Рішення

від 21.07.2014 по справі 911/2349/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2014 р. Справа № 911/2349/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод дверних систем», Київська обл., Макарівський р-н, с. Лишня

про стягнення 9746,02 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Перевознікова Н.І. - довіреність № 14 від 27.01.2014 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

до господарського суду Київської області звернулось Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод дверних систем» (далі - відповідач) про стягнення 9746,02 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 877 від 31.10.2007 р., у зв'язку з чим Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість у сумі 9746,02 грн., з якої: 9194,61 грн. основного боргу, 428,99 грн. пені та 122,42 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.06.2014 р. порушено провадження у справі № 911/2349/14 та призначено її до розгляду на 21.07.2014 р.

В судове засідання 21.07.2014 р. з'явився представник Позивача, позов підтримав та просив задовольнити повністю. Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, відзиву на позов суду не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 ГПК України.

Детально розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника Позивача та дослідивши подані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2007 р. між Закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський завод дверних систем» (споживач, відповідач у справі) укладено договір про постачання електричної енергії № 877 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1. договору) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 200,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Пунктами 2.3.3., 2.3.4. Договору встановлено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та Додатку № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку»; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача, згідно з умовами Додатку № 5 (5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Пунктом 1.1. Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» до Договору визначено, що розрахунковий період встановлено споживачу з 15 числа календарного місяця до 15 числа наступного місяця. Порядок оплати за активну електроенергію здійснюється у формі авансової оплати та планових платежів, зокрема авансовий платіж на поточне споживання повинен бути оплачений до дати початку розрахункового періоду, з остаточним розрахунком по закінченні розрахункового періоду, зокрема протягом п'яти операційних днів з дати закінчення розрахункового періоду (п. 2.1. Додатку № 4).

Споживач зобов'язаний з моменту зняття показів електролічильників довести їх значення до Позивача за встановленою формою - Додаток № 6 до Договору, надати документи, що підтверджують оплату за розрахунковий період, подати заявки на обсяги споживання електроенергії у поточному періоді (заявлені величини), одержати рахунки на оплату.

У разі неподання споживачем даних про покази лічильників та у разі відсутності показів лічильників, знятих постачальником, визначення обсягу спожитої електроенергії здійснюється у відповідності із ПКЕЕ.

У випадку коли постачальник зняв покази електролічильників, які відрізняються від наданих споживачем, обсяг спожитої електроенергії розраховується за показами знятими постачальником.

З метою визначення обсягу електричної енергії, яку споживатиме відповідач, був встановлений розрахунковий прилад обліку (електролічильник) типу: - електролічильник EMS 132.41.4 № 517877, місце установки приладів обліку щит 0,4 кВ, з дозволеною приєднаною потужністю 200,0 кВт, що підтверджується Додатком 7.1. «Перелік засобів обліку» до Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач відповідно до умов Договору належним чином виконував свої зобов'язання, претензій з боку Відповідача стосовно якості електричної енергії не було.

Проте, в порушення свого грошового зобов'язання, Відповідач вчасно не здійснював оплату за спожиту електричну енергію, у зв'язку з чим відповідно до п. 7.5. Правил користування електричною енергією та Договору, Відповідачу було вручено попередження по відключення від 28.11.2012 р., і внаслідок несплати заборгованості та планового платежу, здійснено відключення 30.11.2012 р.

Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, станом на березень 2014 року за Відповідачем рахується заборгованість за використану електроенергію у сумі 9194,61 грн., що підтверджується рахунком-фактурою за активну електроенергію № 9072188775 за березень 2014 р. від 18.03.2014 р. та помісячним розрахунком заборгованості зокрема за період з грудня 2011 року по березень 2014 року, копії яких додано до позовної заяви.

Позивач звертався до Відповідача з претензією від 21.03.2014 р. б/№ про сплату вказаної заборгованості, проте Відповідачем зазначена претензія залишена без реагування.

Доказів сплати вказаної заборгованості Відповідачем станом на дату судового розгляду суду не надано, як і не спростовано наявність відповідної заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу Відповідача перед Позивачем в розмірі 9194,61 грн., а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем грошового зобов'язання за Договором, Позивачем заявлена до стягнення з Відповідача пеня за прострочення виконання зобов'язання у сумі 428,99 грн.

Частиною першою ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами другою, третьою цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.2.1. Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3.-2.3.4. цього Договору, з порушенням термінів, визначених в Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд встановив, що вони є обґрунтованими, арифметично вірними, а отже вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені підлягає задоволенню повністю в сумі 428,99 грн.

Окрім того, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем грошового зобов'язання за Договором, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 122,42 грн. 3% річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд встановив, що вони є обґрунтованими, арифметично вірними, а отже вимога Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних підлягає задоволенню повністю в сумі 122,42 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на Відповідача. Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод дверних систем» (08063, Київська обл., Макарівський р-н, с. Лишня, вул. Набережна, 11Д; код ЄДРПОУ 32586994) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б; код ЄДРПОУ 23243188) 9194 (дев'ять тисяч сто дев'яносто чотири) грн. 61 коп. основного боргу, 428 (чотириста двадцять вісім) грн. 99 коп. пені, 122 (сто двадцять дві) грн. 42 коп. 3% річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата виготовлення та підписання рішення 07.08.2014 р.

Суддя Наріжний С.Ю.