Рішення

від 14.08.2014 по справі 917/1564/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2014 р. Справа №917/1564/14

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", вул. Л.Толстого, 87, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500

до Новомартиновицького сільського комітету самоврядування, с. Нові Мартиновичі, Пирятинський район, Полтавська область, 37000

про стягнення 15433,94 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: Рокало Т.М., дов. 48 від 20.12.2013 року,

від відповідача: не з'явився.

Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за поставлений природний газ в сумі 15433,94 грн., з яких: 12154,40 грн. - сума основного боргу, 916,89 грн. - пеня, 1445,58 грн. - інфляційні нарахування, 917,07 грн. - три відсотки річних.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Через канцелярію від відповідача надійшли письмові пояснення з додатками (вх. № 10405 від 12.08.14р.). в яких відповідач не визнає обставини, на які посилається позивач та заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач явку своїх представників в судове засідання не забезпечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

21.12.2010 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (далі за текстом - позивач, постачальник, виконавець) та Новомартиновицький сільський комітет самоврядування (далі за текстом - відповідач, споживач) було укладено договір № 80-П-Б на постачання та транспортування природного газу для бюджетних споживачів (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, виконавець зобов'язується протранспортувати та передати у власність споживачу в 2011р. природний газ, (надалі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.3 договору газ, що постачається за договором, використовується споживачем виключно для потреб установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджету.

Згідно положень п. 5.1 договору в редакції додаткової угоди ціна за 1000 метрів кубічних газу з 01.01.2011 року встановлена на рівні 3113,448 грн.

У відповідності до п. 3.18 договору кількість переданого газу споживачу за місяць оформляється актом приймання-передачі газу між споживачем та виконавцем.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору позивач поставив природний газ на протязі грудня 2011 року, а відповідач прийняв на загальну суму 68743,66 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2011 р.

У пункті 6.2. договору визначено, що оплата за природний газ та послуги по його постачанню та транспортуванню здійснюється споживачем грошовими коштами шляхом 100% передоплати на поточний рахунок виконавця не пізніше 25 числа місяця, який передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання - передачі природного газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем в якому був переданий природний газ.

Згідно пояснень позивача, відповідач частково розрахувався за отриманий природний газ по акту приймання - передачі № б/н від 31.12.2011 року на суму 68743,66 грн. сплативши 56589,26 грн. Заборгованість відповідача складає 12154,40 грн.

Згідно із ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання чи встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати спричинені цим збитки.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, крім всього іншого і сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення божником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки, згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України, може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, а за отриманий природний газ розрахувався частково.

Пунктом 7.2.1. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату за газ та послуги з його постачання та транспортування, наданих виконавцем у терміни, з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року (п. 6.1 договору), споживач сплачує на користь виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховувалася пеня від суми заборгованості за кожен день затримки, починаючи з 21 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, відповідачу нарахована пеня за період з 21.01.12 р. по 20.07.12 р. на суму 916,89 грн., 3% річних від простроченої суми за період з 11.01.12 р. по 16.07.14 р. на суму 917,07 грн. та інфляційні за період з 11.01.2012 року по 16.07.2014 року на суму 1445,58 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунків пені в сумі 916,89 грн., 3% річних в сумі 917,07 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 1445,58 грн., суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

За даних обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Заперечення відповідача, які викладені в письмових поясненнях від 08.08.14 року № 48 щодо сплати заборгованості за рішенням господарського суду Полтавської області від 18.06.2013 року по справі № 917/899/13, не приймаються судом до уваги, оскільки заборгованість, яка сплачена відповідачем виникла в зв'язку з неоплатою за газ згідно інших актів приймання-передачі природного газу, а саме за січень, березень, квітень, листопад, грудень 2012 року.

Доказів повної оплати за газ поставленого згідно акту приймання-передачі від 31.12.2011 року, відповідачем не надано.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Новомартиновицького сільського комітету самоврядування (37000, с.Нові Мартиновичі, Пирятинський район, Полтавська область, р/р 31420992700570 ГУДКСУ в Полтавській області, МФО 831019, Код ЄДРПОУ 23554416) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню "Лубнигаз" (37500, м. Лубни, вул. Л. Толстого, 87, п/р 2600835987102 в ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" МФО 300120, код ЄДРПОУ 05524713) 12154,40 грн. - основного боргу; 916,89 грн. пені; 1445,58 грн. інфляційних нарахувань; 917,07 грн. 3% річних та 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено

Суддя О. А. Киричук