Рішення

від 13.08.2014 по справі 910/13787/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13787/14 13.08.14

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРОСТПРОДУКТ»

про стягнення заборгованості в сумі 21 000,00 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача не з'явились

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 13.08.14 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРОСТПРОДУКТ» 21 000,00 грн за поставлений товар.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу оптової партії товарів № 24/13 від 10.09.2013 р.. на підставі якого позивач як постачальник зобов'язався передавати у власність відповідача як покупця товар, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та оплатити. За доводами позивача, ним було поставлено відповідачу товар на підставі договору на загальну суму 28 818,16 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1845 від 10.09.2013 р. Відповідачем було частково оплачено за отриманий товар у розмірі 7 818,16 грн, відтак борг відповідача перед позивачем становить 21 000,00 грн, яку позивач просить сягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.07.2014 р. порушено провадження у справі 3 910/13787/14 за даною позовною заявою та призначено її до слухання у судовому засіданні на 30.07.2014 р.

Ухвалою суду від 30.07.2014 розгляд справи відкладався до 13.08.2014 у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання.

У судове засідання 13.08.2014 представники сторін не забезпечили явку уповноважених представників, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Клопотання про відкладення від сторін не надходило.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

10 вересня 2013 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРРОСТПРОДУКТ» (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір № 24/13 купівлі-продажу оптової партії товарів (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору.

Конкретний асортимент, кількість та вартість товару визначається у накладних на товар, які після складання становлять невід'ємну частину договору (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 2.1. договору загальна сума договору складається з суми вартості накладних, оформлених постачальником, на видачу товару покупцю протягом дії цього договору.

Відповідно до п. 5.1. договору розрахунок за цим договором між постачальником та покупцем проводиться у національній валюті - гривні - безготівково, шляхом перерахування коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника (на реквізити, вказані в цьому договорі).

Оплата товару покупцем здійснюється в день виставлення платіжних документів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.5.2. договору).

Згідно з п. 6.4. договору товар вважається поставленим та переданим у власність з моменту підписання повноважним представником покупця відповідних документів, що свідчать про реальне прийняття товару.

Відповідно до п. 8.1. договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014 р.

За доводами позивача ФОП ОСОБА_2 на виконання умов договору № 24/13 від 10.09.2013 року поставив відповідачу товар на загальну на загальну суму 28 818,16 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1845 від 10.09.2013 р., (що підписана уповноваженими представниками сторін й скріплена їх штампами) та товарно-транспортною накладною від 14.10.2013 р.

Відповідачем в свою чергу було частково оплачено за отриманий товар у розмірі 7 818,16 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 14.04.2014 р. Вдтак, борг відповідача перед позивачем на момент подачі позову до суду становить 21 000,00 грн.

Отже, спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо вчасності та повноти сплати платежів за отриманий товар.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України , за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до умов п . 5.2. договору оплата товару покупцем здійснюється в день виставлення платіжних документів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Як свідчать матеріали справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 28 818,16 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1845 від 10.09.2013 р., що підписана уповноваженими представниками сторін й скріплена їх штампами , та товарно-транспортною накладною від 14.10.2013 р.

Відповідачем було оплачено товар на суму 7 818,16 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 14.04.2014. (із призначенням платежу «оплата за м'ясо згідно вид. накл. № 1845 віл 14.10.2013 р.), а відтак борг становить на момент розгляду справи по суті 21 000,00 грн (28 818,16 грн - 7 818,16 грн).

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України , договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами, копії яких містяться в матеріалах справи. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає на момент вирішення спору 21 000,00 грн.

Враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 21 000,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання за договором поставки.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить суд включити до складу судових витрат витрати позивача на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката та оплата інших витрат, пов'язаних із розглядом справи. В контексті цієї норми, зокрема, судовими витратами є витрати на послуги адвоката, пов'язані із розглядом справи, якщо згадані витрати понесені стороною, котрій такі послуги надавались, а їх оплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Як вбачається з матеріалів справи,18 лютого 2013 року між позивачем (замовник) та адвокатом ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 27.09.2006 р.) (адвокат) було укладено Договір № 18/13 про надання юридичних та консультаційних послуг, на підставі якого замовник в порядку та на умовах визначених цим договором, дає завдання, а адвокат приймає на себе зобов'язання надати з а плату замовнику послуги щодо проведення юридичного та консультаційного обслуговування персоналу замовника із правових, фінансових та економічно-правових питань, пов'язаних з діяльністю замовника.

Відповідно до п. 3. договору № 18/13 за кожним фактом надання адвокатом замовнику послуг відповідно за цим договором складається відповідний акт.

Замовник сплачує адвокату за надані послуги суми зазначені у актах виконаних робіт шляхом перерахування коштів на поточний рахунок протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт (п. 3. договору 3 18/13).

Однак, позивачем не надано жодних доказів щодо оплати послуг за вказаним договором, що безпосередньо пов'язані з розглядом даної справи в господарському суді м. Києва (платіжних доручень тощо).

Таким чином, суд вважає, що витрати позивача по оплаті послуг адвоката в сумі 2 000,00 грн. в даній судовій справі не є документально підтвердженими та обґрунтованими.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРОСТПРОДУКТ» (04655, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72, офіс 320/1, ідентифікаційний код 38404229) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошові кошти у розмірі 21 000 (двадцять одну тисячу) грн 00 коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.08.2014 р.

Суддя Пукшин Л.Г.