АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
провадження №11-кп/791/610/2013 Головуючий в І інстанції ОСОБА_1 Категорія: ч.2 ст.191, ч.1 ст.209 КК України Доповідач: ОСОБА_2 .
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2013 року серпня місяця «13» дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого:ОСОБА_2 ,Суддів:ОСОБА_3 , при секретарі:ОСОБА_4 ОСОБА_5 З участю прокурора: ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні кримінальне провадження №12013230190003023 за апеляційною скаргою із змінами прокурора на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від « 29» травня 2014 року, щодо
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженки с. Птахівка Скадовського району Херсонської області, проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , -
засудженої за ч. 2 ст.191, ч.1 ст.209 КК України та призначено покарання:
-за ч.1 ст.191 КК України до позбавлення волі строком на два роки з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських обов`язків строком на один рік;
-за ч.1 ст.209 КК України до позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських обов`язків строком на два роки, з конфіскацією коштів, одержаних злочинних шляхом, та з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої.
У відповідності до ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання чотири роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських обов`язків строком на два роки, з конфіскацією коштів, одержаних злочинних шляхом, з конфіскацією всього майна,яке є власністю засудженої.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням строком на два роки.
ОСОБА_7 на підставі ст.76 п.3,4 КК України зобов`язана повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтися у кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 не обраний.
встановила:
Вироком суду ОСОБА_7 визнано винною в тому, що вона, перебуваючи на посаді головного бухгалтера Кам`янського сільського комунального підприємства (далі Кам`янське СКП, ЄРДПОУ 36846065), яке розташоване в с. Кам`янка Каховського району Херсонської області по вул. Степовій, 15, створеного рішенням 57 сесії скликання Кам`янської сільської ради Каховського району Херсонської області № 335 від 17.06.2014 року, і на яку, відповідно до ст.11 Статуту підприємства та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року, покладено обов`язки з виконання адміністративно-господарських функцій, а саме: відповідальність за стан обліку, своєчасне подання бухгалтерської та іншої звітності, збереження майна підприємства, тобто, являючись службовою особою, в с. Кам`янка Каховського району Херсонської області, за місцем роботи, з корисливою метою одержання неправомірної вигоди для самої себе та обернення бюджетних коштів на свою користь, шляхом зловживання своїм службовим становищем, скоїла злочин за наступних обставин.
Так, вона з корисливим умислом в період з 01.07.2013 року по 01.12.2013 року, в порушення ч.ч. 1,5 ст.5 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1,2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, абз.3, п.2.8 гл. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою №637 від 15.12.2004 року, отримала в касі підприємства за видатковими касовими ордерами для перерахування на розрахунковий рахунок підприємства кошти в сумі 17 882 грн. за весь вказаний період.
Однак, в ході реалізації корисливого умислу, направленого на особисте збагачення та обернення бюджетних коштів на свою користь, внесла їх на особисті карткові рахунки в ПАТ КБ Приватбанк в м.Каховка Херсонської області.
В апеляційній скарзі із змінами прокурор вважає, що вирок суду підлягає зміні через невірне застосування кримінального закону, так як судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_7 допущене неправильне застосування кримінального закону, а саме: безпідставне призначення останній остаточне покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України. Крім того, суд першої інстанції безпідставно призначив ОСОБА_7 за ч.1 ст.209 КК України додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. Просить обвинувальний вирок змінити, вважати ОСОБА_7 засудженою за ст.ст. 191 ч.2, ч.1 209 КК України , а саме :
- за ст.191 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на два роки з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських обов`язків строком на один рік;
-за ст. 209 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських обов`язків строком на два роки, з конфіскацією коштів одержаних злочинним шляхом.
У відповідності до ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання до позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських обов`язків строком на два роки, з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання з випробувальним строком на два роки.
Застосовані обмеження, передбаченні п.3,4 ст.76 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, в судових дебатах залишився на своїх позиціях, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги із змінами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга із змінами прокурора підлягає задоволенню.
Колегія суддів приходить до висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_7 суд вірно кваліфікує за ч.2 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становище, за ч.1 ст.209 КК України, як легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме: вчинення фінансової операції з грошовими коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів; використання коштів, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.
Із матеріалів справи вбачається, що під час її розгляду суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, визнав недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз`яснює, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Будь-яких порушень вимог кримінальнопроцесуального законодавства при дослідженні і оцінці наведених у вироку доказів, які б ставили під сумнів
правильність висновків щодо винуватості ОСОБА_7 суд не допустив і вірно кваліфікував її дії за ч.2 ст.191, ч.1 ст.209 КК України. Відповідно до вимог ст.70 ч.4 КК України за правилами, передбаченими у частинах першій-третій ст.70 КК України призначається покарання за злочин, вчинений особою до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами передбаченими ст.72 КК України.
Відповідно до матеріалів провадження ОСОБА_7 раніше не судима, до кримінальної відповідальності притягується вперше, тому на підставі ч.1 ст.70 КК України суд мав призначити покарання ОСОБА_7 за сукупністю злочинів.
Крім того, згідно з п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» - якщо додаткове покарання у вигляді конфіскації майна за санкцією статті є обов`язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки ст.77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед якого конфіскація майна відсутня.
При цьому, це правило не поширюється на випадки застосування судом, передбаченої санкції статті ч.1 ст.209 КК України спеціальної конфіскації коштів, отриманих злочинним шляхом.
У порушення вказаних вимог закону суд першої інстанції безпідставно призначив ОСОБА_7 за ч.1 ст.209 КК України та визначив за сукупністю на підставі ч.4 ст.70 КК України додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Колегія суддів враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченої, яка за місцем проживанням характеризується позитивно, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей. Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_7 , її щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404; 405; 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора із змінами задовольнити.
Вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 29 травня 2014 року щодо ОСОБА_7 змінити в частині призначеного покарання.
Вважати ОСОБА_7 засудженою:
- за ст.191 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на два роки з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських обов`язків строком на один рік;
-за ст. 209 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських обов`язків строком на два роки, з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом.
У відповідності до ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання до позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських обов`язків строком на два роки, з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання з випробувальним строком на два роки.
ОСОБА_7 на підставі ст.76 п.3,4 КК України зобов`язана повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтися у кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня його проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді:
Суд | Апеляційний суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2014 |
Оприлюднено | 16.01.2023 |
Номер документу | 40150058 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд Херсонської області
Литвиненко І. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні