Рішення

від 12.08.2014 по справі 922/2864/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2014 р.Справа № 922/2864/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Бабиніні Д.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай ЛТД.", м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 504 590,34 грн. за участю представників сторін:

позивача - Трятяков Н.В. за довіреністю від 10.07.2013р., Третякова О.В. за довіреністю від 02.09.2013р.

відповідач - ОСОБА_1 (особисто),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Скай ЛТД.", м. Харків (позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків заборгованості в розмірі 504 590,34 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами було укладено договір поставки № 39ТХ від 17.07.2012 року, відповідно до умов якого позивачем було поставлено відповідачу товар, який відповідач не сплатив, з урахуванням чого утворилась така заборгованість, яка заявлена до стягнення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 29.07.2014 року о 11:00 годині.

У судовому засіданні 29.07.2014 року було оголошено перерву до 12.08.2014 року о 10:45 годині.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та стягнути з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків заборгованість в розмірі 504 590,34 грн.

Відповідач у судовому засіданні зазначила, що борг за договором поставки № 39ТХ від17.07.2012 року існує, проте, яка саме заборгованість, відповідач не може пояснити, вимоги ухвали суду не виконала. Надала пояснення по суті справи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

17 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Скай ЛТД.", м. Харків (позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, покупець) був укладений договір поставки №39ТХ (Договір).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.1.1. та п.1.2. Договору, постачальник зобов'язався в обумовлені строки продати та передати партіями у власність Покупця товари народного споживання, а саме: вироби з текстилю, одяг, автозапчастини, засоби побутової хімії, засоби гігієни, посуд, сірники та таке інше (далі «Товар»), а Покупець зобов'язався прийняти цей Товар та сплатити за нього певну суму, на умовах цього договору. Найменування, кількість та вартість Товару вказувалися в видаткових накладних на кожну окрему партію Товару, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконував умови договору, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 2 165 414,63 грн., які відповідачем були частково сплачені та частина товару була повернута позивачу всього на загальну суму 1 660 824,29 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №1 від 30.07.2012 р. на суму 70 000,00 грн., №10 від 21.08.2012 р. на суму 140 000,00 грн., №16 від 28.08.2012 р. на суму 43 000,00 грн., №17 від 04.09.2012 р. на суму 25 000,00 грн., №28 від 13.09.2012 р. на суму ЗО 000,00 грн., №30 від 18.09.2012 р. на суму 43 000,00 грн., №37 від 27.09.2012 р. на суму 28 000,00 грн., №47 від 12.10.2012 р. на суму 35 000,00 грн., №51 від 19.10.2012 р. на суму 33 000,00 грн., №55 від 24.10.2012 р. на суму 23 000,00 грн., №57 від 30.10.2012 р. на суму 20 000,00 грн., №68 від 13.11.2012 о. на суму 23 000,00 грн., №70 від 21.11.2012 р. на суму 28 000,00 грн., №78 від 05.12.2012 р. на суму 60 000,00 грн., №96 від 21.12.2012 р. на суму 42 000,00 грн., №99 від 25.12.2012 р. на суму 1000,00 грн., №111 від 11.01.2013 р. на суму 15 000,00 грн., №113 від 16.01.2013 р. на суму 11 000,00 грн., №120 від 23.01.2013 р. на суму 26 000,00 грн., №22 від 28.01.2013 р. на суму 26 000,00 грн., №134 від 05.02.2013 р. на суму 15 500,00 грн., №137 від 13.02.2013 р. на суму 78 500,00 грн., №141 від 20.02.2013 р. на суму 85 000,00 грн., №146 від 13.03.2013 р. на суму 35 000,00 грн., №151 від 15.03.2013 р. на суму 125 000,00 грн., №182 від 17.05.2013 р. на суму 45 500,00 грн., №185 від 06.06.2013 р. на суму 44 000,00 грн., №186 від 13.06.2013 р. на суму 32 500,00 грн., №194 від 29.08.2013 р. на суму 51 000,00 грн., №197 від 10.10.2013 р. на суму ЗО 000,00 грн., №202 від 21.10.2013 р. на суму 10 000,00 грн., №221 від 31.01.2014 р. на суму 17 500,00 грн., №230 від 12.02.2014 р. на суму 18 000,00 грн., №232 від 17.02.2014 р. на суму 16 000,00 грн., №244 від 13.03.2014 р. на суму 81 500,00 грн., №260 від 07.04.2014 р. на суму 32 572,54 грн., а також накладними на повернення постачальнику товарів: №1 від 16.05.2013 р. на суму 1 328,01 грн., №2 від 16.05.2013 р. на суму 10,46 грн., №3 від 16.05.2013 р. на суму 373,50 грн., №4 від 16.05.2013 р. на суму 14 416,75 грн., №5 від 16.05.2013 р. на суму 9 440,38 грн., №6 від 16.05.2013 р. на суму 3 721,41 грн., №7 від 16.05.2013 р. на суму 67,06 грн., №8 від 16.05.2013 р. на суму 55 894,18 грн.

З урахуванням чого, сума отриманого від позивача, проте не сплаченого відповідачем товару залишилась сума в розмірі 504 590,34 грн., що підвереджується видатковими накладними: №249 від 12.03.2013 р. на суму 18 902,00 грн. (ПДВ - 3 150,33 грн.), №284 від 20.03.2013 р. на суму 373,80 грн. (ПДВ - 62,30 грн.), №298 від 26.03.2013 р. на суму 24-848,38 грн. (ПДВ - 4 141,40 грн.)., №302 від 27.03.2013 р. на суму 1 382,00 грн. (ПДВ - 230,33 грн.), №314 від 29.03.2013 р. на суму 109,46 грн. (ПДВ - 18,24 грн.), №372 від 03.04.2013 р. на суму 1 419,97 грн. (ПДВ - 236,66 грн.), №392 від 08.04.2013 р. на суму 1 931,52 грн. (ПДВ - 321,92 грн.), №400 від 11.04.2013 р. на суму 26,65 грн. (ПДВ - 4.44 грн.), №408 від 16.04.2013 р. на суму 3 761,16 грн. (ПДВ - 626,86 грн.), №409 від 16.04.2013 р. на суму 24 683,28 грн. (ПДВ - 4 113,88 грн.), №423 від 22.04.2013 р. на суму 4 586,80 грн. (ПДВ - 764,47 грн.), №432 від 24.04.2013 р. на суму 1 583,04 грн. (ПДВ - 263,84 грн.), №443 від 26.04.2013 р. на суму 3 278,38 грн. (ПДВ - 546,40 грн.), №548 від 27.05.2013 р. на суму 785,28 грн. (ПДВ - 130,88 грн.), №670 від 26.06.2013 р. на суму 1 017,99 грн. (ПДВ - 169,67 грн.), №717 від 02.07.2013 р. на суму 84,50 грн. (ПДВ - 14,08 грн.), №892 від 08.08.2013 р. на суму 333,46 грн. (ПДВ - 55,58 грн.), №1170 від 14.10.2013 р. на суму 9 417,52 грн. (ПДВ - 1 569,59 грн.), №1213 від 30.10.2013 р. на суму 699,32 грн. (П1В - 116,55 грн.), №1214 від 30.10.2013 р. на суму 16 230,40 грн. (ПДВ - 2 705,07 грн.), №1274 від 06.11.2013 р. на суму 34 288,60 грн. (ПДВ - 5 714,77 грн.), №1285 від 12.11.2013 р. на суму 47 917,37 грн. (ПДВ - 7 986,23 грн.), №1299 від 15.11.2013 р. на суму 14 373,93 грн. (ПДВ - 2 395,66 грн.), №1311 від 22.11.2013 р. на суму 3 608,06 грн. (ПДВ - 601,34 грн.), №1330 від 28.11.2013 р. на суму 3 149,32 грн. (ПДВ - 524,89 грн.), №1380 від 03.12.2013 р. на суму 3 435,00 грн. (ПДВ - 572,50 грн.), №1383 від 05.12.2013 р. на суму 12 104,61 грн. (ПДВ - 2 017,43 грн.), №1406 від 11.12.2013 р. на суму 1 528,32 грн. (ПДВ - 254,72 грн.), №1409 від 12.12.2013 р. на суму 1 836,70 грн. (ПДВ - 306,12 грн.), №1412 від 13.12.2013 р. на суму 2 403,00 грн. (ПДВ - 400,50 грн.), №1426 від 17.12.2013 р. на суму 1691,70 грн. (ПДВ - 281,95 грн.), №1428 від 18.12.2013 р. на суму 12 640,17 грн. (ПДВ - 1106,69 грн.), №1441 від 20.12.2013 р. на суму 8 844,80 грн. (ПДВ - 1 474,13 грн.), №1464 від 24.12.2013р. на суму 6 447,75 грн. (ПДВ - 1 074,62 грн.), №1475 від 26.12.2013 р. на суму 4403,50 грн. (ПДВ - 733,92 грн.), №1477 від 27.12.2013 р. на суму 827,79 грн. (ПДВ - 137,97 грн.), №19 від 09.01.2014 р. на суму 24 707,38 грн. (ПДВ - 4 117,90 грн.), №22 від 10.01.2014 р. на суму 2 542,32 грн. (ПДВ - 423,72*грн.), №33 від 14.01.2014 р. на суму 107,20 грн. (ПДВ - 17,87 грн.), №61 від 22.01.2014 р. на суму 34 887,00 грн. (ПДВ - 5 814,50 грн.), №93 від 31.01.2014 р. на суму 1 094,50 грн. (ПДВ - 182,42 грн.), №154 від 11.02.2014 р. на суму 2 542,32 грн. (ПДВ - 423,72 грн.), №169 від 14.02.2014 р. на суму 3 901,80 грн. (ПДВ - 650,30 грн.), №179 від 18.02.2014 р. на суму 27 172,59 грн. (ПДВ - 4 528,77 грн.), №186 від 19.02.2014 р. на суму 442,50 грн. (ПДВ - 73,75 грн.), №192 від 20.02.2014 р. на суму 732,00 грн. (ПДВ - 122,00 грн.), №197 від 21.02.2014 р. на суму 1 098,00 грн. (ПДВ - 183,00 грн.), №208 від 26.02.2014 р. на суму 30 684,74 грн. (ПДВ - 5 114,12 грн.), №210 від 27.02.2014 р. на суму 44 568,45 грн. (ПДВ - 7 428,08 грн.), №270 від 06.03.2014 р. на суму 1 338,45 грн. (ПДВ - 223,08 грн.), №284 від 12.03.2014 р. на суму 1 508,42 грн. (ПДВ - 251,40 грн.), №313 від 21.03.2014 р. на суму 5 250,96 грн. (ПДВ - 875,16 грн.), №321 від 27.03.2014 р. на суму 369,92 грн. (ПДВ - 61,65 грн.), №331 від 01.04.2014 р. на суму 1 528,32 грн. (ПДВ - 254,72 грн.), №342 від 02.04.2014 р. на суму 23 746,43 грн. (ПДВ - 3 957,74 грн.), №398 від 10.04.2014 р. на суму 3 182,90 грн. (ПДВ - 530,48 грн.), №403 від 14.04.2014 р. на суму 5 176,74 грн. (ПДВ - 862,79 грн.), №410 від 16.04.2014 р. на суму 2 884,78 грн. (ПДВ - 480,80 грн.), №421 від 23.04.2014 р. на суму 5 515,67 грн. (ПДВ - 919,28 грн.), №427 від 24.04.2014 р. на суму 5 295,30 грн. (ПДВ - 882,55 грн.).

Судом встановлено, що відповідач отримав вищенаведений товар, що підтверджується підписом відповідача на вказаних видаткових накладних.

Окрім того, вказана сума заборгованості за договором поставки № 39ТХ від 17.07.2012 року в розмірі 504 590,34 грн., підтверджується також складеним та підписаним обома сторонами Актом звірки взаємних розрахунків. (арк.с. 16.)

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 2.2.4 Договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику вказану в видаткових накладних вартість Товару на умовах цього Договору. В платіжному дорученні вказати: призначення платежу, номер і дату цього Договору.

Пунктом 6.1 Договору, розрахунки за товар, що поставляється здійснюються у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до п.6.2. Договору, вартість товару визначається у видаткових накладних, які є невід'ємними частинами Договору.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що загальна сума договору визначається за сумою всіх підписаних видаткових накладних.

Згідно п.6.4. Умови оплати Товару: 100% оплата вартості кожної партії Товару на умовах відстрочення платежу. Покупець до 5-го (п'ятого) числа кожного місяця якій йде за звітнім місяцем, надає Постачальнику звіт про реалізований товар та його залишок. Покупець здійснює оплату Товару щомісяця до 15-го (п'ятнадцятого) числа кожного місяця, що йде за звітнім, за вказаний у звіті реалізований Товар. В разі ненадання Покупцем звіту про реалізований товар та його залишок на обумовлену дату або нездійснення оплати за реалізований Товар в обумовлені строки, Покупець здійснює оплату за весь відвантажений Постачальником Товар згідно всіх несплачених видаткових накладних до 20-го (двадцятого) числа кожного місяця який йде за звітнім місяцем. Можливе здійснення оплати за Товар щотижнево, протягом звітного місяця. Днем здійснення оплати вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Згідно з п.6.5 Договору, підписання особою, уповноваженою покупцем на прийняття матеріальних цінностей видаткової накладної, свідчить про згоду Покупця із характеристиками Товару, вказаними Постачальником у цій видатковій накладній.

Пункт 6.6. Договору передбачає, що у випадку наявності заборгованості за Товар, отриманий Покупцем раніше (на підставі іншого документа, ніж вказаного у платіжному дорученні Покупця), Постачальник має право отриману від Покупця оплату зарахувати спочатку в рахунок погашення заборгованості, а залишок зарахувати в оплату за відповідним документом, вказаним у платіжному дорученні.

Згідно п.6.7. Договору, у випадку, якщо сума оплати по несплаченій видатковій накладній перевищує суму поставки по такій накладній, залишкові кошти зараховуються в рахунок наступної не оплаченої поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звітів про реалізований товар та його залишок на обумовлену дату до 5-го числа кожного місяця якій йде за звітнім місяцем, не надавав.

22.05.2014 року позивачем було направлено відповідачу претензію (вих. № 60 від 21.05.2014 року) про сплату заборгованості за поставлений товар за договором поставки № 39ТХ від 17.07.2012 року в розмірі 504 590,34 грн. (арк.с. 88-91) Проте, відповідач відповіді на претензію не надав та заборгованість не сплатив.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач отримав товар на загальну суму 504 590,34 грн., однак доказів сплати поставленого товару не надав.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 504 590,34 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків (61140, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай ЛТД.", м. Харків (61005, м. Харків, вул. Іскринська, буд. 37, код ЄДРПОУ 37877178, п/р 26007500047207 відкритий в ПАТ «Креді Агріколь Банк» МФО 300614) суму заборгованості за Договором поставки № 39ТХ від 17.07.2012 року в розмірі 504 590,34 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 10 091,81 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.08.2014 р.

Суддя А.М. Буракова

922/2864/14