Рішення

від 16.06.2014 по справі 520/3203/14-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/3203/14-ц

Провадження № 2/520/3749/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2014 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом заступника прокурора Київського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

24.03.2014 року позивач звернувся з позовом до суду та просив ухвалити рішення, яким витребувати у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0699 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:32:027:0041 на користь територіальної громади міста Одеси.

Свої вимоги мотивував тим, що на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 27.09.2007 року ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну від 21.12.2007 року серії ЯД № 776060, яка розташована за адресою АДРЕСА_1.

Згодом, 26 листопада 2009 року на підставі договору дарування ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 безкоштовно у дар вищевказану земельну ділянку.

Однак позивач стверджує, що державний акт на право власності ОСОБА_2 та укладений в подальшому договір дарування земельної ділянки визнано судом недійсними, а від так спірна земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1, підлягає вилученню з незаконного володіння за рішенням суду.

Все вище вказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.

В судовому засіданні представник прокуратури позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник Одеської міської ради у судове засідання з'явилась, позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладання не заявляв.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши представників сторін, оглянувши матеріали по справі, вважає що поданий позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.158 Земельного Кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами і державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним, примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Одеси від 27.09.2007 року по справі №2-2965/2007 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Одеської міської ради, треті особи: Одеське міське управління земельних ресурсів, ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах в особі Одеської регіональної філії про визнання права власності на земельну ділянку, загальною площею 699 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 699 кв.м., для обслуговування будівель та споруд культурно-оздоровчого центру дозвілля і сім'ї «Вогник», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, (ділянка 16) кадастровий номер: 5110136900:23:027:0041.

На підставі вищевказаного судового рішення ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку від 21.12.2007 серії ЯД №776060.

Вказаний державний акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010750502222.

Підстави набуття права на землю визначені в статті 116 Земельного кодексу України, де зазначено, що громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органу місцевого самоврядування в межах повноважень або за результатами аукціону. Рішення щодо надання земельних ділянок у власність та користування приймаються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. В даному випадку таким документом є державний акт на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до п. г) ч.3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч. 5 ст. 158 Земельного кодексу України у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку виникає із моменту державної реєстрації цих прав.

Згодом, 26 листопада 2009 року на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №2511, гр.ОСОБА_2 передав гр.ОСОБА_1 безкоштовно у дар земельну ділянку площею 0,0699га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:23:027:0041.

Таким чином, ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 26.11.2009 отримав у приватну власність земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,0699га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:23:027:0041 та є власником спірної земельної ділянки.

Не погодившись з таким рішенням суду, прокуратурою Київського району м.Одеси в інтересах держави в особі Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів в Одеській області була подана апеляційна скарга.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 03.05.2012 по справі №22ц/1590/1473/2012 задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора Київського району м.Одеси, скасовано рішення Київського районного суду м.Одеси від 27.09.2007 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, відмовлено у повному обсязі.

Також з матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського районного суду м.Одеси від 17.10.2006 по справі №2-4911/06, між співвласниками нежилих будівель культурно-оздоровчого центру дозвілля і сім'ї «Вогник», належних їм відповідно до договору купівлі - продажу від 01.06.2006, був визначений порядок користування земельною ділянкою згідно з яким ОСОБА_2 була виділена земельна ділянка площею 699кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1, (ділянка 16).

Проте, рішенням Апеляційного суду Одеської області від 26 червня 2012 року по справі №22ц-590-3628-2012 задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.10.2006 - скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою - відмовлено.

Крім того, заочним рішенням Київського районного суду м.Одеси по справі №520/7739/13-ц від 04.10.2013 року задоволено позовні вимоги заступника прокурора Київського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_1, визнано недійсним державний акт серії ЯД №776060 на право власності на земельну ділянку площею 0,0699га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:23:027:0041, визнано недійсним договір дарування земельної ділянки від 26.11.2009.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля е об'єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Частиною 2 ст.78 Земельного кодексу України, ст.373 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно ч.І ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.І ст.153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною 2 ст.152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, та відшкодування збитків.

Згідно ч.2 ст.90 Земельного кодексу України - порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

У відповідності до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міста, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Згідно вимог абзацу першого пункту 12 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка, що розташована по АДРЕСА_1 знаходиться в межах м. Одеси, розпорядження нею відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України належить Одеській міській раді.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК України).

Відповідно до ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Враховуючи те, що державний акт на право власності ОСОБА_2 та укладений в подальшому з ОСОБА_1 договір дарування земельної ділянки визнано судом недійсними, спірна земельна ділянка, розташована за адресою АДРЕСА_1 підлягає вилученню з його власності та повернута у власність територіальної громади, у власності якої вона перебувала.

У відповідності до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.121 Конституції України представництво інтересів держави в суді покладається на органи прокуратури України.

Державні інтереси закріплюються, як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі державних інтересів є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на охорону землі, як національного багатства.

З урахуванням вищевказаних норм законодавства суд дійшов до висновку, що позов заступника прокурора Київського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради обгрунтований, заявлений відповідно до чинного законодавства, а від так підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.16, 328, 330, 388, ст.ст. 88, 213, 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов заступника прокурора Київського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0699 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:32:027:0041 на користь територіальної громади міста Одеси.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Куриленко О. М.