Рішення

від 30.01.2007 по справі 10/431

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/431

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.01.07 р.                                                                               Справа № 10/431                               

Господарський суд Донецької області у складі:        головуючого судді -  Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Черняк Л.А.;

за участю представники сторін:

                  від позивача  - Бондаренко Т. М. - довіреність;

                  від відповідача –  Степанов Ю. Г. - довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу  

за позовом  відкритого акціонерного товариства „Донецьккокс” м. Донецьк  

до відповідача: приватного підприємства „Руно” м. Донецьк,   

про стягнення 3170,64грн., -

В С Т А Н О В И В :

           До господарського суду звернувся позивач - відкрите акціонерне товариство „Донецьккокс” м. Донецьк, з позовом до приватного підприємства „Руно” м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 2 750грн. та пені в сумі 420,64грн. за договором на постачання теплової енергії №101-ЛГЭ від 01.01.2005р. ( далі договір ).

           В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на постачання теплової енергії №101-ЛГЭ від 01.01.2005р.; акти від 31.12.2005р. та від 18.01.2006р., платіжну вимогу від 31.12.2005р.; розрахунок заборгованості, невиконання відповідачем своїх зобов'язань.

Відповідач  у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі, проти його задоволення не заперечував.

         Розглянув матеріали  справи,  додатково  представлені  сторонами  документи,  заслухав  їх  пояснення,  оцінив  докази за своїм внутрішнім переконанням, суд  приходить  до  висновку,  що  позовні  вимоги підлягають частковому задоволенню з  наступних  підстав.

     Відповідно до ст.11  Цивільного  кодексу  України підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов'язків  є зокрема  договори  та  інші  правочини.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір на постачання теплової енергії №101-ЛГЭ від 01.01.2005р.,  згідно з яким постачальник (позивач) зобов'язався  продати пар за ціною за 1Гкал – 60грн. з ПДВ, а споживач (відповідач) зобов'язався прийняти пар та оплатити   в  установленому  договором  порядку ( п.1.1 договору ).

Додатковою угодою від 30.06.2005р. сторони  збільшили  розмір  вартості 1Гкал  пару до 90 грн. з ПДВ.  

Згідно п.10.1 договір вступає в силу  з  дня його підписання та діє до 31.12.2005р.       

Договір підписаний та скріплений печатками.   

Факт подачі теплової енергії підтверджується копією акту від 31.12.2005 р. з зазначенням кількості спожитого пару – 33 Гкал, який підписаний сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до Розділу 3 договору остаточний розрахунок за теплову енергію, яка відпускається споживачеві ( відповідачеві ), проводиться щомісячно на підставі складеного сторонами двостороннього акту з   визначенням   кількості  пару  спожитого за звітний місяць до 15-го числа поточного періоду на підставі платіжної вимоги.

         Позивачем надано до суду копія платіжну вимогу  № 1399  від  31.12.2005р. на суму 2 970грн.

Внаслідок несвоєчасної оплати наданих послуг з боку відповідача за грудень 2005р. виник борг за надані послуги у сумі  2970грн. за договором на постачання теплової енергії №101-ЛГЭ від 01.01.2005р.

Згідно платіжного доручення № 253 від 24.11.2005р. відповідачем була здійснена передплата в сумі 220грн., отже борг за поставлену грудні 2005р. теплову енергію склав 2 750грн.

Про вищевказані факти сторони не заперечували.

    Як  визначено  положеннями  ст.193  Господарського  кодексу  України,  суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

    Аналогічні положення містить ст.526  Цивільного  кодексу  України.

З огляду на зазначене позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 2 750грн. за договором на постачання теплової енергії №101-ЛГЭ від 01.01.2005р. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Що  стосується  позовних  вимог  про  стягнення  пені  у  сумі 420,64грн. за  прострочення  платежів,  суд  приходить  до  висновку,  що  вони підлягають частковому  задоволенню  з  наступних  підстав.

Відповідно  до  положень  ст.230  Господарського  кодексу  України, штрафними  санкціями  визнаються  господарські  санкції  у  вигляді  грошової  суми (неустойка,  штраф,  пеня),  яку  учасник  господарських  відносин зобов'язаний  сплатити  у  разі  порушення  ним правил  здійснення господарської  діяльності,  невиконання  або  неналежного  виконання  господарського  зобов'язання.

  Умовами  договору  (п. 4.3) у разі ухилення від виконання зобов'язань по актам-рахункам споживач (відповідач) сплачує пеню в розмірі подвійно облікової ставки НБУ від належної до сплати суми за кожен день прострочення.

 Суд прийшов до висновку про існування заборгованості в сумі 2 750грн. станом на дату подачі позову до суду (18.12.2006р. – поштовий штамп на конверті).

 Згідно положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

 В порушення вимог вказаної статті позивачем було нарахована пеня за період з 31.01.2006р. по 08.12.2006р.

 З огляду на вищевикладене,  правильне  застосування  терміну  у  відповідності  до  положень  ст.232 Господарського  кодексу,  позов в частині стягнення пені підлягає частковому задоволенню на суму 233,13 грн. задоволенню.

 В решті позовних вимог про стягнення пені в сумі 187,51 грн. суд відмовляє.  

   Судові  витрати  підлягають  віднесенню  на відповідача у  порядку  передбаченому  ст.49  Господарського  процесуального  кодексу  України.

    На підставі статей 11, 526, 625 Цивільного  кодексу  України, статей 193, 230, 232 Господарського  кодексу  України,  керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49,  82, 83, 84, 85 Господарського  процесуального  кодексу  України,  господарський  суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Частково задовольнити  позовні  вимоги  відкритого акціонерного товариства „Донецьккокс” м. Донецьк,  заявлені до приватного підприємства „Руно” м. Донецьк,  про стягнення заборгованості в сумі 2 750грн. та пені в сумі 420,64 грн. за договором на постачання теплової енергії №101-ЛГЭ від 01.01.2005р.

2.  Стягнути  з приватного підприємства „Руно” (83008, м. Донецьк, вул. Югославська, 28, ЄДРПОУ 31577973)  на  користь  відкритого акціонерного товариства „Донецьккокс” (83042, м. Донецьк, вул. Хабаровська, 1, ЄДРПОУ 00191112)  заборгованість в сумі 2 750грн. та пеню в сумі 233,13грн. за договором на постачання теплової енергії №101-ЛГЭ від 01.01.2005р.

3. Відмовити у задоволенні вимог відкритого акціонерного товариства „Донецьккокс” м. Донецьк заявлені до приватного підприємства „Руно” м. Донецьк про стягнення заборгованості пені в сумі 187,51 грн. за договором на постачання теплової енергії №101-ЛГЭ від 01.01.2005р.

4. Стягнути  з приватного підприємства „Руно” (83008, м. Донецьк, вул. Югославська, 28, ЄДРПОУ 31577973)  на  користь  відкритого акціонерного товариства „Донецьккокс” (83042, м. Донецьк, вул. Хабаровська, 1, ЄДРПОУ 00191112)  витрати по сплаті державного мита в сумі 95,97грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 111,02 грн.

Видати накази після набуття рішенням законної сили.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 01.02.2007р.  

Суддя                                                                         Приходько І.В.                               

Пом. с.: Давидовська Т.В.

тел.: 305-75-46

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.