Рішення

від 12.08.2014 по справі 914/2260/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2014 р. Справа № 914/2260/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Лосик Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.О.М.Б.», м. Дрогобич

до відповідача: Приватного підприємства «ТОП-СІТІ»», м. Львів

про: стягнення 104 800,00 грн.

Представники:

Від позивача: Вошик В.Б. - представник (Довіреність б/н від 05.01.2014 р.).

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.О.М.Б.», м. Дрогобичдо відповідача - Приватного підприємства «ТОП-СІТІ»», м. Львів про стягнення 104 800,00 грн.

Ухвалою суду від 27.06.2014 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.07.2014 р. З підстав, викладених в ухвалах суду від 15.07.2014 р. та 01.08.2014 р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд про задоволення позову.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду спору, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 79014 0902739 6 від 02.07.2014 р..

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

Як слідує із змісту позовної заяви, у січні 2014 року сторонами у справі в усному порядку досягнуто домовленості щодо купівлі-продажу піску та щебеню фракції 20Х40.

17.01.2014 р. на електронну адресу позивача надійшов Рахунок-фактура № 000001 на суму 104 800,00 грн. із терміном оплати 2 дні.

На підставі вищезазначеного рахунку фактури, позивачем 22.01.2014 р. та 31.01.2014 р. було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в загальній сумі 104 800,00 грн. Факт сплати коштів підтверджується платіжними дорученнями № 1461 від 22.01.2014 р. на суму 67 400,00 грн. та № 1504 від 31.01.2014 р. на суму 37 400,00 грн.

Проте, як стверджує позивач, обумовленого домовленістю товару ПП «ТОП-СІТІ»» позивачу не поставило. На адресу позивача відповідачем було надіслано лише податкові накладні № 2 від 22.01.2014 р., № 3 від 22.01.2014 р. та № 4 від 31.01.2014 р.

15.05.2014 р. позивач надіслав на адресу відповідача Претензію № 12/03/14 від 12.03.2014 р., відповідно до якої вимагав протягом 7 днів з моменту її отримання повернути грошову суму в розмірі 104 800,00 грн.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно положень ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Як встановлено судом, сторони у справі в усному порядку обумовили купівлю-продаж піску та щебеню фракції 20Х40. Кількість, ціна та загальна вартість товару, який був предметом досягнутої домовленості були зазначені відповідачем у Рахунку-фактурі № 000001 від 17.01.2014р., що був надісланий позивачу електронною поштою.

Згідно визначення, наведеного у ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положення ст. 693 ЦК України передбачають, що у разі, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається із Рахунку-фактури № 000001 від 17.01.2014 р. даний рахунок дійсний до оплати протягом двох днів.

Суд встановив, що вказану у Рахунку-фактурі № 000001 від 17.01.2014 р. вартість товару в сумі 104 800,00 грн. позивач сплатив у повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення № 1461 від 22.01.2014 р. на суму 67 400,00 грн. та № 1504 від 31.01.2014 р. на суму 37 400,00 грн.

У відповідності до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За змістом ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що 15.05.2014 р. позивач надіслав на адресу відповідача Претензію № 12/03/14 від 12.03.2014 р., в якій вказав на порушення останнім зобов'язань щодо поставки оплаченого позивачем товару та вимагав протягом 7 днів з моменту отримання претензії повернути грошову суму в розмірі 104 800,00 грн.

Частиною другою ст. 693 ЦК України визначено, що у випадку, коли продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Із врахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач викладених у позовній заяві доводів позивача не спростував, доказів належного виконання зобов'язань щодо поставки оплаченого позивачем товару чи повернення сплачених коштів суду не надав.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 655, 663, 693 ЦК України, ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ТОП-СІТІ»» (79017, м. Львів, вул. Водогінна, 2, офіс 607. Ідентифікаційний код 34605657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.О.М.Б.» (82100. Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 7/1, офіс 19. Ідентифікаційний код 35528830) 104 800,00 грн. боргу та 2 096.00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.08.2014 р.

Суддя Ділай У.І.