Рішення

від 08.08.2014 по справі 757/16770/14-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16770/14-ц

Категорія 53

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2014 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С.В.,

при секретарі - Грицюк Н. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3081 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, третя особа ОСОБА_2, про поновлення на роботі, скасування наказів про переведення та оголошення догани, скасування наказу про звільнення, внесення змін до трудової книжки, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2014 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини 3081 внутрішніх військ МВС України про поновлення на роботі, скасування наказів про переведення та оголошення догани, скасування наказу про звільнення, внесення змін до трудової книжки, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що він з 07 жовтня 1996 року по 28.05.2014 року працював в Академічному ансамблі пісні й танцю МВС України, що входить до складу Військової частини 3081 внутрішніх військ МВС України, спочатку на посаді артиста хору, а з 02 грудня 2013 року на посаді артиста-вокаліста з неповним робочим днем. Позивач зазначав, що 17.04.2014 р. наказом командира Військової частини 3081 внутрішніх військ МВС України № 21 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» йому було оголошено догану, а 28 травня 2014 р. наказом командира Військової частини 3081 внутрішніх військ МВС України № 72 його було звільнено за прогул без поважної причини (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України). Позивач зазначав, що 21 жовтня 2013 р. під тиском командира Військової частини 3081 внутрішніх військ МВС України ОСОБА_3, який погрожував йому звільненням у зв'язку зі скороченням штату, він був вимушений написати заяву про переведення на посаду артиста-вокаліста на неповний робочий день, у зв'язку з чим вважає таке переведення незаконним. Позивач зазначав, що через критику керівництва ансамблю він постійно потерпав від утисків з боку керівника ансамблю - ОСОБА_2, через що між ними склалися неприязні конфліктні стосунки. Вважає, що саме негативне ставлення до нього з боку керівництва ансамблю є справжньою причиною притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки дисциплінарних проступків він не допускав. Позивач зазначав, що під час притягнення його до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани 17 квітня 2014 р. та звільнення 28 травня 2014 р. пояснень щодо допущених ним дисциплінарних проступків у нього не відбиралося, з висновками службового розслідування його ознайомлено не було. Позивач зазначав, що під час його звільнення відповідачем не були дотримані вимоги ч. 1 ст. 43 КЗпП в частині отримання попередньої згоди виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Позивач зазначав, що незаконним оголошенням йому догани та незаконним звільненням йому завдано моральної шкоди, яка полягає у спричиненні йому тяжкого психологічного шоку у момент, коли він дізнався про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, його переживань у зв'язку з цим, у використанні відповідачем свого домінуючого положення, що призводить до вчинення ним протиправних дій з метою позбавлення від позивача як працівника, що дозволяє собі конструктивну критику, скрутним матеріальним становищем у зв'язку з незаконним звільненням. Завдану йому моральну шкоду Позивач оцінює у 20 000 гривень. Позивач зазначав, що дії відповідача з переведення його на неповний робочий день та притягнення до дисциплінарної відповідальності (оголошення догани та звільнення) є незаконними та такими, що порушують його трудові та соціальні права, а тому просить суд позов задовольнити.

До початку розгляду справи по суті суд з власної ініціативи залучив до участі у справи у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача керівника відповідача ОСОБА_2

У судовому засіданні позивач та його представник позов з викладених у нього підстав підтримали, просили його задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні з наступних підстав: згідно наказу командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України від 27.08.2013 р. № 334 «Про внесення змін до штатів Головного управління, управлінь територіальних командувань, з'єднань, військових частин, установ та закладів внутрішніх військ МВС України» посада артиста хору, яку обіймав позивач в Академічному ансамблі пісні й танцю МВС України, була скорочена. 30 серпня 2013 року відповідач запропонував позивачу посаду машиніста сцени або артиста-вокаліста. На підставі заяви позивача від 21 жовтня 2013 року та відповідно до наказу відповідача від 01 листопада 2013 року № 185 позивача було переведено на посаду артиста-вокаліста з неповним робочим днем. 17 квітня 2014 р. позивачу було оголошено догану у зв'язку з його особистою недисциплінованістю та недотриманням трудової дисципліни. 23 травня 2014 року позивач не вийшов на роботу, що стало підставою для його звільнення наказом відповідача від 28 травня 2014 року № 72 за прогул без поважних причин у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП. При цьому профспілковий комітет профспілкової організації Академічного ансамблю пісні й танцю МВС України розглянув подання відповідача на звільнення позивача і на своєму засідання 27 травня 2014 року ухвалив рішення про надання згоди на звільнення з роботи позивача.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача та третьої особи, оголосивши та дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, прийшов до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що з 07 жовтня 1996 року по 28.05.2014 року позивач працював в Академічному ансамблі пісні й танцю МВС України, що входить до складу Військової частини 3081 внутрішніх військ МВС України, на посаді артиста хору.

З 02 грудня 2013 року у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці його переведено на посаду артиста-вокаліста з неповним робочим днем.

Після переведення позивача на посаду артиста-вокаліста з неповним робочим днем

керівник відповідача, третя особа у справі ОСОБА_2, в усній формі визначив йому режим роботи, а саме - три дні на тиждень: понеділок, вівторок, середа, а також заплановані концерти Ансамблю пісні й танцю МВС України. У березні 2014 року керівником відповідача позивачу також в усній формі було встановлено інший режим роботи - обов'язкове відвідування роботи по понеділкам, вівторкам, середам, четвергам (всього чотири дні) з 09:00 по 14:00 год., а також концерти Ансамблю пісні й танцю МВС України.

Таким чином, суд доходить висновку, що фактично позивач з 02 грудня 2013 року по 28 травня 2014 року працював на неповному робочому тижні і бути присутнім на роботі по п'ятницям зобов'язаний не був.

У зв'язку з цим суд вважає, що відсутність позивача на роботі у п'ятницю, 23.05.2014 р., не можна вважати прогулом без поважних причин, оскільки позивача не було належним чином зобов'язано відповідачем відвідувати роботу по п'ятницям.

Крім цього, у позивача ОСОБА_1 23 травня 2014 року стався приступ гіпертонічного кризу, у зв'язку з чим лікарями ЦПСМД № 1 Подільського району у цей день йому надавалась перша медична допомога, що підтверджується довідкою від лікаря ОСОБА_4. Отже, вихід позивача на роботу 23 травня 2014 року був неможливий з поважної причини.

Посилання представника відповідача та третьої особи на наказ командира військової частини 3081 від 28.12.2012 року № 115 «Про організацію внутрішньої служби в частині на 2013 рік» та наказ командира військової частини 3081 від 27.12.2013 року №105 «Про організацію внутрішньої служби в частині на 2014 рік», відповідно до яких для працівників, які працюють неповний робочий день, встановлено обов'язкове відвідування роботи чотири години щоденно згідно розпорядження керівників структурних підрозділів, суд до уваги не приймає, оскільки відповідачем не доведено факт ознайомлення позивача з цими наказами.

Що стосується табелів обліку робочого часу, відповідно до яких позивач з 02 грудня 2013 року з'являвся на роботу кожного робочого дня і тільки у п'ятницю, 23.05.2014 р. був відсутній на роботі, то відомості, викладені у них, спростовуються показаннями допитаних у справі свідків та допитаного як свідка позивача, відповідно до яких з 02 грудня 2013 року позивач роботу по п'ятницям не відвідував, кожної п'ятниці перебував з сім'єю, доглядав за сином-інвалідом, зокрема відвідував з ним медичні установи.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Відповідачем не доведено, що як при звільнення ним позивача, так і при оголошенні йому догани приписи даної норми були виконані.

Також суд не вважає доказом належного виконанням відповідачем вимог ч. 1 ст. 43 щодо звільнення працівника на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП в частині можливості такого звільнення лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, витяг з протоколу засідання профспілкового комітету профспілкової організації працівників Академічного ансамблю пісні й танцю МВС України від 27.05.2014 р. № 5, яким надано згоду на звільнення позивача, оскільки наявний в матеріалах справи висновок матеріалів службового розслідування по факту невиходу на роботу без поважних причин артиста - вокаліста фахівця ОСОБА_1 з пропозицією профспілковому комітету колективу надати згоду на звільнення з займаної посади артиста-вокаліста ОСОБА_1 згідно пункту 4 статті 40 КЗпП України (прогул) датовано та затверджено командиром військової частини 3081 полковником ОСОБА_2 наступного після засідання профспілкового комітету дня - 28 травня 2014 року. Крім цього, відповідачем не доведено, що позивач запрошувався на засідання профспілкового комітету для дачі особистих пояснень. Дані обставини на думку суду унеможливлювали об'єктивний та неупереджений розгляд профспілковим комітетом питання про надання згоди на звільнення позивача та є додатковими свідченнями негативного ставлення до позивача з боку керівництва ансамблю та наявності особистого конфлікту між позивачем та керівником відповідача, не пов'язаного з дотриманням чи не дотриманням позивачем трудової дисципліни.

З огляду на це суд критично оцінює пояснення представника відповідача відносно того, що на момент звільнення позивач був виключений з числа членів профспілкової організації, оскільки з одного боку дане твердження не доведено належними та допустимими засобами доказування, а з іншого спростовуються самим зверненням відповідача до профспілкового комітету для надання згоди на звільнення позивача.

Оскільки відповідачем не доведено факт порушення трудової дисципліни як підстави оголошення йому догани, так і звільнення, а також дотримання встановленого порядку накладення дисциплінарних стягнень, суд вважає, що вказані дисциплінарні стягнення були застосовані до позивача як наслідок особистого неприязного ставлення до позивача з боку керівника відповідача, у зв'язку з чим накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності підлягають скасуванню з поновленням позивача на роботі.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Що стосується позовної вимоги про скасування наказу відповідача від 01 грудня 2013 р. про переведення його на посаду артиста-вокаліста на неповний робочий день в частині переведення його на неповний робочий день та внести відповідних змін до його трудової книжки, то в цій частині суд відмовляє у задоволенні позову, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, посада, яку обіймав позивач до переведення, на сьогодні у штатному розкладі відповідача відсутня.

За правилом ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Тому вимога ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в сумі 3000 грн., оскільки ОСОБА_1 був незаконно звільнений, у зв'язку з цим втратив душевний спокій. Втратившивши роботу позивач та його сім'я втратила дохід і це вимагало від нього додаткових зусиль для організації його життя.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування ОСОБА_1 суд врахував вимоги розумності, справедливості, людяності.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Належних та допустимих доказів в розумінні ст. 58 та 59 ЦПК України відповідач, третя особа та їх представник на підтвердження порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни та дотримання відповідачем порядку притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не надали.

За наведених обставин суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1

Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді артиста-вокаліста Військової частини 3081 внутрішніх військ МВС України з 28.05.2014 та щодо присудження ОСОБА_1 виплати заробітної плати за один місяць, а саме в сумі 3104,19 грн.

На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) до Військової частини 3081 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (ідентифікаційний код 08803833), третя особа ОСОБА_2, про поновлення на роботі, скасування наказів про переведення та оголошення догани, скасування наказу про звільнення, внесення змін до трудової книжки, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Скасувати наказ Військової частини 3081 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України від 17.04.2014 № 21 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1».

Скасувати наказ Військової частини 3081 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України від 28.05.2014 № 72 в частині звільнення ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді артиста-вокаліста Військової частини 3081 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України з 28.05.2014.

Стягнути із Військової частини 3081 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за один місяць за період з 28.05.2014 по 28.06.2014 у розмірі 3104,19 грн.

Стягнути із Військової частини 3081 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.06.2014 по 08.08.2014 у розмірі 4205,51 грн.

Стягнути із Військової частини 3081 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн. та судові витрати у розмірі 3000,00 грн.

За правилами передбаченими ст. 367 ЦПК України допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді артиста-вокаліста Військової частини 3081 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та присудження заробітної плати ОСОБА_1 з Військової частини 3081 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України за один місяць, а саме в сумі 3104,19 грн.

Останнє зазначені суми визначені судом без утриманням прибуткового податку та обов'язкових платежів.

В решті задоволення вимог позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя С.В.Вовк