Постанова

від 24.07.2014 по справі 817/1816/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1816/14

24 липня 2014 року 12год. 10хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Клочек Г.В.,

відповідача: представник Кузьмич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізолес"

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання дій протиправними та скасування наказу №377 від 27.05.2014 , - ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізолес" (далі - ТОВ "Ізолес") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області) (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22.07.2014 - а. с. 93-96) в якому просить суд:

- скасувати наказ №377 від 27.05.2014 Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Ізолес" (код ЄДРПОУ 36837642) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Фірма Промтехмонтаж" (код 22556838) за період з 01.05.2012 по 30.06.2012;

- визнати протиправними дії по проведенню позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Ізолес" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Фірма Промтехмонтаж" за період з 01.05.2012 по 30.06.2012, оформленої актом перевірки №376/17-16-22-01/36837642 від 10.06.2014;

- визнати неправомірними дії щодо формування в акті перевірки №376/17-16-22-01/36837642 від 10.06.2014 висновків.

Представник позивача в судовому засіданні збільшені позовні вимоги, підтримав. На їх обґрунтування пояснив, що з 27 травня по 02 червня 2014 року ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області на підставі наказу №377 від 27.05.2014 та напавлення від 27.05.2014 проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізолес" з питань дотримання вимог податкового законодавчтва при проведенні взаєморозрахунків з ПП "Фірма Промтехмонтаж". За результами перевірки відповідачем було складено акт №376/17-16-22-01/36837642 ВІД 10.06.2014. В якості підстави для призначення перевірки та винесення відповідного наказу, ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області вказує на неподання ТОВ "Ізолес" відповіді з належними поясненнями та відповідними документальними підтвердженнями щодо господарських операції з ПП "Фірма Промтехмонтаж" за період з 01.05.2012 по 30.06.2012 на обов'язкові запити протягом десяти робочих днів з дня отримання запитів.

В судовому засіданні редставник позивача вказала на те, що 17.02.2014 ТОВ "Ізолес" надало відповідь на запит ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області від 07.02.2014 №2459/17-16-22-01, до якого було долучено копії всіх первинних документів, підтверджуючих проведення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Фірма Промтехмонтаж".

Таким чином, позивач не погоджується з висновками акту перевірки, вважає, що дії відповідача щодо прийняття Наказу про проведення позапланової виїзної перевірки не відповідають положенням Податкового кодексу України, наказ №377 від 27.05.2014 про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ізолес" прийнято незаконно, оскільки податковий орган не обгрунтував наявності підстав для проведення такої перевірки, передбачених чинним законодавством. На підставі наведеного, просив позов задовольнити повністю.

Пресдставник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в наданих суду письмових запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області направлено на адресу позивача ТОВ «Ізолес» запит №2459/17-16-22-01 від 07.02.2014 про надання письмових пояснень та документального підтвердження по факту здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Фірма Промтехмонтаж».

Підставою надіслання вказаного запиту послугувала інформація отримана з ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, відповідно до якої вбачаються податкові порушення згідно до вимог Податкового кодексу України у факті здійснення операцій між ТОВ «Ізолес» та ПП «Фірма «Промтехмонтаж».

Позивачу надано десятиденний термін від дня отримання запиту для надання пояснень.

17.02.2014 позивачем сформовано та надіслано до податкового органу пояснення щодо вчинених господарських операцій з контрагентом разом із документальним підтвердженням. Так, позивачем надано копії всіх первиних документів, що підтверджують операції з ПП «Фірма Промтехмонтаж», та подальший рух придбаної продукції, а саме: копії договорів, накладних податкових накладних, банківських виписок, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних. Зазначено, що враховуючи малогабаритність товару, що придбавався для продажу, транспортування здійснювалось власним транспортом.

27.05.2014 відповідачем прийнято Наказ №377 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Ізолес» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Фірма Промтехмонтаж» за період з 01.05.2012 по 30.06.2012.

Спірний наказ видано на підставі пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82 глави 8 розділу II Податкового кодексу України у зв'язку з ненаданням відповіді з належними поясненнями та відповідними документальними підтвердженнями щодо господарських операцій ПП «Фірма Промтехмонтаж» за період з 01.05.2012 по 30.06.2012 на обов'язкові письмові запити протягом десяти робочих днів з дня отримання запитів.

За результатами перевірки складено акт №376/17-16-22-01/36837642 від 10.06.2014 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Ізолес» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Фірма Промтехмонтаж» за період з 01.05.2012 по 30.06.2012».

За результатами перевірки встановлено порушення:

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Ізолес» безпідставно сформовано податкові зобов'язання з ПДВ по операціям продажу товарів (робіт, послуг) для ПАТ «Волинь-Цемент» за травень, червень 2012 року в сумі 40 528,68 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.14, п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Ізолес» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість по операціям придбання товарів (робіт, послуг) від ПП «Фірма «Промтехмонтаж» за травень, червень 2012 року у сумі 33 773,07 грн.;

- п.137.1, п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Ізолес» безпідставно сформовано дохід від реалізації товарів по операціям з продажу товарів (робіт, послуг) для ПАТ «Волинь-Цемент» за 2 квартал 2012 року у сумі 202 643,46грн.;

- п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодекус України, в результаті чого ТОВ «Ізолес» безпідставно віднесено до складу витрат операційної діяльності витрати по ПП «Фірма Промтехмонтаж» за 2 квартал 2012 року на суму 168 865,32 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.

Виходячи з приписів частини другої статті 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі виконанн я делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відносини що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема підстави та порядок проведення перевірок платників податків урегульовані Податковим кодексом України.

Статтею 19-1 Податкового кодексу України встановлені функції органів податкової служби, до яких, зокрема, належить здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків і зборів, своєчасністю подання податкової звітності, здйснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі, організовує роботу та здійснює контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках в банках, здійснює інші функції, визначені цим Кодексом та законами України.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України надано право податковим органам проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до вимог п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї із зазначених 13 самостійних підстав, в тому числі: 78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п.78.4. ст.78 Податкового кодексу про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, здійснення документальної виїзної позапланової перевірки платника податків можливе лише за наявності обставин, передбачених ст.78 Податкового кодексу України, а також в разі отримання таким платником податків відповідного наказу.

Як вбачається із матеріалів справи, при прийнятті оспорюваного наказу "Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ізолес" №377 від 27.05.2014, відповідач як на підставу для проведення перевірки посилався на пп.78.1.1. п.78.1., п.78,4 ст.78, п.81.1 ст. 81, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Тобто, передумовою для проведення документальної позапланової перевірки є виявлення податковим органом за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки з підстав, визначених підпункотом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає у разі, якщо платник податків, отримавши запит податкового органу, протягом 10-ти робочих днів з дня отримання цього запиту не надасть податковому органу пояснення та їх документальні підтвердження у встановленому порядку.

У відповідності до пункту 9 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» від 27.12.2010 №1245, органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави якої встановлено законом), необхідної для виокнання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань та документального підтвердження інформації.

Згідно спірного наказу №377 від 27.05.2014 та направлення №312/17-16-22-01 від 27.05.2014, виданих Державною податкової інспекцією у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області, відповідно до пп.78.1.1 п.78.1, п.78.4 ст.78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Ізолес» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Фірма Промтехмонтаж» за період з 01.05.2012 по 30.06.2012.

Відповідно до пояснень представника відповідача, відповідь ТОВ «Ізолес» від 17.02.2014 на запит податкового органу №2459/17-1622-01 від 07.02.2014 не містила вичерпної інформації та підтверджуючих документів по господарським операціям з ПП «Фірма Промтехмонтаж», зокрема, згідно наданого пакету документів неможливо встановити як здійснювалось фактичне відвантаження товару, не вказано відповідальних осіб та на якій підставі вони отримували ТМЦ від постачальника та відвантажували в процесі подальшої реалізації. Крім того, не підтвержено транспортування товару в зв'язку з відсутністю ТТН.

Суд прийшов до висновку, що спір між сторонами в частині скасування наказу на проведення перевірки та визнання протиправними дій по проведенню позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Ізолес» зводиться до того, чи можна вважати надані позивачем письмові пояснення та їх документальне підтвердження неповними, і чи є це підставою для призначення перевірки в розумінні підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

В контексті вказаної норми вбачається, що податковий орган наділений правом на призначення перевірки на підставі цієї норми тільки у випадку, коли платник податків взагалі не надає жодної відповіді на запит. Водночас відповідач вказує про надання пояснень та їх документального підтвердження не в повному обсязі, що штучно розширює законодавчо встановлені підстави для призначення перевірки.

В судовому засіданні суду представником позивача було надано копії запиту ДПІ та відповідь позивача на нього.

Дослідивши вказані докази, можна дійти висновку, що оцінка відповіді ТОВ «Ізолес» на запит податкового органу як неповної, є помилковою. Крім того, неповнота відповіді на запит не є підставою для проведення перевірки, такою підставою законодавець зазначає тільки факт ненадання відповіді. Податковий орган не був позбавлений можливості надіслати додатковий запит для вияснення тих обставин, які не були висвітлені у відповіді платника.

Проте, як встановлено в судовому засіданні, позивачем було допущено податковий орган до проведення позапланової виїзної документальної перевірки, призначеної відповідно до спірного наказу №377 від 27.05.2014.

За таких обставин, суд вважає за необхідне використати правову позицію Верховного Суду України, визначену в постанові від 24.12.2010 у справі №21-25а10. Згідно з нею платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Отже, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у т. ч. наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки, в іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено.

Тобто допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо неможливості задоволення позовних вимог позивача в частині скасування наказу №377 від 27.05.2014 «Про проведенення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Ізолес» та визнання протиправними дій по проведенню позапланової виїзної документальної перевірки «ТОВ «Ізолес»» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Фірма Промтехмонтаж» за період з 01.05.2012 по 30.06.2012.

Надаючи оцінку позовним вимогам в частині скасування висновків акту перевірки, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що згідно наказу №377 від 27.05.2014 та направлення №312/17-16-22-01 від 27.05.2014, виданих Державною податкової інспекцією у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області, відповідно до пп.78.1.1 п.78.1, п.78.4 ст.78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Ізолес» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Фірма Промтехмонтаж» за період з 01.05.2012 по 30.06.2012.

За результатами перевірки складено акт №376/17-16-22-01/36837642 від 10.06.2014, яким встановлено порушення ТОВ "Ізолес": п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.14, п.201.15 ст.201, п.137.1, п.137.4 ст.137, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодекус України.

До такого висновку відповідач дійшов, трактуючи господарські операції позивача з ПП «Фірма Промтехмонтаж» безтоварними, тобто такими, що мали нереальний товарний характер.

При цьому, відповідач посилається на отриманий від Печерської ДПІ ГУ Міндоходів у м. Києві акт перевірки від 24.10.2013 №557/26-55-22-01/22556838 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Фірма Промтехмонтаж» код за ЄДРПОУ 22556838 з питань дотримання вимог податкового законодавтсва при проведенні фінансово-господарських відносин з платниками ТОВ "ВК "Віконні Системи" (код ЄДРПОУ 33972398) та ТОВ "Матадор" (код ЄДРПОУ 31820299) за період з 01 січня по 31 грудня 2013 року".

Керуючись інформацією, наведеною в акті перевірки Печерської ДПІ ГУ Міндоходів у м. Києві акт перевірки від 24.10.2013 №557/26-55-22-01/22556838, відповідач дійшов висновку, що реальність вчинення господарських операцій між позивачем та ПП «Фірма Промтехмонтаж» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у ТОВ "Ізолес" не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Вказані висновки відповідача на думку суду, є передчасними та не грунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст. 228 ПК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Таким чином, для кваліфікації правочину, як нікчемного, слід з'ясувати: чи був намір сторін порушити публічний порядок при укладенні договорів, чи є вирок суду у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.7. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.1995 (надалі - Наказ № 88), первинні документи складаються на бланках типових форм затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Таким чином, для підтвердження законності формування об'єкту оподаткування позивачем за господарськими операціями з його контрагентами необхідно підтвердження реальності даних господарських операцій відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Враховуючи зазначені норми та той факт, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку відповідачем під час перевірки не досліджувалися, суд встановив необґрунтованість висновків відповідача, що операції по ланцюгу є безтоварними, тобто такими, що мали нереальний товарний характер.

За даних обставин суд не приймає посилання відповідача в Акті перевірки на результати перевірок його контрагентів (акт "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Фірма Промтехмонтаж» код за ЄДРПОУ 22556838 з питань дотримання вимог податкового законодавтсва при проведенні фінансово-господарських відносин з платниками ТОВ "ВК "Віконні Системи" (код ЄДРПОУ 33972398) та ТОВ "Матадор" (код ЄДРПОУ 31820299) за період з 01 січня по 31 грудня 2013 року"), як доказ нереальності та безтоварності операцій.

Разом з тим, в адміністративному суді можуть бути оскаржені лише ті рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (тобто правові акти), що призводять до виникнення юридичних наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків у певних осіб.

При цьому позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто, в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо відповідні дії не повинні вчинюватися таким суб'єктом стосовно цієї особи, виходячи з наданої йому компетенції.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такою, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо певні дії повинні, але не вчиняються суб'єктом владних повноважень на реалізацію наданої йому компетенції.

При цьому оспорювані правові акти (рішення, дії або бездіяльність) повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь - якого обов'язку.

Отже, в порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися спори щодо будь - яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень без обмежень, але відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови, що такі рішення, дії (бездіяльність) є юридично значимими для позивача, тобто порушують права та інтереси останнього шляхом обмежень у реалізації його прав чи покладення на нього необґрунтованих обов'язків.

Згідно ст. 17 КАС України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

В свою чергу, висновки, викладені в акті податкової перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Натомість висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акти перевірки не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову щодо протиправності акту перевірки, а так само дій щодо включення до акту перевірки будь-яких даних.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовим и особам и органу державної податкової служби та платникам и податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 (надалі - Порядок). Відповідно до пункту 3 Порядку акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого орану щодо виявлених посадовими особами фактів.

Відповідно до викладеного, діяльність із складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Тому як власне акт перевірки, так і дії посадових осіб контролюючого органу із складання цього акту не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акту перевірки. Водночас, таке право виникає на підставі пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України в зв'язку із самим фактом складення акту безвідносно до його конкретного змісту.

Враховуючи викладене, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб із включення до такого акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків. З урахуванням цього, ані акт перевірки, ані дії, посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не можуть порушувати права платника податків.

Разом з тим, виходячи з того, що позивач фактично оскаржує висновки акту перевірки, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про скасування висновків акта перевірки №376/17-16-22-01/36837642 від 10.06.2014 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Ізолес» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Фірма Промтехмонтаж» за період з 01.05.2012 по 30.06.2012».

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 94 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.