Рішення

від 12.08.2014 по справі 922/2860/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2014 р.Справа № 922/2860/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Бабиніні Д.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Інтергаз", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 50 806,82 грн. за участю представників сторін:

позивача - Тюменцев В.Ю. за довіреністю № 85/1160 від 30.12.2014 р.,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Інтергаз", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 50 806,82 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов`язків за Договором оренди № 35100/12/0143 від 01.05.2013 року, в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів, з урахуванням чого та враховуючи приписи ст. ст. 536, 625 Цивільного Кодексу України, просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 42 033,84 грн., 7650,16 грн. - пені, та 3% річних в розмірі 1122,82 грн. та покласти на останнього судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 29.07.2014 року о 10:45 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2014 року розгляд справи №922/2860/14 було відкладено на "12" серпня 2014 р. о 10:30 год.

Представник позивача в призначене судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 42 033,84 грн., 7650,16 грн. - пені, та 3% річних в розмірі 1122,82 грн. та покласти на останнього судові витрати. До господарського суду Харківської області 12.08.2014 року представник позивача надав клопотання (вх. № 28150), відповідно до якого просив суд долучити до матеріалів справи витребувані судом документи. Вказані документи були прийняті судом до розгляду, досліджені та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суду не відомі.

Отже, відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки, про причину неявки суд не повідомив, докази вручення відповідачеві судової ухвали від 14.07.2014 р. та від 29.07.2014 року в матеріалах справи відсутні.

Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про направлення ухвали суду від 14.07.2014 р. та від 29.07.2014 року відповідачу на його адресу, що зазначена у позовній заяві, що співпадає з адресою у витягу з ЄДР, але, як вже зазначалось вище, поштові повідомлення про вручення судової ухвали вказаним особам на час розгляду справи не повернулися.

Згідно п.п. 4.1.3 - 4.1.5. п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - 4.1.1. Місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; п.п.4.1.2. У межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1; п.п. 4.1.3. Між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2; п.п. 4.1.4. Між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. (Пункт 4.1 глави 4 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 1267 ( z1254-09 ) від 08.12.2009р.)

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що всі учасники судового процесу належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається відповідно до норм ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.05.2013 року між ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджоникидзе" (Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С. Орджоникидзе" згідно статуту, позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю фірмою "Інтергаз", м. Харків (відповідач) був укладений договір оренди № 35100/12/0143 (Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1), позивач передав в оренду нежитлове приміщення за адресою: Харківська область, Волчанський район, с. Петрівське, вул. Волчанський шлях, 25 (база відпочинку "Парус"), а відповідач прийняв та зобов'язався сплачувати орендну плату на умовах, передбачених договором. Загальна площа об'єкту 4275,4 кв.м., площа земельної ділянки, яка надається в користування разом з об'єктом оренди - 6,1591 га (п.п. 1.3, 1.4 договору).

Сторони в п. 3.1 договору, визначили, що даний договір набирає чинності з 01.05.2013 р. та діє по 01.04.2016 року.

Відповідно до п. 1.5 Договору, приміщення передаються від позивача відповідачу та повертаються назад за актами приймання-передачі.

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за вказаним договором, передав відповідачеві майно, що є предметом цього договору, в тому числі нежитлові приміщення за адресою: Харківська область, Волчанський район, с. Петрівське, вул. Волчанський шлях, 2 (база відпочинку "Парус"), що підтверджується двосторонніми актами приймання-передачі орендованого майна від 21.05.2013 р. (арк.с. 15-16), які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до п. 5.1 договору, орендна плата складається з двох частин: фіксованої і змінної. Орендна плата встановлюється з розрахунку за один квадратний метр орендованої площі.

Відповідно до п. 5.2 договору зазначено, що фіксована частина орендної плати включає в себе плату за користування приміщенням. Розмір фіксованої частини щомісячної орендної плати, зазначений у протоколі узгодження договірної ціни додаток № 2 (з жовтня по травень) додаток № 1 (з червня по вересень) до цього договору. Сума орендної плати фіксується сторонами з урахуванням ПДВ. Фіксована частина орендної плати в додатках №№ 1,2 розрахована без урахування щомісячного індексу інфляції. Щомісяця починаючи з "15" січня 2013 розмір фіксованої частини орендної плати за передані в оренду об'єкти індексується шляхом її збільшення на індекс інфляції. Збільшення фіксованої частини орендної плати шляхом її індексації проводиться без підписання сторонами додаткових угод. Фіксована частина орендної плати вноситься відповідачем авансом щомісяця не пізніше ніж на 15 (п'ятнадцятий) банківський день звітного місяця шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Змінна частина орендної плати включає в себе витрати з оплати електроенергії, комунальних, експлуатаційних послуг, а також інших послуг, фактично спожитих відповідачем і визначається щомісячно на підставі діючих розцінок (додаток № 3) та документів , отриманих позивачем від постачальників даних послуг. Оплата змінної частини орендної плати проводиться відповідачем щомісяця на підставі рахунку, виставленого позивачем з додатком до нього розрахунку, складеного на підставі документів отриманих позивачем від постачальників послуг протягом п'ятнадцяти (15) банківських днів з дати виставлення позивачем рахунку (п. 5.3 договору).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було отримано послуги з оренди за період з 21 травня 2013 року по 16 серпня 2013 року на загальну суму 88448,46 грн., що підтверджується актами прийому-передачі послуг №35/199 від 31.05.2013 р., № 299 від 27.06.2013 р.„ № 50/190 від 27.06.2013 р., № 35/307 від 31.07.2013 р., № 50/206 від 31.07.2013 р.. № 35/354 від 16.08.2013 р.„ № 50/234 від 16.08.2013 р. Проте, відповідачем вказані акти приймання передачі послуг в супереч умовам Договору, підписані не були.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виставлені відповідачу рахунки - фактури та надіслані відповідні акти приймання - передачі послуг за період з травня 2013 року по серпень 2013 року на адресу відповідача, проте, останнім вказані акти не були підписані та повернуті позивачу за закінченням терміну зберігання. (арк.с. 40 - 42)

Окрім того, судом встановлено, що відповідачем за надані позивачем послуги в розмірі 88448,46 грн., було частково сплачені на суму 45 000,00 грн., про що свідчить банківська виписка надана позивачем до матеріалів справи. Окрім того, сума в розмірі 1414,62 грн., була зарахована сторонами зустрічними однорідними вимогами, на підставі ст.601 ЦК України, про що свідчить угода про залік зустрічних однорідних вимог від 29.12.2013 року. (арк.с. 43)

Внаслідок не виконання відповідачем зобов'язання по оплаті орендної плати за користування нерухомим майном, в розмірі та строки, передбачені договором оренди № 35100/12/0143 від 01.05.2013 р., за період з травня 2013 року по серпень 2013 року у нього утворилась заборгованість в сумі 42033,84 грн., в тому числі 25 670,24 грн. заборгованості з фіксованої частини орендної плати та 16 363,60 грн. заборгованості по змінній орендній платі.

Відповідно до умов п. 9.3.5 договору, позивач має право відмовитись від договору, письмово повідомивши про це орендаря за місяць до дати розірвання договору.

Листом №60/202-Д від 12.08.2013 р. (арк.с. 36), позивач повідомив відповідача про розірвання договору з 16.08.2013 р.

12.08.2013 р. позивачем на адресу відповідача відправлено телеграму (арк.с. 38), відповідно до умов якої повідомлено позивача про розірвання договору та необхідність передачі об'єкту оренди 16.08.2013 р. Крім того, у телеграмі зазначено, про необхідність сплати наявної заборгованості до 16.08.2013 року.

Проте, відповідач жодним чином на вказані листи позивача не відреагував, заборгованість не сплатив.

Відповідач доказів оплати заборгованості або контррозрахунок орендної плати та заперечень щодо правильності її нарахування суду не надав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором, а також те, що відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 42033,84 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1122,82 грн., пеню в розмірі 7650,16 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані позивачем, 3% річних у розмірі 1122,82 грн. суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 10.5 Договору, сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6. ст. 232 Господарсько Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши нарахування пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 7650,16 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахована позивачем пеня перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 2709,74 грн., в частині стягнення 4940,42 грн. суд відмовляє, у зв'язку з невірним нарахуванням.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 256, 258, 261, 267, 526, 530, 610-612 625, 785 ЦК України, ст. 193, ч. 6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Інтергаз", м. Харків (61121, м. Харків, вул. Гарібальді, 5 А, Код ЄДРПОУ 30591955) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" (61007, м. Харків, пр-т Московський, 275, код ЄДРПОУ 05750295) суму основного боргу в розмірі 42 033,84 грн., 2709,74 грн. - пені, та 3% річних в розмірі 1122,82 грн., судовий збір в розмірі 1649,34 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в розмірі 4940,42 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 15.08.2014 р.

Суддя А.М. Буракова

922/2860/14