Рішення

від 12.08.2014 по справі 912/2125/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 рокуСправа № 912/2125/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: приватного підприємства "Бізон-Тех 2006", м. Запоріжжя

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "СК Родина", Кіровоградська область, Долинський район, с. Березівка

про стягнення 132774,90грн.

Представники сторін:

від позивача - Васильєв Ю.Л. , довіреність № 22/14 від 08.01.14 ;

від відповідача - участі не брали;

Приватне підприємство "Бізон-Тех 2006" (надалі - ПП "Бізон-Тех 2006") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "СК Родина" (надалі - ТОВ "СК Родина") заборгованості за поставлений товар відповідно до договору поставки насіння № КГ-П-37 від 22.04.2013 року в розмірі 132774,90 грн., з яких: 69684,50 грн. основний борг та 34672,24 грн. індексації ціни товару, 20905,35 грн. штрафу, 7512,81 грн. пені, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням ТОВ "СК Родина" своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару відповідно до договору поставки насіння № КГ-П-37 від 22.04.2013.

Ухвалою господарського суду від 04.07.2014 року позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Від сторін витребувано необхідні для розгляду справи докази.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання, відзив на позов не подав, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями відділення зв'язку № 01348822 від 07.07.14 та № 01348830 від 07.07.14

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначені вище обставини щодо відсутності відповідача за місцем реєстрації та небажання отримувати поштову кореспонденцію, господарський суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між ПП "Бізон-Тех 2006" (постачальник) та ТОВ "СК Родина" (покупець) 22.04.2013 укладено договір поставки насіння № КГ-П-37 (надалі - договір № КГ-П-37), за умовами якого постачальник зобов'язався, у порядку, строки та на умовах, визначених цим договором та специфікаціями до нього, поставляти та передавати у власність покупця пестициди (засоби захисту рослин) та мікродобрива, а покупець зобов'язався приймати цей товар та оплачувати його (п. 1.1. договору № КГ-П-37).

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

За умовами п. 2.1. та 2.2. договору № КГ-П-37 найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами. Кожна наступна специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках договору № КГ-П-37 й не скасовує та не змінює дію попередніх специфікацій ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній.

Поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно з Інкотермс у редакції 2010 року) - склад постачальника, якщо інше не буде визначено в специфікаціях. Вказана умова поставки передбачає вибірку (самовивіз) товару покупцем зі складу постачальника в робочі дні автомобільним транспортом за свій рахунок (п. 4.1. договору № КГ-П-37).

Дата (термін, строк) поставки, згідно п. 4.3 договору № КГ-П-37, вказується в Специфікаціях. Якщо їх не вказано, то товар постачається покупцю за його письмовими заявками по мірі необхідності покупця в ньому, але не пізніше 30 календарних днів з моменту одержання постачальником заявки про поставку товару.

Протягом дії договору № КГ-П-37 сторонами підписано п'ять специфікацій, якими передбачалась поставка товару ТОВ "СК Родина" на загальну суму 101857,00 грн.:

- специфікація № 1 в редакції від 25.04.2013 року, згідно з якою позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 48411,00 грн.,

- специфікація № 2 в редакції від 29.04.2013 року, згідно з якої позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 26150,00 грн.,

- специфікація № 3 від 16.05.2013 року, згідно з якою позивач зобов'язався поставити товар "СК Родина" на загальну суму 3646,00 грн.,

- специфікація № 4 від 06.06.2013 року, згідно з якою позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 11500,00 грн.

- специфікацію № 5 від 30.07.2013 року, згідно з якою позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 12150,00 грн.(а.с.16-21).

На виконання умов договору № КГ-П-37 та специфікацій до нього позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 101857,00 грн., що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств видатковими накладними:

- № ЗП4469 від 26.04.2013 на суму 48411,00 грн. (а.с.21);

- № ЗП5430 від 30.04.2013 на суму 26150,00 грн. (а.с. 22);

- № ЗП7299 від 16.05.2013 на суму 3646,00 грн.(а.с.23);

- № ЗП10077 від 06.06.2013 на суму 11500,00 грн. (а.с.24);

- № ЗП13934 від 26.08.2013 року на суму 12150,00 грн. (а.с.25).

та довіреностями відповідача: № 11 від 24.04.2013 року (а.с.26); № 12 від 26.04.2013 року (а.с.27), № 14 від 16.05.2013 року (а.с. 28); №17 від 06.06.2013 року (а.с.29); № 32 від 22.08.2013 року (а.с. 30).

Згідно з пунктом 5.2 договору № КГ-П-37, оплата товару повинна бути здійснена відповідачем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника. Підставою для платежу є договір.

Згідно з пунктами 5.1. та 7.1.1. договору відповідач зобов'язався оплатити постачальнику товар у строки та в розмірах, вказаних в специфікаціях.

Строки розрахунку за товар вказані в пунктах 3 Специфікацій, згідно з якими граничним строком повного та остаточного розрахунку за товар є 15.10.2013.

У грудні 2013 року відповідач в рахунок зменшення боргу просив позивача прийняти залишки невикористаного товару за листом (вих. № б/н від 24.12.2013 року). Позивач пішов на поступки відповідачу, тому за домовленістю сторін 24.12.2013 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору поставки, згідно з якою відповідач зобов'язався повернути позивачу залишки товару, який ним не було використано, що не пов'язано з його недоліками або якістю, на загальну суму 32172,50 грн.

Вказаний товар був повернутий на зазначену суму на підставі накладних на повернення від покупця:

- № ЗП613 від 24.12.2013 року на 3200,00 грн.;

- № ЗП608 від 24.12.2013 року на 25672,50 грн.;

- № ЗП609 від 24.12.2013 року на суму 3300,00 грн.

Тому відповідно до наданих позивачем накладних сума основного боргу становить 69684,50 грн.

Факт поставки, та наявності заборгованості підтверджується складеним сторонами за період 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 36).

Вирішуючи даний спір, господарський суд виходить з наступного.

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між ПП "Бізон-Тех 2006" та ТОВ "СК Родина" договір № КГ-П-37 за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно визначення, наведеного у ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару за договором поставки.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Під час розгляду справи по суті, відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 69684,50 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, відповідач, не виконавши в повному обсязі зобов'язання з оплати поставленого йому товару, допустив порушення зобов'язання, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги про стягнення основної заборгованості в сумі 69684,50 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 34672,24 грн. індексації ціни товару.

Згідно з п.5.1. та пп.7.1.1. 7.1.3 договору № КГ-П-37 відповідач зобов'язувався оплатити позивачеві товар (у т.ч. сплатити суму індексації ціни товару), для чого зобов'язався перед здійсненням будь-якого платежу провести його індексацію в порядку, визначеному договором.

Згідно з п.5.6 договору, ціна товару, що вказана в специфікації, визначена на дату їх складання. У зв'язку з тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в день складання специфікації, то всі платежі покупця постачальнику за товар підлягають індексації. Проіндексова сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику; СП - сума платежу за товар; К2 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день; К1 - курс гривні до долару США на дату складання специфікації, за яким визначалась ціна товару в ній (вказується в специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у специфікації, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США встановленого Національним банком України на дату складання специфікації.

Для розрахунку такої індексації сторони в підпункті 5.6.1. договору визначили, що для показника К2 вони використовують середній курс продажу банками доларів США за гривні (показник АSК на веб-сторінці www.udinform.com в огляді фінансового дня) на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який сторони одержують із веб-сторінки www.udinform.com в огляді фінансового дня. Якщо показник К2 не можливо встановити з причини непрацездатності вебсторінки www.udinform.com, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України у найближчий попередній до дати платежу день.

Згідно з пп.5.6.2. договору № КГ-П-37, у день здійснення платежу покупець самостійно, без пред'явлення йому рахунку із боку постачальника, проводить його індексацію у вище встановленому порядку та перераховує постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо К2 є меншим за К1, то ПСП дорівнює СП.

Згідно з пп.5.6.6. договору № КГ-П-37, зобов'язання покупця щодо сплати проіндексованих сум платежів є грошовим зобов'язанням покупця перед постачальником з оплати товару. Сплачені покупцем постачальнику суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару вказану в специфікаціях, є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару.

Проте, відповідач не виконав вказаного свого грошового зобов'язання.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума індексації ціни неоплаченого відповідачем товару становить 34672,24 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а частиною 2 цієї статті встановлено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відтак чинним законодавством України передбачено, що договір може містити умови, що передбачають порядок зміни (у т.ч. збільшення) ціни товару і обов'язок боржника сплатити кредитору змінену (у т.ч. збільшену) ціну товару (тобто доплатити суму збільшення ціни товару).

Частиною 4 ст. 179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Аналогічні положення закріплені і у ст.ст. 3, 627, 628, ч.ч. 2-3 ст. 6 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, сторони за взаємною згодою в п. 5.6. договору і в його підпунктах 5.6.1 - 5.6.6 передбачили, що ціна товару підлягає збільшенню шляхом індексації платежів за товар у разі збільшення курсу продажу долара США за гривні на міжбанківському валютному ринку, і обов'язок покупця сплачувати позивачу проіндексовані платежі за товар, тобто і суму основного боргу і суму індексації ціни товару.

Відтак за умовами договору повна ціна товару складається з ціни товару, що визначена в специфікаціях, і з суми індексації ціни товару, що нараховується в порядку, передбаченому п. 5.6 договору, включаючи підпункти 5.6.1 - 5.6.6, тому позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про стягнення 20905,35 грн. штрафу та 7512,81 грн. пені господарським судом враховано наступне.

Відповідно до п.8.1.3. договору, за прострочення строків виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05 % від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30 % від простроченої суми.

Пунктом 9.12 договору сторони визначили, що умови договору є розумними та справедливими.

За розрахунком позивача розмір пені становить 7512,81 грн. (а.с. 8); розмір штрафу 20905,35 грн. (а.с. 9).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України. Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п.8.2. договору, сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) за такими зобов'язаннями сторонами згідно із ст. 259 Цивільного кодексу України збільшуються до 3 років.

Наданий позивачем розрахунок розміру пені та штрафу відповідає зазначеним вище правовим нормам та умовам договору.

З урахуванням викладеного вище, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 7512,81 грн. та штрафу у розмірі 20905,35 грн. підлягають задоволенню.

При задоволенні позову у цій частині, господарським судом враховано: ступінь виконання сторонами договору (позивач зі свого боку виконав належним чином свої зобов'язання, поставивши товар відповідачеві з відстрочкою платежу майже на 6 місяців, а відповідач порушив строки оплати платежів і не розрахувався з позивачем повністю); суму основного боргу, яка становить більше 68% від суми поставленого товару; строк прострочення, допущений відповідачем понад 8 місяців, без урахування того, що позивачем надавалась відстрочка з оплати товару; нарахування штрафу на суму простроченого понад 20 днів боргу станом на дату подання позову, що становить 69684,50 грн, тобто штраф нарахований у сумі значно меншій, ніж можливо нарахувати за умовами договору; відсутність будь-яких об'єктивних поважних причин невиконання відповідачем протягом такого строку грошових зобов'язань по договору, а відтак суми пені та штрафу є розумними і співрозмірними із сумою основної заборгованості.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ПП "Бізон-Тех 2006" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 2655,50 грн. покладається на відповідача повністю.

В судовому засіданні 12.08.2014 року господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СК Родина" (28524, Кіровоградська область, Долинський район, село Березівка, вул. Жовтнева, буд. 38Б; ідентифікаційний код 35424022) на користь приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" (69005, м. Запоріжжя, вул. Новицького Якова, 11; ідентифікаційний код 34216986) - 132774,90 грн. заборгованості, з яких: 69684,50 грн. основний борг, 34672,24 грн. індексація ціни товару, 20905,35 грн. штраф, 7512,81 грн. пеня, а також 2655,50 грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Засвідчений належним чином примірник рішення направити ТОВ "СК Родина" за адресою: 28524, Кіровоградська область, Долинський район, село Березівка, вул. Жовтнева, буд. 38Б.

Повне рішення складено 15.08.2014.

Суддя В.Г. Кабакова