Рішення

від 05.08.2014 по справі 924/824/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2014 р.Справа № 924/824/14

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Музика М.В. при секретарі судового засідання Малінковському Г.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська енергосервісна компанія", м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області

про стягнення 44 964,36 грн., з яких 19 985,74 грн.-пені, 20 055,57 грн.-7% штрафу, 827,89 грн.- інфляційних, 4 095,17 грн. - 3% річних,

Представники сторін:

від позивача: Демчук О.В. - за довіреністю №14-94 від 18.04.2014р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 44 964,36 грн. заборгованості, з яких 19 985,74 грн.-пені, 20 055,57 грн.-7% штрафу, 827,89 грн.- інфляційних нарахувань, 4 095,17 грн.- 3% річних. Позивач вказує, що згідно із п.6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином. Так, ухвала суду про відкладення розгляду справи від 26.07.2014 р. відправлена на адресу відповідача - Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 25А вручена відповідачу 01.07.2014 р. (повідомлення про вручення поштового відправлення № 3900508458248). Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.08.2014 р. № 19102152 станом на 01.07.2014 р. відповідач - ТОВ "Подільська енергосервісна компанія" зареєстрований за адресою: Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 25А.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими прочас і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву просить суд застосувати терміни позовної давності до вимог позивача щодо пені та штрафу та прийняти рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу.

Позивач вказує, що на момент подачі позову відповідач (22.07.2013р.) в повному обсязі сплатив суму основного боргу, однак розрахунки за поставлений природний газ проводились невчасно.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі не виконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору він у безпосередньому порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості, також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків суми простроченого платежу.

Згідно поданого в матеріали справи розрахунку, розмір пені складає 19260,41 грн.

Частина 2 ст.625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо оплати отриманого природного газу, тому він зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, розмір яких складає 827,89 грн.- інфляційних, 4 095,17 грн. - 3% річних, згідно поданого розрахунку.

За таких обставин, позивач просить про задоволення позову.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ як юридична особа зареєстроване 02.06.1998 р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №303696 серія А01, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно довідки статистики №236500 серія АБ від 25.11.2010 р.

22.08.2012р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", м. Київ (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Подільська енергосервісна компанія", м.Кам'янець-Подільський (покупець) укладено договір №12/822-БО-34 на купівлю-продаж природного газу (надалі - договір).

Відповідно до 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», а полкупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього Договору. Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, (далі - споживачам Покупця).

Продавець передає покупцеві з 01 серпня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ обсягом до 270 тис. куб. м., у тому числі по ях кварталів (тис. куб м) (п.п.1,2, 2.1 договору).

Згідно п. 3.4 договору передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцю підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ. Ціна за 1000 куб. м газу становить 3 509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%, податок на додану вартість за ставкою - 20%.

Відповідно до п. 5.5. даного договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних ставок газу.

Розділом 6 даного договору визначено порядок та умови проведення розрахунків.

Пунктами 6.1., 6.2 визначено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної плати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. При невиконанні покупцем вимог, передбачених у п.6.1 цього договору, продавець має право обмежити передачу газу покупцеві або припинити передачу газу до повного погашення заборгованості за переданий газ по цьому договору. (п.п.6.1, 6.2 договору).

Згідно п.п.7.1, 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати доставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплаченнх обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

На виконання умов договору №12/822-БО-34 позивач поставив протягом жовтня-грудня 2012 року, а Відповідач прийняв природний газ в обсязі 163,941 тис. куб. м. на загальну суму 764 249,67 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу: від 31.10.2012р. за жовтень 2012р. на суму 29 816,47 грн.; від 30.11.2012р. за листопад 2012р. на суму 247 925,10 грн.; від 31.12.2012р. за грудень 2012р. па суму 486 508,10 грн.

Вказані акти приймання-передачі природного газу належним чином підписані, скріплені печатками підприємств.

Оскільки відповідач вчасно не проводив розрахунки за отриманий природний газ, позивачем проведено нарахування 19 985,74 грн.-пені, 20 055,57 грн.-7% штрафу, 827,89 грн.- інфляційних, 4 095,17 грн. - 3% річних відповідно до поданих розрахунків.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 19 985,74 грн.-пені, 20 055,57 грн.-7% штрафу, 827,89 грн.- інфляційних, 4 095,17 грн. - 3% річних в примусовому порядку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності суд враховує наступне:

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір на купівлю-продаж природного газу від 22.08.2012р. №12/822-БО-34 який за правовою природою є договором поставки.

Згідно зі ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів , договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із п.10 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Держкомнафтогазу від 01.11.1994р. за №355, розрахунки за газ здійснюються за цінами та в порядку, передбаченому договорами, які укладаються між газопостачальною і газозбутовою організаціями та споживачами, а також між газозбутовими організаціями та споживачами. Термін оплати, порядок нарахування оплати і перевірки правильності нарахування обумовлюється договором між сторонами.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору від 22.08.2012р. №12/822-БО-34 відповідач проводив оплати на загальну суму 764249,67 грн., проте допустив прострочення, внаслідок чого позивачем нараховано 19 985,74 грн.-пені, 20 055,57 грн.-7% штрафу, 827,89 грн.- інфляційних, 4 095,17 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст.199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст.546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг)

Згідно п.п.7.2 договору передбачено неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Суд вважає правомірною вимогу позивача про стягнення із відповідача 19 260,41 грн. пені.

Також позивачем заявлено до стягнення 7 % штрафу за прострочення платежу понад 30 днів в розмірі 20 055,57 грн.

В п. 7. 2 договору сторони передбачили, що відповідач у разі прострочення зобов'язань по оплаті природного газу понад 30 днів зобов'язується додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Позивачем правомірно заявлено до стягнення 7 % штрафу за прострочення платежу понад 30 днів в розмірі 20 055,57грн. із суми заборгованості в розмірі 286508,10грн.

Посилання відповідача на сплив позовної давності відхиляються судом, оскільки сторони у п. 9.3 договору погодили строк позовної давності для звернення до суду, у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань тривалістю у 5 років.

За правилами ч. 1 ст. 259 ЦК України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом як загальну, так і спеціальну позовну давність.

Умова про збільшення позовної давності може бути вміщена як в укладеному сторонами договорі купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і в окремому документі або в листах, телеграмах, телефонограмах та інших документах, якими обмінювалися сторони і які повинні однозначно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності (п. 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

З огляду на зазначене, судом не беруться до уваги доводи відповідача про те, що позивачем при нарахуванні заявлених до стягнення штрафних санкцій пропущено строк позовної давності, який згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України складає один рік.

Щодо позовної вимоги про стягнення із відповідача 3 % річних в сумі 4 095,17 грн. судом до уваги приймається наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Дане підтверджується правовою позицією, яка викладена у Постанові Верховного Суду України від 15.11.2010р. №4/720.

Аналізуючи поданий позивачем розрахунок 3% річних в сумі 4095,17 грн., судом самостійно проведено нарахування 3% річних, суд вважає правомірною вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4095,17 грн.

Щодо стягнення з відповідача 827,89 грн. інфляційних витрат суд вважає, що вказана позовна вимога є обгрунтованою, арифметичні розрахунки є вірними.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська енергосервісна компанія", м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області про стягнення 44 964,36 грн., з яких 19 985,74 грн.-пені, 20 055,57 грн.-7% штрафу, 827,89 грн.- інфляційних, 4 095,17 грн. - 3% річних, задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська енергосервісна компанія", (м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області, вул. Князів Коріатовичів, буд. 25А, код 35805075) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) 19 985,74 грн. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень, 74коп) -пені, 20 055,57 (двадцять тисяч п'ятдесят п'ять гривень, 57коп) грн.-7% штрафу, 827,89 грн. (вісімсот двадцять сім гривень, 89коп.)- інфляційних, 4 095,17 грн.(чотири тисячі дев'яносто п'ять гривень, 17коп.) - 3% річних, 1827грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) витрат по оплаті судового збору.

Повне рішення складено 11.08.2014р .

Суддя М.В.Музика

Віддрук: у 2 прим: 1 - до справи, 2 - відповідачу - ТОВ "Подільська енергосервісна компанія" (м. Київ, вул. Артема, 21)