Рішення

від 06.08.2014 по справі 910/13540/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13540/14 06.08.14 за позовом: Opera Production, SARL, Франція, Париж, номер 789507761 RCS

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аппіа», м.Київ, ЄДРПОУ 35634301

про стягнення 50 000 євро, що еквівалентно 808 510,90 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Бочарова Н.В. - по дов., Демченко О.О. - по дов.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Opera Production, SARL, Франція, Париж звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аппіа», м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 55 000 євро, що еквівалентно 890 865,86 грн.

Під час розгляду справи, позивачем було подано до суду заяву б/н від 06.08.2014р. про зменшення позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача заборгованість з наданих послуг в сумі 50 000 євро за період з 01.04.2014р. до 31.05.2014р., що еквівалентно 808 510,90 грн.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що заява б/н від 06.06.2014р. позивача відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України, вказана заява прийнята господарським судом до уваги під час розгляду справи та судом розглядаються остаточні позовні вимоги Opera Production, SARL, заявлені в останній.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Аппіа» умов договору №051212 від 05.12.2012р. про надання послуг з перекладу та озвучування відеосюжетів в частині здійснення оплати за надані послуги за період з 01.04.2014р. до 31.05.2014р., що стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач у судові засідання 23.07.2014р., 06.08.2014р. не з'явився, представника не направив, своїм правом на участь у розгляді справи не скористався, відзиву на позовну заяву не надав.

Проте, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аппіа» було належним чином повідомлено про час та місце розгляду спору, виходячи з наступного:

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Частиною 1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 01133, м.Київ, Печерський район, вул.Мечнікова, буд.14/1.

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано ухвалу від 07.07.2014р. про порушення провадження та ухвалу від 23.07.2014р. про відкладення розгляду справи з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

У п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що за змістом ст.64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Доказом повідомлення відповідача про дату та час проведення судового засідання 23.07.2014р. та 06.08.2014р. є засвідчені копії реєстрів поштових відправлень по м.Києву від 08.07.2014р. та від 28.07.2014р.

За таких обставин, приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аппіа», яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

З огляду на неявку відповідача в судові засідання, господарський суд зазначає, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Разом з цим, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач у судові засідання 23.07.2014р. та 06.08.2014р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені заявником докази, господарський суд встановив:

За приписами п.1 Роз'яснення №04-5/608 від 31.05.2002р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій» правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».

За змістом п.1 ч.1 ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, у тому числі, у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Статтею 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що спори, які виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України.

Крім того, за приписами ст.5 Закону України «Про міжнародне приватне право» учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Наразі, як встановлено судом, предметом спору є стягнення заборгованості за договором №051212 від 05.12.2012р. про надання послуг з перекладу та озвучування відеосюжетів.

Відповідно до п.п.7.1, 7.3 вказаного правочину останній регулюється правом України. Всі спори, що виникли між сторонами з даного договору підлягають вирішенню в господарському суді м.Києва (01030, м.Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-Б, Україна).

Виходячи з положень чинного законодавства та умов договору №051212 від 05.12.2012р. про надання послуг з перекладу та озвучуванню відеосюжетів, суд дійшов висновку, що справа №910/13540/14 може бути розглянута господарським судом міста Києва на підставі норм права України.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2012р. між Opera Production, SARL (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аппіа» (замовник) укладено договір №051212 про надання послуг з перекладу та озвучування відеосюжетів, згідно з п.п.2.1 якого виконавець зобов'язаний надати послуги з перекладу, озвучуванню, наданню скриптів на мові перекладу та літературного редагування, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити надані послуги.

Пунктом 10.1 укладеного між сторонами правочину визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2017р.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам договір є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.901-907 Цивільного кодексу України.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №051212 від 05.12.2012р. про надання послуг з перекладу та озвучування відеосюжетів як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст.653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Пунктом 10.2.1 договору №051212 від 05.12.2012р. про надання послуг з перекладу та озвучування відеосюжетів передбачено, що дія останнього може бути достроково припинена, зокрема, за взаємною згодою сторін.

13.05.2014р. відповідач звернувся до позивача з листом №13/05/2014-1, зі змісту якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аппіа» просило розірвати вказаний вище договір з 06.06.2014р. за взаємною згодою сторін, на що виконавцем було надано згоду, яка викладена у листі №2305141 від 25.05.2014р. Opera Production, SARL.

Таким чином, договір №051212 від 05.12.2012р. про надання послуг з перекладу та озвучування відеосюжетів є розірваним за згодою сторін з 06.06.2014р.

Між тим, ст.599 вказаного Кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з п.10.4.1 спірного правочину при достроковому розірванні договору за ініціативою замовника, включаючи односторонню відмову від договору, передбачену п.6.11, замовник зобов'язаний здійснити всі платежі на користь виконавця, які необхідно було сплатити до припинення дії договору.

Всі положення, які за своїм змістом призначені для того, щоб діяти після припинення даного договору, повинні продовжувати свою дію та залишатися в силі в повному об'ємі (п.13.8 договору №051212 від 05.12.2012р. про надання послуг з перекладу та озвучування відеосюжетів).

За таких обставин, дострокове розірвання вказаної вище угоди не звільняє сторони, зокрема, замовника від виконання зобов'язань, передбачених останньою.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.2.4 договору №051212 від 05.12.2012р. про надання послуг з перекладу та озвучування відеосюжетів (в редакції додаткової угоди №2 від 15.11.2013р. до спірного правочину) кількість наданих послуг вимірюється хвилинами аудіо рядка на мові перекладу та складає орієнтовно 80 хвилин на добу на мові перекладу, 7 днів на тиждень, 365 днів на рік. Сторони не будуть розглядати збільшення кількості наданих послуг в межах 10%, як зміну передбаченої договором кількості послуг.

Пунктом 4.7 укладеного між сторонами правочину передбачено, що виконавець складає акт за поточний місяць, підписує його та надсилає замовнику на підпис кур'єрською поштою з одночасним надсиланням по електронній пошті. У випадку, якщо послуги не надавались або були надані в меншій кількості, ніж передбачено в п.2.4 даного договору, в акті за місяць виконавець зазначає, що кількість послуг є мінімальною розрахунковою кількістю. Замовник зобов'язаний підписати акт в двух екземплярах та направити виконавцю один екземпляр кур'єрською поштою з одночасним надсиланням сканкопії електронною поштою протягом 5 календарних днів з дати отримання проекту акта.

У випадку, якщо від замовника не надійде заперечень протягом 24 годин з моменту отримання акта в порядку, передбаченому даним договором, акт приймання передачі наданих послуг визнається погодженим сторонами (п.4.9 договору №051212 від 05.12.2012р. про надання послуг з перекладу та озвучування відеосюжетів).

Як вбачається з матеріалів справи, Opera Production, SARL зобов'язання за договором №051212 від 05.12.2012р. про надання послуг з перекладу та озвучування відеосюжетів виконав, на підтвердження чого суду було надано акти приймання здачі-наданих послуг за спірним договором від 30.04.2014р. та від 28.05.2014р., які підписані повноважними представниками обох сторін без жодних зауважень та скріплені печатками господарських товариств.

Ухвалами від 07.07.2014р. та від 23.07.2014р. господарського суду міста Києва відповідача було зобов'язано представити (у разі наявності) заперечення стосовно отримання від позивача послуг за укладеним між сторонами правочином.

Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю «Аппіа» жодних заперечень з приводу належного виконання Opera Production, SARL своїх зобов'язань за вказаним договором до матеріалів справи не представлено.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.34, 36 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлені позивачем документи є належними доказами надання послуг з перекладу, озвучуванню та наданню скриптів в межах вказаного договору.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

У п.5.2 договору №051212 від 05.12.2012р. про надання послуг з перекладу та озвучування відеосюжетів (в редакції додаткової угоди №2 від 15.11.2013р. до вказаного правочину) передбачено, що місячна винагорода виконавця за надані послуги при умові багатоголосного озвучування та кількості послуг, що не перевищує кількість, вказану у п.2.4 договору на мові перекладу, складає 25 000 євро.

За умовами договору місячна винагорода в розмірі, передбаченому п.5.2 договору, виплачується замовником авансом не пізніше 25 числа місяця, попереднього за кожним розрахунковим місяцем, за винятком передбачених договором випадків. Оплата поводиться на підставі інвойса, виставленого виконавцем. Виконавець виставляє інвойси на оплату зазначеної в даному пункті винагороди виконавця щомісячно за 30 днів до початку кожного розрахункового місяця (п.5.5.1 укладеного між сторонами правочину).

15.03.2014р. позивач виставив відповідачу інвойси №ОР-2014-04-042, №ОР-2014-05-051 на 25 000 євро кожен зі строком оплати до 25.03.2014р. та 25.04.2014р. відповідно. Вказані інвойси були отримані директором Товариством з обмеженою відповідальністю «Аппіа» 21.03.2014р., про що свідчить позначка на верхній частині документа.

Отже, враховуючи визначені контрагентами в договорі порядок та строки оплати наданих послуг, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази надання послуг, господарський суд встановив, що строк оплати останніх настав.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аппіа» своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг у встановлений договором строк у повному обсязі не виконало.

Ухвалами господарського суду від 07.07.2014р. та від 23.07.2013р. відповідача було зобов'язано надати докази повного чи часткового виконання грошових зобов'язань за вищезазначеним правочином.

Однак, відповідачем доказів повного чи часткового виконання зобов'язань за договором №051212 від 05.12.2012р. про надання послуг з перекладу та озвучування відеосюжетів до матеріалів справи представлено не було.

Слід також наголосити, що відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання витребуваних ухвалами від 07.07.2014р. та від 23.07.2014р. документів, заявлено не було.

Одночасно, відповідно до п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги всі представлені позивачем до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Opera Production, SARL до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аппіа» про стягнення заборгованості з наданих послуг по перекладу, озвучуванню та наданню скриптів у сумі 50 000 євро є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Одночасно, відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог та невірно визначений еквівалент суми позовних вимог на дату подання позову в національній валюті України, за висновками суду, судовий збір в сумі 1 647,14 грн. належить повернути Opera Production, SARL з Державного бюджету України на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Opera Production, SARL Франція, Париж до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аппіа», м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 50 000 євро, що відповідно до офіційного курсу НБУ складає 808 510,90 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аппіа» (01133, м.Київ, Печерський район, вул.Мечнікова, буд.14/1, ЄДРПОУ 35634301) на користь Opera Production, SARL Франція, Париж ( 27, avenue de Opera, 75001, Париж, Франція, реєстраційний №789 507 761 R.C.S. Париж) заборгованість в сумі 50 000 євро, що відповідно до офіційного курсу НБУ складає 808 510,90 грн., а також судовий збір в сумі 16 170,22 грн.

Повернути Opera Production, SARL Франція, Париж (27, avenue de Opera, 75001, Париж, Франція, реєстраційний №789 507 761 R.C.S. Париж) з Державного бюджету України 1 647,14 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 06.08.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 11.08.2014р.

Суддя М.О.Любченко