Постанова

від 13.08.2014 по справі 4/132

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2014 р. Справа № 4/132

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

Суддів Гриців В.М.

Данко Л.С.

при секретарі судового засідання Грабовський В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2, б/н від 10.06.2014 р. (вх. № суду 01-05/3022/14 від 03.07.14 р.)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.05.2014 р.

за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2011 р. у справі №4/132 за нововиявленими обставинами

у справі № 4/132 (суддя - Яворський Б.І.)

за позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

про зобов»язання здійснити демонтаж пересувної малої архітектурної форми

за участю представників сторін:

від позивача: не з»явились;

від відповідача: ОСОБА_4 - представник (довіреність зареєстрована в реєстрі за №1549 від 21.05.2014 р.);

третя особа: не з»явились;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.05.2014 р. у справі №4/132 відмовлено Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2011 р. у справі №4/132. Рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2011 р. у справі №4/132 залишено без змін (Т-3, а.с.91-96).

ФО - підприємець ОСОБА_2, не погодившись з винесеною ухвалою, подала апеляційну скаргу б/н від 10.06.2014 р., в якій посилається на те, що остання прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме: судом помилково не взято до уваги тієї обставини, що незаконність розпорядження Сихівської районної адміністрації від 22.01.2008 р. №19 є нововиявленою обставиною, а саме: вказує, що дана обставина існувала на час розгляду справи, оскільки в постанові Сихівського районного суду м. Львова від 21.10.2013 р. №464/9800/13-а дане розпорядження визнано незаконним з моменту його прийняття.

Також, Скаржник, зазначає, що при винесенні оспорюваної ухвали суд не прийняв до уваги обов»язкові до застосування роз»яснення, надані у п. 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», відповідно до яких скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалось судове рішення, може вважатись нововиявленою обставиною ( в розумінні п. 1 ст. 112 ГПК України) лише за умови , якщо в акті , яким скасовано чи змінено попередній , зазначено про надання йому зворотної сили. Суд не звернув увагу на те, що в даній справі така вимога є дотриманою , оскільки в постанові Сихівського районного суду від 21.10.2013 р. встановлено, що розпорядження №19 від 22.01.2008 р. є незаконним з моменту його прийняття.

Судом, як вказує Скаржник, також не взято до уваги того, що рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.09.2007 р. №741 в частині схвалення місць та схем розміщення малих архітектурних форм на території по вул. Сихівська, 12-14 постановою Галицького районного суду м. Львова від 28.01.2013 р. визнано незаконним і таким, що не набуло чинності з моменту прийняття.

Також Скаржник вважає безпідставним висновок суду, про те, що представником Відповідача у судових засіданнях визнавалось, що договір №554 від 31.10.2006 р. на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення пересувних малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, укладений сторонами, припинив свою дію 01.10.2007 р. В матеріалах справи відсутні докази направлення Позивачем протягом місяця після спливу терміну договору №554 від 31.10.2006 р. Відповідачу, як Орендарю, заяви про припинення договірних відносин, в той час як Відповідач відкрито продовжував здійснювати підприємницьку діяльність на орендованому елементі благоустрою.

Дані обставини, Скаржник вважає підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду та просить прийняти нове рішення про задоволення заяви.

Позивач - Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради у відзиві б/н від 29.07.2014 р. заперечує доводи апеляційної скарги посилаючись на те, що договір №554 від 31.10.2006 р. на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення пересувних малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності між Сихівською РА Львівської міської ради та ФО-підприємцем ОСОБА_2 закінчився. Дана обставина досліджувалась судом при вирішенні спору по суті та самим Відповідачем визнавалась. Обов»язковою умовою розміщення малої архітектурної форми було наявність відповідного дозволу. Згідно п.1.10. Правил благоустрою м. Львова самочинне встановлення (малої архітектурної форми, відкритого літнього майданчика, засобу зовнішньої реклами) - це встановлення малої архітектурної форми, відкритого літнього майданчика, засобу зовнішньої реклами, дозвіл на встановлення яких не видавався або закінчився і не був продовжений у передбачені терміни або був скасований у встановленому порядку. Відповідно самочинно встановлена мала архітектурна форма підлягає демонтажу. Відтак, вважає, що скасування розпорядження голови Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 22.01.2008 р. №19 «Про демонтаж малих архітектурних форм по вул. Сихівській, 12-14» не містить ознак істотності, оскільки встановлення МАФ та їх демонтаж врегульовані іншими нормативно-правовими документами. Відповідно до цього, ухвалу місцевого господарського суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою суду від 04.07.2014 р. прийнято апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2, б/н від 10.06.2014 р. (вх. № суду 01-05/3022/14 від 03.07.14 р.) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.05.2014 р. у справі №4/132 та призначено до розгляду в судове засідання на 17.07.2014 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів - Гриців В.М. та Кордюк Г.Т. (а.с.104).

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 р. у зв»язку із перебуванням судді Кордюк Г.Т. у відпустці, у склад колегії суддів для розгляду справи№ 4/132 Господарського суду Львівської області введено суддю Данко Л.С. (а.с.128).

Ухвалою суду від 17.07.2014 р., за клопотанням Позивача, розгляд справи відкладено в судове засідання на 31.07.2014 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів - Гриців В.М. та Данко Л.С. (а.с.132-133).

В подальшому ухвалою суду від 31.07.2014 р. клопотання представника Скаржника про продовження строку розгляду справи задоволено та продовжено строк розгляду останньої на 15 днів в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України (а.с.151-152).

Ухвалою суду від 31.07.2014 р. розгляд справи відкладено в судове засідання на 13.08.2014 р. (а.с.153-154).

В судове засідання 11.08.2014 р. з»явився представник Скаржника, який підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів, наведених в останній. Позивач та третя особа участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 31.07.2014 р., про що свідчить штамп на оригіналі ухвали (а.с.154 «зворот»).

Станом на 13.08.2014 р. додаткових доказів та клопотань по справі не поступало.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з оскаржуваною ухвалою та відзивом на неї, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника Скаржника, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність ухвали Господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.09.2011 р. у справі №4/132 зобов»язано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 здійснити демонтаж належної їй пересувної малої архітектурної форми на вул. Сихівській, 12-14 у м. Львові.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 р. у справі №4/132 рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2011 р. залишено без змін, апеляційну скаргу ФО-підприємця ОСОБА_2 без задоволення.

Даними судовими рішеннями встановлено, що договір №554 від 31.10.2006 р. на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення пересувних малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, укладеного між сторонами припинив свою дію 01.11.2007 р. Термін дії дозволу закінчився, розпорядженням голови Сихівської районної адміністрації від 22.01.2008 р. №19 яке на момент розгляду справи було чинним та обов»язковим для виконання.

29.03.2012 р. на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2011 р. у справі №4/132 видано відповідні накази.

Відповідач ФО-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Львівської області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2011 р. за нововиявленими обставинами (Т-3, а.с.6-8).

Нововиявленими обставинами вважає постанову Сихівського районного суду м. Львова від 21.10.2013 р. у справі №464/9800/13-а пр.№2-а/464/300/13, якою визнано незаконними та скасовано розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 22.01.2008 р. №19 «Про демонтаж малих архітектурних форм по вул. Сихівській, 12-14» (Т-3, а.с.10-14).

При перегляді ухвали місцевого господарського суду в апеляційній інстанції, судова колегія, керувалась наступним:

У відповідності до вимог ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1). істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2). встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів , що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3).встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4). скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5). встановлення Конституційним судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого при вирішенні справи, якщо рішення суду ще невиконане.

Нововиявлена обставина - це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

При перегляді судового акта за нововиявленими обставинами суддя фактично продовжує працювати з тією ж позовною вимогою, що була зявлена в суді першої інстанції. Поява нововиявлених обставин свідчить про те, що в момент розгляду (хоча і без вини суду) предмет доказування був визначений неправильно.

У п.п.2,8.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" роз'яснено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами": до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Дані обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

З матеріалів та обставин справи вбачається, що час прийняття рішення Господарським судом Львівської області від 28.09.2011 р., чинними були Правила розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові і порядок надання дозволів на розміщення об»єктів торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг у малих архітектурних формах, затверджені ухвалою Львівської міської ради від 27.12.2007 р. №1470 (надалі - Правила).

Згідно п.9.4 Правил малі архітектурні форми, дозволи на розміщення яких скасовані або дія яких закінчилася і в продовженні мотивовано відмовлено, повинні бути демонтовані їх власниками у десятиденний строк з дня припинення дозволу. У випадку невиконання вимог цих Правил щодо добровільного демонтажу малих архітектурних форм, останні підлягають примусовому демонтажу, який здійснюється районними адміністраціями відповідно до «Правил благоустрою та утримання території м. Львова».

На момент прийняття рішення Господарським судом Львівської області (28.09.2011 р.) дозволу на встановлення малої архітектурної форми у Відповідача не було.

Як і в суді першої інстанції так і в апеляційній скарзі, Відповідач стверджує, що договір на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення пересувних малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності діє до сьогодні.

Однак, дане твердження не відповідає дійсності , з огляду на те, що як і в рішенні від 28.09.2011 р., так і в постанові Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 р. у справі №4/132 встановлено, що договір №554 від 31.10.2006 р. на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення пересувних малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, укладений між сторонами припинив свою дію 01.11.2007 р. Новий договір на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою Сторонами не укладено. Обов»язковою умовою розміщення малої архітектурної форми було не тільки наявність договору, а й наявність відповідного дозволу, і якого, як встановлено обставинами справи, у Відповідача не було.

Згідно п. 8.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №17 (із змінами та доповненнями) господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні , що переглядається.

У відповідності до вимог ч. 1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що незважаючи на те, що розпорядження голови Сихівської районної адміністрації від 22.01.2008 р. №19 «Про демонтаж малих архітектурних форм по вул. Сихівській,12-14» скасовано, розміщення малої архітектурної форми на момент прийняття рішення було незаконним , оскільки у Відповідача не було дозволу, як це передбачають Правила і згідно п.9.14. яких визначено, що в даному випадку мала архітектурна форма підлягає демонтажу. Відповідно наявність розпорядження голови районної адміністрації не є обов»язковою передумовою для прийняття рішення про демонтаж.

Враховуючи вищенаведене, факти , які наводить Скаржник не містять необхідних ознак за наявності яких, їх можна визнати достатніми для скасування рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2011 р., оскільки не спростовують фактів покладених в основу такого.

Відповідно до цього, вірним є висновок місцевого господарського суду про те, що наведені заявником обставини не можуть вплинути на юридичну оцінку щодо незаконності розміщення малої архітектурної форми , здійснену судом при прийнятті рішення, а відтак правомірно відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами і залишено рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2011 р. у справі №4/132 без змін.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33,34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали місцевого господарського суду не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на скаржника.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 112 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.05.2014 р. у справі № 4/132 залишити без змін, апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2, б/н від 10.06.2014 р. (вх. № суду 01-05/3022/14 від 03.07.14 р.) - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 4/132 повернути Господарському суду Львівської області.

повний текст постанови підписано 14.08 2014 р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Данко Л.С.