Рішення

від 11.08.2014 по справі 910/14099/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14099/14 11.08.14

Суддя Отрош І.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтергал-Буд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтрансінвест-Груп НТС»

про стягнення 164 479, 77 грн.

Представники:

від позивача Скрипник С.В.- представник за довіреністю № б/н від 25.07.2014

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.07.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Інтергал-Буд" з вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "БудтрансІнвестТ-ГРУП НТС" про стягнення 164479 грн 77 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання по усуненню недоліків за підписаним сторонами Дефектним актом від 30.05.2014 р., складеним у зв'язку з виконанням Договору підряду № ДБ120913 від 12.09.2013 р., внаслідок чого позивач нарахував пеню за прострочення виконання зобов'язання з усунення зазначених у Дефектному акті дефектів у розмірі 164 479, 77 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 порушено провадження у справі № 910/14099/14 та розгляд справи призначено до розгляду на 30.07.2014.

24.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

29.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2014 розгляд справи відкладено на 11.08.2014, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконання останнім вимог суду.

11.08.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання 11.08.2014 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19004548, що підтверджується наявною в матеріалах справи інформацією з офіційного веб сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku про відстеження рекомендованого поштового відправлення за № 0103027338104 та списком згрупованих поштових рекомендованих з повідомленням відправлень від 04.08.2014.

У судове засідання 11.08.2014 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 11.08.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12.09.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтергал-Буд» (генеральний підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будтрансінвест-Груп НТС» (підрядник, відповідач) укладено договір підряду № ДБ120913 від 12.09.2013 р. (далі - Договір).

Відповідно до умов даного Договору, зокрема, п. 2.1. за Договором підрядник зобов'язується виконати наступні роботи на Об'єкті (будівництво житлово-торгівельного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземно-наземним паркінгом на вул. Петра Дегтяренка 1 у Оболонському районі м. Києва (ІІ-га черга будівництва, ІІ-ий пусковий комплекс), дитячий дошкільний заклад): на свій ризик власними та (або) залученими силами та засобами у відповідності до Проектної документації, умов цього Договору, чинних будівельних норм і правил, в обумовлений Договором строк виконати виконання комплексу робіт з вертикального планування та благоустрою території, а саме: влаштування асфальтобетонного покриття з встановленням бортового каменю та проребрику, комплекс робіт з улаштування газонів, на об'єкті, передати генеральному підряднику закінчені роботи та виконавчу документацію, акти прихованих робіт.

За змістом п. 2.1.2. Договору, до складу робіт входить: будівельно-монтажні роботи з виконання комплексу влаштування асфальтобетонного покриття з встановленням бортового каменю та проребрику, та комплекс робіт з улаштування газонів, що передбачені Проектною документацією, інші роботи, прямо не вказані в Договорі, але такі, що є необхідними для виконання робіт відповідно до будівельних норм (п. 2.1.2.1.); ліквідація недоробок і дефектів, що виникли з вини підрядника та (або) залучених до виконання робіт субпідрядних організацій і виявлені в ході приймання результатів робіт або протягом гарантійного терміну (п. 2.1.2.2.).

Згідно з п. 4.1. Договору, договірна ціна робіт, що виконуються за даним Договором, складається з вартості окремих видів робіт, які визначені на підставі твердого кошторису № 1 - Додаток № 1 , твердого кошторису № 2 - Додаток № 2, які є невід'ємними частинами Договору та окремо від нього не розглядаються.

При цьому, відповідно до Додаткового договору № 1 від 16.09.2013 р. до Договору підряду № ДБ120913 від 12.09.2013 р. загальна ціна Договору з урахуванням Додаткового договору № 1 становить 1 096 531, 81 грн. з ПДВ.

Пунктом 6.1.1. Договору передбачено, що після виконання робіт, не пізніше 25 числа звітного місця підрядник готує два примірники Акту здачі-приймання виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, підписує їх та скріплює своєю печаткою, і надсилає їх генеральному підряднику, разом з документами, визначеними в п. 6.1.6. Договору (два примірники Акту здачі-приймання виконаних робіт, виконавчої документації, в тому числі Акти прихованих робіт,сертифікатів відповідності на використані матеріали).

За змістом п.п. 10.2., 10.6., 10.7. Договору, гарантійний термін на виконані роботи становить 24 місяці з дня підписання останнього Акту здачі-приймання виконаних робіт. Якщо протягом гарантійного терміну будуть виявлені недоліки (дефекти), то підрядник зобов'язаний усунути їх за власний рахунок. Для участі в складанні дефектного акту, погодження порядку та термінів усунення недоліків (дефектів), підрядник направляє свого представника не пізніше 2 робочих днів з дати отримання письмового повідомлення генерального підрядника. У випадку неприбуття представника підрядника або відмови підписати Акт, у ньому робиться помітка про це, та Акт підписується генеральним підрядником із залученням незалежних експертів, після чого дефектний акт надсилається підряднику. Підрядник за свій рахунок повинен терміново усунути недоробки або неякісно виконані роботи, що були виявлені протягом гарантійного терміну, але не пізніше як протягом 15 календарних днів з моменту отримання підписаного генеральним підрядником дефектного акту (рекламації).

Крім того у п. 11.3. Договору сторони погодили, що за несвоєчасне виконання підрядником своїх зобов'язань по усуненню дефектів під час гарантійного терміну останній виплачує генпідряднику неустойку у розмірі 1% від вартості договірної ціни з ПДВ, зазначеної п. 4.2. Договору, за кожен день прострочення.

При цьому, згідно з п. 11.10 Договору, сторони погодили, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України штрафні санкції за прострочку виконання зобов'язань за Договором нараховуються за весь час прострочення.

30.05.2014 р. комісією уповноважених представників від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ІНТЕРГАЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтергал-Буд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтрансінвест-Груп НТС» складено Дефектний акт стосовно об'єкту: «комплекс будівель житлового, торговельного та офісного призначення з паркінгом на вул. Петра Дегтяренка, ж.б 1 у Оболонському районі м. Києва. Дитячий дошкільний заклад» із вказівкою на такі дефекти: руйнування та просідання асфальтобетонного покриття тротуарної частини та відмостки будівлі дитячого садочку; шар гранітного відсіву дитячих майданчиків має локальні пошкодження, з прогляданням підготовчої щебеневої основи, та має фактичну недостатню товщину по всій площині до 30 мм.; використана щебенева основа має збільшену фракцію 20-40 мм. замість проектної 10-20 мм.; асфальтобетонне покриття тротуарів та майданчиків після зимового періоду має розшарування та висипання верхнього шару покриття.

При цьому, вказаний Дефектний акт від 30.05.2014 р. підписаний всіма представниками складу комісії, в тому числі і директором позивача (Галясом О.М.) та директором відповідача (Журкіним А.Ф.).

Крім того, із наданого позивачем Дефектного акту від 30.05.2014 р. також вбачається, що, не погоджуючись із Дефектним актом, представник (директор) юридичної особи відповідача під проставленим 30.05.2014 р. власним підписом зазначив свої заперечення з приводу кожного з пунктів-найменувань дефектів при виконанні робіт за Договором.

Матеріалами справи також підтверджується часткова сплата позивачем на користь відповідача коштів на виконання Договору у розмірі 530 000, 00 грн. (платіжні доручення № 1333 від 20.09.2013 р. на суму 500 000. 00 грн. та № 1969 від 18.10.2013 на суму 30 000, 00 грн. ).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Отже, внаслідок укладення договору підряду № ДБ120913 від 12.09.2013 р. між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

В процесі розгляду справи судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором в частині усунення недоліків відповідно до Дефектного акту від 30.05.2014 р. відповідач не виконав, жодних доказів на підтвердження здійснення виконання таких робіт суду не надано.

З огляду на те, що Дефектний акт від 30.05.2014 р. складений відповідно до вимог п. 10.6 Договору в межах гарантійного терміну та підписаний уповноваженими представниками комісії, в тому числі і директором відповідача, враховуючи, що за змістом п. 10.7. Договору, підрядник зобов'язаний усунути недоліки, що були виявлені протягом гарантійного терміну, не пізніше, ніж через 15 календарних днів з дня отримання підписаного генеральним підрядником дефектного акту (рекламації), то останнім днем виконання зобов'язання з усунення недоліків за підписаним 30.05.2014 р. Дефектним актом є 14.06.2014 р.

За таких обставин, оскільки відповідачем не усунуто допущені при виконанні Договору дефекти за Дефектним актом від 30.05.2014 р. в термін по 14.06.2014 р., то першим днем прострочення виконання вказаного зобов'язання є 15.06.2014 р., а тому факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов Договору судом встановлено.

За змістом п. 11.3. Договору, за несвоєчасне виконання підрядником своїх зобов'язань по усуненню дефектів під час гарантійного терміну останній виплачує генпідряднику неустойку у розмірі 1% від вартості договірної ціни з ПДВ, зазначеної п. 4.2. Договору, за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Ч. 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Суд звертає увагу, що названі норми статті 231 ГК України не визначають, який саме характер (грошовий чи не грошовий) носить зобов'язання, строки виконання якого порушені.

Таким чином підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, що визначене ст. 610 ЦК України, відповідно до якої таким порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Така позиція суду зокрема відповідає висновкам Вищого господарського суду України, викладеним у постанові № 15/288-08 від 27.01.2009 р.

За таких обставин, з огляду на встановлений судом факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання з усунення недоліків за Дефектним актом від 30.05.2014 р., то таке прострочення є підставою для стягнення пені, передбаченої п.п. 11.3. Договору.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Однак п. 11.10 Договору сторони погодили, що штрафні санкції за прострочку виконання зобов'язань за Договором нараховуються за весь час прострочення.

Згідно з розрахунком позивача сума пені становить 164 479, 77 грн. та обчислюється за період з 16.06.2014 р. по 30.06.2014 р. відносно договірної ціни (1 096 531, 81 грн.). Контррозрахунку суми пені суду не надано.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд зазначає, що заявлена сума відповідає наявним у матеріалах справи доказам та вимогам зазначеного вище законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 164 479, 77 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо зауважень директора юридичної особи відповідача, викладених в Дефектному акті від 30.05.2014 р., суд приходить до висновку, що вони жодним чином не спростовують наявність об'єктивно існуючих зазначених в такому акті недоліків виконаних робіт, а фактично лише пояснюють їх.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтрансінвест-Груп НТС» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 18, ідентифікаційний код 38698394) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтергал-Буд» (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса 28-Б, ідентифікаційний код 34692645) 164 479 (сто шістдесят чотири тисячі чотириста сімдесят дев'ять) грн. 77 коп. пені та 3 289 (три тисячі двісті вісімдесят дев'ять) грн. 60 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено 15.08.2014

Суддя І.М. Отрош