Вирок

від 14.08.2014 по справі 448/1108/14-к

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 448/1108/14-к

Провадження № 1-кп/448/96/14

В И Р О К

Іменем України

14.08.2014 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,при секретарі -ОСОБА_2 ,з участю прокурора - ОСОБА_3 представника потерпілого - ОСОБА_4 та обвинуваченої - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська матеріали кримінального провадження про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки, жительки та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, гр-ки України, з базовою вищою освітою, заміжньої, працюючої на посаді завідувача Народним домом с.Дмитровичі Мостиського району, не судимої,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачена ОСОБА_5 , перебуваючи згідно наказу начальника відділу культури і туризму Мостиської РДА від 11.11.2005р. на посаді завідувача Народним домом с.Дмитровичі Мостиського району та будучи службовою особою, з метою заволодіння чужим майном в період з 10.09.2010р. по 31.12.2013р., зокрема під час встановлених годин робочого часу згідно табелю робочого часу здійснювала перетин державного кордону України, тобто у робочий час залишала робоче місце та фактично здійснювала виїзд за межі території України, натомість вносила в офіційний документ - табелі обліку робочого часу завідомо неправдиві відомості щодо перебування її у той час на робочому місці та передавала такі у бухгалтерію Дмитровицької сільської ради Мостиського району, на підставі чого їй згідно Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. нараховано та зайво виплачено заробітну плату в загальній сумі 1092,27 грн., в тому числі за 2010 рік 195, 23 грн., 2011 рік 636, 25 грн., 2012 рік 256, 17 грн., 2013 рік 4,62 грн.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину визнала повністю та погодилася з обставинами, викладеними в обвинувальному акті та оголошеними прокурором. Пояснила, що дійсно в період 2010-2013р.р. у робочий час перетинала державний кордон України та здійснювала поїздки до Республіки Польща. При цьому у табель обліку робочого часу вносила неправдиві відомості щодо перебування її на робочому місці, коли у той час фактично виїжджала за межі території України. Табелі з неправдивими відомостями передавала в бухгалтерію Дмитровицької сільської ради, де їй нараховували заробітну плату. На таку злочинну діяльність її штовхнуло важке матеріальне становище в сім`ї.

Враховуючи те, що обвинувачена свою вину у вчинених злочинах визнала повністю, остання та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, та роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд знаходить винність обвинуваченої доведеною. Вважає, що її дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.191 КК України, оскільки вона, будучи службовою особою, вчинила привласнення чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем. Також правильно кваліфіковані дії обвинуваченої і за ч.1 ст.366 КК України, так як вона внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання суд визнає те, що обвинувачена щиро розкаялася у вчиненому та активно сприяла розкриттю злочинів, які вчинила внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.

Враховується також, що обвинувачена вперше притягається до кримінальної відповідальності, вчинила злочини середньої і невеликої тяжкості, позитивно характеризується за місцем свого проживання та за місцем праці, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченої можливе шляхом застосування до неї за ч.2 ст.191 КК України покарання у виді у виді позбавлення волі, але без відбування такого, надавши випробувальний термін, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, а за ч.1 ст.366 КК України покарання у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків.

Саме такі види і строк покарання, як вважає суд, є необхідним і буде цілком достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження нових злочинів.

Відповідно до п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», що вступив законну силу 19.04.2014р., ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» ОСОБА_5 підлягає звільненню від основних і додаткового покарань, оскільки вчинила злочини невеликої і середньої тяжкості до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році», має на утриманні двох малолітніх дітей і дала свою згоду на звільнення її від покарання у зв`язку з актом амністії.

Оскільки обвинувачена не відвернула заподіяну шкоду, то заявлений прокурором цивільний позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Речові докази по справі: документи слід повернути їх законному володільцю.

Судові витрати - відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати винною та засудити ОСОБА_5 за ч.2 ст.191 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців; за ч.1 ст.366 КК України до штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, строком на 1 (один) рік.

Згідно з ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_5 до відбуття остаточне покарання 2 (два) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов`язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, та періодично з`являтись в цю інспекцію для реєстрації, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити ОСОБА_5 від відбування основних і додаткового покарань.

Цивільний позов прокурора Мостиського району задоволити. Стягнути з ОСОБА_5 в користь Дмитровицької сільської ради Мостиського району 1092 (одну тисячу дев`яносто дві) грн. 27 коп. заподіяної шкоди, які перерахувати: отримувач Дмитровицька сільська рада, ЄДРПОУ 22365435, МФО 825014, ГУДКСУ у Львівській області, р/р 35416002043165.

Речові докази по справі: особову справу завідувача Народним домом с.Дмитровичі ОСОБА_5 та бухгалтерські документи Дмитровицької сільської ради за 2010-2013р.р.р та за січень-червень 2014р., що знаходяться в камері зберігання речових доказів Мостиського РВ ГУМВСУ у Львівській області, - повернути Дмитровицькій сільській раді Мостиського району.

На вирок протягом 30-ти діб з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд Львівської області.

Вирок суду відповідно до вимог ч.2 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СуддяОСОБА_1

З оригіналом згідно:

Суддя ОСОБА_1

Вирок набрав законної сили:

«___»

Суддя ОСОБА_1