Постанова

від 12.08.2014 по справі 824/2030/14-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 р. м. Чернівці Справа №824/2030/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Григораша В.О.;

секретаря судового засідання - Сопко В.Ю.;

за участю:

представника позивача - Столярко В.В.;

представника відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Русь" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області (позивач) просить стягнути з СТОВ "Агрофірма Русь" (відповідач) заборгованість по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій призначених на підставі п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за 2013рік та січень-квітень 2014 року в сумі 16250,52 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що заборгованість відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за 2013 рік та січень-квітень 2014 року становить 16250,52 грн, яка не була сплачена відповідачем добровільно, у зв'язку з чим порушені вимоги Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідач, не погоджуючись із позовними вимогами, надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що гр. ОСОБА_2 працював і набував пільговий стаж не в СТОВ "Агрофірма Русь", а в КСП "Росія", яке було в 2000 році реорганізовано в СТОВ "Агрофірма Русь". Відповідач вважає, що не зобов'язаний покривати витрати по пільгових пенсіях, оскільки такі зобов'язання не передбачені передаточним балансом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку представника не забезпечив, причину неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання. Клопотання або заяви відповідач до суду не подавав.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований як юридична особа, за адресою с. Білоусівка, Сокирянський район, Чернівецька область (а.с.10-13). Відповідач взятий на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області з 17.02.2000 року за реєстраційним номером 2409040078 (а.с.15).

Відповідно до п. 1.3. Статуту СТОВ "Агрофірма Русь", затвердженого протоколом №1-14 від 13.06.2014 року, воно являється правонаступником КСП "Росія" по майнових правах і зобов'язаннях, визначених передаточним балансом" (а.с.59-70).

Як встановлено з матеріалів справи у відповідача працював найманий працівник ОСОБА_2, який має всі необхідні підстави для призначення йому пільгової пенсії відповідно до пункту "в" ч. 1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та якому, відповідно, призначено пенсію на пільгових умовах.

Судом досліджені копії протоколу про призначення пільгової пенсії з розрахунком стажу, довідок в яких зазначено вид пенсії та отриманий стаж на займаних посадах, копію трудової книжки та довіду про характер виконуваної роботи, які підтверджують право вказаного найманого працівника на пільгову пенсію відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.26-35).

На адресу відповідача були надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п.п."б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2014 року, з лютого 2014 року, з березня 2014 року, з квітня 2014 року (а.с.17-20). Проте, всупереч пп.6.4 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за січень-грудень 2013 року відповідачу надіслані не були. На вказане порушення суд відреагував окремою ухвалою від 12.08.2014 року.

Заборгованість підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с.8) та карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 (а.с.107-108), відповідно до яких за відповідачем обліковується заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах за 2013 рік та за січень-квітень 2014 року в сумі 16250,52 грн.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про обов'язкове державне пенсійне страхування (Закон №1058-ІV).

Порядок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.04р. №64/8663 (Інструкція).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зазначеним у ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.п. 6.4 п. 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно із пунктом 6.1. Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058, сплачуються одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Твердження відповідача про те, що гр. ОСОБА_2 працював і набував пільговий стаж не в СТОВ "Агрофірма Русь", а в КСП "Росія", яке було в 2000 році реорганізовано в СТОВ "Агрофірма Русь", спростовуються наступними доводами.

Відповідно п. 1.3. Статуту СТОВ "Агрофірма Русь" воно являється правонаступником КСП "Росія" по майнових правах і зобов'язаннях, визначених передаточним балансом.

Згідно ч. 1 ст. 59 Господарського кодексу України, припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду. Відповідно до ч. 4 ст. 59 Господарського кодексу України, у разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

Таким чином, до відповідача в даних правовідносинах перейшли всі права і обов'язки, в тому числі і ті, які відображені в передаточному балансі, який складено 29.06.2000 року, а тому заперечення відповідача не спростовують факту наявності заборгованості за СТОВ "Агрофірма Русь".

На день розгляду справи, заборгованість відповідачем за 2013 рік та січень-квітень 2014 року не погашена та складає 16250,52 грн. Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості або ж спростовували доводи позивача, суду не подано.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Cтягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Русь" (с. Білоусівка, Сокирянський район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 30769389) на користь Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області заборгованість по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій призначених на підставі п.п. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за 2013рік та січень-квітень 2014 року в сумі 16250 (шістнадцять тисяч двісті п'ятдесят) грн 52 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.О. Григораш

Повний текст постанови складено 18.08.2014 року (17.08.2014 року - вихідний день).