ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" серпня 2014 р.Справа № 922/2777/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.
розглянувши справу
за позовом Інституту радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова національної академії наук України, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Елтек", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:
від позивача - Слєпченко Є.В. (дов. б/н від року 01.01.2014 року);
від відповідача - Кузнецова Т.В. (дов. б/н від 15.07.2014 року)
ВСТАНОВИВ:
Інститут радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова національної академії наук України (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Елтек" (відповідач) про стягнення коштів у розмірі - 10548,88 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди № 8А-12 від 28.12.2012 року та договором № 25/12-12 про відшкодування втрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 28.12.2012 року.
06.08.2014 року позивач через канцелярію суду надав уточнену позовну заяву у якій просить суд стягнути із відповідача штраф 2% за договором оренди № 18-12 від 28.12.2012 року у розмірі 705,01 грн., витрати на юридичні послуги, які пов'язані із розглядом даної справи у розмірі 1000,00 грн., судові витрати у розмірі 1827, 00 грн.
Ухвалою суду від 07.08.2014 р. відкладено розгляд уточненої позовної заяви для надання позивачем обґрунтованого розрахунку відповідно до вимог чинного законодавства.
08.08.2014 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи розрахунку 2% штрафу за несвоєчасну сплачену орендну плату відповідно до п. 3.8. договору оренди та доказів направлення відповідачу вказаного розрахунку. Надане клопотання було задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.
В судовому засіданні представник позивача просив суд прийняти до розгляду уточнену позовну заяву та стягнути з відповідача штраф 2% за договором оренди № 18-12 від 28.12.2012 року у розмірі 705,01 грн., витрати на юридичні послуги, які пов'язані із розглядом даної справи у розмірі 1000,00 грн., судові витрати у розмірі 1827, 00 грн.
Пунктом 3.11. Господарського процесуального кодексу України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
Враховуючи викладене, суд приймає заяву позивача, як заяву про зменшення позовних вимог та продовжує розгляд справи з її урахуванням.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти стягнення заявлених сум штрафу та адвокатських послуг, надав через канцелярію суду контррозрахунок, відповідно до якого на його думку належна до стягнення сума 2% штрафу становить 339,70 грн.
Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.08.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
28.12.2012р. між Інститутом радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова HAH України (позивач) та TOB НФВ "Елтек" (відповідач) був укладений договір оренди №8А-12 нерухомого та іншого індивідуального визначеного майна, що знаходиться у віданні HAH України та обліковується на балансі ІРЕ ім. О.Я. Усикова HAH України.
Відповідно до п.1.1. договору оренди позивач (орендодавець) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування державне майно, що розміщено за адресою: 61085, м. Харків, вул. Ак, Проскури, 12 (а.с. 14-16):
- виробничі приміщення площею 48,5 кв.м., на першому поверсі корпусу №4. кімн. №58-62, що перебуває на балансі ІРЕ HAH України, вартість якого визначена згідно зі звітом про належну оцінку майна від 07.11.2012р. і становить без ПДВ 122500 грн.;
- виробничі приміщення площею 56,6 кв.м. в прибудові №1 до корпусу №1 (частина кімнати №4), що перебуває на балансі ІРЕ HAH України, вартість якого визначена згідно зі звітом про належну оцінку майна від 07.11.2012р. і становить 71400 грн. без ПДВ.
Відповідно до п.1.2. Договору оренди майно передається в оренду з метою використання як складу так і офісу.
Відповідно до п. 5.4. договору орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно п.3.1. Договору оренди крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця: відшкодування комунальних платежів; відшкодування податку на землю з площі 89,75 м.кв.; відшкодування витрат на утримання будинку та прилеглої території; відшкодування витрат на публікацію оголошення щодо здачі майна в оренду.
Вищевказані платежі проводяться згідно окремого договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Відповідно до п. 3.4 договору оренди орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим.
Як свідчать матеріали справи, орендодавець відповідно до п.7.1. Договору оренди свої зобов'язання за договором виконав - передав орендарю в оренду майно згідно з даним договором.
Відповідно до п.3.7. Договору оренди орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь Орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до п.З.8. договору оренди у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 2% від суми заборгованості.
Позивач вказує, що відповідач порушив умови договору оренди в результаті чого утворилась заборгованість по сплаті 2% штрафу у відповідності до п. 3.8. договору за періоди з 2013р-2014р., що станом на 06.08.2014р. складає 705,01 грн., а саме згідно р/ф №299 від 27.08.2013р. на суму 195,93 грн.; згідно р/ф №418 від 04.11.2013р. на суму 221,83 грн.; згідно р/ф №424 від 03.12.2013р. на суму 154,47 грн. та згідно до р/ф №81 від 06.03.2014р. на суму 132,78 грн. Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що нарахування вказаної суми здійснено за період з лютого 2013 р. по січень 2014 р. з урахуванням прострочених понад 3 місяці платежі сукупно починаючи з лютого 2013 р.
Відповідач в своїх запереченнях зазначає, що позивачем невірно нараховано заявлену до стягнення суму штрафу, оскільки вказана сума нарахована за вказані періоди без урахування строків сплати заборгованості щомісячно та надав суду контррозрахунок суми штрафу на суму 339,7 грн., яка розрахована помісячно з урахуванням строків здійснення оплат окремо за кожен місяць за період з 28 лютого 2013 р. по 27 червня 2014 р.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.
Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Матеріали справи № 922/2777/14 свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до вимог частин 1, 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Перевіривши надані позивачем нарахування 2% штрафу, суд приходить до висновку, що даний розрахунок суперечить вимогам закону та пункту 3.8 договору (якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менш ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 2% від суми заборгованості) та нарахований невірно, а наданий відповідачем контррозрахунок виконаний у відповідності закону та пункту 3.8. договору, з урахуванням чого позовні вимоги в частині нарахування штрафу за період з 28 лютого 2013 р. по 27 червня 2014 р у розмірі 339,70 грн. підлягають задоволенню. В решті нарахованих до стягнення 365,31 грн. штрафу суд відмовляє.
В позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на юридичні послуги в розмірі 1000 грн. згідно договору № 08/01 від 23.01.2014 року про надання юридичних послуг. Відповідно до умов договору послуги з юридичного обслуговування надавав ФОП Слєпченко Є.В.
Стаття 44 ГПК України передбачає, що до судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Таким чином ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь - яким представникам.
Матеріали справи свідчать про те, що юридичні послуги надавав ФОП Слєпченко Є.В., тому суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на юридичні послуги розмірі 1000 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 господарського процесуального кодексу України, відповідно ч. 2 якої, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що спір був доведений до суду з вини відповідача, суд вважає за необхідне судовий збір у даній справі у розмірі 1827,00 грн. покласти на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничої фірми "Елтек" (код ЄДРПОУ 31234562, юридична адреса: 61085, м. Харків, вул. Ак. Проскури, б. 12, р/р 26000278496001 в ПАТ "ПриватБанк", МФО 351533) на користь Інституту радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України ( код ЄДРПОУ 03534593, юридична адреса: 61085, м. Харків, вул. Ак. Проскури, 12, р/р 31252201303504, 31255201203504 ГУ ДСКУ у Харківській області, МФО 851011) 339 (триста тридцять дев'ять) грн. 70 коп. 2% штрафу за несвоєчасну сплачену орендну плату та витрати по сплаті судового збору у розмірі - 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
В решті позову в частині стягнення 365,31 грн. штрафу - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 14.08.2014 р.
Суддя О.О. Ємельянова
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 11.08.2014 |
Оприлюднено | 15.08.2014 |
Номер документу | 40137871 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Ємельянова О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні