Рішення

від 11.08.2014 по справі 910/6601/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6601/14 11.08.14

За позовомДержавного підприємства "Український державний центр радіочастот" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТЕКС" пророзірвання договору та стягнення 21839,28 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Колесник В. М. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТЕКС" заборгованості за Договором підряду № 1/0211 від 01.02.2011 року в розмірі 21 839,28 грн., в тому числі 20 000,00 грн. авансу, 1 282,19 грн. пені, 295,89 грн. 3 % річних, 261,20 грн. збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2014 року порушено провадження по справі № 910/6601/14, розгляд справи призначено на 05.05.2014 року.

У судовому засіданні 05.05.2014 у зв'язку з неявкою представників сторін та невиконання останніми вимог ухвали суду про порушення провадження у справі винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 02.06.2014.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 року у зв'язку з перебуванням судді Грєхової О.А. у відпустці та з метою дотримання процесуальних строків, справу № 910/6601/14 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою суду від 07.07.2014 р. призначено розгляд справи на 07.07.2014 р.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 року у зв'язку з виходом судді Грєхової О.А. з відпустки, справу № 910/6601/14 передано для розгляду судді Грєховій О. А.

23.05.2014 представник позивача через відділ діловодства суду подав заяву про зміну предмету та підстав позову, відповідно до якої просив розірвати Договір підряду № 1/0211 від 01.02.2011 р. та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 21 839,28 грн., в тому числі 20 000,00 грн. авансу, 1 282,19 грн. пені, 295,89 грн. 3 % річних, 261,20 грн. збитків від інфляції.

У судовому засіданні 07.07.2014 року судом прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову, а також у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконання останнім вимог ухвали суду про порушення провадження у справі винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 11.08.2014 року.

В судове засідання 11.08.2014 року з`явився представник позивача та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно з відмітками на зворотній стороні ухвал суду вони були надіслані відповідачу за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, ухвали суду надіслані за вказаною адресою вважаються врученими відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.08.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРТЕКС» (відповідач, виконавець) та Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" (позивач, замовник) був укладений Договір №1/0211 (далі - Договір).

Предметом договору є організація робіт по виготовленню книги «Радіоавтоматика» формат - А-5, сторінок - 360, колір 1+1, папір - офсетний 65гр/м2, обкладинка - №7, з тисненням сріблом, тираж 200 примірників (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору позивач зобов'язався представити у розпорядження відповідача затверджені вихідні дані для виконання робіт по договору, а також надати кожному з авторів по 7 примірників книги. В свою чергу, відповідач зобов'язався виконати роботи згідно п. 1 Договору після затвердження оригінал-макету видання виконати (п. 2.2. Договору).

Розділом 3 Договору "Вартість робіт і порядок розрахунків" сторони визначили, що вартість робіт складає 20000,00 грн. Розрахунок провадиться згідно рахунку-фактури авансовим платежем у розмірі 100% протягом 3-х банківських днів з моменту підписання даного Договору (п. 3.2. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору прийняття виконаної роботи провадиться по акту приймання-здачі робіт.

На виконання умов договору позивачем 09.02.2011 року було сплачено відповідачеві передплату в сумі 20000,00 грн., що підтверджується доданим до позову платіжним дорученням №274, в якому в призначенні платежу визначено про спрямування коштів за книги згідно договору №1/0211 від 01.02.2011 р.

Проте відповідач отримавши від позивача аванс у розмірі 20000,00 грн. до виконання робіт не приступив.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 30.08.2013 звертався до відповідача з претензією про виконання зобов'язань або повернення коштів. Проте відповідач на вимогу позивача не відреагував, належної відповіді не надав.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про розірвання договору та стягнення 21839,28 грн., в тому числі 20 000,00 грн. авансу, 1 282,19 грн. пені, 295,89 грн. 3 % річних, 261,20 грн. збитків від інфляції.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525 , зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання згідно із ст. ст. 11 , 509 ЦК України , ст. 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.

Дослідивши укладений сторонами договір, суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою даний договір є договором підряду.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 846 ЦК України, яка застосовується в силу ст. 175 ГК України і регулює відносини сторін, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або Законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки відповідач роботи за договором, які б відповідали умовам договору не виконав, а суму передплати позивачу не повернув, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, в зв'язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України.

Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено той факт, що він виконав зобов'язання за договором.

З огляду на наведене господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача про розірвання Договору №1/0211 від 01.02.2011р. є обґрунтованими, документально підтвердженими, і відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Зважаючи на вказані положення, зобов'язання з оплати робіт за договором, яке виникло у позивача в силу факту укладення такого договору, є припиненим.

Відповідно до частини першої ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Пунктом 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

З огляду на те, що відповідачем не надано доказів виконання зобов'язання з повернення позивачу коштів, що перебувають у нього без достатньої правової підстави, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 20 000,00 грн. підлягає задоволенню.

Одночасно з цим, позивач, посилаючись на п. 5.2 договору та норми ст. ст. 230, 231 ГК України просить суд стягнути з відповідача за період з 20.09.2013р. по 18.03.2014р. пеню в розмірі 1 282,19 грн., втрати від інфляції в сумі 261,20 грн. та 3% річних в сумі 295,89 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, п. 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні стягненні сум 3% річних та втрат від інфляції.

Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Пунктом 5.2 Договору сторони визначили, що при несвоєчасному виконанні робіт згідно з умов даного Договору виконавцем, він сплачує пеню в розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості договору за кожен день затримки виконання замовлення.

За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд встановив, що позивач здійснив нарахування пені у відповідності до умов договору та вимог закону.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 1282,19 грн. за розрахунком позивача.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Розірвати укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРТЕКС" (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2-б; ідентифікаційний код 37202798) та Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" (03179, м. Київ, пр. Перемоги, 15 км.; ідентифікаційний код 01181765) договір № 1/0211 від 01.02.2011р.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТЕКС " (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2-б; ідентифікаційний код 37202798) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (03179, м. Київ, пр. Перемоги, 15 км.; ідентифікаційний код 01181765) перераховані кошти у розмірі 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок), пеню у розмірі 1282,19 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят дві гривні 19 копійок) та 2998,39 грн. (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 19 копійок) судового збору.

4.Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

5.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Повне рішення складено 12.08.14 року

Суддя О.А.Грєхова