Рішення

від 11.08.2014 по справі 914/2384/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2014 р. Справа № 914/2384/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Лосик Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Торгівельної фірми "Ольмар" ОСОБА_1, Ключе, Польща

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Марком", м. Пустомити

про: стягнення 61 757,32 Євро (що в еквіваленті, згідно офіційного курсу НБУ на день подання позову становить 994 292,00 грн.).

Представники:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

Клопотань в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Торгівельної фірми "Ольмар" ОСОБА_1, Ключе, Польща до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Марком", м. Пустомити про стягнення 61 757,32 Євро (що в еквіваленті, згідно офіційного курсу НБУ на день подання позову становить 994 292,00 грн.).

Ухвалою суду від 09.07.2014 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.07.2014 р. З підстав, викладених в Ухвалі суду від 29.07.2014 р. розгляд справи відкладався.

29.07.2014 р. від позивача в канцелярію суду поступило клопотання (вх. № 32791/14 від 29.07.2014 р.) про доручення до матеріалів справи оригіналів документів, доданих до позовної заяви.

В судове засідання 11.08.2014 р. сторони явку представників з невідомих причин не забезпечили.

Відповідач вимог Ухвали суду від 09.07.2014 р. не виконав, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду господарського спору, про що свідчить поштове повідомлення № 79014 0903627 1 від 10.07.2014 р.

Поштова кореспонденція скеровувалася на вказану у позовній заяві адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Марком": 81100, Львівська обл., м. Пустомити, вул. Шевченка, 181. Така ж адреса відповідача значиться на сайті ДП «Інформаційно-ресурсний центр» - http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

Як зазначається у позовній заяві 08.02.2010 р. між Firma Handlowa „OLMAR" Andrzej Brzezinski з однієї сторони та ТзОВ "Марком" у спрощеній формі був укладений контракт про продаж гігієнічніх виробів з паперу та обладнання (хустинок, рушників, паперу для ксерокопіювання, обладнання для виробництва паперових рушників та ін.).

Позивач та відповідач узгодили, що позивач здійснює поставку товару відповідачу на умовах FCA (Inkoterms 2010), згідно специфікацій, а відповідач оплачує отриманий товар згідно фактури виставленої позивачем в термін протягом 3 днів після доставки товару.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання взятих на себе зобов'язань позивач за період з листопада 2012 р. по вересень 2013 р. здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 79 864,59 Євро.

Про факт поставки товару свідчать наступні документи:

CMR А № 180000 від 27.11.2012 р., Factura VAT 10/Е/11/2012 на суму 8 630,24 Євро;

CMR А № 257170 від 28.12.2012 р., Factura VAT 11/Е/12/2012 на суму 8 806,30 Євро;

CMR А № 196863 від 20.03.2013 р., Factura VAT 1/Е/03/2013 на суму 10 335,60 Євро;

CMR А № 126389 від 28.03.2013 р., Factura VAT 2/Е/03/2013 на суму 2 086,65 Євро;

CMR А № 000116 від 30.04.2013 р., Factura VAT 3/Е/04/2013 на суму 6 355,50 Євро;

CMR А № 000234 від 06.08.2013 р., Factura VAT 4/Е/08/2013 на суму 15 250,20 Євро;

CMR А № 030125 від 05.09.2013 р., Factura VAT 5/Е/09/2013 на суму 24 420,00 Євро.

Згідно наданих позивачем підтверджень банку про виконання закордонного переказу за отриманий товар відповідачем було здійснено наступні оплати: 11.04.2013 р. на суму 4 100 Євро та 08.07.2013 р. - на суму 10 420 Євро. Докази оплати решти вартості товару на суму 65 344,59 Євро. в матеріалах справи відсутні.

Однак, як встановив суд, у позовній заяві позивач вказує про наявність заборгованості відповідача в меншому розмірі, а саме 61 757,32 Євро.

Суд розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно положень ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Як встановлено в процесі розгляду справи, згідно домовленості, досягнутої сторонами в усному порядку позивач у 2012-2013 р.р. здійснював поставку відповідачу товарів, перелік, кількість та вартість яких зазначались у рахунках-фактурах (Factura VAT 10/Е/11/2012 на суму 8 630,24 Євро; Factura VAT 11/Е/12/2012 на суму 8 806,30 Євро; Factura VAT 1/Е/03/2013 на суму 10 335,60 Євро; Factura VAT 2/Е/03/2013 на суму 2 086,65 Євро; Factura VAT 3/Е/04/2013 на суму 6 355,50 Євро; Factura VAT 4/Е/08/2013 на суму 15 250,20 Євро; Factura VAT 5/Е/09/2013 на суму 24 420,00 Євро.)

Постачання товару оформлено Міжнародними товарно-транспортними накладними CMR А № 180000 від 27.11.2012 р.; № 257170 від 28.12.2012 р.; № 196863 від 20.03.2013 р.; № 126389 від 28.03.2013 р.; № 000116 від 30.04.2013 р.; № 000234 від 06.08.2013 р. та № 030125 від 05.09.2013 р., на яких стоять відтиски печаток та підписи перевізників. Отримувачем товару у вказаних CMR значиться MARCOM LTD, UKRAINA, LVIV 81100 POOSTOMYTY. (Оригінали CMR та рахунків-фактур оглянуто судом в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи).

Згідно рахунків-фактур умовам поставки сторони визначили FCA ZAWIERCIE POLSKA (ОСОБА_2-перевізник в Завєрчє Польща).

ОСОБА_2 перевізник (…назва місця) - термін інкотермс, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця, в даному випадку до м. Цешин.

Таким чином, сторонами і спрощений спосіб укладено договір поставки, відповідно до якого продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Частина 2 ст. 712 ЦК України передбачає, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положення ст. 664 ЦК України передбачають, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

До правовідносин, що виникають з договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах застосовуються положення Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 р., до якої Україна приєдналася 23.08.1989 р.

Стаття 31 Конвенції передбачає, що якщо продавець не зобов'язаний поставити товар в якомусь іншому визначеному місці, його зобов'язання стосовно поставки полягають, зокрема, якщо договір купівлі-продажу передбачає перевезення товару,- у здачі товару першому перевізникові для передачі покупцеві.

Як вже зазначалося, товар, що постачався позивачу, відповідачем було передано перевізникам, підписи та відтиски печаток яких стоять на CMR А: № 180000 від 27.11.2012 р.; № 257170 від 28.12.2012 р.; № 196863 від 20.03.2013 р.; № 126389 від 28.03.2013 р.; № 000116 від 30.04.2013 р.; № 000234 від 06.08.2013 р. та № 030125 від 05.09.2013 р.,

Із врахуванням положень вищенаведених правових норм, суд прийшов до висновку, що наявними в матеріалах справи документами, підтверджується факт передачі позивачем відповідачу товару на суму 79 864,59 Євро.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З наведеної правової норми випливає, що у випадку, коли термін оплати товару сторонами не погоджений, то перебіг строку виконання грошового зобов'язання покупцем починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. В даному випадку положення ч. 2 ст. 530 ЦК Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011).

Як вбачається із рахунків-фактур ПДВ: 10/Е/11/2012 від 27.11.2012 р. на суму 8 630,24 Євро; 11/Е/12/2012 від 28.12.2012 р. на суму 8 806,30 Євро; 1/Е/03/2013 від 20.03.2013 р. на суму 10 335,60 Євро; 2/Е/03/2013 від 28.03.2013 р. на суму 2 086,65 Євро; 3/Е/04/2013 від 30.04.2013 р. на суму 6 355,50 Євро; 4/Е/08/2013 від 06.08.2013 р. на суму 15 250,20 Євро здійснити оплату за товар, отриманий згідно вказаних рахунків відповідач зобов'язаний був протягом 3 днів. Для оплати рахунку 5/Е/09/2013 від 05.09.2013 р. на суму 24 420,00 Євро. Відповідачу надавалось 7 днів.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В процесі розгляду справи суд встановив, що зобов'язань перед позивачем щодо оплати товару відповідач належно не виконав, отриманого товару у повному обсязі не оплатив. Згідно наявних в матеріалах справи документів відповідачем оплачено товар на суму 14 520,00 Євро. Документів, які б підтверджували оплату решти вартості товару на суму 65 344,59 Євро. суду не представлено.

У відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України виходити за межі позовних вимог суд має право лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

З огляду на те, що згідно прохальної частини позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 61 757,32 грн. , суд вважає за можливе задоволити позов лише в межах заявленої позивачем суми.

У відповідності з п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 181, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 530, 526, 599, 644, 692, 712 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марком" (81100, Львівська обл., м. Пустомити, вул. Шевченка, 181. Ідентифікаційний код 31730195) на користь Firma Handlowa "OLMAR" Andrzej Brzezinski (Ryczowek, ul. Polna 5, 32-310 Klucze, Polska. Numer Regon 272676979)/Торгівельна фірма «Ольмар» ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 61 757,32 Євро. боргу (еквівалент, згідно офіційного курсу НБУ становить 994 292,00 грн.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марком" (81100, Львівська обл., м. Пустомити, вул. Шевченка, 181. Ідентифікаційний код 31730195) на користь Firma Handlowa "OLMAR" Andrzej Brzezinski (Ryczowek, ul. Polna 5, 32-310 Klucze, Polska. Numer Regon 272676979)/Торгівельна фірма «Ольмар» ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 19 886,00 грн. судового збору.

4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.08.2014 р.

Суддя Ділай У.І.