Постанова

від 05.03.2009 по справі 2-а-2714/08

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2009 р.                                                                              

Справа №  2-а-2714/08 

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання - Чміль І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті

Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за

позовомОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському

районі Волинської області про зобов'язання провести нарахування щомісячної

державної соціальної допомоги дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного Управління

Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області про

зобов'язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги

дитині війни. Свої вимоги обґрунтовує 

тим, що він наділений правовим статусом дитини війни, а тому відповідно

до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» користується правом

на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків

мінімальної пенсії за віком. Протягом 2007-2008 років йому така допомога не

нараховувалася та не виплачувалася. Просить відновити пропущений строк для

звернення в суд з адміністративним позовом, зобов'язати відповідача провести

нарахування державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30 відсотків

мінімальної пенсії за віком за період 2007 року.

16 лютого 2009 року позивачем подано заяву про заміну

неналежного відповідача Головного управління пенсійного фонду України у

Волинській області на належного Управління Пенсійного фонду України в

Камінь-Каширському районі Волинської області. Крім того, збільшила позовні

вимоги. Просив зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в

Камінь-Каширському районі Волинської області провести нарахування державної

соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за

віком за період з 2007 року по 2008 рік включно.

Ухвалою суду від 18 лютого 2009 року по справі проведено

заміну неналежного відповідача Головного управління пенсійного фонду України у

Волинській області на належного Управління Пенсійного фонду України в

Камінь-Каширському районі Волинської області.

Відповідач у запереченні від 24 лютого 2009 року за

№1270/09-17 позову не визнав, зазначаючи, що він діяв в межах повноважень,

наданих йому законами України, підзаконними нормативно-правовими актами та в

межах коштів, які були виділені Державним бюджетом для виплат соціальної

допомоги дітям війни. Крім того, позивачем пропущений строк звернення до суду,

у зв»язку з чим просить застосувати строки позовної давності  та в позові відмовити.

Сторонами подані клопотання про розгляд справи без їх

участі. Суд задовольнив клопотання сторін та судовий розгляд здійснював в

порядку письмового провадження.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за

своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і

об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,

суд  приходить до висновку про необхідність

задовольнити позов частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

народження,  наділений правовим статусом

дитини війни, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в

Камінь-Каширському районі Волинської області, протягом 2007 року йому

нараховувалася та виплачувалася пенсія за віком без доплати як дитині війни, а

протягом 2008 року позивачеві нараховувалося та виплачувалося підвищення до

пенсії як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб,

які втратили працездатність, що підтверджується пенсійним посвідченням серії

НОМЕР_1 виданим ІНФОРМАЦІЯ_2 із проставленим в ньому штампом «дитина війни» та

довідкою Управління пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі

Волинської області №933 від 24.02.2009 року.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей

війни» (в редакції Закону України від 18 листопада 2004 року №2195-IV)

передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи

державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на

30% мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007

року №6-рп/2007 були визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71

Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на

2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тому,

позовні вимоги ОСОБА_1. щодо нарахування йому щомісячної державної соціальної

допомоги як дитині війни за 2007 рік підлягають задоволенню частково, за період

з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року. Позовні вимоги про нарахування

державної соціальної допомоги за період з 1 січня 2007 року до 9 липня 2007

року задоволенню не підлягають, так як у цей період часу діяв Закон України

«Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено вказану виплату.

Ухвалюючи вказане рішення, Конституційний Суд України

звернув увагу на те, що Закон України «Про Державний бюджет» на відповідні роки

не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і

гарантій, передбачених іншими законами України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008

року №10-рп/2008 було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є

неконституційними) пункт 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих

актів» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення

змін до деяких законодавчих актів України», в частині обмеження виплат дітям

війни. Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та

внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними,

втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення,

а тому позовні вимоги ОСОБА_1 щодо нарахування йому соціальної допомоги як

дитині війни, підлягають задоволенню частково, починаючи з 22 травня 2008 року

до 31 грудня 2008 року, враховуючи при цьому, що позивачеві у 2008 році було

нараховане та виплачене підвищення пенсії у розмірі 10 відсотків прожиткового

мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Позовні вимоги про нарахування

державної соціальної допомоги за період з 1 січня 2008 року до 22 травня 2008

року задоволенню не підлягають, так як на цей період часу діяв Закон України

«Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих

актів України», згідно якого дітям війни виплачувалося підвищення у розмірі

надбавки, встановленої для учасників війни.

Виходячи з вимог статті 22 Конституції України при

прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних Законів держава не може допускати

звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, у тому числі і для дітей

війни.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про

управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах,

затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року №

80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008

року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року)

управління Пенсійного фонду України в місті (районі) відповідно до покладених

на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу

на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Судом встановлено, що позивачеві за 2007 рік не

нараховувалося та не виплачувалося, а за 2008 рік не в повному розмірі

нараховувалося та виплачувалося підвищення до пенсії як дитині війни

управлінням Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської

області, де позивач перебуває на обліку.

Отже, суд приходить до висновку, що саме відповідач Управління

Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області

зобов'язаний провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як

дитині війни у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист

дітей війни», за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22

травня 2008 року до 31 грудня 2008 року.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.99 Кодексу адміністративного

судочинства  України для звернення до

адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи

встановлюється річний строк, проте цим Кодексом та іншими законами можуть

встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду. Згідно із

ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року (з

наступними змінами і доповненнями) суми пенсій, не одержані своєчасно з вини

органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без

обмеження будь-яким строком. Відповідно до ст.9 ч.7 КАС України у разі

відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон,

що регулює подібні правовідносини (аналогія закону). З урахуванням наведеного,

суд через аналогію закону приходить до висновку, що позивачем не пропущено

строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись частиною 3 статті 160, 163 Кодексу

адміністративного судочинства України, статтею 6 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в

Камінь-Каширському районі Волинської області провести нарахування ОСОБА_1

щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з  09.07.2007 

року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року в

розмірі  30% мінімальної пенсії за

віком. 

В задоволенні решти позовних вимог до Управління

Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області  відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку

подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо

заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде

подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення

цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не

скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського

апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний

суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня

складення постанови в повному обсязі, тобто з 10 березня 2009 року. Апеляційна

скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів

після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути

подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга

подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду

апеляційної інстанції.

Головуючий                                                                                                 О.А.Лозовський