Постанова

від 13.08.2014 по справі 820/13611/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 серпня 2014 р. № 820/13611/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайворонського В.С.,

представників сторін:

позивача - Горбунової О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом прокуратури Орджонікідзевського району міста Харкова, за участі прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватної фірми "Байрам" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Прокуратура Орджонікідзевського району міста Харкова, за участі прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватної фірми "Байрам", в якому просить суд: стягнути з приватної фірми "Байрам" (ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 14064251), 61037, м. Харків, проспект Московський, 275-Д) на користь держави в особі Фонду соціального захисту інвалідів заборгованість за несплаченими відповідачем адміністративно-господарськими санкціями у сумі 6290 грн., пені за прострочення термінів сплати у розмірі 808,92 грн., а всього - на загальну суму 7098,92 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (на далі -Закон) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Згідно звіту відповідача за 2012 рік середньооблікова кількість штатних працівників у 2012 році становила 10 особи, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" 1 особа. Відповідач за не зайняті робочі місця інвалідами повинен був сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 6290,00 грн.

Представник прокуратури Орджонікідзевського району міста Харкова в судовому засіданні вимоги та доводи адміністративного позову підтримав в повному обсязі, просив суд ухвалити рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, в судове засідання не прибув, надав суду заяву про розгляд справи за відсутністю уповноваженого представника приватної фірми "Байрам".

Вислухавши пояснення представника позивача прокуратури Орджонікідзевського району м. Харкова, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-XII від 21.03.1991 року, встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Частиною 3 ст.20 вищевказаного Закону визначено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ст. 18 Закону України №875-XII від 21.03.1991 року забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Так, відповідно до статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом державного комітету статистики №420 від 19.12.05 року затверджена форма статистичної звітності №3-ПН "Звіт про наявність вакансій", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості (в редакції чинній до 31.05.2013 року).

Судовим розглядом встановлено, що прокуратурою Орджонікідзевського району м. Харкова на підставі інформації Фонду соціального захисту інвалідів у Харківській області було проведено перевірку ПФ "Байрам", за результатами якої складено доповідну записку, в якій зазначено, що відповідач не зареєстрований у Фонді соціального захисту інвалідів, відповідно не надавав звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів, як наслідок не виконав нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Останнім днем сплати адміністративно-господарських санкцій було 1 квітня 2013 року, оскільки сума санкцій сплачена не була, було нараховано пеню за прострочення термінів сплати на 428 днів у розмірі 808,92 грн. Отже, загальна сума заборгованості складає 7098,92 грн. (а.с. 41-42).

Як з'ясовано судом, відповідачем 13.06.2014 року було подано до позивача "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2012 рік форми 10-ПІ (а.с. 11), в якому зазначив, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу приватної фірми "Байрам" у 2012 році становила 10 осіб, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених, відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" 1 особа.

З листа Харківського міського центру зайнятості від 16.07.2014року встановлено, що на протязі 2012 року звітів за формою 3-ПН з вакансіями для інвалідів приватна фірма "Байрам" не надавала (а.с. 48).

Також, судом зі звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік від 13.06.2014 року встановлено, що відповідач самостійно визначив собі адміністративно - господарські санкції за не працевлаштування інвалідів в розмірі 6290,00 грн., тим самим визнав свою провину у не додержані норм ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Суд, вважає, що саме з вини відповідача, який своєчасно не створив робочі місця передбачені нормами чинного законодавства для працевлаштування інвалідів, а також не повідомив, шляхом подачі звітів по формі №3-ПН кожного місяця, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про наявність вакансій для осіб з обмеженими фізичними можливостями, інваліди не були направлені до ПФ "Байрам" для працевлаштування у 2012 році.

Згідно ч.1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч.1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи те, що кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що відповідач не надав до суду доказів, які спростовують вимоги адміністративного позову.

За таких обставин, суд знаходить позов щодо стягнення з відповідача адміністративно - господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2012 році в сумі 7098,92 грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокуратури Орджонікідзевського району міста Харкова, за участі прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватної фірми "Байрам" про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з приватної фірми "Байрам" код за ЄДРПОУ 14064251, 61037, м. Харків, прос. Московський, 275-Д) на користь держави в особі фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 1-й під., буд. 5) заборгованість за несплаченими адміністративно-господарськими санкціями у сумі 6290 грн., пені за прострочення термінів сплати у розмірі 808,92 грн., а всього: 7098,92 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 15 серпня 2014 року.

Суддя М.О. Лук`яненко