Постанова

від 13.08.2014 по справі 904/3473/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2014 року Справа № 904/3473/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Іванов О.Г. (доповідач),

суддів: Величко Н.Л., БерезкінаО.В.,

при секретарі судового засідання : Погорєлова Ю.А.

представники сторін:

від позивача: Олійник Є.О., довіреність №05-2014Д від 05.05.14, представник;

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2014 року у справі № 904/3473/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСИСТЕМА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 13 133,71 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОСИСТЕМА" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" заборгованості з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в розмірі 13 773 грн. 84 коп., з яких: 11 472 грн. 00 коп. - сума основного боргу, 854 грн. 90 коп. - пеня за несвоєчасне виконання оплати за поставлений товар, 1 263 грн. 07 коп. - інфляційні витрати, 183 грн. 87 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідача Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД", господарського зобов'язання встановленого умовами договору поставки №511131850 від 01.11.2013 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2014 року (суддя Ліпинський О.В.) позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСИСТЕМА" 11 472 грн. 00 коп. основного боргу, 1 263 грн. 07 коп. інфляційних витрат, 183 грн. 87 коп. - 3% річних, 1 713 грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору, в решті позову відмовлено.

Вмотивовуючи рішення, суд послався на те, що відповідачем не виконано свої зобов'язання за договором, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Публічне акціонерне товариство "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ПАТ "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" про відстрочку виконання рішення строком на два місяці.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що під час розгляду справи в суді він звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду строком на два місяці. Дана заява була обґрунтована тяжким матеріальним становищем відповідача, на підтвердження чого було надано баланс підприємства станом на 31.03.2014 року, відповідно до якого за фінансовими показниками першого кварталу 2014 року відповідач є збитковим підприємством.

Апелянт вважає, що господарський суд, приймаючи рішення по справі, не врахував фінансовий стан відповідача на момент прийняття рішення та неспроможність його виконання, що свідчить про неповне з'ясування судом всіх обставин справи та порушення норм процесуального права.

Позивач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався. Подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника у судове засідання із-за участі в судовому засіданні в Печерському районному суді м. Києва.

Колегія суддів не задовольняє дане клопотання з наступних підстав.

Відповідач є юридичною особою - публічним акціонерним товариством. Клопотання підписане начальником юридичного відділу, що свідчить про наявність у відповідача цілого штату юристів. І зайнятість одного працівника не перешкоджала іншим особам прийняти участь у розгляді даної справи, як працівникам юридичного управління так і іншим, які відповідно до ст.28 ГПК України можуть представляти юридичну особу.

З урахуванням аналогічних дій відповідача під час розгляду справи судом першої інстанції колегія суддів розцінює дії відповідача як такі, що направлені на затягування розгляду справи.

Беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 102 ГПК України, а також враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника відповідача.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, а вимоги викладені в ній такими, що не підлягають задоволенню, оскільки наданий позивачем баланс свідчить про фінансовий стан відповідача станом на 31.03.2014 року і не свідчить про його фінансовий стан на час винесення рішення - 10.07.2014 року.

Крім того, позивач зазначає, що основна частина суми, присудженої до стягнення за рішенням суду, є основною заборгованістю, яка не сплачена за поставку товару, здійснену ще в грудні 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав відзив на апеляційну скаргу. Просить рішення суду залишити без змін.

В судовому засіданні 13.08.2014 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

01.11.2013 року між Позивачем (Постачальником) та Відповідачем (Покупцем) укладено договір поставки № 511131850 (а.с. 11-16).

Згідно п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти і сплатити продукцію матеріально-технічного призначення, що надалі іменується Товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і терміни постачання Товару вказані в Специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до цього Договору, що є невід'ємною його часткою.

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна Товару, що поставляється за цим Договором, визначається в гривнах і вказана в Специфікаціях до цього Договору. Ціна Товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений Податковим Кодексом України.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Товар за цим Договором поставляється на умовах, вказаних в Специфікаціях до цього Договору, згідно Інкотермс 2000.

Товар поставляється партіями в терміни, узгоджені сторонами в Специфікаціях (п. 3.2. Договору).

Ціна Товару визначена з урахуванням умов постачання (згідно Інкотермс 2000), передбачених відповідною Специфікацією до цього Договору (п. 2.2. Договору).

Згідно п. 2.4. Договору сума Договору складається з сум Специфікацій, що є невід'ємною часткою Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки за цим Договором проводяться Покупцем шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості партії Товару на рахунок Постачальника в порядку і терміни, вказані в Специфікаціях до договору.

При оплаті з відстроченням платежу розрахунки проводяться Покупцем за фактично прийняту вагу (прийняту кількість).

Розрахунки за цим Договором за умовою попередньої оплати проводяться при наданні Постачальником до моменту оплати рахунку, за умовою оплати за фактом постачання - оригіналів рахунку і податкової накладної. В разі надання Постачальником оригіналів вказаних документів таким чином, що робить неможливим проведення оплати Покупцем в терміни, встановлені даним Договором, Покупець звільняється від відповідальності за невчасне здійснення платежу (п. 4.3. Договору).

Згідно підписаної сторонами специфікації № 1 від 11.11.2013 року, Позивач мав поставити відповідачеві товар - Насос ГНОМ 100/25Ц в кількості однієї одиниці, за ціною 11472 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ (а.с. 17).

Термін поставки - 30 календарних днів з моменту підписання специфікації. Умови оплати - 100% факт поставки 10 календарних днів.

На підтвердження виконання зобов'язань за договором позивачем надано:

- видаткову накладну від 02.12.2013 № -000000068 на суму 11 472 грн. (а.с. 18);

- довіреність на отримання товару від 28.11.2013 № 4299 (а.с. 19-20).

Як вбачається з матеріалів справи 11.11.2013 року позивачем виставлено відповідачу рахунок № -000000120 на суму 11 472 грн. на оплату насосу ГНОМ 100/25 ГГМ у кількості 1 шт. (а.с. 18).

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом попередньої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору поставки № 511131850 від 01.11.2013 року та специфікації до нього, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 11 472 грн., що підтверджується видатковою накладною від 02.12.2013 № -000000068 на суму 11 472 грн., підписаною обома сторонами та скріпленою печатками підприємств та довіреністю на отримання товару від 28.11.2013 № 4299 (а.с. 18-20).

Відповідач не надав доказів, які б спростовували твердження позивача про виконання ним своїх обов'язків за вищенаведеним договором поставки № 511131850 від 01.11.2013 року.

Відповідач вартість поставленого товару не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензіями від 24.02.2014 вих. № 17 та від 14.03.2014 року вих. № 25 щодо оплати поставленого товару. Дані претензії були отримані відповідачем та залишені без відповіді (а.с. 24-29).

В порушення прийнятих на себе зобов'язань Відповідач поставлений на його адресу товар у встановлений договором строк не оплатив, у зв'язку з чим згідно наданого позивачем розрахунку за відповідачем станом на 25.06.2014 року рахується заборгованість з основного боргу в розмірі 11 472 грн. (а.с. 9).

Окрім того, позивач відповідно до п. 7.1, 7.5 договору та приписів ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу: 854 грн. 90 коп. - пеня за несвоєчасне виконання оплати за поставлений товар, 1 263 грн. 07 коп. - інфляційні витрати за період з 13.12.2013 року по 25.06.2014 року, 183 грн. 87 коп. - 3% річних за період з 13.12.2013 року по 25.06.2014 року (а.с. 52-53).

На час прийняття рішення у справі відповідачем доказів погашення заборгованості з урахуванням пені, інфляційних та 3% річних перед позивачем не надано.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими видатковими накладними та не надано доказів повної чи часткової оплати товару або повернення переданого товару на суму 11 472 грн., а відтак, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 11 472 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується, що господарський суд відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність нарахування трьох відсотків річних у розмірі 183 грн. 87 коп. та інфляційних втрат у розмірі 1 263 грн. 07 коп. правильно задовольнив дані вимоги.

Крім суми основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню за прострочення строків виконання зобов'язань за Договором у розмірі 854 грн. 90 коп.

Пунктами 7.5. Договору сторони погодили, що у разі невчасного здійснення розрахунків за цим Договором, Покупець виплачує Постачальнику пеню в розмірі не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Оскільки законом у даному випадку не передбачено розмір штрафних санкцій, то застосовуються санкції передбачені договором.

В Договорі сторони не встановили конкретний розмір пені, а лише обмежили лише її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ (не більше подвійної облікової ставки НБУ).

Таким чином, оскільки сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені, то колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що нарахування позивачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ є неправомірним, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що господарський суд необґрунтовано відмовив у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду, так як не врахував фінансовий стан відповідача на момент прийняття рішення та неспроможність його виконання, виходячи з наступного.

Згідно ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно даної норми задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках при наявності об'єктивних обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Згідно п.7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. … Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Наданий позивачем баланс свідчить про фінансовий стан відповідача станом на 31.03.2014р. і не свідчить про його фінансовий стан на час винесення рішення - 10.07.2014р.

Колегія суддів констатує, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив про наявну загрозу його банкрутства, відсутність коштів на його банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, а отже про неможливість виконання рішення суду.

Тому господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду.

За обставин невиконання відповідачем грошових зобов'язань місцевий господарський суд, встановивши в його діях склад цивільно-правової відповідальності, застосувавши до спірних відносин правила статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення суми основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних.

З огляду на обґрунтованість рішення господарського суду, відповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування рішення є необгрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2014 року у справі № 904/3473/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений - 15.08.2014 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Н.Л. Величко

Суддя О.В. Березкіна