Ухвала

від 11.08.2014 по справі 814/2095/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/2095/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АртНик" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служи про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

08.05.2013р. товариство з обмеженою відповідальністю "АртНик" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2013 року №0003522220.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що з 29.01.2013р. по 05.02.2013 року посадовою особою відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правоих відносин з контрагентами-постачальниками ТОВ "Юні Трейд Компані" за червень - липень 2011 року, ПП "Нольга" за жовтень 2011 року, ТОВ ТПФ "Нікапласт" за вересень - жовтень 2011 року, ТОВ "Електромонтаж-Трейд" за січень 2012 року, ТОВ "Транспортно-монтажна фірма "Транспосервіс-ЛТД" за лютий 2012 року, ПП "Єпраксія" за квітень - травень 2012 року та контрагентами-покупцями, за результатами якої складений акт №91/22-200/37207010 від 11.02.2013 року. /а.с.12-68/

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 14424грн. за операціями з контрагентами ТОВ "Юні Трейд Компані" (червень 2011 року), ПП "Нольга" (жовтень 2011 року), ТОВ "Електромонтаж Трейд" (січень 2012 року), ТОВ "Транспортно-монтажна фірма "Транспосервіс-ЛТД" (лютий 2012 року), ПП "Єпраксія" (травень 2012 року); п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.3 ст.198 ПК України в частині формування податкового кредиту з ПДВ у розмірі 68144,93грн. по операціях з придбання товару від контрагентів-постачальників ТОВ "Юні Трейд Компані" (червень, липень 2011 року), ТОВ "Нікапласт" (вересень 2011 року), ПП "Нольга" (жовтень 2011 року), ТОВ "Електромонтаж Трейд" (січень 2012 року), ТОВ "Транспортно-монтажна фірма "Транспосервіс-ЛТД" (лютий 2012 року), ПП "Єпраксія" (квітень, травень 2012 року); та формування податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 71506,75грн. по операціях з поставки товарів, придбаних у контрагентів-постачальників.

На підставі акту перевірки, за наслідками оскарження, ДПІ у Центральному районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0003522220 від 10.04.2013 року, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 17406,00 грн., з яких за основним платежем - 14424грн., штрафних (фінансових) санкцій - 2982грн. /а.с.10/

Разом з тим, відповідно до пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Реальність здійснення господарських операції позивачем з вказаними контрагентами підтверджується первинними документами наявними в матеріалах справи: податковими накладними; актами здачі-прийняття робіт; рахунковими документами.

Укладені між сторонами договори не визнавалися недійсними в судовому порядку. Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів, реальність господарських операцій, використання придбаного товару в господарській діяльності.

ТОВ "АртНик" та його контрагенти, на час здійснення господарських операцій, були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходились за зареєстрованим місцезнаходженням, перебували на податковому обліку, мали свідоцтво платника податку на додану вартість.

Отже, суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від контрагентів, включені до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: О.І. Шляхтицький