Рішення

від 08.08.2014 по справі 910/9817/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9817/14 08.08.14

Суддя Отрош І.М., розглянувши справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СП-Транс-Логістик" доПриватного акціонерного товариства фірма "Крон-Інвест" простягнення 273377 грн 19 коп. Представники: від позивача:Аніщенко С.О. - представник за довіреністю б/н від 19.05.2014 Вітюк О.П. - представник за довіреністю б/н від 13.06.2014 Хмельовська Л.М. - представник за довіреністю б/н від 13.06.2014 від відповідача:Шпитальна А.І. - представник за довіреністю б/н від 10.06.2014

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.05.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СП-Транс-Логістик" з вимогами до Приватного акціонерного товариства Фірма "Крон-Інвест" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 059 від 25.04.2013 у розмірі 273466 грн.11 коп., у тому числі: 225200 грн 00 коп. заборгованості за надані послуги, 42269 грн 00 коп. компенсації вартості залізничного тарифу та 5997 грн 11 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договором про надання послуг № 059 від 25.04.2013 не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг за період з 03.05.2013 по 15.08.2013, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 225200 грн 00 коп., а також позивачем нараховано 3 % річних у розмірі 5997 грн 11 коп. та компенсацію вартості залізничного тарифу у розмірі 42269 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 порушено провадження у справі № 910/9817/14 та справу призначено до розгляду на 16.06.2014.

13.06.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та документи на виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 16.06.2014 представником позивача було надано документи на виконання вимог ухвали суду.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 16.06.2014 оголошено перерву до 07.07.2014.

Розпорядження заступника голови Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 справу № 910/9817/14 передано на розгляд судді Головіній К.І., у зв'язку з перебуванням судді Отрош І.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 № 910/9817/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.07.2014.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 справу № 910/9817/14 передано на розгляд судді Отрош І.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 (суддя Отрош І.М.) справу прийнято до провадження.

18.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення.

23.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 04.08.2014 оголошено перерву до 08.08.2014.

05.08.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

У судове засідання 08.08.2014 з'явився представник сторін та надали пояснення по суті справи. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача 225200 грн 00 коп. заборгованості за надані послуги, 42269 грн 00 коп. компенсації вартості залізничного тарифу та 5908 грн 19 коп. 3 % річних.

Представник відповідача надав пояснення, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача посилається на те, що позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували спірну заборгованість.

У судовому засіданні 08.08.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

25.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СП-Транс-Логістик" (виконавець за договором) та Приватним акціонерним товариством фірма "Крон-Інвест" (замовник за договором) укладено договір надання послуг № 059, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги замовнику по забезпеченню перевезення вантажу замовника особистим, орендованим або належним йому на інших законних підставах рухомим складом - надалі вагони по залізницям України, Країни СНД та Балтії, а Замовник зобов'язується оплачувати ці послуги.

У відповідності до пункту 8.1. договору договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2013, а в частині взаєморозрахунків - по повного їх погашення.

Згідно з пунктом 1.2. договору кількість вагонів, їхні номери, дата їхньої подачі для перевезення і дата повернення вагонів виконавцю після здійснення перевезення вказуються в актах початку/закінчення надання послуг, які підписуються обома сторонами на станціях початку/закінчення надання послуг і являються невід'ємною частиною даного договору.

Період надання послуг визначається з дати зазначеної в акті початку надання послуг, і по дату, зазначену в акті закінчення надання послуг (пункт 1.3. договору).

Відповідно до пункту 1.4. договору підтвердженням факту надання послуг є акт виконаних робіт, який підписується сторонами на умовах, обумовлених цим договором. Загальна вартість договору визначається сумою всіх актів виконаних робіт.

Положеннями пункту 2.2. договору визначено, що акти початку надання послуг підписуються сторонами на узгодженій залізничній станції, що знаходиться на території України з додатком актів технічного огляду вагонів. Акти закінчення надання послуг підписуються на залізничній станції, зазначеної виконавцем в межах території України, з додатком актів технічного огляду вагонів. Дати підписання актів початку/закінчення надання послуг відповідають датам прибуття вагонів на станції початку/закінчення надання послуг, які вказані в штемпелі станції призначення в залізничної накладної.

Згідно з пунктом 2.5 договору залізничний тариф до залізничних станцій початку надання послуг оплачується за рахунок виконавця, до залізничних станцій закінчення надання послуг за рахунок замовника.

У відповідності до пункту 3.1.6 договору замовник зобов'язується підписати зі своєї сторони і направити засобами факсимільного/електронного зв'язку виконавцю акт виконаних робіт протягом 3-х (трьох) робочих днів з дати його отримання, або направити письмове обґрунтування відмови у його погодженні. У разі невиконання зазначених дій у строк, акт виконаних робіт вважається узгодженим у редакції виконавця.

Ставка за перевезення вантажу замовника у вагонах виконавця складає 160 грн 00 коп. з ПДВ на добу за кожну одиницю рухомого складу (пункт 4.2. договору).

Відповідно до пункту 4.3. договору замовник зобов'язується оплачувати послуги виконавця на умовах 100% передоплати поданих під завантаження вагонів з наданням їх номерів, на підставі рахунку виконавця. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Після закінчення надання послуг, сторони проводять звірку взаємних розрахунків та в разі наявності зайвої передоплати замовника, передоплата підлягає поверненню замовнику протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами акта звірки взаємних розрахунків.

Фінансові зобов'язання замовника по оплаті послуг виконавця за надання вагонів для здійснення перевезень вантажів замовника починаються з дати підписання акта початку надання послуг і закінчуються датою підписання акту закінчення надання послуг у порядку встановленому в розділі 2 цього договору (пункт 4.5. договору).

Згідно з пунктом 4.6. договору акт виконаних робіт надається виконавцем до 5-го числа місяця, наступного за звітним. Замовник протягом 7-ми робочих днів з дати його отримання повертає виконавцю, підписаний зі своєї сторони акт виконаних робіт.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу.

Відповідно до норм статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі статтею 311 Господарського кодексу України плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов'язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.

Як встановлено судом, позивачем на виконання умов договору було надано відповідачу послуги з перевезення на загальну суму 1076669 грн 00 коп. на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором про надання послуг № 059 від 25.04.2013, що підтверджується актами надання послуг № 90 від 03.05.2013 на суму 46080 грн 00 коп., № 100 від 20.05.2013 на суму 55840 грн 00 коп., № 106 від 23.05.2013 на суму 69120 грн 00 коп., № 118 від 03.06.2013 на суму 39680 грн 00 коп., № 119 від 04.06.2013 на суму 51200 грн 00 коп., № 140 від 25.06.2013 на суму 92480 грн 00 коп., № 149 від 30.06.2013 на суму 168320 грн 00 коп., № 170 від 25.07.2013 на суму 127040 грн 00 коп., № 175 від 29.07.2013 на суму 120000 грн 00 коп., № 177 від 30.07.2013 на суму 71680 грн 00 коп., № 178 від 31.07.2013 на суму 159360 грн 00 коп., № 189 від 15.08.2013 на суму 33600 грн 00 коп., № 191 від 30.08.2013 на суму 42269 грн 00 коп., підписаними та скріпленими печатками сторін актами початку надання послуг від 18.04.2013, 27.04.2013, 08.05.2013, 20.05.2013, 29.05.2013, 08.06.2013, 16.06.2013, 17.06.2013, 29.06.2013, актами закінчення надання послуг від 27.04.2013, 01.05.2013, 03.05.2013, 13.05.2013, 16.05.2013, 19.05.2013, 27.05.2013, 04.06.2013, 02.06.2013, 22.06.2013, 29.06.2013, 24.07.2013, 26.07.2013, 29.07.2013, 30.07.2013, 31.07.2013, 06.08.2013, 08.08.2013, 08.08.2013, 13.08.2013, та інформаційними довідками Державного підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці» (щодо вартості залізничного тарифу), належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що акти надання послуг були направлені на адресу відповідача, що підтверджується описами вкладеннями в цінні листи та повідомленнями про вручення поштових відправлень, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що акти виконаних робіт № 149 від 30.06.2013, № 170 від 25.07.2013, № 175 від 29.07.2013, № 177 від 30.07.2013, № 178 від 31.07.2013, № 189 від 15.08.2013 та № 191 від 30.08.2013 не підписані відповідачем, проте у відповідності до умов договору оплата послуг не ставиться в залежність від підписання/не підписання акту виконаних робіт. Крім того, судом встановлено, що відповідачем не надано обґрунтованої письмової відмови від їх підписання, у зв'язку з чим акти виконаних робіт № 149 від 30.06.2013, № 170 від 25.07.2013, № 175 від 29.07.2013, № 177 від 30.07.2013, № 178 від 31.07.2013, № 189 від 15.08.2013 та № 191 від 30.08.2013 вважаються підписаними відповідачем, а надані послуги такими, що прийняті в повному обсязі (відповідно до пункту 3.1.6 договору).

Крім того, судом не беруться до уваги надані відповідачем акти закінчення надання послуг із запереченнями, щодо періоду надання послуг, оскільки відповідачем не надано суду належних доказів направлення позивачу письмових заперечень. Надані відповідачем докази направлення заперечень щодо період надання послуг електронним зв'язком, не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів направлення відповідачу заперечень в розумінні пункту 3.1.6 договору.

Як встановлено судом, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання зі оплати отриманих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за отримані послуги на загальну суму 225200 грн 00 коп. та заборгованості з компенсації вартості залізничного тарифу на загальну суму 42269 грн 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати отриманих послуг на суму 225200 грн 00 коп. та відшкодування компенсації вартості залізничного тарифу на загальну суму 42269 грн 00 коп.

Факт здійснення відповідачем часткових оплат за договором про надання послуг № 059 від 25.04.2013 підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг за період з 03.05.2013 по 15.08.2013 на загальну суму 225200 грн 00 коп. та відшкодування компенсації вартості залізничного тарифу на загальну суму 42269 грн 00 коп. за договором про надання послуг № 059 від 25.04.2013, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати отриманих послуг за період з 03.05.2013 по 15.08.2013 у розмірі 225200 грн 00 коп. та заборгованості з компенсації вартості залізничного тарифу у розмірі 42269 грн 00 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних.

05.08.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивача просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 3 % річних у розмірі 5908 грн 19 коп., нарахованих за період з 20.09.2013 по 05.08.2014.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Нормами частини 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до положень пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 визначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Таким чином, суд приймає заяву про зменшення позовних вимог в частині нарахування 3 % річних та розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 5908 грн 19 коп. 3 % річних, нарахованих за період з 20.09.2013 по 05.08.2014.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, позивачем були правомірно нараховано 3 % річних. Перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок 3 % річних у розмірі 5908 грн 19 коп., нарахованих за період прострочення з 20.09.2013 по 05.08.2014 відповідно до розрахунку, доданому до заяви про зменшення позовних вимог, суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає приписам законодавства про порядок та строки нарахування, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 5908 грн 19 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1, ст. 49, ст. 82, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства фірма "Крон-Інвест" (04073, м. Київ, Московський пр-т, буд. 23, ідентифікаційний код 20032491) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП-Транс-Логістик" (02081, м. Київ, вул. Тепловозна, буд. 1, ідентифікаційний код 38418907) 225200 (двісті двадцять п'ять тисяч двісті) грн 00 коп. заборгованості, 42269 (сорок дві тисячі двісті шістдесят дев'ять) грн 00 коп. компенсації вартості залізничного тарифу, 5908 (п'ять тисяч дев'ятсот вісім) грн 19 коп. 3 % річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5467 (п'ять тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 54 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 14.08.2014

Суддя І.М. Отрош