Рішення

від 25.06.2014 по справі 911/1807/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2014 р. Справа № 911/1807/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від прокурора: Гриб Н. П. (розпорядження № 190 від 10.06.2014 р.);

від позивача: Мусієнко В. М. (розпорядження № 15к від 14.03.2014 р.), Василенко С. Ю. (довіреність № 01-09/125 від 27.05.2014 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Іванківського міжрайонного прокурора Київської області, смт Іванків

в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Іванківського району, смт Іванків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, смт Іванків

про стягнення 7 777, 56 грн та зобов'язання повернути нежитлове приміщення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Іванківський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Іванківського району звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 7 533, 86 грн основної заборгованості, 198, 01 грн пені, 45, 69 грн. 3 % річних та зобов'язання повернути частину нежитлового приміщення загальною площею 442, 00 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, шляхом фактичного звільнення вказаного приміщення та підписання акту приймання-передачі.

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивача невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо сплати у повному обсязі орендної плати за договором № 02-10-03 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища Іванківського району від 01.03.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.05.2014 р. порушено провадження у справі № 911/1807/14 за позовом Іванківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Іванківського району до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 7 777, 56 грн та зобов'язання повернути нежитлове приміщення і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 28.05.2014 р.

28.05.2014 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 25.06.2014 р.

23.06.2014 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н б/д про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 11 311, 10 грн основної заборгованості, 262, 95 грн пені, 43, 53 грн. 3 % річних та розірвати договір № 02-10-03 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища Іванківського району від 01.03.2013 р., укладений між Фондом комунального майна Іванківського району та ФОП ОСОБА_3

25.06.2014 р. у судовому засіданні прокурор надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених в інтересах позивача, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник позивача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених в його інтересах прокурором, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 02-10-03 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища Іванківського району, згідно умов п. 1.1. якого за договором орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платн володіння і користування частину нежитлового приміщення загальною площею 442, 0 кв.м., що знаходиться в будівлі за адресою: АДРЕСА_1, перебуває на балансі Фонду комунального майна Іванківського району, вартість якої визначена шляхом проведення незалежної експертної оцінки та згідно звіту про оцінку ринкової вартості станом на 31.12.2012 р. становить: 338 200, 00 грн без урахування ПДВ.

Згідно з п. 1.3. договору передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, в якому зазначається стан майна, що орендується та інші відомості за узгодженням сторін.

Відповідно до п. 2.6. договору орендоване майно повинно бути повернене орендодавцеві протягом п'яти робочих днів з моменту закінчення строку дії цього договору.

Пунктом 2.7. договору передбачено, що обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селища Іванківського району, затвердженої рішенням Іванківської районної ради від 21.10.2011 р. № VI-12/223 (зі змінами), і становить за базовий місяць оренди березень 2013 року 2829, 62 грн (згідно з розрахунком орендної плати, що додається до Договору) і підлягає в подальшому щомісячній індексації в залежності від рівня індексу інфляції у відповідності з чинним законодавством України.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному розмірі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця за весь період заборгованості з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 3.5. договору орендар сплачує орендну плату щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

Відповідно до п. 3.7. договору у разі, коли приміщення повернуто орендарю після закінчення строку дії цього договору, орендна палата виплачується орендарем по день фактичної здачі приміщення орендодавцеві.

Пунктом 7.1. договору визначено строк його, згідно якого термін дії договору оренди складає 2 роки 11 місяців з 01 березня 2013 року по 01 лютого 2016 року включно.

Згідно з п. 7.5. договір може бути розірваний з ініціативи орендодавця згідно ст.782 Цивільного Кодексу України.

Пунктом 7.6. договору передбачено, що договір може бути розірваний з ініціативи орендодавця в судовому порядку у разі:

7.6.1. несплати орендарем орендної плати на протязі двох місяців;

7.6.2. навмисного або необережного погіршення стану орендованого майна;

7.6.3. використання орендованого майна для цілей, не передбачених у цьому договорі;

7.6.4. в разі невиконання орендарем взятих на себе обов'язків , передбачених пунктом 5.2 цього договору.

01.03.2013 р. між позивачем та відповідачем був підписаний Розрахунок плати за перший місяць оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селища Іванківського району, що перебуває на балансі, - Додаток № 1 до договору, згідно якого орендна плата за перший базовий місяць оренди березень 2013 року становить 2829, 62 грн, та акт приймання-передачі орендованого майна - Додаток № 2 до договору, згідно якого орендодавець передав, а відповідач прийняв в оренду частину нежитлового приміщення загальною площею 442, 0 кв.м., що знаходиться в будівлі за адресою: АДРЕСА_1, перебуває на балансі Фонду комунального майна Іванківського району.

11.01.2014 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 02-10-03 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища Іванківського району від 01.03.2013 р.

11.03.2014 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 01-09/57 від 06.02.2014 р. про розірвання договору, у якому повідомив останнього про дострокове розірвання договору оренди на підставі та у відповідності до п. 7.5. договору у зв'язку із несплатою орендної плати з червня по жовтень 2013 р. Факт направлення позивачем і отримання відповідачем листа підтверджується описом вкладення до цінного листа від 06.02.2014 р. та повідомленням про вручення поштового відправлення - цінного листа.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач користувався орендованим нежитловим приміщенням за договором № 02-10-03 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища Іванківського району від 01.03.2013 р. з моменту підписання договору та фактичного передання в оренду майна та у період дії договору, а ж до моменту розірвання і після розірвання договору, а також у заявлений позивачем період з березня 2012 р. по травень 2014 р. і розмір орендної плати за користування орендованим майном у вказаний період склав 42 708, 86 грн, що підтверджується договором № 02-10-03 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища Іванківського району від 01.03.2013 р., розрахунком заборгованості за договором, наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті орендної плати за користування орендованим майном та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 31 397, 76 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, наявним у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах позивача, крім інших вимог, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 11 311, 10 грн основної заборгованості по орендній платі.

З приводу вказаної позовної вимоги прокурора в інтересах позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати у повному обсязі орендної плати за користування орендованим майном у заявлений позивачем період з березня 2012 р. по травень 2014 р. не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 11 311, 10 грн, що підтверджується договором № 02-10-03 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища Іванківського району від 01.03.2013 р., актом від 11.03.2013 р. приймання-передачі, розрахунком заборгованості за договором, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне невиконання ним свого обов'язку щодо сплати у повному обсязі орендної плати за користування орендованим майном у заявлений прокурором період за договором № 02-10-03 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища Іванківського району від 01.03.2013 р.

Отже, вимоги прокурора в інтересах позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості по орендній платі у розмірі 11 311, 10 грн за договором № 02-10-03 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища Іванківського району від 01.03.2013 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 02-10-03 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища Іванківського району від 01.03.2013 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по сплаті орендних платежів з лютого 2014 р. по травень 2014 р. всього на загальну суму 262, 95 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному розмірі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця за весь період заборгованості з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 262, 95 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по сплаті орендної плати з лютого 2014 р. по травень 2014 р. всього на загальну суму 43, 53 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 43, 53 грн.

Крім того, прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах позивача, крім інших вимог, просить суд розірвати договір № 02-10-03 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища Іванківського району від 01.03.2013 р., укладений між Фондом комунального майна Іванківського району та ФОП ОСОБА_3

З приводу вказаної позовної вимоги прокурора в інтересах позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 3 ст. 291 цього ж кодексу передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 ст. 782 цього ж кодексу передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно з п. 7.5. договір може бути розірваний з ініціативи орендодавця згідно ст.782 Цивільного Кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у процесі розгляду справи, з моменту укладення сторонами спірного договору оренди та станом на час розгляду справи відповідачем неналежним чином виконувався обов'язок по сплаті у повному обсязі орендної плати за користування орендованим майном за договором, у тому числі, у період з червня по жовтень 2013 р. і його основна заборгованість перед позивачем станом на 01.02.2014 р. складала 15 437, 08 грн, що підтверджується договором № 02-10-03 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища Іванківського району від 01.03.2013 р., актом від 11.03.2013 р. приймання-передачі, розрахунком заборгованості за договором, наявними у матеріалах справи, чим відповідач істотно порушив умови договору № 02-10-03 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища Іванківського району від 01.03.2013 р., у зв'язку із чим у позивача виникло право на дострокове розірвання спірного договору оренди у односторонньому порядку з підстав і у порядку, зазначених у п. 7.5. договору та у ст. 782 Цивільного кодексу України, що в свою чергу було реалізовано позивачем за наслідками направлення і отримання 11.03.2014 р. відповідачем листа № 01-09/57 від 06.02.2014 р. про розірвання договору.

Як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, 11.03.2014 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 01-09/57 від 06.02.2014 р. про розірвання договору, у якому повідомив останнього про дострокове розірвання договору оренди на підставі та у відповідності до п. 7.5. договору у зв'язку із несплатою орендної плати з червня по жовтень 2013 р., факт направлення позивачем і отримання відповідачем якого підтверджується описом вкладення до цінного листа від 06.02.2014 р. та повідомленням про вручення поштового відправлення - цінного листа, наявними у матеріалах справи, а тому суд дійшов висновку, що відповідно до положень ст. ст. 188, 291 Господарського кодексу України, ст. ст. 611, 612, 651, 782 Цивільного кодексу України, п. 7.5. договору дія договору № 02-10-03 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища Іванківського району від 01.03.2013 р. припинилась з 11.03.2014 р. у зв'язку із його достроковим розірвання позивачем шляхом направлення відповідачу листа № 01-09/57 від 06.02.2014 р. про розірвання договору.

Отже, враховуючи те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, дія договору № 02-10-03 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища Іванківського району від 01.03.2013 р. припинилась з 11.03.2014 р. у зв'язку із його достроковим розірвання позивачем шляхом направлення відповідачу листа № 01-09/57 від 06.02.2014 р. про розірвання договору, а тому позовна вимога прокурора в інтересах позивача до відповідача про розірвання договору № 02-10-03 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища Іванківського району від 01.03.2013 р. у судовому порядку є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах позивача, просить суд зобов'язати відповідача повернути частину нежитлового приміщення загальною площею 442, 00 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, шляхом фактичного звільнення вказаного приміщення та підписання акту приймання-передачі.

З приводу вказаної позовної вимоги прокурора в інтересах позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 2.6. договору орендоване майно повинно бути повернене орендодавцеві протягом п'яти робочих днів з моменту закінчення строку дії цього договору.

Пунктом 2.7. договору передбачено, що обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо повернення позивачу орендованого майна у зв'язку із припиненням дії договору оренди за наслідками його дострокового розірвання позивачем не виконав, що підтверджується відсутністю складеного відповідачем акта примання-передачі орендованого майна.

Отже, вимоги прокурора в інтересах позивача про зобов'язання відповідача повернути частину нежитлового приміщення загальною площею 442, 00 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, шляхом фактичного звільнення вказаного приміщення та підписання акту приймання-передачі є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фонду комунального майна Іванківського району (ідентифікаційний код 34842713) 11 311 (одинадцять тисяч триста одинадцять) грн 10 (десять) коп. основної заборгованості, 262 (двісті шістдесят дві) грн 95 (дев'яносто п'ять) коп. пені, 43 (сорок три) грн 53 (п'ятдесят три) коп. 3 % річних.

3. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Фонду комунального майна Іванківського району (ідентифікаційний код 34842713) частину нежитлового приміщення загальною площею 442, 00 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, шляхом фактичного звільнення вказаного приміщення та підписання акту приймання-передачі.

4. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України судові витрати 3 045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 00 (нуль) коп. судового збору.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

07 липня 2014 р.