Рішення

від 13.08.2014 по справі 918/928/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2014 р. Справа № 918/928/14

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г. розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь"

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аль-Ануар"

до відповідача 2: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення компенсації за порушення авторських прав в сумі 24 360 грн. 00 коп.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Трачук Ю.М. за довіреністю б/н від 1 січня 2014 року;

Калініченко Н.А. за довіреністю б/н від 1 січня 2014 року;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (надалі - ТОВ "Маша і Мєдвєдь") звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аль-Ануар" (надалі - ТОВ "Аль-Ануар") та відповідача 2: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1.) про стягнення компенсації за порушення авторських прав в сумі 79 170 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 18 червня 2014 року порушено провадження у справі № 918/928/14, розгляд якої призначено на 1 липня 2014 року.

1 липня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник позивача подав заяву про зміну предмету позову, в якій просить суд стягнути з ТОВ "Аль-Ануар" компенсацію за порушення майнових авторських прав (виготовлення однієї упаковки кукурудзяних паличок, з неправомірним використанням частини (фрагмента) аудіовізуального твору "Маша і Мєдвєдь" серії "Ловись, рыбка!) у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що складає 12 180 грн. 00 коп. та з ФОП ОСОБА_1 компенсацію за порушення майнових авторських прав (публічний показ та розповсюдження 4 червня 2014 року однієї упаковки кукурудзяних паличок, виготовленої з неправомірним використанням частини (фрагмента) аудіовізуального твору "Маша і Мєдвєдь" серії "Ловись, рыбка!) у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що складає 12 180 грн. 00 коп.

Відповідно до абзацу 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до пункту 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Оскільки, заява про зміну предмету позову подана позивачем до початку розгляду справи по суті, відповідає вищезазначеним приписам законодавства, тому була прийнята судом до розгляду і задоволена, відтак має місце нова ціна позову - 24 360 грн. 00 коп.

1 липня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник відповідача 2 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами порушення його авторських прав відповідачами, а саме факт використання об`єктів даних прав відповідачами, а отже, просить суд відмовити ТОВ "Маша і Мєдвєдь" у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 1 липня 2014 року розгляд справи відкладено на 14 липня 2014 року.

10 липня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи речового доказу - упаковку паличок "Маша та Ведмідь".

10 липня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до якого останній зазначив, що ТОВ "Аль-Ануар" направило листа позивачу з пропозицією врегулювати спір у позасудовому порядку.

Ухвалою суду від 14 липня 2014 року розгляд справи відкладено на 13 серпня 2014 року.

12 серпня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача 1 надійшло повідомлення, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.

13 серпня 2014 року у судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві і наполягали на їх задоволенні.

Відповідачі явку повноважних представників у судове засідання призначене на 13 серпня 2014 року не забезпечили, хоча про дату, місце та час засідання були належним чином повідомлені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

4 червня 2014 року у приміщенні під назвою "Ера", що знаходиться за адресою: місто Рівне, вулиця Відінська, 48, було здійснено продаж конрафактного товару - Кукурудзяні палички з сюрпризом Маша і Ведмідь у кількості 1 штука, на упаковці паличок містяться наступні відомості про виробника товару: ТОВ "Аль-Ануар", 31364, Україна, Хмельницька область, Хмельницький район, село Карпівці, вулиця Зої Космодем`янської, 24; ДСТУ 2903:2005 Україна. Ціна за одиницю товару становить 4 грн. 00 коп.

На підтвердження факту продажу контрафактного товару позивач надав фіскальний чек ІД 200875 ** VAN 000052982** від 4 червня 2014 року та чек № 315 від 4 червня 2014 року. На фіскальному чеку міститься наступна інформація: Супермаркет "Ера", Рівне, вул. Відінська, 48.

Придбаний товар містить фрагмент з серії "Ловись Рыбка" аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь".

Як вбачається з матеріалів справи, 8 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анимаккорд" (надалі - Правовласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маша и Мєдвєдь" (надалі - Набувач) було укладено договір № 010601-МиМ (а.с. 16-19) про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (серіал "Маша и Медведь"), відповідно до якого Правовласник у порядку, передбаченим дійсним Договором, передає Набувачу виключне право на аудіовізуальний твір - серіал "Маша и Медведь", який володіє статусом "національного фільму", (надалі - аудіовізуальний твір), а Набувач зобов'язується оплатити Правовласнику обумовлену Договором винагороду. Передачі належить виключне право на наступні серії аудіовізуального твору:

1. "Раз, два, три! Ёлочка гори!"

2. "Первая встреча"

3. "До весны не будить!"

4. "Весна пришла!"

5. "Ловись рыбка!"

6. "Следы невидимых зверей!"

7. "С волками жить...!"

8. "Позвони мне, позвони!" (пункт 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору, основні ідентифікуючі характеристики серій аудіовізуального твору, виключне право на які належить передачі у відповідності із даним Договором, - наведені в Додатку № 1, що є невід'ємною частиною даного Договору. Правовласник гарантує наявність у переданого у відповідності з даним Договором аудіовізуального твору характеристик, вказаних у Додатку № 1. До даного Договору також додається екземпляр кожної із серій аудіовізуального твору у вигляді файлу на матеріальному носії (СD/DVD).

Відповідно до пункту 1.3. Договору Правовласник гарантує, що є володарем виключного права на аудіовізуальний твір. Виключне право на аудіовізуальний твір передається Правовласником Набувачу в повному обсязі для використання його будь-яким способом і в будь-якій формі (пункт 1.4 Договору).

Пунктом 1.5. Договору встановлено, що виключне право на аудіовізуальний твір переходить від Правовласника до Набувача в момент підписання Сторонами Договору.

Пунктом 2 Додатку № 1 до Договору від 8 червня 2010 року № 010601-МиМ передбачено, що одночасно з переданням права на аудіовізуальний твір правовласник передає набувачу у повному обсязі виключні права на усі юридично значимі охоронювані елементи аудіовізуального твору (зокрема, але, не обмежуючись, назвою аудіовізуального твору і його окремих серій, графічним зображенням, намальованими зображеннями персонажів аудіовізуального твору, їх іменами, текстом), незалежно від того поіменовані чи ні вказані елементи безпосередньо у додатках до договору.

Вищезазначений Договір підписаний генеральним директором ТОВ Студії "Анимаккорд" та генеральним директором ТОВ "Маша и Медведь" і скріплений відтисками печаток сторін.

Статтею 204 ЦК України презумується правомірність правочину.

На час розгляду справи доказів недійсності чи розірвання договору № 010601-МиМ від 8 червня 2010 року, зокрема відповідних судових рішень з цього приводу, господарському суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 433 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), пунктів 7, 8 частини першої статті 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать художні твори та відеограми. Об'єктами авторського права є твори, зокрема аудіовізуальні твори та твори живопису (образотворчого мистецтва).

Суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору. (частина перша статті 421 ЦК України)

Відповідно до статті 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 435 ЦК України встановлено, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Згідно статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору, а також виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів; здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер.

Отже, судом встановлено, що Договір № 010601-МиМ про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір від 8 червня 2010 року укладено щодо відчуження прав на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал "Маша і Мєдвєдь" та всі його складові (самостійні) частини. Право інтелектуальної власності, яке охороняється в усіх країнах-учасницях Бернської конвенції про охорону прав на літературні та художні твори від 1886 року (Паризького акта від 1971 року зі змінами від 1979 року), були набуті на території Російської Федерації, за законодавством цієї країни. Тому згідно статтей 35, 33 Закону України "Про міжнародне приватне право", дійсність, тлумачення правочину предметом якого є право інтелектуальної власності визначаються правом держави, що застосовується до змісту правочину. Відтак, дійсність Договору, його тлумачення і наслідки, а також права ТОВ "Маша і Мєдвєдь" на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал "Маша і Мєдвєдь" з усіма його складовими (самостійними) частинами.

Відтак, з усього зазначеного вище вбачається, що ТОВ "Маша і Медвєдь" - є власником виключних прав на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал "Маша и Медведь".

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

Матеріали справи містять докази того, що позивачем був придбаний контрафактний товар (палички кукурудзяні) у магизині відповідача 2, що підтверджується, зокрема фіскальним чеком ІД 200875 ** VAN 000052982** від 4 червня 2014 року та чеком № 315 від 4 червня 2014 року, також позивачем долучено до матеріалів справи диск з записом відео фіксації факту продажу контрафактного товару (а.с. 86) та не заперечюється і самим відповідачем.

Як вбачається з етикетки паличок кукурудзяних, їх виробником є ТОВ "Аль-Ануар", 31364, Україна, Хмельницька область, Хмельницький район, село Карпівці, вулиця Зої Космодем`янської, 24; ДСТУ 2903:2005 Україна.

Суд зазначає, що у наданому відзиві відповідача 2 (а.с. 100) та телеграмою відповідача 1 (а.с. 133), не заперечувався факт вчинення останніми порушення у вигляді виробництва та розповсюдження контрафактного товару (ТОВ "Аль-Ануар"), а також публічний показ та розповсюдження контрафактної продукції (ФОП ОСОБА_1.), під сумнів відповідачами, ставився лише факт належності позивачу виключних прав на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал "Маша и Медведь", водночас, як було зазначено вище по тексту, у позивача є виключне право на твір, що доведено належними та допустими доказами, які містяться в матеріалах даної справи.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про правомірність звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" до суду з відповідним позовом, оскільки фрагмент твору, який використано на зображенні упаковки товару (паличок кукурудзяних) є беззаперечним свідченням того, що його можна використовувати самостійно. Таким чином, цей фрагмент, є юридично значущою частиною аудіовізуального твору "Маша і Мєдвєдь" і, відповідно, охороняється законом як твір. Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що Відповідач 1 (ТОВ "Аль-Ануар") та Відповідач 2 (ФОП ОСОБА_1.) спільно здійснювали дії щодо розповсюдження продукції (Паличок кукурудзяних) на яких зображено фрагмент аудіовізуального твору, право на розповсюдження якого належить ТОВ "Маша і Мєдвєдь". Вказані обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи Висновком Львівського Науково-дослідного інституту судових експертиз № 1995 від 19 червня 2014 року, в якому зазначено, що фрагмент мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь" (серія № 5 під назвою "Ловись рыбка!") було використано для створення зображення на упаковці товару (палички кукурудзяні), що розповсюджувався відповідачами.

Згідно з пункту 29 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач, зокрема, повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем;

2) відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Враховуючи те, що в процесі розгляду справи позивачем доведено належними та допустимими доказами те, що він є власником виключних прав на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал "Маша и Медведь", а також доведено факт незаконної (без дозволу позивача) реалізації в магазині відповідача 2 (ФОП ОСОБА_1.) контрафактного товару - палички кукурудзяні з сюрпризом Маша та Ведміть, що був вироблений відповідачем 1 (ТОВ "Аль-Ануар"), на упаковці якого розміщено фрагмент із серії "Ловись Рыбка" аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь", а відповідачами неспростовано даного факту, судом приймаються доводи та докази позивача, щодо факту незаконної (без дозволу позивача) реалізації контрафактного товару, як достовірний та такий, що не потребує подальшого доведення.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема, подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Частиною 2 статті 52 Закону України "Про авторські та суміжні права" встановлено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Враховуючи зазначене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідачів компенсації обґрунтованими.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо розміру компенсації, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини 2 статті 52 Закону України "Про авторські та суміжні права" при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Пунктом 51.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" встановлено, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності. Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Як вбачається з матеріалів даної справи, в обґрунтування розміру компенсації Позивач вказує на свідоме та навмисне порушення прав ТОВ "Маша і Мєдвєдь" зі сторін Відповідача 1 та Відповідача 2, яке полягає в незаконному розповсюджені та реалізації контрафактного товару - Паличок кукурудзяних, на упаковці яких незаконно, без дозволу позивача, розміщено фрагмент аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь", права на який належать ТОВ "Маша і Мєдвєдь".

Крім того, позивач наголошує на понесених ним збитках у вигляді неотримання суми ліцензійного платежу від виробника контрафактного товару, як доказ зазначеного, представником ТОВ "Маша і Медвєдь" у судовому засіданні 1 липня 2014 року були надані ліцензійні договори, укладені між позивачем та іншими суб'єктами господарювання, відповідно до яких ТОВ "Маша і Медвєдь" надавала дозвіл на використання аудіовізуальних творів.

Вищезазначені документи не були долучені до матеріалів справи, оскільки містять елементи комерційної таємниці, водночас на підставі статтей 32, 33, 34, 43 суд оцінив надані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтувалося на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, і враховуючи матеріали справи в сукупності, суд дійсно вбачається, що позивачем недоотримані суми ліцензійних платежів з відповідача 1 та відповідача 2, що призвело до понесених ТОВ "Маша і Медвєдь" збитків.

Позивач також відзначає, що для захисту порушення прав ТОВ "Маша і Мєдвєдь" на території України був виданий наказ № 02/02 (а.с. 76 - 77), яким визначені ставки добровільної компенсації за порушення авторського права.

Суд зазначає, що визначаючи розмір компенсації, що відповідає 10 мінімальних заробітних плат (мінімальний розмір компенсації відповідно до частини 2 статті 52 Закону України "Про авторські та суміжні права"), виходить із засад справедливості, добросовісності, розумності як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права, можливість стягнення з порушника надмірних грошових сум як компенсації за порушення авторського права спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу захисту компенсація перетворюється на джерело отримання суб'єктом авторського або суміжного права невиправданих додаткових прибутків.

Відповідно до вимог статтей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Заперечення Відповідачів до уваги судом не приймаються оскільки спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, та заяву Позивача про зміну предмету позову, якою були зменшені розміри позовних вимог, суд вважає обґрунтованим та достатнім розмір компенсації у вигляді 10 мінімальних заробітних плат. Відтак, позовні вимоги ТОВ "Маша і Мєдвєдь" до ТОВ "Аль-Ануар" про стягнення 12 180 грн. 00 коп. компенсації за порушення виключних майнових прав та вимоги до ФОМ ОСОБА_1 про стягнення 12 180 грн. 00 коп. компенсації за порушення виключних майнових прав підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог із врахуванням розміру мінімального судового збору.

Керуючись статтями 32, 33, 44, 49, 77, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аль-Ануар" (31364, Хмельницька область, Хмельницький район, село Карпівці, вулиця Зої Космодем'янської, будинок 24, ідентифікаційний код 31696156) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (129085, місто Москва, вулиця Годовікова, будудинок 9, будова 3, ІПН/КПП 7717673901/771701001 в ІФПС № 17 СВАО р/р 40702810900000013706 в ПАТ Банк "ОТКРЫТИЕ", м. Москва БІК 044585297, к/р 30101810500000000297) компенсацію за порушення майнових авторських прав в сумі 12 180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (35364, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (129085, місто Москва, вулиця Годовікова, будудинок 9, будова 3, ІПН/КПП 7717673901/771701001 в ІФПС № 17 СВАО р/р 40702810900000013706 в ПАТ Банк "ОТКРЫТИЕ", м. Москва БІК 044585297, к/р 30101810500000000297) компенсацію за порушення майнових авторських прав в сумі 12 180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено "15" серпня 2014 року.

Суддя Торчинюк В.Г.