Рішення

від 12.08.2014 по справі 914/2407/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.08.2014 р.                                                          Справа № 914/2407/14 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст 2», м. Хмельницький, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК», м. Трускавець Львівської обл., про стягнення у сумі 16' 025,91 грн. Суддя Яворський Б.І.                                                                                            при секретарі Гелеш Г. Представники: від позивача: не з'явився, від відповідача: не з'явився. На розгляд господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст 2» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК»  про стягнення заборгованості в сумі 16' 025,91грн. Ухвалою суду від 10.07.2014 р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 28.07.2014 р.  Розгляд справи відкладався на 12.08.2014 р. У судові засідання 28.07.2014 р. та 12.08.2014 р.  представник позивача не з'явився, надіслав на адресу суду клопотання (вх. №31433/14 від 21.07.2014 р. та вх.№34147/14 від 07.08.2014р.) про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними у справі  доказами у зв'язку із значною фінансовою вартістю здійснення проїзду з м.Хмельницького до м.Львова та скрутним матеріальним становищем товариства. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору поставки №16 від 18.04.2013 р. не оплатив повної вартості поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 14' 060,80 грн., на яку нараховано 917,99 грн. пені, 174,51 грн. – 3% річних та 872,61 грн. – інфляційних втрат. У судові засідання 28.07.2014 р. та 12.08.2014 р. представник відповідача не з'явився, хоч був належно повідомлений про час і місце проведення судового засідання, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав. Зважаючи на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у справі доказами. Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке. 18.04.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст 2» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК» укладено договір поставки №16, відповідно до п.1.1 якого, постачальник (позивач у справі) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача у справі) товар – поліграфічну продукцію, а покупець зобов'язується своєчасно здійснювати його оплату і прийняти товар. Покупець надає постачальнику замовлення на підставі прайс листів, в яких наведено список товарів, їхня ціна, асортимент та строки постачання (п.1.2 договору). Якщо виявлено невідповідність якості, кількості, повноти, маркування, упаковки товарів вимогам, передбаченим технічних умовам, цим договором або даними, зазначеними у маркуванні упаковки, а також відповідних документах, що засвідчують кількість та якість товарів, або якщо виявлено відсутність усіх або будь-яких супровідних документів, покупець має право припинити прийняття товару і скласти акт розбіжностей, у якому має бути зазначена кількість перевірених товарів і характер виявлених недоліків (п.2.13 договору). Покупець здійснює оплату вартості товару протягом 14 календарних днів (п.3.1 договору). За порушення термінів розрахунків покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення (п.4.4.1 договору). За період з 18.04.2013р. по 23.01.2014р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 59'656,40 грн., що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортними накладними, які містяться у матеріалах справи. Відповідач частково оплатив отриманий товар. Сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків про те, що станом на 31.12.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 18'414,40 грн. 23.05.2014р. відповідач сплатив позивачу 4'353,60 грн. Загалом ТзОВ «МІК» сплатило 45'595,60 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, які містяться у матеріалах справи. Доказів погашення заборгованості на суму 14' 060,80 грн.  відповідачем не надано. При прийнятті рішення суд виходив з наступного. Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі договору поставки. Відповідно до  ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням,  а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися  від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У силу статті 610, частини першої статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Як убачається з матеріалів справи, товар відповідачу поставлений позивачем, проте вартість поставленого товару відповідачем повністю не оплачена. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 14' 060,80 грн. є правомірними та підлягають задоволенню. Відповідно до вимог ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності. За порушення строків оплати поставленого товару позивач просить стягнути з відповідача 174,51 грн. – 3% річних та 872,61 грн. – інфляційних втрат на підставі ст.625 ЦК України. На підставі п.4.4.1 договору позивач просить стягнути 917,99 грн. пені за період з 23.01.2014р. по 23.06.2014р., виходячи із суми заборгованості 14' 060,80 грн. З даного приводу суд відзначає наступне. Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, – це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін (п.2.2, 2.5 постанови Пленуму ВГС України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»). Позивач просить стягнути пеню з 23.01.2014р. по 23.06.2014р. Однак заборгованість 14' 060,80 грн. виникла наступним чином: 5456,00 грн. (поставка - 07.10.2013р. ) + 3148,80 грн. (поставка - 08.10.2013р.) + 5456,00 грн. (поставка 14.10.0213р.). Виходячи з дати кожної з цих поставок можна нараховувати пеню протягом 6 місяців з дати настання обов'язку оплати (у даному випадку через 21 календарний день). Здійснивши перерахунок пені, суд встановив, що за період, за який просить стягнути позивач, пеня становить  505,81 грн. Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33  ГПК України кожна  сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог  і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України). Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»  №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового  процесу)  у вирішенні  спору  не  подано  суду  в  обґрунтування  її вимог або заперечень належні і допустимі докази,  в  тому  числі  на  вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося  клопотання  про витребування   їх   судом   (частина перша статті 38 ГПК),  то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування  судового  рішення  з  мотивів   неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи. У силу вимог ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його неправомірних дій. На підставі викладеного та керуючись  ст.ст.218, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 530, 549, 610, 612, 625, 712  Цивільного кодексу України та ст.ст.3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  суд                                                                                                                                                                                                                           ВИРІШИВ: 1.    Позовні вимоги  задоволити частково. 2.   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мік» (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Стебницька,73, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19096149) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст 2» (29000, м.Хмельницький, вул. Курчатова, 8, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31100149) 14' 060,80 грн. –  основної заборгованості,   505,81 грн. - пені,    174,51 грн. - 3% річних,  872,61 грн.  - інфляційних втрат  та 1' 827,00 грн. – сплаченого судового збору. 3.    У задоволенні решти позовних вимог відмовити.         4.   Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.                              Суддя                                                                                 Яворський Б.І.