б виписати окрему довіреність. Одночасно суд зауважує, що графа 8 «відмітка про використання довіреностей» взагалі не заповнена в даній книзі, тож дійти висновку, що виписані довіреності реально використані не надається можливим.

Позивачем надано також документи про прийняття на роботу комірника ОСОБА_10 (а.с. 134-136), однак суду не надано доказів ведення складського обліку цим комірником, як то Книги складського обліку, де було б відображено надходження продукції на склад, якої саме, у якій кількості, від якого контрагента, яким автотранспортом, із якими супровідними документами, а також подальший рух цього товару по складу.

Далі судом встановлено, що згідно пункту 2.3. договору поставки від 01.06.2012 встановлено, що постачальник зобов'язаний на кожну партію продукції, що є предметом поставки за цим договором , видати відповідний сертифікат, який посвідчує відповідність названої продукції вимогам відповідних стандартів .

За змістом пояснень представника позивача в судовому засіданні 22.07.2014 на жодну з отриманих партій товару ПП «Лон і Компані» не видавалися будь-які документи, які посвідчували якість товару та її відповідність встановленим стандартам. Крім того, пояснювала, що підприємством позивача взагалі здійснювалася торгівля продуктами харчування без документального підтвердження її якості та придатності, в тому числі і поставка контрагентам-покупцям, вказувала, що претензій з боку контрагентів щодо якості товару не надходило.

Суд наголошує, що оскільки предметом договору є продукція харчування, при поставках якої обов'язковим є надання документів, які підтверджують якість товару (сертифікати відповідності, посвідчення про якість або висновки санітарно-епідеміологічної експертизи тощо), з яких можливо було б встановити виробника продукції, її якість, строк виготовлення, термін зберігання (придатності) тощо, то не надається можливим встановити реальну наявність тієї чи іншої партії продуктів харчування.

Крім того, суд, з огляду на положення статті 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України, звертає увагу на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 27 березня 2012 року у справі за позовом ПП «Ангара» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Так, Верховний Суд України вказав, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться постачальником послуг, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; відсутність первинних документів обліку.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що заслуговують на увагу доводи КОДПІ з посиланням на акт документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Лон і Компані» від 31.08.2012 № 3391/15-322/34698139 (а.с. 66-71) в частині невстановлення наявності засобів, місця здійснення діяльності, поставок, пошуку контрагентів, замовлення товару, складання бухгалтерських документів та звітності, оплати, приймання передачі, транспортування товарів. Цим же актом встановлено, що ПП «Лон і Компані» відсутнє за зареєстрованим місцезнаходженням. Звіт форми 1-ДФ (про найманих працівників) за 2-й квартал 2012 року підприємством не подавався контролюючому органу, у зв'язку з чим неможливо встановити наявність працівників на підприємстві та їх кваліфікацію.

Доводи позивача про надання правової оцінки вищевказаному акту перевірки ПП «Лон і Компані» постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 по справі № 2а-1670/6751/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 (а.с. 100-107), якими визнано протиправними дії Кременчуцької ОДПІ щодо зменшення ПП «Лон і Компані» податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту на підставі вищевказаного акту перевірки та зобов'язано КОДПІ вилучити із автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати вищевказаної перевірки та відновити показники самостійно задекларовані ПП «Лон і Компані» у відповідних податкових деклараціях, судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

За змістом вищевказаних судових рішень судом надавалася оцінка діям податкового органу щодо вчинення коригування в автоматизованих інформаційних базах, що використовуються ним у його діяльності, а саме занесення до цих баз результатів зазначеної перевірки без винесення податкових повідомлень-рішень.

Встановлених обставин щодо спростування висновків КОДПІ про відсутність у даного підприємства виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, вищевказані судові рішення не містять.

В будь - якому випадку, Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 14.11.2012 № 2379/12/13-12 "Щодо застосування статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України" зазначив, що передбачене частиною 1 статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. У разі, якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є іншими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної або господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 18965173 серії АД № 021224 станом на 08.07.2014 стосовно Приватного підприємства «Лон і Компані» (ідентифікаційний код юридичної особи 34698139) (а.с. 64-65) та спеціального витягу з ЄДР № 19118155 станом на 01.06.2012 (на момент укладення та виконання договору поставки із позивачем), даним підприємством здійснюються наступні види діяльності за КВЕД: 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладанням (основний вид діяльності); 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля, 49.41 - вантажний автомобільний транспорт, 73.20 - дослідження кон'юктури ринку та виявлення громадської думки, 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель.

Таким чином, жоден із вищевказаних видів діяльності не стосується торгівлі продуктами харчування.

З метою підтвердження реальності проведених операцій та наявності необхідних умов для здійснення такого виду діяльності як торгівля продуктами харчування судом було направлено запит на адресу ПП «Лон і Компані», що була змінена даним контрагентом та зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 18965173 серії АД № 021224 станом на 08.07.2014 (а.с. 64-65) - 03170, м. Київ, Святошинський район, вул. Жмеринська, б.1.

Із даної адреси даний запит повернувся до суду не врученим із поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання», отже адреса не є контактною. Відповідно вказаним контрагентом не підтверджено реальність проведених господарських операцій із ПП «Фортуна Інгридієнт» у липні 2012 року.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується реальність та фактичність здійснення господарської операції між позивачем та ПП «Лон і Компані» з поставки вищевказаної продукції харчування.

А відтак, суд погоджується із висновками відповідача про відсутність права у позивача на формування податкового кредиту та валових витрат за наслідками зазначеної господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове - повідомлення - рішення відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку відмови в задоволені позову, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

Одночасно, суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (п.1 ч. 3 ст. 4 Закону № 3674).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 19.09.2013 № 590-VII доповнено Закон № 3674 частиною 4 статті 4, за якою під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору . Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Так, позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 182,70 грн. згідно квитанції від 18.06.2014 № 66 у відділенні "Кременчуцьке" ПАТ "ВТБ Банк" (а.с. 2), тобто 10 відсотків від повного розміру судового збору в 1 827,00 грн (1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено, решта суми судового збору в розмірі 1 644,30 грн (1 827,00 - 182,70) підлягає стягненню з позивача на підставі ч. 4 ст. 4 Закону № 3674.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Фортуна Інгредієнт" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Фортуна Інгредієнт" (код ЄДРПОУ 37227608, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Макаренка, б. 3-Г) на користь Державного бюджету України решту суми судового збору в розмірі 1 644 грн 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 12 серпня 2014 року.

Суддя Л.О. Єресько