номер провадження справи 14/93/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.08.2014 Справа № 908/2478/14
Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Форто» (адреса - 83054 м. Донецьк, пр. Київський, 29)
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» (адреса - 72319 м. Мелітополь Запорізької об ласті, вул. Кірова, 175)
про стягнення заборгованості
за участю уповноважених представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача : Колосков О.В., довіреність №б/н від 01.04.2014р.
Суть спору:
15 липня 2014 року Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Група Форто» (далі за текстом ТОВ «Група Форто») звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Відповідача Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» (далі за текстом ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат») про стягнення заборгованості.
Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.07.2014р. порушено провадження у справі №908/2478/14, розгляд справи призначено в судовому засіданні 06.08.2014р., при цьому витребувано від сторін документи, необхідні для вирішення спору.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.08.2014р. у зв'язку з неявкою Сторін розгляд справи відкладено до 15.08.2014р.
В судове засідання представник Позивача не з'явився, надіслав суду клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з небезпечністю виїзду представника Позивача з м. Донецька через проведення активної фази АТО, а також у зв'язку з тим, що в м. Донецьку не працюють більшість банківських установ та державних органів, тому у Позивача відсутня можливість отримати виписки з банку та витяг з Єдиного державного реєстру.
В судовому засіданні 15.08.2014р. справу розглянуто, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, за згодою представника Відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про час складання повного рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що на підставі укладеного між Сторонами Договору №11/27 від 11.01.2011р. Позивачем поставлено товар на загальну суму 29 700,00 грн. Відповідач в порушення умов Договору не виконав зобов'язання по оплаті товару, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 29 700,00 грн., яка на теперішній час не сплачена. Відповідачем порушено строк оплати товару, отже крім основної заборгованості, відповідно до діючого законодавства України та умов Договору у Позивача виникає право на стягнення з Відповідача пені, 3% річних та інфляційних збитків.
З урахуванням зазначених обставин, Позивач просить стягнути з ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» на користь ТОВ «Група Форто» 29700,00 грн. суми основного боргу, 8 140,24 грн. пені, 1 716,09 грн. 3% річних, 207,90 грн. інфляційних збитків та 1 827,00 грн. судового збору.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, що надійшов до суду 15.08.2014р. Зазначив, що в позові слід відмовити, оскільки Відповідачем сплачено 1000,00 грн. за видатковою накладною №РН-1605. Крім того, Позивачем пропущено строк позовної давності при розрахунку пені. Також зазначив, що Позивачем не надано довіреностей на отримання Відповідачем товару.
Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
За клопотанням представника Відповідача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.
Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представника Відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне .
11.01.2011р. між Акціонерним товариством закритого типу «Група Форто» (правонаступником якого є ТОВ «Група Форто») - Виконавець та ВАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» (правонаступником якого є ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат») - Замовник укладено Договір на виготовлення та поставку самоклеючих етикеток для ВАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» (далі за текстом Договір).
За умовами розділу 1. Договору, Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе зобов'язання з виконання наступних робіт та послуг: виготовлення самоклеючих етикеток згідно доданих Специфікацій, в яких обумовлені найменування продукції, формат, кількість кольорів, тираж, матеріал, ціна за одиницю та загальна вартість замовлення, строк поставки; розробка дизайн-макетів продукції згідно наданих Замовником заявок, в яких містяться завірені тексти, технічні умови до продукції та інша необхідна інформація; до друкарська підготовка (виготовлення друкарських форм, висічення штанців); весь комплекс перелічених робіт, або тільки окремі види (етапи), а також будь-які додаткові послуги обумовлюються Замовником для кожного конкретного замовлення.
Згідно розділу 3 Договору, після надходження від Замовника замовлення-завдання Виконавець надсилає Замовнику рахунок, на підставі якого Замовник оплачує послуги Виконавцю. Перше замовлення оплачується у вигляді 100% передоплати. Наступні замовлення оплачуються по факту отримання продукції.
Договір вступає в силу з моменту підписання без обмеження терміну. Якщо одна із сторін виявить за необхідне припинити дію Договору, то вона зобов'язана повідомити про це іншу сторону за 3 місяці до моменту припинення (п. 9 Договору).
Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками видатковими накладними №РН-1634 від 21.04.2012р. на суму 13200,00 грн. та №РН-1605 від 12.04.2012р. на суму 16500,00грн.
Для оплати товару Відповідачеві виставлено рахунки-фактури №СФ-1671 від 20.04.2012р. та №СФ-1636 від 09.04.2012р.
Претензій щодо якості наданих послуг Відповідачем Позивачеві не пред'являлося.
У зв'язку з невиконання Відповідачем обов'язку щодо оплати наданих послуг Позивачем були надіслані Претензія №06/12-4 від 06.12.2013р. та Повторна претензія №14/03-4 від 14.03.2014р. щодо сплати заборгованості. Відповіді на зазначені претензії не надано.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
В судовому засіданні 15.08.2014р. Відповідачем надано платіжне доручення №171519 від 03.05.2012р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «за одержану етикетку згідно накл. №РН-1605 від 12.04.2012р.», тобто Відповідачем сума боргу частково сплачена.
Таким чином, основна заборгованість ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» перед ТОВ «Група Форто» за Договором складає 28 700,00 грн.
Посилання Відповідач на те, що Позивачем на підтвердження своїх вимог не надано довіреностей на отримання Відповідачем товару судом до уваги не приймається, оскільки Відповідач схвалив правочин, сплативши 1000,00 грн. за товар.
Враховуючи викладені обставини, вимога ТОВ «Група Форто» про стягнення з ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» боргу за поставлений товар підлягає частковому задоволенню на суму 28 700,00 грн.
Крім того, Позивач, посилаючись на прострочення виконання Відповідачем зобов'язання за Договором, просить стягнути з останнього 8 140,24 грн. пені за період з 04.05.2012р. по 09.04.2014р., 1716,09 грн. 3% річних за період з 04.05.2012р. по 09.04.2014р., 207,90 грн. інфляційних збитків за період з травня 2012 року по березень 2014 року.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.
Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.
За умовами п. 6.3. Договору, в разі прострочення строків оплати, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» правильність нарахування пені, 3% річних та інфляційних збитків судом встановлено, що стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає 1 860,40 грн. пені за період з 08.10.2013р. по 09.04.2014р. від суми заборгованості 28 700,00 грн., 3% річних у розмірі 1 659,12 грн. та інфляційних збитків у розмірі 207,90 грн.
За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відтак, Сторонами надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Група Форто» підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Форто» до Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» (72319 м. Мелітополь Запорізької області, вул. Кірова, 175, код ЄДРПОУ 00443513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Форто» (83054 м. Донецьк, пр. Київський, 29, код ЄДРПОУ 24639445) 28 700 (двадцять вісім тисяч сімсот) грн. 00 коп. основного боргу, 1 860 (одну тисячу вісімсот шістдесят) грн. 40 коп. пені, 207 (двісті сім) грн. 90 коп. інфляційних збитків, 1 659 (одну тисячу шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 12 коп. 3% річних, 1 489 (одну тисячу чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 90 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Суддя Л.М. Сушко
Рішення суду оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 15.08.2014р.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2014 |
Оприлюднено | 19.08.2014 |
Номер документу | 40166450 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Сушко Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні