Рішення

від 11.08.2014 по справі 906/901/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" серпня 2014 р. Справа № 906/901/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хадо" (м.Харків)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кемь" (м. Житомир)

про стягнення 34581,76 грн.

Позивач подав позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 34581,76 грн.

Ухвалою господарського суду від 07.07.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.07.2014р.

Ухвалою господарського суду від 29.07.2014р. відкладено розгляд справи на 11.08.2014р.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили.

11.08.2014р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

На адресу господарського суду 18.07.2014р. повернулась без вручення копія ухвали від 07.07.2014р. про порушення провадження у справі, яка направлялась рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, а саме: 10019, м.Житомир, вул. Комерційна, 4 із відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

На адресу господарського суду 07.08.2014р. повернулась копія ухвали від 29.07.2014р., яка направлялась рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на адресу відповідача із відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.07.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кемь" зареєстровано за адресою: 10019, м.Житомир, вул. Комерційна, 4 (а.с. 22-23, т. 2).

Пунктом 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. передбачено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Отже, судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Вирішення спору здійснюється за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.08.2012р. між ТОВ "Хадо" (постачальник/позивач) та ТОВ "Кемь" (дистриб'ьютор/відповідач) укладено договір №1242 (а.с. 16-17, т.1), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлені сторонами строки у власність дистриб'ютора товар торгових марок "DOMO" і "DEZI", а дистриб'ютор зобов'язується своєчасно оплатити і прийняти його в цілях реалізації на території, визначеної даним договором.

Кількість, найменування (асортимент) товару, ціна за одиницю, а також загальна вартість партії товару визначається в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2 договору).

Згідно п. 5.2. договору загальна сума договору складається із сум всіх партій товару, який поставлений дистриб'ютору в рамках дії даного договору.

На виконання умов даного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 407280,58грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (а.с. 19-70, т. 1).

Відповідно п. 5.3. дистриб'ютор оплачує товар протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару і підписання товаросупроводжувальних документів (дата підписання видаткової накладної). Перерахування грошових коштів здійснюється дистриб'ютором на поточний рахунок постачальника, згідно виставленого рахунку-фактури.

Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника (п. 5.4. договору).

Відповідач взяті на себе зобов'язання виконав частково, розрахувавшись за товар на загальну суму 372698,82грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 71-250, т.1; а.с. 1-16, т. 2).

Станом на час розгляду справи має місце заборгованість у розмірі 34581,76грн., що зокрема, підтверджується довідкою позивача (а.с. 55, т. 2).

На момент вирішення спору, відповідачем не надано доказів врегулювання спору.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення учасника судового процесу, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір дистрибуції, який належать до так званих «непоіменованих» договорів, які можуть укладатися в силу принципу свободи договору, закріпленого у ст. 3 ЦК України та деталізованого у ст. 6, 627 ЦК України, та одночасно регулюються ЦК України та ГК України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормою ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, матеріалами справи підтверджується факт поставки відповідачу товару, що вказує на належне виконання зобов'язання з боку позивача, та факт лише часткового виконання договірних зобов'язань відповідачем.

Доказів виконання грошового зобов'язання у повному обсязі матеріали справи не містять.

Тому, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 34581,76грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності приписів ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кемь" (10019, м.Житомир, вул. Комерційна, 4, ідентифікаційний код 36389780)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хадо" (61103, м.Харків, пров. Двадцять третього серпня, 4, ідентифікаційний код 25612000)

- 34581,76 грн. основного боргу;

- 1827,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.08.14

Суддя Сікорська Н.А.

Друк. :

1- до справи

2-3 сторонам (рек.з.пов)